Луцький міськрайонний суд відмовив у задоволенні позову Анастасії та Вадима Веніславських до Центру журналістських розслідувань «Сила правди». Колишній волинський прокурор і його донька вимагали спростувати та видалити публікації, які нібито принижували їхні честь, гідність та ділову репутацію, а також стверджували, що журналісти незаконно поширили їхні особисті фото. Справу розглядали майже два роки.
Рішення відхилити позов Луцький міськрайонний суд прийняв 22 вересня 2025 року.
Позов до «Сили правди» колишній волинський прокурор Вадим Веніславський та його донька Анастасія подали наприкінці жовтня 2023 року. Це сталося після публікації двох розслідувань: про розіграний між компанією «Спецкомунтех» та бойфрендом Анастасії Веніславської Дмитром Булюком тендер на придбання вживаного сміттєвоза комунальним підприємством «Луцькспецкомунтранс» і про те, як компанія, якою керував Булюк, отримувала мільйонні підряди на ремонти доріг на малій батьківщині Веніславських – в селищі Олика. Водночас, колишній прокурор і його донька вимагали через суд спростування і видалення чотирьох публікацій із сайту видання, де згадувалося їхнє прізвище, а також новин, відеоматеріалів на YouTube, постів у соціальних мережах.
У своєму позові Веніславські наполягали, що журналісти поширили недостовірні відомості. Зокрема, що колишній директор будівельної компанії «Борей», підприємець Дмитро Булюк є «зятем» Веніслаських і бойфрендом Анастасії, а сам колишній прокурор – пов’язаний з товариством «Спецкомунтех». Позивачі заявили, що такі формулювання є наклепом, завдають шкоди їхній репутації та містять втручання у приватне життя. Журналісти нібито незаконно використали приватні фото з особистих сторінок у соцмережах.
У суді інтереси Центру журналістських розслідувань «Сила правди» представляв директор Юрій Горбач та медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк. Вони доводили, що вся оприлюднена інформація ґрунтувалася на фактах та даних з публічних джерел: системи державних закупівель «Prozorro», Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, а також сторінок фігурантів у соцмережах, які на момент підготовки матеріалу були відкритими.
Захист також звернув увагу суду на те, що тексти статей містять оціночні судження, які позивачі намагалися видати за фактичні твердження, адже використовують слова на кшталт «ймовірно», «можливо», «начебто», що є нормою журналістської практики.
Крім того, на момент судового розгляду позивачі не змогли конкретно вказати, які саме фрази у матеріалах є неправдивими, і не надали доказів, що інформація журналістів завдала їм реальної шкоди.
Суд дійшов висновку, що публікації Центру журналістських розслідувань «Сила правди», в яких згадується родина Веніславських, не порушують норм законодавства.
«Оспорювана інформація є оціночними судженнями відповідача, а не фактичними твердженнями. Вона не перешкоджає позивачам здійснювати свої особисті немайнові права», — йдеться у рішенні.
Таким чином, у задоволенні позову Веніславських суд в особі головуючої у справі Тетяни Антіпової відмовив повністю.
«Рішення суду є обгрунтованим та законним. Хоча справа і слухалася понад півтора року, ми встигли оскаржити в апеляційному суді ухвалу про призначення експертизи, але судом першої інстанції винесено правомірне рішення. Зокрема суд встановив, що позивачі не довели, що поширена редакцією інформація є недостовірною і завдала їм шкоди. Окрім того, частина інформації, яку просили спростувати позивачі, була оціночними судженнями», – каже захисниця «Сили правди», медіаюристка Оксана Максименюк.
Суд наголосив, що журналісти мали право на публічне обговорення питань, пов’язаних із діяльністю комунальних підприємств, використанням бюджетних коштів і можливими конфліктами інтересів.
«Суд прийняв не просто законне, а й справедливе рішення. Можливість писати про зловживання, ставити незручні запитання, критикувати посадовців і стежити за тим, як витрачаються публічні кошти – це і є свобода слова. Це не забаганка журналістів, а ознака здорового громадянського суспільства й демократичної держави. Я вдячний суду за те, що він захистив ці базові права, і моїм колегам, які продовжують чесно виконувати свою роботу, попри тиск і судові позови», – зазначив директор Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Юрій Горбач.
Рішення ще не набрало законної сили і може бути оскаржене в апеляції.
Варто зауважити, що до того як звернутися до Феміди, Анастасія Веніславська спробувала тиснути на журналістів за допомогою поліції. Там заяву розглянули в порядку звернень громадян. Однак донька експрокурора не зупинилася і домоглася відкриття провадження за ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України «Порушення недоторканності приватного життя» через суд. Журналістам довелося давати свідчення у поліції.
Раніше «Сила правди» писала, що у травні цього року Антимонопольний комітет України оштрафував пов’язані з сім’єю колишнього прокурора Вадима Веніславського фірми «Спецкомунтех» та «Борей» за змову на тендерах на Житомирщині та Прикарпатті, а директора компанії «Спецкомунтех» підозрюють у розкраданні коштів у Ківерцях.
Якщо ви підтримаєте ЗСУ і редакцію, то Центр журналістських розслідувань «Сила правди» зможе підготувати ще більше статей та журналістських розслідувань про злочинні схеми, статки і корупцію влади та політиків на Волині.
Про результати роботи «Сили правди» впродовж років діяльності можна почитати у наших щорічних публічних звітах. Про використання зібраних коштів ми також обов’язково звітуємо у щорічних звітах.
