Фонд гарантування вкладів вимагає стягнути понад 123 мільйони гривень з родини бізнесмена, екснародного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка та колишніх керівників луцького «Західінкомбанку», який збанкрутував у 2014 році. Торік суди повністю задовольнили цей позов, але згодом Верховний Суд скасував їхні рішення. Тепер справу розглядають по-новому.
Про це стало відомо з ухвали Господарського суду Волині про призначення справи до розгляду від 15 липня 2026 року.
Справа щодо неповернутих боргів перед кредиторами «Західінкомбанку» викликана одним рішенням. 7 травня 2014 року, за кілька днів до того, як Нацбанк оголосив цю фінустанову проблемною, кредитний комітет банку розірвав п’ять договорів застави з товариством з обмеженою відповідальністю «Дарвикон-М». Ця застава забезпечувала кредити чотирьох компаній, пов’язаних із власниками банку. При цьому у них не вимагали повернути позики або ж дати іншу заставу. Кредитів позичальники так і не повернули, а як наслідок своїх коштів не отримали вкладники та інші кредитори.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб із січня 2022 року відсуджує як збитки банку майже 123,3 млн грн.
Відповідачів у справі дев’ятеро. Четверо – це родина Іванющенків, яку суди назвали реальними власниками банку: їм належало майже 99,5% акцій через ланцюг офшорів. Ідеться про колишнього нардепа від Партії регіонів Юрія Іванющенка, його дружину Ірину, сина Арсена та доньку Даяну. Родину Іванющенків у суді представляє адвокат Ігор Кучеров.
Ще п’ятеро – колишні керівники банку та члени кредитного комітету. Серед них – ексголова правління «Західінкомбанку» Галина Скиба. Вона зокрема оскаржувала стягнення в усіх інстанціях. За інформацією Фонду, кредити банк роздавав фірмам з Одещини: приватному підприємству «Агровинтрейд», товариствам «ТК Інтал» і «Промтех-Юг», а також – «Торговому дому «Еко-вугілля України» з окупованого нині Єнакієвого на Донеччині. Усі ці структури були пов’язані з власниками фінустанови. Позичені гроші згодом поверталися до інших, підконтрольних тим самим людям, компаній та офшорів.
«Кредитні кошти у сумі 30 мільйонів гривень отримані за кредитним договором […] від 17 вересня 2010 року були переказані 17 вересня 2010 року на ПрАТ «Луганська вугільна компанія», яка в повному обсязі перерахувала їх на ПАТ «НЗВКІФ «Інноваційні стратегії» (акціонер ПАТ «Західінкомбанк»)», – йдеться про один з кредитів в рішенні Господарського суду області від 30 вересня 2025 року.
Застава ж «Дарвикон-М», як стверджували представники позивача, була фіктивною, адже ця фірма не мала власного майна та не вела діяльності.
Повернути кредити через продаж боргів не вдалося. У січні 2019 року борги чотирьох компаній виставили на аукціон одним лотом разом з рештою майна банку – і за все це вторгували лише близько 0,6 мільйона гривень. Коли ж ліквідація завершилася, кредитори банку так і залишилися ні з чим.
Восени 2025 року Господарський суд Волині вирішив, що відмова від застави була недобросовісною, суперечила інтересам банку й зобов’язав дев’ятьох відповідачів разом виплатити понад 123 мільйони гривень. У грудні Північно-західний апеляційний господарський суд залишив це рішення в силі.
Але 12 травня 2026 року Верховний Суд скасував і рішення першої інстанції, і постанову апеляції та відправив справу на повторний розгляд до Господарського суду Волині. Варто наголосити, що головуюча суддя Надія Губенко, яка підписувала цю постанову, через два дні пішла у відставку.
Головна причина – позовна давність: представники Феміди, на думку Верховного Суду, не встановили, від якої саме дати відлічувати трирічний строк, передбачений на позов, а без цього не зрозуміло, чи вклався в нього Фонд.
На новому колі судового розгляду один із відповідачів висловив Феміді сумнів у достовірності копій ключових документів. А оригіналів у Фонду немає – їх свого часу віддали фірмі «ФК Профкапітал», яка вимогу суду надати папери проігнорувала.
«Західінкомбанк» заснували ще у 1993 році в Луцьку. Він мав мережу відділень по всій країні. У 2014-му Нацбанк визнав установу неплатоспроможною і почав ліквідацію, яка тривала до 2019 року.
Юрій Іванющенко, родина якого фактично володіла банком, – народний депутат від Партії регіонів шостого й сьомого скликань і бізнесмен, відомий під прізвиськом «Юра Єнакіївський».
Наприкінці 2014 року, після втечі експрезидента України Віктора Януковича, Іванющенко виїхав за кордон. Генпрокуратура підозрювала його в розтраті майна та незаконному збагаченні, а рахунки арештовували і в Україні, і за кордоном – зокрема у Швейцарії. Втім, у 2017 році Верховний Суд закрив усі провадження. Відтоді екснардеп живе за межами України, за різними даними – у Монако або у Франції.
Торік на Іванющенка завели нову справу. У вересні 2025 року НАБУ повідомило йому – разом із київською забудовницею Владою Молчановою – про підозру в привласненні 18 гектарів державної землі.
Раніше «Сила правди» розповідала про те, як волинський депутат Юнак не віддає борги.
