Луцький міськрайонний суд виніс вирок колишній голові Гіркополонківської сільської ради Ніні Симонович та її чоловікові, ексдепутату цієї ж ради, Віктору Симоновичу. Посадовці створювали перешкоди приватному підприємцеві зі своєї ж громади, а потім пропонували вирішити їх за гроші. Хабар ж намагалися видати за благодійний внесок на придбання сміттєвих баків для громади. Їм присудили 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідний вирок Луцький міськрайонний суд виніс 9 жовтня 2025 року.
У 2019 році місцевий підприємець Ігор Невмержицький, який кілька років поспіль орендував земельну ділянку площею 42 сотки і мав дозвіл на розробку документів для викупу землі, прийшов до на той час голови Гіркополонківської сільради Ніни Симонович, щоб з’ясувати, чому двічі сільрада відхиляла його заяву про затвердження звіту експертної грошової оцінки ділянки. На що посадовиця, йдеться в матеріалах справи, зауважила, що він «говорить не з тими депутатами» і запропонувала допомогти за гроші.
«Повідомила підприємцю про необхідність передачі їй грошових коштів як неправомірної вигоди, оскільки тільки у такому випадку, вона, використовуючи своє службове становище як голова Гіркополонківської сільської ради, посприяє останньому у тому, щоб сесією вказаної ради було прийнято рішення про затвердження проєкту експертної грошової оцінки та продажу Ігорю Невмержицькому земельної ділянки площею 0,42 га для будівництва та обслуговування закладу торгівлі та складських приміщень в с. Гірка Полонка», – записано в судових документах.
Симонович дала знати підприємцеві, що гроші він має передати її чоловікові, який був депутатом та членом земельної комісії сільради. Саме Віктор Симонович згодом озвучив суму хабаря – 50 тисяч гривень. Із судових документів відомо, що посадовець приїхав додому до підприємця без попередження, назвав суму і сказав, що ці кошти нібито будуть спрямовані на закупівлю сміттєвих баків. Однак обумовив: кошти необхідно було передати особисто йому в руки.
Підприємець, звернувшись із відповідною заявою до правоохоронців, під їхнім контролем незабаром передав депутатові половину суми.
Згодом сільрада затвердила грошову оцінку земельної ділянки і підприємець заплатив за неї на офіційний рахунок 138 тисяч гривень. Сільська голова нагадала йому про другу частину коштів і невдовзі, після укладання договору купівлі-продажу на землю, підприємець передав її чоловікові ще 25 тисяч гривень. Після цього депутата затримали правоохоронці. Його дії суд кваліфікував за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб).
Дії сільської голови кваліфікували за цією ж статтею – як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У суді подружжя посадовців вину не визнало. Про гроші депутат пояснював, що брав їх на сміттєві баки для громади як спонсорство. Мовляв, за перші 25 тисяч замовив 7 контейнерів і мав би замовити ще 7, однак наступний транш правоохоронці конфіскували.
Суд, оцінюючи матеріали аудіо- та відеофіксації, звернув увагу на те, що гроші депутат казав передати йому особисто, а також, що баки для громади купили більш як через рік після такого «спонсорства».
«Окрім того, частину неправомірної вигоди, яку підприємець 10 червня 2019 передав депутатові, а саме 3 600 грн., було вилучено в ході проведення обшуку 8 липня 2019 року за місцем проживання обвинувачених. Копія видаткової накладної про замовлення та оплату сміттєвих баків у приватного підприємця від імені Віктора Симоновича, яка подана стороною захисту на підтвердження закупівлі обвинуваченим сміттєвих баків за кошти, отримані від підприємця, на думку суду, має ознаки штучно створеного доказу. Оскільки події, зазначені в обвинувальному акті, відбувалися протягом квітня-липня 2019 року, а вищевказаний документ створений 25 вересня 2020 року, тобто безпосередньо перед складанням та затвердженням прокурором обвинувального акту у даному кримінальному провадженні 30 вересня 2020 року», – йдеться в документах.
У суді подружжя вини не визнало. Відтак суддя Луцького міськрайонного суду Ігор Ясельський вирішив позбавити колишню очільницю громади Ніну Симонович та її чоловіка-ексдепутата Віктора Симоновича волі на строк 5 років із забороною три роки обіймати посади в органах влади. Також суд вирішив, що у них потрібно конфіскувати майно.
Однак ще влітку 2019 року, коли власне і трапились всі вищеописані події, подружжя посадовців переписало майже все своє нерухоме майно і три автівки на доньку Вікторію Хомич. Правочин оформили договором дарування.
Нині Ніна Симонович є завідувачкою сектору цивільного захисту та охорони праці Боратинської сільської ради. Згідно з декларацією про доходи у 2024 році у неї немає ні землі, ні власного даху над головою. Торік посадовиця мала дохід близько 500 тисяч гривень: майже 360 тисяч зарплатні та 110,5 тисяч гривень пенсії. Із заощаджень декларує 200 тисяч гривень готівкою.
У її чоловіка є 12 соток землі та вантажівка Mercedes-Benz моделі Sprinter 311 CDI 2003 року випуску. Сам він є підприємцем. Власної домівки теж не має.
Кожен з подружжя має право користування двома різними будинками площею по 105 квадратів, які належать донці.
Вирок Феміди Симоновичі ще можуть оскаржити в апеляції упродовж 30 днів.
Загалом Ніна Симонович працювала головою Гіркополонківської сільської ради у двох скликаннях: вперше її обрали на цю посаду у 2015 році, а згодом повторно наприкінці 2018-го і її вона обіймала, аж поки раду розформували у результаті реорганізації – до грудня 2020-го. Її чоловік Віктор Симонович був депутатом теж двох каденцій.
Раніше «Сила правди» писала, що кримінальну справу голови Підгайцівської громади і його підопічних про розкрадання коштів передали до суду.
