На «Суспільному Волині» триває цикл журналістських розслідувань «Червона лінія». У другому фільмі — про місцеві агропідприємства, пов’язані з впливовими політиками і правоохоронцями, які працюють в обхід законів.
Авторками програми стали журналістки Оксана Петрук і Марія Доманська. Нижче — текстова та телеверсія розслідування.
Якщо колись на Волині були проблеми з водою, то тільки через її надлишок. Але восени 2019-го ситуація змінилася. Рівень води в найглибшому озері України Світязь рекордно впав. Подібна посуха зачепила річки і озера в різних куточках країни. Деякі буквально зникли. У селах замулились криниці. Посипались нарікання на клімат і скупі опади. Що тут вдієш? Ніхто не винен! Та чи справді це так? Чи впливає людина на цю ситуацію? Саме про воду як ресурс наше нинішнє розслідування.
«Раніше в нас воду черпали відром, а тепер пройшла ж меліорація кругом-скрізь, це ж набагато знизився рівень. Людям, хто не розуміє, сильно важко пояснити. Вони думають, що колодязь – бездонний, його можна черпати, скільки ти захочеш», — каже Іван, мешканець мела Омельне.
Це село Омельне. Нині Луцький район. Волинь. Від торішньої посухи тут особливо не потерпали, бо вже давно майже в кожному дворі – своя свердловина. Та в кого звичайна криниця, ходили до сусідів по воду. Як буде цього літа, залежить від кількості опадів і від бізнесу. Бізнесу, який оселився по-сусідству.
Останнім часом на Волині почали вирощувати лохину. Ягода – корисна і смачна. Торік на ринку лохину продавали за ціною від 150 гривень за кілограм. У той час, як, наприклад, чорниця була більш як вдвічі дешевшою. Має лохина і ще одну особливість. Для зрошення одного куща треба від 5 до 11 літрів води на добу. Якщо плантація невеличка – одна справа, а якщо це десятки і сотні гектарів?
У 2017-ому Верховна Рада України прийняла Закон «Про оцінку впливу на довкілля». Відтак всі підприємства і підприємці, які планують використовувати воду в значних об’ємах, займатися сільським господарством, в тому числі зі зрошенням на площах понад 20 гектарів, повинні дослідити можливий вплив цієї діяльності на довкілля і отримати позитивний висновок від екологів. Після цього можна будувати, поливати, господарювати. Так передбачає закон. На практиці все трохи інакше.
Це плантації лохини у селі Положево, за 8,5 кілометрів від Світязя і за 2,5 кілометра від озера Пулемецьке. Цінну ягоду тут вирощують одразу 4 підприємства. Всі ділянки – по-сусідству. Їхня сумарна площа – понад 360 гектарів. Жодне з них навіть не починало передбаченої законом процедури з оцінки впливу на довкілля доки це не вилізло боком.
Восени 2019- го рівень води в озері Світязь впав на 38 сантиметрів, а вода від берега відійшла на понад 20 метрів. Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, вивчивши ситуацію, підготував звіт-концепцію збереження Шацького поозер’я. Фахівці підтвердили, вирішальна роль – за кліматом. Разом з тим окремо дослідили і вплив використання води аграріями.
Це Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська ягідка». Лохину тут почали вирощувати ще у 2018-ому. Керівники підприємства роздавали коментарі про перспективний бізнес, запрошували на плантації представників місцевої влади і чиновників, демонстрували їм свої системи поливу. А про дозволи ніхто й не питав. Більше того, ще у 2018-му «Волинська ягідка» отримала 3 мільйони 178 тисяч гривень дотації з державного бюджету за програмою розвитку ягідництва. Відповідний наказ підписали в Мінагрополітики.
Наприкінці 2019-го «Сила правди» опублікувало розслідування про те, що «Волинська ягідка» побудувала велетенські ставки і використовує воду на зрошення без відповідних дозволів. Після цього прокуратура Волині відкрила кримінальну справу… На посадовців Держекоінспекції. За бездіяльність, яка могла спричинити обміління Світязя.
«Було виявлено ряд порушень. Порушена кримінальна справа. Матеріали були передані в правоохоронні органи. Позапланову перевірку ми не змогли провести, нас до неї не допустили. Підприємство зараз оскаржує наші дії щодо проведення цієї перевірки. Механізм призупинення діяльності є, якщо не пройшла оцінка впливу на довкілля. Це є крайньою мірою», — говорить заступник начальника Державної екоінспекції у Волинській області Сергій Дудка.
Поки тривало слідство, усі ягідні підприємства з Положево кинулись отримувати дозволи на спеціальне водокористування і нарешті взялися за процедуру з оцінки впливу на довкілля. Однак, станом на травень 2021-го року вони не отримали жодного висновку.
Попри це ягідників підтримує держава. За підсумками 2020-го чотири підприємства-сусіди «Волинська ягідка», «Бугагро», «Веллагро» і «Агрозаліс» отримали майже 10 мільйонів 279 тисяч гривень дотацій! Двом з них держава компенсувала витрати на встановлення системи краплинного зрошення.
А у квітні 2021 цю гучну справу закрили. У прокуратурі області коментувати ситуацію відмовились. Написали лишень, що у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Найбільше з цих підприємств за площею — «Волинська ягідка» — це бізнес родини волинського депутата, а з листопада 2017 по вересень 2019 року ще й очільника Держлісагентства України Володимира Бондаря. Його дружина Світлана Бондар і донька Ольга Погребенник є бенефіціарами підприємства.
Ми зателефонували Світлані Бондар, щоб з’ясувати чому «Волинська ягідка» досі не має висновку з оцінки впливу на довкілля. Жінка працює в медичній установі. Говорити про бізнес відмовилась.
«Вам доведеться директора шукати, напевне. Я не можу вам подати цю інформацію. Це буде неправильна інформація. Я думаю, директор краще вам все пояснить. Я не можу вам допомогти. Вибачте», — відповіла співвласниця ТОВ «Волинська ягідка».
Повертаємось до Омельного. Тут лохинові сусіди з’явилися відносно недавно – торік. Та все йде за схожим сценарієм.
Фірма «Фрукти Полісся» зареєстрована в Рівненській області, а землю взяла на Волині. На ділянці 53 гектари проблизу Омельного висадила перші плантації лохини. З Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля дізнаємося — підприємство також не має висновку з оцінки впливу на довкілля. Хоча й намагалось його отримати.
«Ми, опрацювавши матеріали, дали зауваження і 3 листопада 2020 року був підписаний висновок про відмову в оцінці впливу на довкілля. ТОВ «Фрукти Полісся» 20 листопада 2020 року, тобто через 17 днів, подало… було розпочато новий процес оцінки впливу на довкілля. Знову подано до єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля повідомлення про плановану діяльність з тих самих мотивів. Станом на сьогоднішній день звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про громадське обговорення підприємством не подано», — пояснює начальник управління екології Волинської ОДА Валентин Кухарик.
Та, схоже, відсутність погоджень не завадила і цьому бізнесовому стартапу. Сектор Держводагентства у Волинській області, незважаючи на те, що «Фрукти Полісся» так і не отримали висновку з оцінки впливу на довкілля, двічі надавав фірмі дозволи на спеціальне водокористування.
«Оцінка впливу – це інша процедура, яка може робитися чи паралельно процедурі отримання дозволу, чи незалежно від того. Взагалі дозвіл на спеціальне водокористування це не є правовстановлюючий документ. Він не дає право здійснювати якийсь певний вид господарської діяльності. Якраз як оцінка впливу на довкілля. Дозвіл тільки встановлює ліміт забору і використання води», — говорить завідувач сектору Держводагентства у Волинській області Андрій Мельничук.
За даними Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, «Фрукти Полісся» прозвітували, що торік використали майже 20 тисяч кубометрів води. Сільська влада за інвестора – горою.
«Ви кажете, що документів нема? Дивіться, це є компетенція екології і інших структур. Я знаю, що вони працюють чітко по всіх канонах. 20 тисяч гривень торік заплатили», — коментує староста села Омельне Василь Зінчук.
А заступник начальника Державної екоінспекції у Волинській області Сергій Дудка говорить:
«По даному підприємству у нас взагалі не було ніяких звернень, ні з сільської ради… Ми його включили в план перевірок, коли формували в 19-му році на 20 рік план і виникало питання з обмілінням озер. Тоді, ви знаєте, була ситуація. І була одна з думок, щодо цього може призвести діяльність по вирощуванню лохини і інших ягідних культур. Але в зв’язку з тим, що були карантинні обмеження, і в минулому році планові перевірки були заборонені, всі перевірки були перенесені на цей рік».
Тим часом у 2020 році ТОВ «Фрукти Полісся» отримало від держави 80-відсоткову компенсацію витрат на саджанці за програмою розвитку ягідництва. 5 мільйонів 423 тисячі гривень з державного бюджету.
До слова, як і у випадку з підприємством «Волинська ягідка», власники ТОВ «Фрукти Полісся» – непрості аграрії. У відкритих реєстрах знаходимо інформацію, що бенефіціаром рівненської фірми є киянка Ольга Воловчук. У 2017-ому журналісти «Слідства. Інфо» дослідили, що Ольга Волочук це цивільна дружина і матір дітей тодішнього першого заступника голови СБУ, куратора антикорупційного напрямку, уродженця Рівненщини Павла Демчини. Більшість свого рухомого і нерухомого майна, за інформацією розслідувачів, посадовець записував саме на Ольгу Воловчук.
Зв’язатися для отримання коментарів щодо діяльності фірми вдалося тільки з директором, Андрієм Ланіним, контакти якого вказані в реєстрах.
«Якщо вас цікавить якась інформація, ви пишіть запит, а ми надамо відповідь. Ми працюємо в рамках чинного законодавства», — стверджує директор ТОВ «Фрукти Полісся» Андрій Ланін.
Ми надіслали запит і рівно через місяць отримали відповідь. Щоправда спершу на шпальтах інших волинських видань. Під заголовком «ТОВ «Фрукти Полісся» не боїться незручних запитань, бо працює прозоро» опублікували наше заочне інтерв’ю з Андрієм Ланіним. Матеріал вийшов на правах реклами.
Але ближче до суті. Що ж відповіли ті, хто не боїться незручних питань?
Запевнили, що на ділянці площею понад 53 гектари лохиною засадили тільки 14, збудували став глибиною до 4 метрів і об’ємом у 7 з половиною тисяч кубічних метрів і використовують воду з двох свердловин. Тож, вважають, поки що закон не переступали.
Далі, пишуть аграрії, планують збільшувати площі плантацій. Саме тоді, на їхню думку, висновок управління екології про оцінку впливу на довкілля буде необхідним.
«Якщо двитись ці документи, то спочатку має бути ОВД, а після цього дозвола на проведення тих робіт, які зазначені в висновку з оцінки впливу на довкілля», — каже Валентин Кухарик.
Торік у грудні громадська організація «Українська природоохоронна група» подала зауваження і пропозиції до планованої діяльності і обсягу звіту для підприємства «Фрукти Полісся». Кажуть, об’єктом на Волині зацікавились, бо проєкти зі зрошення входять до їхнього тривожного списку. Особливу увагу екологів привернуло те, що в попередньому повідомленні про оцінку впливу на довкілля йшлося про одну свердловину для зрошення. Згідно з отриманим на той час дозволом на спеціальне водокористування, підприємству надали ліміт водозабору з цієї свердловини до 261 кубометра води на добу, або 47 тисяч кубів на рік. Та згодом «Фрукти Полісся» подали нове повідомлення про плановану діяльність, де йдеться вже про чотири свердловини. Екологів зацікавило, чи означатиме це, що води братимуть в чотири рази більше. Якщо таке станеться, то, на їхню думку, навколишні села можуть відчути серйозний вододефіцит.
«У радянський час не дозволяли воду зі свердловин використовувати просто так, бо це був стратегічний запас гарантовано питної води. Зараз кожен, чхаючи на законодавство, використовує воду, або чхаючи на законодавство надають дозволи на використання підземних водних горизонтів для зрошення, для охолодження на підприємствах, для бозна чого. Це остання гарантовано чиста питна вода. І якщо її не буде, то взагалі це буде катастрофа», — пояснює голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.
Про воду задумуються тільки тоді, коли вона зникає. Поки це працює саме так. Здавалося, закон «Про оцінку впливу на довкілля» повинен був стати інструментом охорони екологічних прав людини відповідно до Директиви Євросоюзу. Та, схоже, в пріоритеті поки що бізнес.
Нагадаємо, у першому фільмі циклу «Червона лінія» розповіли про те, як на Волині рубають ліс в період тиші.