Після втечі за кордон попереднього голови Луцької районної ради Олександра Омельчука новим обрали Олександра Гурського. Щоправда сесія райради, де це відбулося, не обійшлася без курйозів та сумнівних політичних комбінацій. Дві фракції заявили про порушення регламенту та «неповагу до місцевого самоврядування». А у фракції «Європейської солідарності» навіть обіцяють відкликати двох депутатів, які наважилися голосувати всупереч волі фракції, тобто підтримали кандидатуру Гурського.
«Сила правди» побувала на сесійному засіданні райради 14-го червня, на якому обирали нового голову, та з’ясувала які це може мати наслідки.
«Ми не несемо відповідальності» за Омельчука
Приводом для позачергової сесії Луцької районної ради стала втеча за кордон і заява про відставку колишнього голови Олександра Омельчука. 13 травня цього року Омельчук опублікував на власній Facebook сторінці відео, в якому заявив, що виїхав за межі України і складає повноваження.
За кордон Олександр Омельчук виїхав завдяки наказу про власне відрядження у Словаччину. Цей документ він видав на підставі листа-запрошення від тамтешньої громадської організації «Help Ukraine», яка пов’язана із депутатом, головою фракції партії «Слуга народу» у Луцькій райраді Юрієм Бондаруком.
Проте про втечу Омельчука на самій сесії говорили доволі скромно. Ймовірно, керівникам, які залишаються на посадах, незручно піднімати тему контраверсійного вчинку їх колишнього соратника.
«Якщо я стану головою райради, я не буду вирішувати це питання, бо на це є компетентні органи. Я не володію ситуацією: що мотивувало його виїхати і як», — поспішив виправдатися кандидат на посаду голови Олександр Гурський.
Щоб вести засідання, на сесію спеціально приїхав заступник голови Сергій Сівак, який служить в Збройних силах. У раді він представляє партію ВО «Свобода».
«Олександр Григорович (Гурський, — ред.) не може відповідати за дії Олександра Володимировича (Омельчука, — ред.). За свої дії Олександр Володимирович буде відповідати сам», — скромно заявив Сівак.
Також депутатам він продемонстрував заяву про відставку Омельчука, яку вони нібито отримали поштою.
Проте «розгрібати» амбітні спроби Олександра Омельчука «показати як треба заробляти» в районний бюджет, їм доведеться. Нагадаємо, Омельчук відмовлявся передавати майно, зокрема котельні, у власність місцевих рад. Натомість сподівався заробляти у районний бюджет за рахунок оренди нерухомості та послуг опалення. В підсумку він наштовхнувся на опір громад, що призвело до програних судових справ. Крім того, Луцька районна рада і створене нею комунальне підприємство «Райтеплобуд» не впорались з відібраним у громад майном і мало не залишили взимку заклади соціальної сфери без опалення.
Кандидат на посаду голови Олександр Гурський обіцяє, що все майно будуть передавати місцевим громадам:
«Все відбудеться в районній раді як передбачено українським законодавством. Майно так чи інакше буде передано тому, кому воно належить. Майно буде передано в ту громаду, на чиїй території воно розташоване».
«Бенефіс Рубльова» і можливі відкликання
Хоча Олександр Гурський став єдиним претендентом на посаду голови райради і отримав 35 із 54 голосів на свою підтримку, такому результату ймовірно передувала низка політичних домовленостей, а можливо і спроб шантажу та погроз.
Гурський, які і його попередник, представляє найбільшу у районній раді фракцію «За майбутнє». Свого часу він вже був головою колишньої Ківерцівської районної ради, де представляв партію «Укроп», згодом переформатовану у «За майбутнє». Проте, «За майбутнє» має лише 14 із 54 голосів у районній раді, а для обрання голови потрібно було не менше 28.
Традиційними союзниками «майбутніх» у раді були «Батьківщина», ВО «Свобода» та «Слуга народу». Також цього разу їх підтримала фракція «Аграрної партії». Проте, в цих політичних силах не всі проявили бажання підтримати Гурського. Із шести депутатів фракції ВО «Свобода» проголосували лише четверо. Іван Нискогуз не зміг взяти участь у сесії, адже, за словами колеги Миколи Романюка, служить в ЗСУ і перебуває на передовій.
Натомість інший «свободівець» Микола Собуцький заявив, що принципово не підтримував кандидатуру Гурського та й сам формат консолідації всієї ради в руках одного політичного «клану». Він не прийшов на засідання.
«Так, я свідомо не був на сесії. Я не можу підтримати такого голову. Такий формат ламання депутатів і узалежнення депутатів є неприйнятним. Це був «бенефіс» Рубльова (народного депутата В’ячеслава Рубльова, — ред.) і цієї політичної сили («За майбутнє», — ред.). Вони намагалися нагнути, зламати, підпорядкувати раду тільки своїм інтересам. І, на жаль, під час сесії про проблеми району мова не йшла. Є чисто інтереси клану і цим інтересам підпорядковуються всі ресурси», — пояснив Собуцький.
Більше того, через свою позицію він може втратити мандат. Про це йому нібито заявили під час неформальних зборів фракції ВО «Свобода» разом із іншими лідерами волинських «свободівців».
«Не погрожували, але логічно до того підводили. Я не просто не підтримав цієї кандидатури. Я не підтримав ту возню, яка навколо цього питання була. Я не підтримав формат служіння цілої ради певному клану. Фактично мені в цій раді нічого робити», — заявив Собуцький.
Також про порушення заявили представники фракції «Громадянський рух «Свідомі». Як відзначив їх лідер Юрій Циганюк, про скликання сесії на 15:30 йому повідомили у той же день о 10-й ранку. Ще одним порушенням він вважає те, що сесію скликали пізніше, ніж через місяць після заяви Омельчука.
«Насправді наша фракція прийняла рішення не брати участі в голосуванні у силу багатьох причин. Навіть сьогоднішній спосіб запрошення на сесію вважаю певною мірою нелегітимним і порушенням регламенту. Дзвінок я отримав о 10-й ранку, а вже по обіді сесія. Мені здається, зал із 50 самодостатніх людей повинен іноді виступати на свій захист», — пояснив Циганюк.
І справді, представник «Свідомих» Євген Мікоян брав участь тільки у роботі лічильної комісії. У самому ж голосуванні вони участі не брали.
Натомість не вдалося зберегти єдність іншій «опозиційній» фракції — «Європейська солідарність». Попри те, що на сесію особисто прийшла лідерка «ЄС» на Волині Юлія Вусенко, двоє депутатів райради від цієї партії підтримали кандидатуру Гурського. Це Сандра Косюр і Леонід Хведчак. За таке голосування всупереч волі фракції їх планують позбавляти мандатів, стверджує Вусенко.
«Ми сьогодні бачимо представників однієї політичної сили, якими керували як ляльками і це було явно видно. Були присутні представники «За майбутнє», в тому числі і народний депутат Вячеслав Рубльов. Він тут дививився за тим, аби ніхто нікуди не пішов. Стосовно депутатів із нашої фракції, на них чинили тиск. І було прийнято рішення нашою фракцією, що ми не підтримуємо це голосування та не заходимо в залу. Двоє депутатів, які проголосували від нас, Сандра Косюр і Леонід Хведчак, повідомлені про те, що ми починаємо процедуру відкликання», — пояснила Вусенко.
Натомість двоє згаданих депутатів мотиви свого голосування пояснити відмовилися. У «ЄС» припускають, що на них натиснули. Наприклад, Леонід Хведчак працює заступником голови Доросинівської сільської ради. Його, мовляв, погрожували звільнити, якщо не проголсує за Гурського.
Проте сам Леонід Хведчак такі звинувачення спростовує.
«Я на фракції не був і мені ніхто рішення не доводив. Тільки в кінці поставили перед фактом… Це було моє особисте рішення і ніхто на мене не тиснув. Рада не може бути без голови», — пояснив він.
Народний депутат Вячеслав Рубльов, якого неодноразово звинувачували в організації процесу збору голосів, вважає, що порушень під час сесії не було.
«Відповідно до їхнього регламенту, порушень, я вважаю, не було. Тому що вчора було зареєстровано звернення від депутатів із вимогою провести сесію. А там же передбачається, що сесія відбувається на наступний день після звернення, як передбачено в регламенті. В робочий час заяву було прийнято. Волевиявлення наших депутатів показало, що сьогодні всі консолідовані. Тут немає якоїсь партії, яка, грубо кажучи, проти. «Свідомі» просто утрималися», — пояснив він.
Також він заявив, що на депутатів, які підтримали Гурського, також нібито тиснули:
«Я думаю, що тиск здійснювали і на тих депутатів, які були сьогодні тут присутні. Тому що дуже багато із них не брали слухавку від працівників апарату. Але тим не менш, я вважаю, що та людина, яка прийшла на сесію і зробила свій вибір, це якраз такий депутат який має бути. Депутатом ти обраний для того, щоб ходити на сесію».
Свою ж участь у цьому процесі він заперечує. Мовляв, «просто спілкується» із депутатами райради:
«Я працюю у Верховній Раді. Це моя безпосередня робота. Я тут буваю тому, що я спілкуюся із колегами із районної ради. І це у зв’язку із тим, що більша частина мого округу потрапляє у районну раду саме Луцького району… Я спілкуюся із депутатами рад всіх рівнів».
Проте, не можна оминути увагою на диво високу обізнаність нардепа, який «просто спілкується», із тим, коли внесли заяву із вимогою скликати сесію райради, хто із депутатів брав слухавку від працівників апарату, а також його дуже активне «спілкування» із представниками різних фракцій прямо в сесійній залі у перервах між голосуванням. Також Рубльов часто фігурує на подіях в приміщенні райради та має там приймальню.
Попри те, що він представляє партію «Слуга народу», Вячеслав Рубльов також наближений до партії «За майбутнє» та відкрито заявляє про підтримку її лідера Ігоря Палиці. Тому він зацікавлений у консолідації депутатів навколо фракції «За майбутнє».
Буря у склянці?
Попри кулуарні домовленості, ймовірні спроби тиску, залучення депутатів різних рівнів і можливі відкликання у районній раді, така значна увага до цього органу не зовсім виправдана.
До 17 липня 2020 року на Волині було 16 районів. Постановою Верховної Ради України їх ліквідували і утворили чотири нові: Луцький, Камінь-Каширський, Володимир-Волинський і Ковельський. До них увійшли землі, майно і навіть залишки бюджетів районів-попередників. А ось більшість повноважень перейшли на рівень територіальних громад.
Відтоді почалися дискусії про ліквідацію районних рад. Очікувалося, що на виборах до місцевих рад восени 2020-го волиняни не обиратимуть районних депутатів. Але виявилося, що законодавче підґрунтя для цієї реформи відсутнє – не встигли внести відповідні зміни до Конституції України. Відтак депутатів обрали і районні ради залишились.
Бюджет Луцького району, яким розпоряджається рада, скоротився в рази і нині становить лише кілька мільйонів гривень, а майно, яке в них ще залишилося, новий голова обіцяє остаточно передати територіальним громадам. В результаті може виявитися, що Луцькій районній раді практично не буде що «ділити» і що вирішувати. На наступних місцевих виборах районні ради як органи можуть взагалі припинити існування.
Свого часу депутат Іван Нискогуз, який пішов служити в ЗСУ, закликав колег-чоловіків із ради також йти в Збройні сили. Так, мовляв, із них буде більше користі.
«У Луцькій районній раді є близько 20 чоловіків-депутатів, які можуть показати особистий приклад та стати на захист України зі зброєю в руках у лавах ЗСУ. Це буде беззаперечним аргументом, що вони дійсно відображають інтереси їхніх виборців та допоможуть посилити бійців і підрозділи, які вже тривалий час на передовій без ротації», – писав в офіційному зверненні до голови Луцької районної ради депутат Іван Нискогуз.
Далеко не всі дослухалися до колеги, проте нинішні депутатські мандати справді не приносять їм суттєвих повноважень і можливостей. Надто в умовах, коли приймати ключові рішення можуть зовнішні «куратори».
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала, скільки «проїдають» районні ради Волині під час війни не маючи практично жодних реальних повноважень.
Олександр Гурський Засідання райради Юрій Лобач Сергій Сівак
