Луцька фірма, якою керує бойфренд дочки впливового на Волині експрокурора, під час війни отримала підрядів на мільйони гривень. Йдеться про будівельну компанію «Борей», яка у 2022 році взялася активно ремонтувати дороги у селищі Олика. Втім, місцеві мешканці незадоволені, бо мовляв, ремонтують довго і неякісно. Прийшовши новачком на дорожні тендери, у 2021 році фірма вже отримала підрядів у селищі на 14 мільйонів гривень.
З чим пов’язаний успіх підприємства з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Мешканці скаржаться, що довго і неякісно
Вулиці, які ремонтує будівельна компанія «Борей» в Олиці, складають одну центральну дорогу селища. Починається вона з вулиці Пилипа Орлика на в’їзді, далі переходить у вулицю Замкову, що розташована в самому центрі селища, а згодом переходить у вулицю Шевченка. Загальна протяжність дороги – 2,4 кілометра.
Попри те, що цю дорогу, здавалося б, ремонтують досить часто, мешканці незадоволені. Кажуть, що ремонтів майже не видно, а ями так і залишились, дощами їх ще більше розмило.
– Розрівняли і потім дощами розмило і все, – бідкається місцевий житель. – Того року мили, чистили, підмітали, насипали щебінь, як корова язиком злизала і все. Цього року знов та сама історія.
– Дорогу то робили, щось там досівали, щось робили, – додає мешканка вулиці Шевченка. – І зараз тоже дорога така сама. Фактично, я недовольна цим тротуаром. Я думаю, що якщо ти робиш тротуар, то повинен підлаштовуватися під хазяїна. А так хто багатший, то собі бруківку покладе, а як я не маю бруківки?
Вулицю Шевченка ремонтують вже понад рік, а її стан залишається таким же – стверджує житель громади Олександр Васильчук.
– Цю вулицю роблять вже з осені того року, – розповідає Олександр Васильчук. – Вже скоро буде рік і напевно то вже її завершили робити, не знаю. Більше всього що завершили. Як глянути на неї, то вона має бути завершена, але вона ще не завершена. Бачите в якому стані?
Втім, селищний голова Олександр Прендецький запевняє, що ремонти тривають недовго, а підрядник, мовляв, ще не закінчив усіх робіт.
– Що було зроблено на вулиці Шевченка? – цікавимось у голови.
– Це пішло експлуатаційне утримання, це були роботи по вирівнюючим шарам, вирівнюючий шар по Шевченка. Але вони ще мають там доробляти, вони ще мають щось робити, мають ямки попідлатувати. Я вам поясню суть робіт, які проводилися по цій вулиці. Ми не можемо укладати асфальт, тому що ці бордюри стоять ще князівські, 30-ті роки минулого століття, і ми вирівняли дорогу для того, щоб люди могли їздити. А по ходу міняємо бордюри і тротуари, воно дуже вартісне. І ми його вирівняли, щоб люди могли їздити.
– У вас був також ремонт вулиці Замкової. Поточний ремонт вулиці Замкова, а на ній стоять ями просто в центрі селища біля зупинки.
– Ні, ну дивіться, калюжа може стояти, але ямок там стільки немає.
– Але це ж проведений ремонт в самому центрі селища.
– Так, дивіться, відповідно, я скажу, там так само йде вирівнююче полотно.
– За даними порталу використання публічних коштів селищна рада заплатила 11 мільйонів, значна частина актів там по вулиці Шевченка.
– Так, але по вулиці Шевченка на вирівнюючий шар, якщо я не помиляюсь, було мільйон 800 витрачено і в межах договору вони ще мають поправляти дорогу. Тобто, в основному по цих договорах робилися бордюри і тротуари. Трохи щебеневої дороги було зроблено. Але полотно там не потягнуло коштів, тому виникає питання, що кошти великі, а дороги нібито немає.
Тендерний злет
Загалом для ремонту і утримання цих трьох вулиць впродовж двох років селищна рада провела одинадцять процедур закупівель. В усіх випадках підрядником обрали луцьку ТОВ «Будівельна компанія «Борей». З нею уклали договорів майже на 34 мільйони гривень.
– Чому договори на ремонти укладаються саме з фірмою «Борей»?
– Я вам не можу сказати, тому що це все на Прозоро йшло. Це все на Прозоро, ми повністю викладали туди, оголошували тендери. Які підприємства вигравали, які брали участь – порушень жодних немає. Я цього не можу сказати чому вони. Розумієте? Напевно, тому, що підприємство це більш спеціалізується по цих вирівнюючих шарах, – зазначає селищний голова Олександр Прендецький.
Попри твердження голови, що селищна рада, мовляв, не знала хто виграє тендери, інформація з системи закупівель «Prozorro» свідчить про протилежне – здебільшого договори цілеспрямовано укладали саме з фірмою «Борей». З одинадцяти проведених закупівель стосовно центральних вулиць селища, лише п’ять відбулися у формі відкритих торгів, тобто конкурентних процедур, де може змагатися і пропонувати свої ціни багато учасників. Ще шість – неконкурентні, тобто коли замовник на власний розсуд обирає підрядника та укладає з ним договір.
Проте, три закупівлі відбулися ще наприкінці 2021 року і з початком повномасштабного вторгнення Росії угоди майже на 20 мільйонів гривень розірвали, бо було «не на часі». Решта ж, які укладені вже у 2022-2023 роках, – чинні і в роботі.
Впродовж 2022-2023 років будівельна компанія «Борей» з селищного бюджету Олики за свої роботи вже отримала 11,32 мільйона гривень. З них за поточний ремонт аварійних ділянок на вулиці Шевченка – 7,9 мільйона гривень, за поточний ремонт аварійних ділянок на вулиці Замковій – 1,7 мільйона, за такий же ремонт аварійних ділянок на вулиці Пилипа Орлика – 1,4 мільйона.
За фірмою «Борей» стоїть родина Веніславських?
Чому ж компанія «Борей» має такий тендерний успіх в Олиці? Причиною цього може бути місцева знана родина Веніславських. Але про все по-порядку.
Де-юре співзасновниками ТОВ «Будівельна компанія «Борей» є двоє осіб: 49-річний маневиччанин Роман Антончик та 28-річна лучанка Анастасія Тишкевич. Частки у компанії вони отримали у 2020 році. У той же період директором фірми призначили Сергія Мартинюка родом із села Дерно, яке увійшло до складу Олицької територіальної громади.
У листопаді 2022 року директором компанії «Борей» став лучанин Дмитро Булюк. Як розповідала «Сила правди» раніше, він – бойфренд дочки колишнього заступника прокурора Волинської та Одеської областей Вадима Веніславського.
Родина Веніславських – знана в Олиці. Брати Вадим, Сергій та Федір закінчили місцеву школу, збудували кар’єру в структурі правоохоронних органів і юриспруденції. Вадим Веніславський на початку 2000-х майже 14 років пропрацював в органах прокуратури на Волині, дослужившись до посади заступника прокурора. Згодом був люстрований за законом «Про очищення влади», але повернувся в прокуратуру у 2020-2021 роках, вигравши суд. Тоді деякий час попрацював першим заступником прокурора Одеської області. Його брат Сергій очолював районні прокуратури на Турійщині, Камінь-Каширщині. А найстарший – Федір – став доцентом кафедри конституційного права у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.
Вадим (справа) та Сергій Веніславські. 
Федір Веніславський. Фото з сайту політичної партії«Слуга народу»
У 2019 році Федір Веніславський долучився до команди Володимира Зеленського і від партії «Слуга народу» став народним депутатом, а згодом – представником Президента України у Конституційному Суді України, з 2022 року – представником Президента України у Верховній Раді. Проте, це була вже шоста спроба волинянина потрапити у велику політику. До цього він безуспішно балотувався у народні депутати у 2002, 2006, 2012, 2014 та 2016 роках.
У 2016 році на позачергових виборах до парламенту у 23-му виборчому окрузі однією із двох довірених осіб кандидата в народні депутати Федора Веніславського був мешканець Маневич Роман Антончик – той самий, компанія якого тепер отримує підряди на малій батьківщині політика.
Проте, тендерні успіхи будівельної компанії «Борей» в Олиці збіглися не лише із потраплянням в політику Федора Веніславського. Його брати Сергій та Вадим теж могли зіграти в цьому роль.
У 2020 році у політику подався і Сергій Веніславський. Колишній прокурор балотувався у списках тієї ж партії «Слуга народу» до Волинської обласної ради та Олицької селищної ради. В результаті став депутатом в Олиці, членом комісії з питань будівництва та благоустрою – тієї, яка вирішує що, де і коли ремонтувати.
Вадим Веніславський, «зять» якого нині очолює компанію «Борей», свою прокурорську кар’єру на початку 2000-х починав саме в Маневичах – там, звідки і співвласник компанії «Борей».
Варто відзначити, що і селищний голова Олики Олександр Прендецький здобував освіту у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого в той час, коли Федір Веніславський працював там доцентом кафедри конституційного права.
Щоб дізнатися, чи допомагають такі знайомства здобувати компанії «Борей» замовлення в Олиці, «Сила правди» звернулася до її керівника Дмитра Булюка. Спочатку він зіслався на зайнятість і попросив передзвонити пізніше, а потім взагалі не захотів розмовляти.
– Мені нема про що з вами говорити. Не телефонуйте мені, будь ласка, – відповів директор фірми на запитання про ремонти доріг в Олиці.
Дмитро Булюк та родина Веніславських уникає відповідей на питання «Сили правди» після розслідування про можливу змову між ним та фірмою Веніславських «Спецкомунтех» на тендері із придбання сміттєвоза КП «Луцькспецкомунтранс». Тоді Дмитро Булюк кілька разів вислизав від журналістів, посилаючись на зайнятість, або просто утікаючи на автомобілі. Згодом його дівчина, співзасновниця компанії «Спецкомунтех», дочка експрокурора Вадима Веніславського Анастасія Веніславська добилася відкриття кримінального провадження проти журналістів «Сили правди» через поставлені їй запитання.
Підприємство «Спецкомунтех» нині розташоване у Луцьку і займається імпортом та реалізацією спеціалізованої техніки, але свого часу розпочинало діяльність саме в Олиці. Його керівником у певний період був один із братів Веніславських – Сергій.
Про зв'язок між «Бореєм» та родиною Веніславських свідчить і те, що контактним телефоном першої у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців вказаний контактний номер керівника уже згаданої ТОВ «Спецкомунтех» Михайла Бухарова. Більше того – компанії продуктивно співпрацюють, адже остання надає в користування олицькому підряднику дорожню техніку. Тому дуже ймовірно, що із підрядів в Олиці компанія родини Веніславських «Спецкомунтех» має свою конкретну вигоду, у вигляді оплати за оренду техніки.
Аби розпитати детальніше про співпрацю «Борея» та «Спецкомунтеха», «Сила правди» звернулася до одного із засновників будівельної компанії Романа Антончика. Почувши, що телефонує журналістка, він відмовився розмовляти і вимкнув телефон. На подальші дзвінки не відповідав.
Не надто багатослівним був і колишній директор «Борею» Сергій Мартинюк, який підписував перші договори підрядів в Олиці.
– Фірма досить часто почала перемагати на тендерах у селищі Олика. Чому саме в Олиці? – запитуємо.
– Ні-ні, я вже не працював тоді, – пригадує Сергій Мартинюк.
– Ще працювали, ви підписували договори.
– По-моєму я вже тоді розраховувався з фірми.
– А чому розрахувалися?
– Не потягнув роботу та й розрахувався.
– А чому фірма почала отримувати перемоги в Олиці?
– Ви дивитесь тільки на Олику. Чому вас цікавить саме Олика? Де були тендери там і брали участь. Якщо, допустимо, в Маневичах не виграли, то в Олиці виграли. Багато де брали участь. Навіть по Україні вигравали тендери.
– Ви знайомі з братами Веніславськими, які народились в Олиці?
– Знайомі.
– Вони вам допомагали у керівництві цією фірмою?
– А чого вони мали мені допомагати? Я не знайомий, не такий вже близький, щоб допомагали.
– Після вас став директором цієї фірми їхній знайомий Дмитро Булюк.
– Ні, після мене став директором …Москалюк Олександр. Я йому передавав усі повноваження. А потім вже напевно Дмитро Булюк.
– Ви кажете, що брали участь у придбанні фірми і робили її - чому там з'явилися люди Веніславських?
– Чесно, не маю часу розгадувать ваші ребуси. Чому? Чому? А чому так?
– Це не ребуси.
– Я вже вам все сказав, – на цьому чоловік зупинив розмову і попрощався.
Депутат Олицької селищної ради Сергій Веніславський запевняє, що жодним чином не впливав на вибір підрядника з ремонтів вулиць в громаді.
– Мені відомо, що фірма «Борей» робила ремонт дороги в Олиці. Як саме ці тендери вигравали і чому – мені невідомо, – коротко пояснив Сергій Веніславський.
– Ви як депутат стежите за цими ремонтами? Бо мешканці скаржаться, що ремонти тягнуться довго, а дороги залишаються не поремонтованими.
– Я відношення до дороги ніякого не маю. Що я можу сказати?
– До вас не зверталися мешканці як до депутата?
– Ні, ніхто до мене не звертався.
Отож, «Сила правди» стежитиме й далі як розгортатиметься історія із закупівлями в Олицькій селищній раді та чи продовжить компанія зі зв’язками у «Слузі народу» отримувати тут мільйонні підряди.
