У Колодяжненській громаді на Ковельщині столичні бізнесмени розіграли понад 100 гектарів землі на аукціонах. Щоб виграти торги вони «привели» на них своїх дружин та дітей. Завдяки цьому бізнесменам вдалося досягти бажаного, не переплачуючи за ділянки.
Як столичні бізнесмени Олександр Крікунов та Владислав Лобов брали участь у земельних торгах і яку землю придбали на Ковельщині, – дослідив Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Торгувались за землі родинами
У 2024 році Колодяжненська сільська рада виставила на продаж право оренди понад сотні гектарів землі. Аукціони відбувались на платформі «Prozorro.Продажі». Вказані землі призначені для товарного сільськогосподарського виробництва і розділені на окремі ділянки.
Характерною особливістю цих аукціонів стало те, що в них взяли участь київські бізнесмени, які займаються торгівлею нафтою та газом. За ковельську землю змагались як самі власники фірм, так і їхні родичі.
До прикладу, на одних торгах за право оренди 20 гектарів землі було два конкуренти – Олександр Крікунов та Архип Крікунов. Вони подали документи в один день з різницею у дві години, хоча організатором торгів на це було відведено місяць.
Стартова ціна оренди ділянки становила 31,5 тисячі гривень на рік. Початкові пропозиції конкурентів були вищі лише на кілька гривень, а кінцеві – на три сотні. Переміг у цих торгах Олександр Крікунов з ціною 31,8 тисячі гривень. Таким чином ціна оренди ділянки в результаті аукціону зросла лише на 1%.
В іншому аукціоні ці ж конкуренти змагалися за право оренди ще 20 гектарів землі сільськогосподарського призначення. Тут вони теж подали документи в один день з різницею у чотири години. Початкова вартість ділянки становила 28,3 тисячі гривень. Цінові пропозиції Олександра та Архипа Крікунових збільшились лише на 1 та 6 гривень, тож земельні торги не відбулися. Втім, тут є цікавий момент, який свідчить про пов’язаність та близькість суперників – гарантійний внесок за участь в аукціоні Архипа Крікунова, сплатив його суперник – Олександр Крікунов.
В інших торгах за 20 гектарів у цьому ж масиві Архип Крікунов зустрівся з Владиславом Лобовим. Початкова ціна оренди землі становила 29,4 тисячі гривень. В аукціоні конкуренти синхронно підвищували ціни на невисокі суми і зрештою перемогу отримав Владислав Лобов з пропозицією 33,2 тисячі гривень. Кінцева вартість оренди ділянки виявилася вищою від стартової майже на чотири тисячі гривень (близько 12%).
За оренду ще 20 гектарів Архип Крікунов конкурував уже з Тетяною Лобовою, дружиною Владислава Лобова. Початкова вартість ділянки становила 44,3 тисячі гривень. Конкуренти синхронно збільшували пропозиції в аукціоні, а перемогу отримала Тетяна Лобова з ціною 50 тисяч гривень. Тут фінальна вартість оренди виявилася більшою від стартової на 5,6 тисячі гривень (орієнтовно 12%).
За ще одну ділянку такою ж площею Архип Крікунов змагався на аукціоні з Володимиром Мирошниченком. Стартова ціна річної оренди ділянки становила 27,4 тисячі гривень. Конкуренти запропонували на кілька гривень більше і не змінювали пропозицій впродовж трьох раундів. Перемога дісталася Володимиру Мирошниченку. Ділянка дісталася йому за 28,2 тисячі гривень. У цьому випадку кінцева вартість збільшилась від стартової лише на 788 гривень (2%). Втім, тут, як виявилось, також Олександр Крікунов допоміг своєму «конкурентові» перемогти, бо заплатив за його участь у цих торгах.
Ця ж компанія – Архип Крікунов та Володимир Мирошниченко – прийшла і на інші торги, щоб придбати право оренди цього разу уже 11,4 га землі у тому ж масиві. Стартова вартість оренди становила 28,9 тисячі гривень на рік. У першому раунді конкуренти підняли пропозиції трохи більше ніж на тисячу гривень, а переможною виявилась пропозиція Володимира Мирошниченка – 30,3 тисячі гривень. У цьому аукціоні кінцева вартість збільшилась від стартової на 1,3 тисячі гривень або 4%. Втім, і тут про участь Мірошниченка подбав Олександр Крікунов оплативши його гарантійний внесок у цих торгах.
В аукціоні на продаж права оренди ще 20 гектарів у тому ж масиві конкурували вже троє учасників: згаданий Олександр Крікунов, Олена Губанова та підприємець Олег Юрів. До слова, всі троє подали документи одного і того ж дня впродовж 16-17 години. Початкова вартість орендної плати склала 38,7 тисячі гривень. Впродовж трьох раундів конкуренти піднімали ціни і найвищою виявилась пропозиція Олени Губанової – 80 тисяч гривень. Отож фінальна вартість збільшилась від початкової на 41,2 тисячі гривень (більше, ніж удвічі).
Щоправда, у документації Олени Губанової завантажена квитанція про сплату гарантійного збору від того ж таки Олександра Крікунова.
Прикметно, що Архип Крікунов взяв участь у п’яти торгах, але не отримав перемоги у жодних – він майже не торгувався, а його ціна завжди була нижчою від суперників. Тож, схоже, він зіграв роль статиста на торгах батька та його бізнес-партнера.
Спільний бізнес
Як виявилось, за ковельські землі змагалися власники столичного бізнесу, який перереєстрували на Волинь. Зокрема Владислав Лобов є власником підприємства «Компанія «Прогрес» та «Ел пі джі сервіс», які зареєстровані у селі Волошки Ковельського району.
Компанії цієї групи увійшли у першу 30-ку великих гуртових продавців скрапленого газу за підсумками 2023 року.
За даними аналітичної системи YouControl, «Компанія «Прогрес» працювала у Києві до кінця 2024 року. На початку 2025 її «перенесли» у село Волошки Ковельського району. Вона займається вантажним автомобільним транспортом, виробництвом хімічних речовин та посередництвом у торгівлі паливом та рудами. Від початку засновниками та власниками компанії були киянин Владислав Лобов та донеччанин Олександр Крікунов. Згодом, всередині 2023-го, Олександр Крікунов вийшов зі співвласників, тож нині єдиним бенефіціаром підприємства залишився Лобов.
Інша компанія «Ел пі джі сервіс» теж з 2019 року працювала у Київській області, а на початку 2025-го перереєструвалася у Волошки Ковельського району. Вона працює у сфері оптової торгівлі паливом та продуктами нафтопереробки. Спершу її засновниками також були Владислав Лобов та Олександр Крікунов, а зараз єдиним власником залишається Владислав Лобов.
За даними аналітичної системи YouControl, Олександр Крікунов є уродженцем міста Макіївка Донецької області. Його конкурентами на торгах виступали син Архип і дружина Олена Губанова. Вона теж родом із Макіївки. Те, що це подружжя, підтверджує декларація їхньої дочки Софії. До слова, лакшері-життя Софії Крікунової раніше опинилося у фокусі уваги журналістів редакції «Слідство.Інфо».
Також Олександр Крікунов та Олена Губанова разом були співзасновниками фірми «Славжил» до 2023 року. Нині Олена Губанова є власницею та засновницею компаній «Металл прогрес» та «МКС трейд», які займаються оптовою торгівлею брухтом, а також твердим, рідким та газоподібним паливом.
Інший переможець торгів Володимир Мирошниченко, за якого оплачував Олександр Крікунов, теж з Донеччини, з міста Краматорськ (таку адресу він вказав в укладеному договорі – авт.).
Під бізнес, але без конкуренції
Земельні ділянки, які придбали столичні бізнесмени, знаходяться неподалік траси, яка веде з Ковеля на Київ. Цільове призначення – для товарного сільськогосподарського виробництва. Новий власник землі каже, що там планують розвивати ягідництво, тож саме для цього і придбали землю.
Втім, таке придбання зі «знайомими» конкурентами та спільними платіжками свідчить про пов’язаність та ймовірну узгодженість дій між «конкурентами». Адже всі суперники добре знайомі між собою, практично не торгувались в аукціонах, а дехто навіть оплачував гарантійні внески за «конкурентів».
Про це Центр журналістських розслідувань «Сила правди» і запитав у Олександра Крікунова. Він підтвердив, що Архип Крікунов та Олена Губанова – його син і дружина, а Володимир Мирошниченко – знайомий. Також Олександр Крікунов не заперечує того, що оплачував за своїх конкурентів.
– У селі біля Колодяжного зареєстровані підприємства «Ел пі джі сервіс» та «Компанія «Прогрес», керівником яких є Владислав Лобов. Раніше ви теж були співвласником цих компаній. Владислав Лобов та його дружина в аукціонах конкурували з вашим сином.
– Так.
– А чому ваш син не торгувався і не придбав цих ділянок?
– Ну, може ціна була надто висока.
– Владислав Лобов зміг придбати ділянки завдяки тому, що ваш син не торгувався, не підвищував ціну.
– Дивіться, а в цьому аукціоні ще хтось брав участь? Виходить, що бажаючих на цю ділянку не було.
– В документації деяких учасників, поданій на аукціон, містяться платіжки від вашого імені. Це, наприклад, у вашого сина Архипа, дружини Олени Губанової, Володимира Мирошниченка.
– Ну, якщо вони є, значить вони є. Не буду з вами сперечатися.
– Підкажіть, будь ласка, хто такий Володимир Мирошниченко? Це теж ваш знайомий?
– Ну, якщо я за нього плачу, значить знайомий.
– Викликає питання те, що під час аукціону ваш син-конкурент Архип Крікунов не торгується, ціни не підвищує і таким чином ви перемагаєте.
– Ну, ми порушили якийсь закон? – дивується співрозмовник.
– Це схоже на змову, домовленість між вами.
– Давайте підемо від зворотного. Якщо є ділянка, яка цікавить мене чи когось іншого, і на аукціон ніхто більше не з’являється. Чи у нас по закону двом родичам не можна брати участь і вони не можуть конкурувати між собою?
Сконтактувати з Владиславом Лобовим не вдалося – на дзвінки за номером компанії ніхто не відповів, а на запитання у месенджері не відреагував.
Втім, експерти відзначають ознаки домовленостей між конкурентами у цих аукціонах.
«Ознаки домовленостей між конкурентами є як в поведінці, так і у факті родинних чи дружніх зв’язків, – пояснює юристка, керівниця ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак. – Схоже, змова була з метою, щоб аукціон відбувся з першого разу. В земельних аукціонах немає підстав для відхилення пропозицій пов’язаних між собою учасників, тому сільська рада таке не перевіряє».
У Колодяжненській сільській раді кажуть, що нові користувачі сплачують орендну плату, а на придбаних землях поки що нічого не вирощують.
Щодо аукціонів, то кажуть, що все відбулося прозоро і відкрито на загальнодоступній платформі і сільська рада не має зобов’язань стежити за торгами.
Загалом Колодяжненська сільська рада провела сім земельних аукціонів щодо продажу права оренди землі у цьому масиві площею понад 130 гектарів землі. Оскільки одні торги не відбулися, то вдалося продати право оренди на 111,4 гектара. Сумарно початкова її вартість становила 200,5 тисячі гривень, а фінальна – 253,6 тисячі гривень, що лише на 26% вище.
Здебільшого ці торги, завдяки описаній «конкуренції» та ймовірним узгодженим діям, характеризуються низьким зростанням вартості оренди землі – від 1 до 12 відсотків. Втім, варто звернути увагу на один з аукціонів, де ціна оренди зросла більше ніж удвічі. Там із подружжям Крікунових, як зазначалося вище, змагався волинський підприємець Олег Юрів і була справжня конкуренція. Суперники підвищували ціну впродовж трьох раундів. Або ж на інший подібний аукціон Колодяжненської сільської ради, де ціна землі також зросла більше ніж удвічі. І це приклади того, як завдяки реальній конкуренції зростає стартова, а разом з нею і майбутні надходження до бюджету.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала як волинський аграрій придбав гектари землі на Володимирщині, конкуруючи зі своїми підлеглими.
