Волинські медіа активно розвивають свої сторінки у різних соцмережах, щоб мати більшу аудиторію. Редакції найактивніше поширюють власний контент у Facebооk. Як просувають контент в соцмережах, розповіли у редакціях медіа «Сила правди», «Rayon.in.ua», «Волинський монітор», misto.media, «Конкурент», «Волинські новини» та «Insider Media».
«Сила правди»: найбільше переглядів збирають відео
«Сила правди» має сторінки на YouTube, Facebook, TikTok, Instagram, Telegram та Х (Twitter). Зараз найшвидше розвивається сторінка «Сили правди» у TikTok, адже там працюють лише з відеоформатом. Нещодавно один рілс у TikTok набрав майже 400 тисяч переглядів.
SMM-менеджерка «Сили правди» Емма Вильотник розповіла, що їх аудиторія на YouTube і Facebook варіюється від 35 до 64 років, у TikTok і Instagram – від 25 до 44 років. Наразі найбільше підписників «Сили правди» у Facebook — 21 тисяча підписників. YouTube-канал має 13,2 тисячі підписників. Натомість у телеграм-каналі «Сила правди» поки що трохи більше 500 підписників. SMM-менеджерка уточнила, що різні платформи працюють з власною специфікою, втім, одне з правил — відео, зазвичай, публікують ввечері, коли найбільша активність користувачів. Для роботи у соцмережах в редакції використовують штучний інтелект, аби визначити найкращий день та години публікації контенту. Також ШІ допомагає з хештегами, хоча не завжди добре справляється.
«Найбільше переглядів збирають відеоформати. Особливо короткі та динамічні відео, адже це легкий і зрозумілий контент, що не вимагає багато часу на перегляд», – зазначила Емма Вильотник.
За її словами, раніше в редакції робили акцент на текстові формати, а зараз планують продовжувати збільшувати кількість відео.
«Ми змінили стратегію, покращили дизайн, робимо більше відеоконтенту. Загалом про зміни за рік складно говорити, адже соцмережі постійно оновлюються й нововведення з’являються чи не щотижня. Додам лише, що намагаємось встигати за всіма трендами», – резюмувала smm-менеджерка «Сили правди» Емма Вильотник.
Як мережа «Rayon.in.ua» розвиває соцмережі
Мережа «Rayon.in.ua» активно представлена у Facebook, Instagram, YouTube, Telegram та TikTok. Частково медіа присутнє у Threads, утім досвід показує, що це неефективна платформа для їх медіа. За словами головного редактора соціальних мереж Rayon.in.ua Станіслава Зайчука, домінуючою групою в аудиторії «Районів» є жінки з Волині віком від 30 до 45 років.
«Найвпевненіше ми почуваємося у соцмережах компанії Meta, де знаходиться активне ядро нашої аудиторії, яку легко закликати до дій. Для нашого медіа домінуючим є Facebook, де представлені окремими сторінками усі наші локальні та тематичні редакції», – розповів він.
Саме тут, у Facebook, переважно використовують платне просування. При цьому, просувати матеріали в YouTube у редакції не заведено.
«У редакції побутує одностайна думка, що алгоритми працюють так, що спробувавши рекламу раз, потім відео без неї не потраплятимуть в рекомендації», – уточнив Станіслав Зайчук.
У Facebook редакція «перепаковує» майже всі матеріали: від коротких новин і до великих статей. Обов’язковим є покликання на матеріал на сайті у самій публікації. А от у Instagram більш індивідуалістичний підхід, адже для цієї соцмережі є окремі посади, які потребують додаткового часу та творчого мислення. Це ж стосується TikTok. Інколи редактори сайтів можуть поєднувати кілька ролей, але це є радше винятками, аніж сталою системою. З-поміж понад 20 активних профілів в Instagram, у редакції користуються уніфікованим шаблоном з платформи Canva – редакторам лишається лише підставляти текст та картинки.
За словами Станіслава Зайчука, найбільшого охоплення досягають публікації про загибель людей.
«Матеріали на іншу тематику також можуть ставати популярним, утім, якщо говорити про ТОП-10 постів, то сім з них будуть про чиюсь смерть», – поділився Станіслав Зайчук.
При цьому, підхід у наповненні контенту до кожної платформи відрізняється.
«Ведення сторінки у Facebook обов’язкове для всіх редакторів, що механічно перепаковують свої матеріали. Якщо ж говорити про Instagram, він має більш індивідуалістичний підхід, – існують окремі посади, які потребують додаткового часу та творчого мислення. Це ж стосується TikTok. Інколи редактори сайтів можуть поєднувати кілька ролей, але це, радше, винятки, аніж стала система», – розповів він.
Головний редактор соціальних мереж курує системою SMM в тісній співпраці з редколегією. Редакція має особливий підхід до YouTube. За словами редактора, з ним як повноцінно сепарований відділ редакції працює окрема автономна команда.
Медіа також має телеграм-канал «Безпечний район» з 4671 підписниками. Цей канал має якісне наповнення, утім у редакції зіткнулися з проблемою, яка не дозволяє залучати нових підписників. Їхня кількість ні зменшується, ні зростає. Команда поки не знайшла рішення, як подолати цю перешкоду.
Штучний інтелект медійники використовують тільки для полегшення роботи.
«ШІ-контент – це табу. Проте ми дозволяємо використовувати різні інструменти для полегшення роботи. Наприклад, у більшості випадків, використовуємо роботизоване озвучування для коротких відео або текстовий редактор для додавання емодзі у дописи», – зазначив Cтаніслав Зайчук.
Для комунікації з читачами редакція використовує формулу «повага + простота».
«Ми вживаємо до наших читачів винятково «Ви» та надаємо перевагу спілкуванню ближчого до офіційного. Водночас максимально спрощуємо свої меседжі – легші слова, менші речення та крихта емодзі».
Як «Волинські новини» комунікують в соцмережах
Сайт «Волинські новини» має власні сторінки у Facebook, Instagram, Telegram та YouTube.
«Найефективнішим є, звісно, Facebook, проте на решті майданчиків у нас інші задачі, які безпосередньо з трафіком для сайту не повʼязані. Найбільше фоловерів зараз у Facebook – 106 тисяч. У Telegram теж хороша активність, де є більше 58 тисячі підписників і середнє охоплення посту – 11,7 тисяч», – розповів головний редактор сайту «Волинські новини» Іван Савич.
За його словами, кількість переглядів вирішують алгоритми Facebook. Зазвичай, це резонансні події, емоційні речі, на які активніше реагують читачі лайками і коментарями.
У редакції є відповідальні за соцмережі, крім того, журналісти поширюють матеріали, хоча прямої вимоги до них щодо цього немає. У медіа немає виписаних правил ведення соцмереж, проте медійники проговорюють особливості кожної мережі і підлаштовуються під неї. Наприклад, є своєрідний праймтайм у Facebook; є години, коли в Telegram читачі охочіше реагують на пости. Все це беруть до уваги, зокрема, коли треба підсвітити важливий матеріал.
Також у редакції комунікують з читачами в соцмережах у коментарях та у приватних повідомленнях, коли до них звертаються.
«Особливо важливо це під час сигналів тривоги чи обстрілів. Приміром, в Telegram в коментарях люди часто уточнюють якусь інформацію, перепитують, подекуди просто діляться емоціями, якщо є доцільність, то відписуємо читачам, спілкуємось з ними. У моменти небезпеки це особливо цінно та єднає з аудиторією», – розповів Іван Савич.
«Волинські новини» вивчають можливості практичного використання штучного інтелекту та експериментують створенням підводок або інших нескладних, технічних задач.
«Волинський монітор»: найбільше переглядів – людські історії
Газета «Волинський монітор» веде сторінки у Facebook, X, YouTube та Blue Sky. Найактивнішу аудиторію медіа має у Facebook – на сторінку підписані 6600 читачів.
«Усі ці профілі, як і сама газета та її сайт, двомовні: дописи розміщуються або польською, або українською, або двома мовами. Ми, передусім, маємо читачів з України та Польщі. Проте є й підписники з інших країн – переважно, це поляки, чиї предки жили на територіях, які ми охоплюємо», – зазначила заступниця головного редактора видання «Monitor Wołyński» Наталія Денисюк.
Редакторка розповіла, що найбільше переглядів, реакцій, поширень та коментарів збирають людські історії.
«Наші рекордсмени – постійні рубрики про родинні історії осіб із польським корінням та про репресованих совєтським режимом поляків. Попри відносно невелику кількість підписників, одна з таких історій зібрала майже 18 тисяч реакцій, понад 3400 поширень та 1500 коментарів, у яких люди ділилися своїми родинними історіями. Допис охопив близько 750 тисяч користувачів фейсбука», – уточнила редакторка.
Соцмережі ведуть визначені редакцією працівники, проте кожен із них має ще й інші обов’язки. У «Волинському моніторі» для ведення соцмереж не використовують ШІ і не користуються платним поширенням контенту в соцмережах.
«Ми обговорювали колись можливість створення ще однієї сторінки на твіттері (нині Х), щоб розділити контент: польськомовна сторінка – для польськомовної аудиторії, а україномовна – для українськомовних читачів. Проте не пішли на цей крок з огляду на кілька причин: щоб не порушувати нашу двомовну формулу, щоб не додавати собі роботи і не розпорошуватися. Хоча нещодавно це розпорошення таки додалося, коли ми зареєструвалися на Blue Sky. Проте там, насправді, ми поки що просто дублюємо дописи із Х, пробуючи знайти польськомовну аудиторію, яка пішла туди з Х. І це єдина сторінка газети в соцмережах, яку ми ведемо виключно польською», – розповіла Наталія Денисюк.
У редакції є інструкції для ведення соцмереж. Перший допис на сторінках у соцмережах з’являється зазвичай одразу після 9:00. Останній може бути після 19:00 або 20:00.
«Загалом, ми публікуємо у соцмережах майже 100 відсотків текстів. Правильніше навіть буде сказати, що майже 200 відсотків, адже зазвичай у першій половині дня ми робимо допис із лінком на текст однією мовою, а в другій – із лінком на цей же текст, але іншою. З одного боку, наш постійний читач може перейти за таким лінком і перемкнути на мову, якою йому зручно читати. З іншого, цей підхід, при невеликій кількості публікацій у стрічці, дає більшу ймовірність потрапити на очі своєму читачеві тоді, коли він зазвичай сидить у соцмережах», – зазначила Наталія Денисюк.
У редакції намагаються відповідати на коментарі й повідомлення, а ще розміщують у себе дописи з інших сторінок, які можуть зацікавити читачів.
«Наша редакція, крім паперової газети та сайт, реалізує ще два проєкти. Один із них «Монітор Інфо – новини з Польщі», який передбачає моніторинг новин у польських медіа й переклад публікацій із подальшою публікацією на окремому сайті. Проєкт від самого початку у 2016 році мав окремі соцмережі: Facebook та X. Якийсь час тому ми вирішили випробувати для нього Telegram, але там нам не вдалося зібрати аудиторію. І, мабуть, це на краще. Найімовірніше ми від нього невдовзі відмовимося. І це буде зовсім нескладно зробити», – розповіла заступниця редакторки.
Як misto media розвивається у соцмережах та працює з аудиторією
Сторінки misto.media є в Instagram, Facebook і в Threads, Telegram і в TikTok. Луцький онлайн-журнал misto.media запустив сайт більше року тому. До запуску в липні 2024 року редакція публікувала свої матеріали в Telegram, Instagram та Facebook.
«Ми почали з нуля і за цей рік і кілька місяців ми виросли в те, чим ми є зараз. На початку ми думали, що набагато менше будемо публікувати», – розповіла керівниця smm-відділу misto.media Міла Роспопа.
Вона зазначила, що зараз найбільше аудиторії медіа має в Instagram.
«У нас великі охоплення в постах, буває до пів мільйона. І це поки найактивніша наша соціальна мережа. У Instagram з дописами активно взаємодіють без проплаченої реклами», – розповіла фахівчиня.
За її словами, кількість переглядів залежить від багатьох факторів.
«Часто ми вкладаємо багато ресурсів в якісь ціннісні і вартісні матеріали, але оскільки вони не такі хайпові, які можна легко поширити чи зберегти, чи кинути другу, вони збирають менше переглядів. Але матеріали, в які ми вкладаємо менше ресурсів, наприклад, швидкі новини, збирають більше переглядів. І так буває, насправді, нерідко», – зазначила Міла Роспопа.
Так, у соцмережах багато переглядів набрала новина про смерть луцького ресторатора Віталія Бровіна. Міла пояснює, що така тематика зазвичай збирає багато переглядів.
«Це наша єдина така новина, і попри те, що такі резонансні новини набирають переглядів і охоплень, ми майже ніколи таке не пишемо», – уточнила Міла.
Також популярними новинами є тексти про локальні зміни в місті. Наприклад, що замість згорілого кафе «Кришталь» у Луцьку збудують шестиповерхівку.
Розвитком smm у misto.media займається двоє фахівчинь. Роботи дуже багато.
«У нас є продукт для сайту і ми ці матеріали не просто подаємо лінком на сайт, ми перепаковуємо в ті формати соціальних мереж і робимо з них цілісну, але коротшу, відповідну до соціальних мереж, історію», – розповіла керівниця відділу.
Журналісти видання теж поширюють тексти в соцмережах. Раніше в луцьких редакціях деякі сайти створювали ботів та поширювали публікації з фейкових сторінок, аби Facebook не сприйняв автора допису за спамера.
«Ми відмовилися від цього принципу, бо ми максимально прозорі і чесні, і в нас поширюють [матеріали] тільки реальні люди», – уточнила Міла Роспопа. Ще в медіа комунікують з читачами, реагують на коментарі, відповідають на позначки в сторіс.
У редакції використовують платне поширення у соціальних мережах. Зазвичай рекламують матеріали, які збирають багато переглядів.
«У нас є усна домовленість, що ми перевіряємо репутацію тих, з ким робимо спільні пости. Це одне з найважливіших правил, яких ми дотримуємося в соціальних мережах. Зараз Facebook та Instagram пропонують співавторство і ми намагаємося, обираючи співавторів у матеріалах, перевіряти їхню репутацію. За правилами, ми не робимо співавторство з «зашкварними» чи потенційно «зашкварними» людьми, навіть якщо у них дуже велика аудиторія», – розповіла smm-спеціалістка.
Сайт «Конкурент»: найбільше аудиторії у Facebook та Telegram
Найсуттєвішими по аудиторії медіа є Facebook і Telegram. Дописи тут зазвичай набирають найбільше переглядів. Також медіа має сторінки в YouTube, Threads і групу у Viber.
Головний редактор сайту «Конкурент» Андрій Лучик розповів, що кількість переглядів дуже варіюється. Наприклад, найбільше переглядів може набрати новина про підвищення вартості проїзду або про кабанчиків, які перебігають дорогу в якомусь селі на Волині.
За словами головреда, телеграм-канал «Конкурента» наповнюють окремо від сайту та інших соцмереж. Якщо на фейсбук-сторінці редакція поширює лінки на публікації, то Тelegram ведуть як окреме медіа, що має максимально задовольнити інтереси читачів саме цієї платформи. Зокрема, коли публікація виходить на сайті, її поширюють в Telegram, або спочатку публікують в месенджері, а вже після цього на сайті. Натомість, у Facebook інший підхід. Контент поширює автор публікації.
«Telegram не є генератором трафіку для сайту. Ми не даємо туди просто посилання, аби народ перейшов і ми отримали на сайті плюс один на лічильнику. Ми робимо все, щоб людина залишилася на нашому телеграм-каналі. Найважливішу інформацію подаємо в основну стрічку телеграму, щоб людина могла отримати всю необхідну інформацію не переходячи на якісь сторонні ресурси», – розповів головред.
У редакції користуються платним поширенням у Facebook, якщо є новина, що може мати потенціал. Втім, це не є системним підходом. Також «Конкурент» не використовує штучний інтелект для роботи в соцмережах. Крім того, читачі можуть надіслати новину редакції, зокрема в редакційний бот.
Редакція активно використовує з YouTube-каналу «Конкурент Україна». Цей канал розпочав мовлення у травні цього року.
«Insider media»: найбільше переглядів про війну
Видання «Insider media» веде сторінки медіа у Instagram, Facebook, TikTok та Youtube. Сторінки у Тelegram у медіа не має. Найбільша аудиторія – у Facebook. За соцмережами в редакції закріплений окремий редактор. У редакції використовують ШІ для створення текстових підводок до відео, втім не поширюють контент в соцмережах платно. Медіа працює для читачів і глядачів з України. За правилами, щогодини, з 8.00, публікують один з видів контенту – допис, рілс або сторіс. Також у соцмережах медійники відповідають на коментарі, щоб збільшувати охоплення дописів. У редакції розповіли, що найбільше переглядів збирає контент, пов’язаний з російсько-українською війною. На другому місці – нейтральні відео, приміром, про тварин.
Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області
