У підпорядкуванні Волинської обласної ради діє 89 підприємств, установ, організацій та закладів. Згідно з законодавством їхніх керівників повинні призначати за результатами відкритих конкурсів. Для цього формують спеціальні комісії, а згодом переможців затверджують на сесії облради. Здавалося б престиж, публічність, заробітня плата мали б зацікавити чималу кількість потенційних учасників таких конкурсів, та на практиці все зовсім інакше: у 77% випадків на конкурс подається лише один претендент. Та й той здебільшого є чинним менеджером такого закладу. Навіть якщо претенденти два, перемагають зазвичай чинні керівники.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував результати конкурсів з відбору менеджерів закладів, підприємств, організацій Волинської обласної ради, які вже відбулися у нинішньому скликанні Волиньради, щоб дізнатися, наскільки конкурентними вони були насправді.
«Ті самі гості — в ту саму хату»
У 8-му скликанні Волиньради вже відбулося 13 конкурсів на посади директорів. Усі вони пройшли впродовж 2022-2023 років. Справа в тім, що саме зараз завершуються п’ятирічні контракти частини керівників. Цікаво, що за словами першого заступника голови облради Юрія Поліщука, конкурсів могло і не бути, адже під час воєнного стану законодавство це, мовляв, дозволяє.
«Взагалі під час воєнного стану можна конкурси не проводити. Нам законодавство це дозволяє. Але ми все ж таки вирішили робити це на конкурсній основі», — відзначив Поліщук.
Попри те, що конкурси зберегли, конкуренції на них практично не було. Із 13 процедур, які відбувалися на конкурсній основі, станом на липень 2023 року, на 10 конкурсів подалося лише по одному претенденту. І лише двоє з них не належали до чинного керівництва закладів та установ.
Наприклад, директором Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні вчергове став Павло Боснюк, який очолює заклад із 2000 року. Рудненський психоневрологічний інтернат знову очолила Олена Місюк, яка на посаді з 2016-го.
Умовно новими людьми стали Андрій Рожок, який очолив Волинську обласну дитячо-юнацької спортивну школу для осіб з інвалідністю, та Олександр Хриплюк, який очолив Волинський обласний центр здоров’я населення «Спорт для всіх». Рожок раніше працював у цій же спортшколі, очолював відділення легкої атлетики, а Хриплюк — у Волинському регіональному центрі для осіб з інвалідністю «Інваспорт».
Проте, навіть коли конкуренція на конкурсах формально була, чинні керівники ніколи не програвали. Наприклад, на посаду директора Волинської обласної дитячо-юнацької спортивної школи з видів боротьби претендували двоє конкурсантів: тимчасовий виконувач обов’язків директора закладу Віталій Терешкевич та тренерка Аліна Бондарєва. В результаті переміг Віталій Терешкевич.
За посаду очільника обласної дитячо-юнацької спортивної школи змагалися чинний тимчасовий виконувач обов’язків директора Дмитро Піддубний та заступниця директора Наталія Хомюк. Під час засідання конкурсної комісії Хомюк критикувала стан справ у школі під керівництвом Піддубного.
«Оскільки я аналізую, що відбувається в спортивній школі, я прийняла вольове для себе рішення податися на цей конкурс… аналізуючи, куди рухається наш заклад протягом останніх десяти місяців під керівництвом сьогоднішнього керівника (Піддубного, — ред.), я розумію, що моє бачення розвитку відрізняється від його», — заявила Хомюк під час конкурсу.
Серед проблем вона відзначила те, що у спортшколі зменшилась кількість вихованців та тренувань, звільнили дев’ятьох тренерів, а кільком іншим досвідченим тренерам відмовили у працевлаштуванні. Втім, кадрова комісія Волинської облради все одно надала перевагу Піддубному, який такі недоліки в роботі заперечував.
Станом на липень 2023-го Хомюк і далі працює заступницею директора закладу. У коментарі «Силі правди» вона відзначила, що конкурс відбувався відкрито, про що, на її думку, свідчить повний опублікований відеозапис співбесід.
«Конкурс був відкритим однозначно, з відео нічого не вирізали. Ну якщо Ви мудра людина, то розумієте, що було ще й весело, це однозначно», — відзначила Хомюк.
Чи був конкурс справедливим і чи мав Піддубний переваги через свою попередню роботу у фонді народного депутата Ігоря Палиці «Тільки разом», вона відповідати відмовилася, адже досі працює в ОДЮСШ на керівній посаді.
Варто відзначити, що Дмитро Піддубний був тимчасовим керівником школи лише рік. До цього він з 2018 року працював менеджером у фонді Ігоря Палиці «Тільки разом». Партія, яку очолює Ігор Палиця, – «За майбутнє» – нині має найбільшу фракцію у Волинській обласній раді.
Водночас, понад 25 років ОДЮСШ очолював відомий тренер Богуслав Галицький. Проте у 2022 році Галицькому повідомили про підозру у згвалтуванні, сексуальному насильстві та розбещенні неповнолітніх підопічних саме цієї спортивної школи.
Єдиним конкурсом, де було два претенденти і в результаті перемогла людина, яка раніше в закладі не працювала, став конкурс на посаду очільника Голобського чоловічого психоневрологічного інтернату. Щоправда, на цьому конкурсі ніхто із чинного керівництва закладу і не змагався. На посаду претендували директор Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги Володимир Ковальчук і соціальна працівниця Голобської громади Людмила Тимощук. В результаті конкурсна комісія підтримала Ковальчука.
«Нікому не забороняємо», але коштів на заохочення обмаль
Більшість засідань конкурсної комісії облради із відбору керівників очолював перший заступник голови Юрій Поліщук. У коментарі Центру журналістських розслідувань «Сила правди» він не заперечував, що більш конкурентні конкурси були б доречними, проте чому люди не подаються, мовляв, не знає.
«Я вам скажу, що ми точно нікому не забороняємо подаватися. Чому так, точно я не можу сказати. Можливо це тому, що воєнний стан у нас», — переконує Поліщук.
Одним із наслідків повномасштабної війни для таких закладів він називає кадровий голод. За словами посадовця, бракує не тільки охочих керувати, але і загалом людей.
«Кадрові питання не є тільки щодо керівників. Адже багато повиїжджали людей. Я думаю, що це через те, що така обстановка в країні, так воно і складається. Хоча в принципі оголошення є, люди знають, що відбуваються конкурси», — розповів Юрій Поліщук.
Щоправда, він відзначає ще і фінансові труднощі та низку обмежень, які не дозволяють підняти престижність праці та забезпечити конкурентні зарплати.
«У нас навіть є комунальні підприємства, які самі на себе заробляють, тому все доволі по-різному. Медичні заклади НСЗУ фінансує. Там є своє фінансування залежно від пакетів. Освітні заклади фінансують за іншим порядком, культурні теж за іншим. Тобто однакових умов у всіх установах та закладах не може бути відповідно до закону», — пояснив перший заступник.
Більше того, якщо підняти зарплату керівника певного закладу обласна рада теоретично може, то пропорційно підняти кошти всім працівникам коштів не вистачає. Тому це, на думку Юрій Поліщука, може провокувати конфлікти в колективі.
«Престижність праці вимірюється в першу чергу заробітною платою. Не в усіх комунальних установах в нас високі заробітні плати. По різних галузях є різні тарифні сітки. Іноді буває, що преміюємо керівників, але в межах фонду заробітної плати. Фонди заробітної плати в різних комунальних установах різні. В більшості вони не дуже високі. А якщо суттєво підняти керівнику зарплату, підлеглі будуть обурюватися, бо в них зарплати невеликі. Це теж неправильно. До речі, ми в певний момент навіть думали встановити «стелю» зарплати для керівників-медиків, бо в них була висока заробітна плата, а в підлеглих низька», — пояснив Юрій Поліщук.
Більше того, за нинішнього обсягу надходжень та субвенцій до обласного бюджету в умовах повномасштабної війни, окремі працівники комунальних закладів можуть заробляти ще менше. Це, наприклад, може стосуватися педагогів, каже Юрій Поліщук.
«Треба також визнати, що і бюджет обмежений. Якщо взяти обласний бюджет, то порівняно із тим, яким він був 5-10 років тому, він значно скоротився. А навантаження на нього значно збільшилося. Також зараз відбувається процес передачі профтехосвіти на баланс області. А ми її фактично фінансуємо вже декілька років. Освітню субвенцію скорочують постійно. Тому педагогічні кадри порівняно із попередніми роками будуть ще менше отримувати. Тобто тут складна ситуація», — визнає посадовець.
Коштів немає, але і традиції не сприяють
Попри те, що у обласній раді говорять передусім про низькі заробітки, історія голосування конкурсних комісій та депутатів на сесіях облради показує, що вони загалом схильні підтримувати багаторічних керівників різних закладів. Наприклад, вже згаданий Богуслав Галицький керував обласною спортшколою з 1997 року аж до 2022-го, тобто чверть століття.
Нинішній директор обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні Павло Боснюк на посаді з 2000 року. Наталія Апанович очолює обласне комунальне підприємство з архівної справи з 2009 року. Руслана Дибель вже більше 10 років працює в керівництві санаторію «Лісова Пісня», а з 2018 року є його директоркою.
На основі конкурсів, які вже відбулися за восьмого скликання обласної ради, видно, що жоден тимчасовий виконувач обов’язків директора не позбувся посади в результаті конкурсу, якщо він чи вона подавалися на цю посаду.
Можливо, через невисоку престижність праці, складні умови та інші обставини учасники, якщо вони були, не могли скласти реальної конкуренції. Проте, за словами керівництва облради, суттєвого підняття зарплат, яке могло би заохотити більше претендентів, вони поки не планують.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала, які зарплати у керівників театрів та бібліотек на Волині, скільки отримують «головні лікарі» Волині та які заробітні плати у працівників Волинської обласної державної адміністрації.
