• Про нас
  • Звіти
  • Медіакіт
  • Контакти
  • Поскаржитися на публікацію
Середа, 28 Січня, 2026
Підтримати проект
Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
No Result
View All Result
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість
  • Підтримати проект
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість
  • Підтримати проект
No Result
View All Result
Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
No Result
View All Result

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» > #Аналітика > Луцьк буде без гарячої води? Як боржники та тарифні рамки тиснуть на «Луцьктепло»

Луцьк буде без гарячої води? Як боржники та тарифні рамки тиснуть на «Луцьктепло»

Автор: Антон Бугайчук
12 Червня 2023 в 10:35
У категорії: #Аналітика, Новини, ТОП новини
Головна Луцьктепло гаряча вода

Керівництво найбільшого комунального підприємства Луцької громади ДКП «Луцьктепло» відкрито заявляє, що десятки тисяч лучан можуть залишитися без такої послуги, як гаряча вода. Через борги держави та населення і тарифні рамки під час повномасштабної війни підприємству можливо доведеться відмовитися від гарячого водопостачання щонайменше тимчасово.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту «Медіаграмотність у регіонах України» поспілкувався із директором підприємства, щоб зрозуміти, чому виникла кризова ситуація.

Зміст

Toggle
  • Більшість платять, але борги величезні
  • Підняття тарифів заборонили, але компенсації немає
  • Як знайти вихід?

Більшість платять, але борги величезні

«У межах Луцька на сьогодні майже 55 тисяч споживачів теплової енергії, тобто фізичних та юридичних осіб, які платять за опалення. Із них 41 тисяча отримують гарячу воду як комунальну послугу. Якщо подивитися на загальну статистику, вчасно платять 94% споживачів. Проте навіть борги решти 6% становлять критично важливу суму для підприємства», – каже директор «Луцьктепла» Іван Скорупський.

«Справно платять за ці послуги близько 94%. І ось ця недоплата в масштабах міста – це шалена сума насправді. Населення боргує підприємству за гарячу воду та за теплову енергію сумарно 183 мільйони гривень. В умовах війни за цей опалювальний період приріст заборгованості становив близько 30 мільйонів гривень. Усе це не дає нам можливості розрахуватися за газ. І в цьому найголовніша проблема», – пояснює Скорупський.

Щоб зрозуміти, наскільки великі такі суми в масштабах підприємства директор розповідає про заплановані витрати на цьогорічну заміну зношених мереж: «Наприклад, ми у цьому році запланували замінити 3,4 кілометра теплових мереж. Це коштує на сьогодні до 20 мільйонів гривень. Тобто ви можете пропорційно порахувати, що могла би покрити така сума».

Директор «Луцьктепла» Іван Скорупський каже, що підприємство може відмовитися постачати гарячу воду, якщо борги споживачів будуть накопичуватися. Фото автора

Підняття тарифів заборонили, але компенсації немає

Ще одним боржником перед підприємством є держава. Справа у тому, що згідно із законом, ухваленим Верховною Радою України у серпні 2022 року, до кінця воєнного стану накладений мораторій на підняття тарифів на комунальні послуги. Тож сьогодні тарифи, за якими споживачі платять за тепло і гарячу воду, для «Луцьктепла» збиткові.

«Тарифи, які встановлені для «Луцьктепла», затверджує Луцька міська рада. На сьогодні тарифи, за якими ми виробляємо теплову енергію, для нас є збитковими. Рівень покриття тарифом собівартості становить 80%. Насправді під час повномасштабної війни діють тарифи, які були у лютому 2022-го. Але за цей час шалено зросла вартість енергоресурсів, зокрема найбільше зросла вартість електричної енергії і пального», – каже директор підприємства.

Різницю між тарифом і собівартістю зобов’язалися покрити із державного бюджету, проте таку компенсацію «Луцьктепло» фактично не отримало.

«Держава на сьогодні не платить. Але щоквартально ця різниця у тарифах визначається. Станом на сьогодні вона становить 98 мільйонів гривень. Але це не ті кошти, які будуть на рахунках підприємства. Вони відразу транзитом потраплять на рахунки НАК «Нафтогаз України» тому, що ми не доплачуємо туди. Але загалом 98 мільйонів, які винна держава, і 30 мільйонів приросту боргу – це ті суми, яких нам цілком достатньо, щоб розрахуватися із поточними боргами», – визнає директор підприємства.

Як знайти вихід?

«Луцьктепло» не обмежується простими закликами споживачів гасити борги та вчасно платити за комунальні послуги. Із початку 2022 року проти злісних неплатників почали претензійно-позовну роботу. Тобто підприємство подає в суд, а виконавча служба за рішеннями судів примусово стягує борги. Або ж боржники звертаються до «Луцьктепла» за укладанням договорів реструктуризації боргу. За цим договором вони платять третину боргу одразу і решту орієнтовно протягом року. 

Як звітують на підприємстві, із лютого 2022-го до травня 2023-го 105 споживачів пішли на укладення таких договорів і заплатили 2,8 мільйона гривень. Також до укладання договорів реструктуризації боржники сплатили 1,1 мільйона основного боргу та 236,8 тисяч гривень судового збору.

«З початку 2022 року ми почали активну претензійно-позовну роботу. З цього часу вже маємо 72 мільйони, на які вже є рішення судів. До кінця 2024 року плануємо добитися рішень судів для 100% боржників. Далі справа за виконавчою службою. Під час повномасштабної війни вони мали певні обмеження в роботі, були обмеження на стягнення коштів із зарплат, пенсій тощо. Зараз ці всі обмеження зняли і виконавча служба активніше почала працювати. Ми це одразу відчули, бо споживачі почали звертатися щодо реструктуризації боргів. Але закликаємо не дотягувати до того часу, коли вже доводиться займатися реструктуризацією», — розповідає Іван Скорупський.

Ще одним джерелом підтримки для «Луцьктепла» стала допомога від іноземних партнерів. Зокрема труби та техніку вони отримали від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проєкту енергетичної безпеки. Також насоси та інше обладнання для підприємства пожертвувала Ґданська Фундація із Польщі.

Для оновлення мереж «Луцьктепло» використовує труби, надані Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проєкту енергетичної безпеки. Фото прес-служби «Луцьктепла»

«Є відповідні регламентні роботи, які треба провести і на котельнях, і на теплових мережах. Щоб це зробити, підприємство отримало в цьому році велику матеріальну допомогу від USAID (Американська Агенція міжнародного розвитку, — ред.) за проєктом енергетичної безпеки. Нам надали велику протяжність труб, запірну арматуру, інше обладнання і транспортні засоби, які ми використовуємо для ремонту і оновлення мережі. Також сподіваємося ще отримати 7,5 кілометра попередньо ізольованих труб від USAID», — розповідає директор підприємства.

Тим не менш, за нинішніх умов доля постачання гарячої води лежить у руках споживачів, адже кожна недоплата позбавляє «Луцьктепло» необхідних коштів. У той же час питання підняття тарифів до рівня рентабельності поки не обговорюють, чітких строків оплати боргу з боку держави також немає.

Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала в яких економічних умовах працює ДКП «Луцьктепло», чому воно накопичує досить великі борги та як там з’явилися «схеми» від олігархічних структур.

Антон Бугайчук

Політолог, з жовтня 2019 року до лютого 2020-го – журналіст Центру журналістських розслідувань "Сила правди", позаштатний дописувач "Сили правди"
Теги матеріалу: ДКП «Луцьктепло»ЕкономікаІван СкорупськийІнтерв'юЛуцькЛуцька міська рада
ПоділитисяПоділитисяВідправитиВідправити
Попередня новина

Ідеї квіткових подарунків до дня народження від Flowers.ua

Наступна новина

«Куратори» і «тушки»: як обирали нового голову Луцької райради

Схожі Публікації

Верховний Суд залишив у силі вирок зраднику, який передавав росіянам дані про Луцький аеродром

Автор: Сила Правди
28 Січня 2026 в 11:59
0
Іллю Сметаніна засудили на 12 років. Апеляційний суд підтвердив.

Верховний Суд залишив у силі вирок засудженому за державну зраду лучанину Іллі Сметаніну. Чоловік отримав...

Детальніше

Волинським медінститутом керує посадовиця з судимістю 

Автор: Оксана Коваленко
27 Січня 2026 в 14:07
0
Тетяна Пастрик керує комунальним Волинським медінститутом попри непогашену кримінальну справу

Виконувачка обов’язків ректорки комунального закладу вищої освіти «Волинського медичного інституту» Тетяна Пастрик у березні 2025...

Детальніше

Суддя з Волині взяв у кредит китайський кросовер за понад мільйон гривень

Автор: Олег Криштоф
27 Січня 2026 в 11:50
0
Суддя Любомльського районного суду Сергій Шеремета

Суддя Любомльського районного суду Сергій Шеремета торік придбав завдяки кредиту китайський електричний кросовер. Автівка, що...

Детальніше
Наступна новина
Гурський районна рада головна

«Куратори» і «тушки»: як обирали нового голову Луцької райради

  • 28 Січня 11:59 Верховний Суд залишив у силі вирок зраднику, який передавав росіянам дані про Луцький аеродром
    • 27 Січня 14:07 Волинським медінститутом керує посадовиця з судимістю 
    • 27 Січня 11:50 Суддя з Волині взяв у кредит китайський кросовер за понад мільйон гривень
    • 27 Січня 11:15 Якими бувають маятникові двері Hörmann?
    • 26 Січня 10:38 Кримінальну справу щодо ексдиректора торфозаводу на Волині передали до суду
    • 23 Січня 17:20 На Волині судили посадовця, який «пришвидшував» доставку закордонних паспортів
    • 23 Січня 16:39 Луцьке комунальне підприємство отримало солерозкидачі за майже 13 мільйонів в лізинг
    • 22 Січня 17:37 НАБУ провело обшуки у волинських митників (оновлено)
    • 22 Січня 14:12 Волинські прокурори відкрили кримінал через забудову біля озера Червище
    • 22 Січня 11:36 Посадовець сервісного центру МВС на Волині прокоментував обшуки у нього вдома
    • 21 Січня 14:22 Хто постачатиме м’ясо у дитсадки Луцької громади на понад 14 мільйонів гривень
    • 21 Січня 11:31 ДБР викрило махінацію з лісом на Волині
    • 20 Січня 17:58 Луцьк вкладає в енергобезпеку майже 13 мільйонів гривень
    • 20 Січня 13:03 Волиньрада віддала в користування громадському об’єднанню «Буг» тисячі гектарів мисливських угідь
    • 20 Січня 10:49 Прокурор з Волині подарував сину частку в бізнесі з виробництва бруківки
    • 19 Січня 9:56 На Волині планують побудувати ще дві вітрові електростанції 
    • 16 Січня 16:28 Волинські депутати дали в користування митно-брокерській фірмі майже 20 тисяч гектарів мисливських угідь на 35 років 
    • 16 Січня 10:15 Волинська «Свобода» нарешті вийшла із заявою щодо гучної корупційної справи
    • 15 Січня 14:02 Для волинських школярів куплять автобуси за понад 14 мільйонів гривень
    • 15 Січня 10:42 За вдавану конкуренцію під час закупівлі обладнання для харчоблоку школи на Волині оштрафували два підприємства
    Усі новини розділу

    Контактні дані

    •  Волинська область, місто Луцьк
    •  (+38) 095 15 97 813
    •  [email protected]
    • Підтримати проект


    Підтримати проект

    Розділи сайту

    • Новини
    • #Розслідування
    • #Аналітика
    • #Ми вплинули
    • #Спецтема
    • #Лайфхак

    Інформація

    • Про нас
    • Звіти
    • Медіакіт
    • Контакти
    • Поскаржитися на публікацію

    Про нас

    «Сила правди» – це об’єднання журналістів, які прагнуть справедливості та демократичного суспільства без корупції.

    Розробка та підтримка сайту Massimo Agency | massimo.in.ua

    Copyright 2018-2025 © Центр журналістських розслідувань "Сила правди".
    Матеріали Центру журналістських розслідувань «Сила правди» можна використовувати згідно ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства, CC BY (переклад ліцензії українською). Прохання ставити гіперпосилання на «Силу правди» в першому чи другому абзаці вашого матеріалу.

    No Result
    View All Result
    • Новини
    • Розслідування
    • Аналітика
    • Ми вплинули
    • Лайфхак
    • Спецтема
    • Блоги
    • Досьє
    • Комунальна нерухомість
    • Підтримати проект

    Copyright 2018-2025 © Центр журналістських розслідувань "Сила правди".
    Матеріали Центру журналістських розслідувань «Сила правди» можна використовувати згідно ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства, CC BY (переклад ліцензії українською). Прохання ставити гіперпосилання на «Силу правди» в першому чи другому абзаці вашого матеріалу.