18 вересня, 13:30. Біля луцького Палацу учнівської молоді кілька мам, чекаючи на своїх малих, напружено спостерігають за людьми у строгих костюмах та вишиванках. Ті поважно прогулюються між будівлею палацу та щільно припаркованими автівками. Це «батьківщинівці» і у них – конференція, на якій висунуть своїх потенційних кандидатів до місцевих рад Волині.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» побував на заході волинської «Батьківщини» і розповідає, чому ця політсила не переможе бюрократію та хто потрапив до складу однієї з найстарших місцевих політичних команд.
«А хто вам взагалі сказав?» та решта телефонних пристрастей
Коли я та моя колега з Громадянської мережі «ОПОРА» підходимо до столика реєстрації, членкиня партії, депутатка Волинської обласної ради у 2010-2015 роках Валентина Блінова привітно посміхається, запитує, чи ми журналістки і бажає нам гарної роботи. Та ще днем раніше після телефонної розмови з нею я вважала, що у нас виникнуть серйозні проблеми – безпідставно відмовили в акредитації.
15-го вересня, за три дні до конференції, я вперше спробувала зареєструватись на неї. На сайті волинського осередку «Батьківщини» розмістили оголошення про проведення заходу і зазначили, що акредитація відбуватиметься за порядком, встановленим головою обласної організації. Що це за порядок? Для пошуку відповідей на такі питання у повідомлення вказали номер «для довідок». Та коли я на нього подзвонила, у відповідь почула:
«А хто вам взагалі сказав, що буде конференція? Як ви дізнались? Навряд ми будемо запрошувати журналістів».
Ще раз: в офіційному повідомленні, розміщеному на сайті, йдеться про акредитацію преси. До того ж, висування кандидатів на вибори не можна проводити у закритому режимі. Ба більше, якщо перебіг такої конференції не зафіксують члени територіальної виборчої комісії, журналісти, то її вважатимуть недійсною.
Зрештою порадили зв’язатися з очільником місцевого осередку партії. Проте, як писав Симоненко, «все на світі можна обирати, сину, вибрати не можна тільки…» вдалий час, аби додзвонитися до голови волинської «Батьківщини», депутата Луцької міськради Андрія Козюри. Він сказав «зателефонуйте, будь ласка, після восьмої» і впродовж наступних трьох днів більше не відповів на жоден з дзвінків.
Зателефонувавши на всі контактні номери партії, які вдалося знайти, я від двох людей почула, що вони не знають, до кого мені звертатись. А Валентина Блінова за день до конференції сказала, що я запізнилася з акредитацією. Попри те, що, по-перше, в офіційному повідомленні не йшлося про жодні терміни подачі заявки, по-друге, відсутність акредитації не є підставою не пускати журналіста на публічний захід, по-третє, я намагалася акредитуватися от вже третій день.
«Гарної вам роботи!», – говорить Блінова, коли я йду до актової зали, де от-от почнеться дійство. Так і не зронивши ні слова про акредитацію, яку я для чогось безуспішно намагалася отримати три дні.
ЮВТ і команда визволителів
«Дівчата, ви мандати не забули?», – запитують у нас з колегою двоє чоловіків біля входу до актової зали. Говоримо, що ми преса. Наші співрозмовники якийсь час уважно на нас дивляться і більше не кажуть нічого. Здається, стосунки волинської «Батьківщини» з журналістами є куди покращувати.
Приміщення поступово наповнюється людьми. Організатори просять всіх бути в масках та сідати через одне сидіння. Помічаємо виконувача обов’язків міського голови Луцька Григорія Пустовіта. Навколо нього зібралась невелика групка білосердечних. Хтось із них, надягаючи маску, говорить, що без засобів захисту знаходитись тут може лише Григорій Олександрович, адже напередодні вже переніс Covid-19. Пустовіт заперечує і каже, що маску має й карантинних норм дотримується.
Коли з’являється голова волинського осередку Андрій Козюра, то спершу просить десяток чи кілька депутатів на хвилину відійти для проведення зборів перед початком з’їзду. Вони йдуть залаштунки сцени і повертаються за кілька хвилин. Тоді починається конференція. Привітання, ще одне нагадування про карантинні вимоги, гімн.
Андрій Козюра Ліворуч – народний депутат Іван Крулько, праворуч – екснардеп Віктор Олійник
Спершу кілька слів говорить Андрій Козюра та майже одразу представляє народного депутата України, заступника голови «Батьківщини» Івана Крулька. Той у свою чергу каже, що щойно зателефонував до очільниці партії Юлії Тимошенко і вона має що сказати своїй волинській команді. Наголошує, що це ексклюзив і дуже хвилююча мить для всіх. Крулько натискає кнопку на екрані і підносить мобільний до мікрофону. Весь зал затихає, люди напружено дивляться на сцену. Депутат промовляє:
«Юліє Володимирівно, чуєте нас?»
Залом розливається голос Тимошенко. І звучить наступні хвилин 15, періодично змовкаючи під активними оплесками публіки. Тимошенко невтомно дякує, говорить, що навколо суцільні зради та змальовує такі апокаліптичні картини, що обличчя людей в залі наповнюються непідробною печаллю. Порівнює ситуацію в Україні з днем, коли сталася трагедія на Чорнобильській АЕС. Я ж звертаю увагу, що у телефоні Крулька Тимошенко підписана «ЮВТ», вимикаю диктофон, бо розумію, що все це вже чула у інших промовах політикині і спостерігаю за дійством. Крулько лагідно поглядає на телефон.
Іван Крулько і ЮВТ
Коли Тимошенко закінчує, свою промову починає сам нардеп, повторюючи риторику головної натхненниці партії. Каже, що пишається волинською командою, готовий боротися за перемогу партії та наголошує, що саме «Батьківщина» врятувала українців від тієї непоправної шкоди, яку завдавав їм гральний бізнес. Я посміхаюсь. Одразу пригадую, як у перших числах вересня знайшла аж сім рекламних публікацій у волинських районних та обласних газетах під назвою «Не дамо перетворити Волинь на суцільне казино», де також йшлося про здобутки партії.
Далі слово бере Андрій Козюра. Обіцяє бути максимально лаконічним і починає говорити, про час ікс для партії і всієї країни. Висловлює повагу до людей, які зібралися в залі і розповідає, що попереду на всіх чекає довгий процес прийняття рішень стосовно кандидатів до місцевих рад та передвиборчих програм. Процедура формальна, та має бути виконана згідно з усіма нормами.
Частина з промовами тривала близько години. Ще дві години депутати голосували за потенційних кандидатів у депутати на виборах 25-го жовтня. Козюра, який головував на конференції та зачитував всі списки, був змушений просити очільницю луцької «Батьківщини» Ірину Чебелюк на якийсь час замінити його, тому що голос почав сідати. Коли тривалість конференції перевалила за три години, перейшли до прийняття передвиборчих програм. Скільки тривала ця частина, я не знаю. З актової зали Палацу учнівської молоді я виходила під втомленими поглядами членів «Батьківщини».
Кого висуває «Батьківщина»
На конференції партія висунула більш ніж тисячу потенційних кандидатів у депутати обласної, міських, районних та сільських рад. На посаду голови Луцької міської ради політсила висунула Ірину Чебелюк, яка зараз обіймає посаду заступниці міського голови і сама є очільницею Луцької міської парторганізації. Чебелюк і стала першим номером єдиного партійного списку «Батьківщини» до Луцькради.
Другий номер – Олександр Козлюк, якого вже обирали депутатом у Луцьку в 2015-му році. Щоправда, тоді він пройшов від «Солідарності», та за два роки вийшов із фракції і зараз є позафракційним. Третій у списку – бізнесмен Дмитро Грачов. Четвертим став ще один позафракційний депутат, який у 2015-му прийшов до Луцькради із «Солідарністю», Андрій Авраменко. І замикає першу п’ятірку Майя Шостак – ще одна депутатка Луцькради від «Батьківщини» і голова комісії міської ради з питань соціального захисту.
За ними йдуть Дмитро Гордійчук, Тетяна Павлова-Багрійчук, Юлія Соломко, Віра Максимюк та Назар Михалюк.
Першим номером у списку до Волинської обласної ради обрали Андрія Козюру, який очолює обласний осередок партії і зараз є депутатом Луцької міської ради від «Батьківщини». Наступним став бізнесмен Роман Каліщук. Третій – Роман Чорненький, депутат Ківерцівської районної ради. Четвертою обрали Ольгу Омельку, яка раніше представляла партію «Сильна Україна». П’ята – Людмила Кирда, підприємиця та депутатка обласної ради.
Також у першу десятку увійшли Сергій Котюк, Анатолій Никонюк, Григорій Пустовіт, Антоніна Клімчук та Наталія Назарук.
Майя Шостак
