Правоохоронці повідомили про підозру колишньому директору Маневицького торфозаводу філії ДП «Волиньторф» Володимиру Щербачуку у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Вони вважають, що рішення посадовця щодо розробки родовища торфу у 2020 році призвели до збитків державі на 4 мільйони гривень.
Про це інформує Волинська обласна прокуратура.
«Встановлено, що посадовець, достовірно знаючи, що 252 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею понад 57 га на території Гута-Боровенської сільської ради Камінь-Каширського району перебувають у користуванні ДП «Волиньторф» на підставі договорів оренди, без розроблення відповідної документації та за відсутності передбаченого законом дозволу надав вказівки підлеглим працівникам за допомогою спецтехніки зняти ґрунтовий покрив земель на орендованих земельних ділянках. У подальшому ґрунт був вивезений для переробки на територію торфозаводу», – йдеться у повідомленні.
Навесні 2020 року правоохоронці виявили вісім насипів ґрунту, схожого на торф, вантажівки із торфом, трактори та іншу техніку в урочищі «Лишнівка», що на території Олениненського старостинського округу Гуто-Боровенської сільської ради на Камінь-Каширщині. Усе це належало Маневицькому торфозаводу. За документами, орендовані підприємством на тій території землі призначалися для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не для розробки родовища. Тож до керівника маневицької філії державного підприємства «Волиньторф» виникли питання.
Експерти підрахували, що через відповідні рішення на той час директора Володимира Щербачука заподіяно матеріальну шкоду на суму понад 1,6 мільйона гривень. Окрім того, посадовець без спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, інших необхідних дозволів організував незаконний видобуток близько 70 тисяч кубометрів торфу на орендованих земельних ділянках, спричинивши шкоду державі на понад 2,5 мільйона гривень. Загалом йдеться про шкоду на 4 мільйони.
Кримінальну справу щодо посадовця розслідують з травня 2020 року за трьома статтями Кримінального кодексу (ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240). Експосадовцю держпідприємства інкримінують зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, незаконне заволодіння ґрунтовим покривом земель та незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Камінь-Каширський районний суд під час досудового слідства, термін якого продовжував, давав дозволи на доступ слідчих до документів торфозаводу, до поземельних книг на 252 земельні ділянки та до дорожніх листів щодо добутого й облікованого торфу з урочища Лишнівка з травня 2020 року по листопад 2023-го включно. Останній черговий дозвіл на доступ з можливістю вилучення документів Феміда надала 24 вересня 2025 року – йшлося про накази щодо розробки родовища торфу.
Тогочасні проблеми «Волиньторфу» й відповідно його маневицької філії Центр журналістських розслідувань «Сила правди» описував у матеріалі «Чому у державного «Волиньторфу» погані справи і які його перспективи». Станом на середину 2021 року уже майже впродовж десяти років держпідприємству, попри прибутковість, не вдавалося розширити землі для видобутку. Воно заявляло про блокування роботи із боку Волинської обласної державної адміністрації, що не погоджувала відведення земель для роботи. Проти були й екологи. Згодом торфобрикетне підприємство купувало торф, видобутий його ж технікою, в комунального підприємства «Волиньприродресурс».
На сьогодні ДП «Волиньторфу» перебуває в стані припинення. Майно купило в рамках приватизації у 2023 році товариство з обмеженою відповідальністю «Агробіостандарт». Компанія оформила на себе і спецдозволи на видобування торфу у Волинській області (нині контролює три родовища: «Сойне», «Вутишно», «Засвіття Ситнелюк»).
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Агробіостандарт» з реєстрацією на Тернопільщині входить у групу братів Супруненків. Відомо, що В’ячеслав Супруненко є колишнім зятем ексмера Києва Леоніда Черновецького та ексдепутатом Київради. Компанія заснована в 2019 році. Серед засновників – киянин Костянтин Бровченко та столичне АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Асвіо Капітал». Основний вид діяльності підприємства змінився востаннє у 2024 році із «виробництво продуктів нафтоперероблення» на «добування торфу». Це ТОВ – у реєстрі природних монополій.
За даними Оpendatabot, порівняно з 2023 роком новий власник колишнього торфозаводу наростив чистий прибуток уп’ятеро: з 3 мільйонів гривень до 15,5 мільйонів при доходах відповідно у 138 та 163 мільйони грн. При цьому фірма найняла додаткових працівників: їхня кількість зросла мало не вдесятеро – з 23 до 209 осіб. Втім на держзакупівлях з травня 2024 року вона має лише 7 договорів на близько 4 мільйони гривень.
Раніше «Сила правди» писала, що АМКУ оштрафував дві фірми, які розіграли аукціон на право видобувати сапропель на Волині.
