Перейти до основного вмісту

Кримінал і зупинка шахт. Директора «Волиньвугілля» звільнили – хто відповідатиме?

Джерело:
Сила правди

Наприкінці вересня звільнили від виконання обов'язків генерального директора Державного підприємства «Волиньвугілля» Андрія Пилипюка. «У зв’язку з реорганізацією підприємства», – йдеться у наказі Міністерства енергетики і вугільної промисловості України. Чи відповідає офіційна причина реальному стану справ і чи не спосіб це уникнути відповідальності? За керівництва Андрія Пилипюка волинські шахти втратили дозвіл на видобуток вугілля і опинилися на межі закриття. Окрім того, Андрія Пилипюка обвинувачують в низці кримінальних порушень.

Ситуацію на «Волиньвугіллі» досліджувала «Сила правди».

Перша шахта - вже історія

23 червня цього року «Шахта №1 «Нововолинська» відзначила 65-річчя. Її почали будувати у 50-х роках минулого століття і вже за чотири роки здали в експлуатацію. Завдяки цьому на Волині виросло нове місто Нововолинськ. Влітку 2015-го «Шахта №1 «Нововолинська» вийшла зі складу ДП «Волиньвугілля» і стала окремим підприємством. За час свого існування перша шахта видала на-гора 16,5 мільйона тонн «чорного золота». Але майже два роки тому припинила видобуток вугілля. 

Протягом 2016-2017-го ДП «Шахта №1 «Нововолинська» очолював Андрій Пилипюк. Саме після цього досвіду його підвищили до директора ДП «Волиньвугілля». Про те, як господарював Андрій Пилипюк на першій шахті, довідуємося з судового реєстру. 

шахта №1

У серпні цього року до Нововолинського міського суду скеровано обвинувальний акт відносно Андрія Пилипюка. Його обвинувачують одразу за кількома статтями Кримінального кодексу: службова недбалість (ч. 2 статті 367), привласнення і розтрата майна (ч. 2 статті 191) та невиконання судового рішення (ч. 3 статті 382 ). Інкриміновані порушення стосуються його діяльності саме на посаді керівника шахти №1 Нововолинська. Згодом справу перенаправили до Володимир-Волинського міського суду, де вона й буде розглядатися згодом.

Джерела на підприємстві інформують: «Йдеться про списання шахтного обладнання протягом 2016-2017-го років. Арочне кріплення і труби списувались нібито на шахту «Бужанська», але туди так і не доїхали. Недостача становила близько 2 тисяч комплектів. Один бувший у використанні комплект тоді коштував 3,5-4 тисячі гривень. Охорона кілька разів викликала поліцію, яка, направду, дуже мляво реагувала», − коментує джерело.

З судового реєстру довідуємося, що об'єднане кримінальне провадження, принаймні, на етапі досудового розслідування, складалося з 18 кримінальних правопорушень і стосувалося зловживань на понад десять− мільйонів гривень!!!

«Слідчий посилається на те, що під час досудового розслідування одного з епізодів об`єднаного кримінального провадження встановлено, що з 28.03.2016 по 19.12.2017, виконуючий обов`язки директора ДП «Шахта №1 «Нововолинська» Андрій Пилипюк внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, не забезпечив належного зберігання основних засобів по підземній дільниці №2, дільницях стаціонарного обладнання, водовідливу та забійного обладнання, що спричинило його нестачу та тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» у вигляді матеріальної шкоди на загальну суму 10 302 494,62 грн», − читаємо в одній з судових ухвал

А тим часом, 3-го жовтня цього року, стало відомо, що першу шахту затопили. Про це повідомив під час брифінгу у Верховній раді України голова профспілки гірників шахти №9 Василь Гура.

«Втопили першу шахту Нововолинська, щоб заховати корупційні схеми, по яким викрадали обладнання», – припустив він.

Операція «Ліквідація». Епізоди крадіжок шахтного обладнання

«Сила правди» проаналізувала понад два десятки судових документів, щоб розібратися в обставинах справи, яка незабаром слухатиметься у суді, і виокремила кілька епізодів.

Восени 2016-го працівники нововолинської шахти № 1 помітили крадіжку кольорових металів з підсилюючої електростанції ТСШВП-240. Вкрали трансформатор і роз'єднувачі вартістю в сотні тисяч гривень. Співробітники шахти повідомили керівника та склали акт обстеження підстанції, – інформує Буг. За словами гірників, Андрій Пилипюк не відреагував, тому охоронець копальні сам написав заяву в поліцію. Згодом директор спростував інформацію про свою бездіяльність. Мовляв, саме перебував у відрядженні в Києві. Тож, заяву в поліцію про крадіжку написав вже як повернувся.

камаз
Фото з сайту bug.org.ua

У березні 2017-го поліція зупинила у Нововолинську завантажений шахтними арками КАМАЗ. Водій пояснив, що їде з ДП «Шахта №1 «Нововолинська». Однак у товарно-транспортній накладній не було вказано тип та вид вантажу. За словами директора шахти Андрія Пилипюка, ці арки мали 70% зносу, були списані і продані ТОВ «Західна лінія» як металобрухт. 

«Кошти за арочне кріплення вже отримали та поділили таким чином: 7 тисяч гривень – на виконавче провадження з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я працівників, 5 тисяч – на податкову, 5 тисяч – на підзвітні кошти працівникам, 1 тисяча – на «УкрПетроль», – переконував журналістів видання «Буг» Андрій Пилипюк. 

накладна
Товарно-транспортна накладна. Арочні кріплення продали за 18 тисяч грн. Фото видання «БУГ»

Та все ж за даним фактом відомості внесли в ЄРДР і кваліфікували злочин як крадіжку. 118 шахтних арок (40 комплектів) вилучили та арештували. На той час вартість одного вживаного комплекту становила приблизно 4 тисячі гривень. 

Згодом провадження об'єднали і навіть призначили металознавчу експертизу, яка встановила: «…частина представлених на дослідження вилучених ланок арочних кріплень, є придатними для повторного використання, може використовуватись за своїм функціональним призначенням як елементи арочних кріплень гірничих виробок. Частина представлених на дослідження вилучених ланок арочного кріплення, що є деформованими деталями і підлягають відновленню, після відновлення може використовуватись за своїм функціональним призначенням як елементи арочних кріплень гірничих виробок. Частина представлених на дослідження вилучених ланок арочних кріплень є деталями, що не піддаються відновленню, не можуть використовуватись за своїм функціональним призначенням як елементи арочних кріплень гірничих виробок».

Окрім того, у червні 2017-го задокументовано факт крадіжки з підприємства 50 труб з чорного металу довжиною 5-10 метрів. Про це також йдеться у судових ухвалах.

Окрім службової недбалості, привласнення і розтрати майна Андрія Пилипюка звинувачують у невиконанні судового рішення. Річ у тім, що було відкрито виконавче провадження, яким передбачалося стягнення з ДП «Шахта №1 «Нововолинська» майже 18 мільйонів гривень боргу. Відтак, щоб контролювати рух коштів, керівництву заборонили відкривати і використовувати додаткові банківські рахунки. Та Андрій Пилипюк не втримався, незважаючи на попередження виконавців, таємно відкрив два банківські рахунки в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Укргазбанк». В мішку голки не сховати, тож і це порушення потрапило до «кримінального коктейлю».

Обшуки і речові докази

Рівно два роки тому, 5-го жовтня 2017-го, ЗМІ повідомили про обшуки в кабінеті в.о. директора «Шахти №1 «Нововолинська» та на складах ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів». Керівник Нововолинського відділу Володимир-Волинської прокуратури Іван Васьовчик тоді підтвердив, що слідчі дії проводилися також за місцем проживання Андрія Пилипюка, в рамках кримінального провадження.

З ухвал Волинського апеляційного суду дізнаємося, яке саме майно вилучили під час обшуків і що з ним трапилося далі. З частини речових доказів суддя Петро Філюк зняв арешт вже за декілька днів після обшуків. Тож Андрієві Пилипюку повернули два мобільні телефони, комп'ютер, банківську картку, 400 злотих, 39 900 гривень, що були знайдені вдома і в кабінеті директора.

Таке рішення служитель феміди аргументував тим, що слідчим у справі не було доведено, що ці речі «були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення», – йдеться в ухвалі.

Те ж саме сталося згодом і з гірничим обладнанням. Щоправда апеляційну скаргу до суду подала фірма «Енерго-Вік», яка заявила свої претензії на арештоване майно.

енерго-вік
Інформація про ТОВ «Енерго-Вік» з аналітичної системи Clarity Project

Представник підприємства стверджував, що за два дні до обшуків ТОВ «Енерго-Вік» взяло в оренду майно ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів», яке згодом опечатали правоохоронці. 

«В поданій апеляційній скарзі директор ТзОВ «Енерго-Вік» вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилається на те, що майно на яке накладено арешт належить ТзОВ «Енерго-Вік», і воно не має відношення до розслідуваного кримінального провадження. Також зазначає, що слідчим суддею безпідставно розглянуто клопотання прокурора без виклику власника арештованого майна. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна», – йдеться в судовому документі. І тут Волинський апеляційний суд не зробив винятку – задовольнив апеляційну скаргу і зняв арешт.

Нагадаємо, на території ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» під час обшуків виявили «металеві конструкції напівовальної форми, схожі на частини шахтних арок, у чотирьох окремих насипах в кількості зліва направо: в першому 145 штук, в другому 99 штук, в третьому 63 штуки, в четвертому 29 штук, та металеві конструкції різної ваги, розміру та форми в кількості близько 10 штук»

арки червоноград
Частини шахтних арок на території ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів». Фото з сайту volynua.com

Майже рік волинські шахти добувають вугілля незаконно

До особистих негараздів керівника ДП «Волиньвугілля» додалось і те, що ще у 2018-ому році збіг термін дії спецдозволу на видобуток вугілля. Усе б нічого, проте керівництво підприємства пропустило терміни, коли ці дозволи можна було пролонгувати і тепер повинне подавати документи на отримання дозволу на видобуток, так би мовити, з нуля.

дозвіл волиньвугіллядозвіл волиньвугілля

Окрім того, закінчився термін дії ліцензії Держпраці на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки. Це також трапилося понад рік тому. За цей час Андрій Пилипюк не зумів отримати необхідні дозвільні документи. А тим часом на шахтах стались нещасні випадки, в тому числі і летальні. Тож в серпні 2019-го Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позов Головного управління Держпраці в області до ДП «Волиньвугілля» і заборонив використовувати шахтне обладнання. 

Суд постановив:

«Зупинити до отримання Державним підприємством «Волиньвугілля» у встановленому порядку в органах Держпраці дозволів на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки:

Відокремленим підрозділом «Шахта №9 «Нововолинська» та Відокремленим підрозділом «Шахта «Бужанська» - устаткування для видобутку та збагачення кам`яного вугілля; 

Відокремленим підрозділом «Шахта «Бужанська» - парових котлів теплопродуктивністю понад 0,1 МВт. 

Відокремленим підрозділом «Шахта «Бужанська» - вантажопідіймального крана монтажного гусеничного в ГП 25т.

Відокремленим підрозділом «Шахта «Бужанська» - електротельферів ТЕ-320 

Відокремленим підрозділом «Шахта №9 «Нововолинська» та Відокремленим підрозділом «Шахта «Бужанська» - експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання)», – йдеться у рішенні.

Якщо воно вступить у дію, шахти зупиняться, – кажуть гірники.

Окрім того, Міністерство палива та енергетики подало позов про стягнення матеріальної шкоди з Андрія Пилипюка. Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог виступає ДП «Шахта №1 «Нововолинська».

«Рішення не остаточне», – Андрій Пилипюк про відсторонення від керівництва «Волиньвугіллям»

Андрій Пилипюк

Нам вдалося сконтактувати з екс-виконувачем обов'язків гендиректора ДП «Волиньвугілля» Андрієм Пилипюком. Пан Андрій спростував інформацію про своє звільнення, а також прокоментував кримінальне провадження відносно нього.

– Чому відбулося затоплення першої шахти? Це робиться за чиїмось наказом, розпорядженням чи як?

– Вона не відноситься до «Волиньвугілля», ми її вивели зі складу. Вона знаходилася в підготовці до ліквідації. Це затоплення мало бути, але воно мало б бути цивілізовано. Поки був Борсук там (колишній директор шахти № 1 Михайло Борсук, - авт.), ми вилучали звідти всю ту арку і передавали її на «Волиньвугілля», матеріали всі, що там були, обладнання, все передавалося. А два тижні тому помінявся там керівник.То він вже перестав передавати нам обладнання. Розумно почав розказувати: на Львів буду передавати. Потім поїхав на Київ. Я думаю, що він дав команду. 

– Вас відсторонили від виконання обов'язків генерального директора ДП «Волиньвугілля»?

– Не відсторонили, а скоротили. Наразі ми очікуємо на рішення міністра.

– Тобто це не звільнення? Рішення не остаточне?

– Наказ як був, так він може бути й назад, ви ж розумієте.

– Чи визнаєте висунуті вам звинувачення в кримінальному провадженні? Зокрема, в частині розтрати майна і привласнення коштів.

– Звісно, не визнаю. Я впевнений, що суд прийме вірне рішення і закриє його у судовому засіданні. 

– Чи відкривали ви рахунки в інших банках тоді, коли вам було заборонено це робити?

– Відкривав. Винуватий. Мусив відкривати, щоб підприємство жило. Якщо підприємство не отримує копійки місяць-другий-третій… Це ж і мастило якесь треба, і набивку сальникову, треба воду качати, той самий папір, картриджі заряджати. Я не хочу це коментувати. В мене було все погоджено з виконавчою, просто вони потім вирішили чогось так. Тут нічого такого страшного немає. Я не відкривав його з корисливих цілей. Всі кошти, які заходили, йшли через бухгалтерію. Все видно. 

– Наразі з вами судиться Міністерство, хочуть стягнути з вас заподіяні збитки. Про що йдеться?

– Там взагалі ситуація цікава. Людина звільнилася, коли я працював на першій шахті керівником. Я підписав заяву про звільнення. Я ту людину не знаю і в очі не бачив. А він пішов служити в військкомат. І виявилось, що він захищений законом. Через півроку він подав до суду, що він неправомірно звільнений. Суд йому нарахував 64 чи 72 тисячі за півроку що він не працював. Чомусь Міністерство подало, що я винен. Я цього не розумію. В будь-якому випадку кошти ми йому платили.

Далі телефонний зв'язок з Андрієм Пилипюком обірвався. Тож з'ясувати, чому ДП «Волиньвугілля» не має спецдозволів на користування надрами та чи буде продовжувати видобуток, не вдалося. Разом з тим Андрій Пилипюк запевнив, що апеляційну скаргу на рішення Волинського окружного адмінсуду про зупинення використання обладнання в шахтах подано.


Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy