Штраф від 10 200 гривень та позбавлення водійських прав на рік – таке покарання загрожує всім, хто сідає за кермо напідпитку. Та чи є ця загроза реальною?
Журналісти Центру журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізували понад дві тисячі справ, відкритих на Волині у 2018 році за 130 статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення. До вашої уваги ТОП-10 «відмазок» під пильним оком правосуддя.
Замолені гріхи замість сплачених штрафів
На першому місці настоятель Луцького Хрестовоздвиженського братського монастиря Павло Смілий, який влітку побував у залі суду. В постанові йдеться, що священик керував автівкою після того, як вжив, за його словами, незначну кількість алкоголю. Свою провину порушник визнав і пообіцяв більше не сідати за кермо п’яним, проте адміністративного покарання все ж уникнув.
З проханням звільнити священнослужителя від відповідальності до суду звернувся настоятель Свято-Миколаївського чоловічого монастиря в селі Жидичин Архімандрит Константин. Він запевнив, що порушник кається у вчиненому і зобов’язується надалі не чинити неправомірних дій. Мирський суд задовольнив клопотання і передав матеріали справи на розгляд колективу вищезгаданого монастиря в Жидичині.
За 2018 рік волинські суди довірили вершити правосуддя трудовим колективам 97 разів. Рекордсменом став Горохівський районний суд, де з 83 розглянутих справ 26 закрили саме таким чином.
Безробітні й непокарані
Низка справ про нетверезе водіння завершилась лише списаними бланками протоколів через те, що порушники хоч і були безробітними, проте мали дуже вже позитивні характеристики з місця роботи. Принаймні, такі довідки вони надали суду.
Наприклад, колишній учасник АТО, а нині безробітний мешканець Ківерців Олександр Кууток сам звернувся до суду з проханням передати матеріали про правопорушення на розгляд колективу військової частини. Найцікавіше, що серед пом’якшуючих обставин врахували позитивну характеристику з місця роботи, хоча і статус безробітного теж взяли до уваги. Назустріч порушнику суд пішов, тож п’яного водія будуть «перевиховувати» співробітники військової частини Нацгвардії.
Добре відгукуються колеги і про іншого непрацевлаштованого порушника у Любомлі, який п’яним керував мотоциклом. Сам гореводій пояснив, що штраф може завдати серйозних збитків його родині. В суді він згадав і про своє скрутне становище, і про власне хронічне захворювання, і про малолітніх дітей, які теж мають проблеми зі здоров’ям. А хороша характеристика від колег безробітного батька сімейства переконала суддю Степана Чишіяобмежитись усним зауваженням порушнику.
Буває навіть так, що суд вважає пом’якшувальними обставинами факти на кшталт «він є єдиним утриманцем своєї сім’ї». І якщо останній приклад – це потішна помилка у тексті постанови, то помилки суддів, які виправдовують п’яних водіїв, можуть мати значно серйозніші наслідки.
Сімейні драми з розв’язкою у залі суду
У Камені-Каширському водійку зупинили, зреагувавши на повідомлення її чоловіка про те, що вона сіла за кермо напідпитку. Зі слів поліціянта, який складав протокол, на вигляд жінка була цілком тверезою, тим не менш результати медичного огляду підтвердили інформацію, надану благовірним.
Порушниця частково визнала провину і зазначила, що вживала алкоголь, але не безпосередньо перед керуванням, а за день до інциденту. До того ж, ситуація склалась саме таким чином через сімейну сварку. Жінка попросила не карати її, і теж згадала про малолітніх дітей. Суд зрозумів і пробачив – усне зауваження.
«Загубив» автомобіль
У Луцьку поліцейські приїхали на виклик самого водія Олександра Троцюка. У постанові йдеться про те, що чоловік не зміг знайти вільного місця на парковці і тому залишив свій «Мерседес» на острівці безпеки на перехресті вулиці Гордіюк з проспектом Соборності та й пішов собі у справах. Після того, як випив вина, пан Олександр вже не зміг самотужки знайти автомобіль. Злякавшись, що його викрали, викликав поліцію. Правоохоронці, що прибули на місце пригоди, вказали власникові автівки, що вона знаходиться там, де він її залишив і потім склали протокол про керування у стані алкогольного сп’яніння.
Водій відмовився робити тест, адже машиною не керував і, за його словами, жодних неправомірних дій не вчиняв. Тож суддя Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський закрив справу.
Подвійна небезпека
У Старовижівському районному суді розглядали справу Романа Коляди, який п’яним керував автівкою, як не дивно, заради власної безпеки.
Чоловік відпочивав у барі, де між ним та кількома молодиками виник конфлікт. Оскільки все переросло у бійку, звинувачуваний побіг до своєї машини і рушив заднім ходом, таким чином зачепивши інший автомобіль, власник якого і викликав правоохоронців. Свідки свідчили на користь порушника, а один з них розповів, що мав домовленість наприкінці вечора завезти Романа Коляду додому. Суд закрив справу, пославшись на те, що сісти за кермо напідпитку чоловік був просто змушений.
Порушник за станом здоров’я
У Шацьку водій сп’янів від Корвалолу. Через слизьку дорогу автівку занесло у кювет. Чоловік розхвилювався через ДТП і до приїзду поліціянтів вирішив випити заспокійливого, – йдеться у постанові. Поліцейським здалось, що водій напідпитку, тож вони запропонували йому поїхати в лікарню і пройти перевірку, на що той погодився. У лікарні провели лише загальний огляд, не взявши аналізи і не провівши тест за допомогою алкотестера.
У лікарському висновку суддя побачив суперечності. До прикладу, спершу лікар вказав, що рухова сфера звинувачуваного не порушена, а потім дописав, що він має хитку ходу. Окрім цього, у бланк не вписали прізвище та ім’я водія. Ним виявився Олександр Ганжала. Через порушений порядок проведення огляду і сумнівність експертизи справу закрили, а водія визнали невинним.
Настоянка з прополісом для директора школи
Виявляється, не лише Корвалол впливає на волинських водіїв як алкоголь, а й інші нібито лікувальні засоби, як це сталося з Миколою Тимощуком. На початку року екс-директор школи у селі Велика Ведмежка Маневицького району, а нині пенсіонер вивозив на звалище трактором сміття, коли його зупинили поліціянти.
Правоохоронці стверджують, що водій зізнався у вживанні настоянки з прополісом в цілях лікування і відмовився підтверджувати або спростовувати стан сп’яніння в установленому законом порядку. Сам водій згодом стверджував, що його змусили підписати відмову від проходження алкотесту та медичного обстеження. Свідки теж не прояснили ситуацію. За їхніми словами, вони просто поставили підписи в протоколі, не читаючи його і не питаючи про деталі. Зрештою суддя Маневицького районного суду Олег Невар прийняв рішення про відсутність складу правопорушення.
Недійсні докази
Історія ще одного водія певною мірою нагадує мало не вселенську змову проти нього. На думку порушника, всі докази його винуватості є фальшивими. Більше того, він навіть спромігся переконати суд в тому, що порушення взагалі не було.
Спершу недійсною визнали експертизу, бо бланк, на якому задокументували її результати, є зразком 2009 року і давно не мав би використовуватись. До того ж, лікарка зробила висновок про стан водія на основі загального огляду, відзначивши легкий запах алкоголю, що відчувався від водія, його збуджену поведінку і надмірну балакучість. На це порушник відповів, що «по своєму характеру є балакучим і темпераментним, що його поведінка не була неадекватною та що ці ознаки не можна вважати ознаками стану алкогольного сп’яніння». Темпераментним водієм виявився спеціаліст Державної екологічної інспекції у Волинській області Василь Ткачук.
Далі адвокат наполіг на тому, що суд не може брати до уваги і запис з нагрудних камер поліцейських, адже дати на відео і в протоколі – різні. Камери засвідчили 26-е вересня, а правоохоронці – 25-е. Що б не було на відео, суд дійсно не прийняв його як доказ. У підсумку ще один виправданий п’яний водій, цього разу на рахунку судді Шацького райсуду Наталії Сушик.
За ознаки не судять
Основною складовою доказів винуватості правопорушника судді вважають протокол. Якщо в ньому допущено неточності, справу відправляють на доопрацювання чи взагалі закривають, як це зробив суддя Олександр Лященко у Володимирі-Волинському.
Поліцейські склали протокол на водія у зв’язку з тим, що у нього були порушені координація рухів та мова, а також відчувався запах алкоголю. Суд прийняв рішення на користь звинуваченого Олександра Ляшука, опираючись на те, що відповідальність передбачена лише за керування транспортом у стані алкогольного сп’яніння, але ніяк не за наявність таких ознак, як вказано у протоколі. Цікаво, що в постанові не йдеться ні про проходження алкотесту, ні про результати аналізів водія, що могли б пояснити, звідки взялись злощасні ознаки.
Пригоди з запахом коньяку
Справа Віктора Семенюка, працівника Квартирно-експлуатаційного відділу Володимира-Волинського, почалась з паркування у неналежному місці. До водія підійшли поліціянти з вимогою перемістити автомобіль. Він так і зробив. Однак патрульні підійшли вдруге вже з пропозицією пройти тест на алкогольне сп’яніння. Після цього чоловік чомусь вирішив хильнути коньяку.
На відміну від поліціянтів та свідків, звинувачуваний стверджував, що у пляшці був безалкогольний напій. Володимир-Волинський міський суд в особі Надії Пікули теж вирішив, що рідина у скляній пляшці, яка здається схожою на коньяк, не обов’язково є алкогольним напоєм і справу закрили через відсутність правопорушення.
Поза рейтингом. До смерті винахідливий
Для когось суд, штраф, позбавлення водійський прав – це добра наука. Разом з тим є й такі, які навіть після реального покарання не роблять належних висновків.
Наприклад, у Ківерцях деякі водії сідають п’яними за кермо навіть через кілька місяців після власної смерті. Минулого літа патрульні спіймали водія під шафе. Ним був Юрій Гайдучик, який показав правоохоронцям водійське посвідчення померлого батька, куди завбачливо вклеїв своє фото.
За даними реєстру «Судова влада України», ця особа притягується до відповідальності з невтішною регулярністю. Безпосередньо за це керування напідпитку під іменем батька він отримав штраф в розмірі 10 200 гривень з позбавленням водійських прав, ще 1700 довелось заплатити за маніпуляції з посвідченням. В день здійснення вищезгаданого порушення, тільки на дві години раніше, водій, вже будучи п’яним, намагався «підрізати» іншу автівку, але не впорався з керуванням і в’їхав у неї, після чого втік з місця ДТП, за що згодом його оштрафували на 340 гривень.
Роком раніше чоловік вже заплатив 10 200 гривень за керування автомобілем у нетверезому стані. Тоді водій виправдовувався тим, що приймає ліки, які містять в собі наркотичні та психотропні речовини, що вплинуло на результати тесту. На той момент він вже був позбавлений водійських прав, адже ще на два роки раніше його теж судили за аналогічною статтею. Від сплати штрафу чоловіка тоді звільнили, адже він «є пенсіонером, інвалідом війни, членом Волинської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану, має важкохвору дружину на утриманні».
Загалом винахідливість порушників та тих, хто їх покриває, переходить саме ті межі, які гарантують нам безпеку. У 2018 році волинські суди розглянули 2259 справ за статтею 130 КУпАП. Водії понесли відповідальність за п’яне керування лише у 1523 випадках. Вирахувати відсоток дійсно невинних складно, проте чи справді це третина?
Тим більше, що відсоток покараних знижує ще й апеляційний суд. Скільки «п’яних» справ закривають в другій інстанції, читайте в матеріалі за посиланням.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
