До кінця квітня Люблінське воєводство витратить понад 7 мільйонів злотих на інформаційні пункти для біженців. У Щецині щодня до шкіл записують понад пів сотні українців. Водночас люди, які тікали від війни у Польщу починають повертатися на батьківщину. Про це і не тільки писали польські медіа на початку квітня.
На «Силі правди» стартує новий проєкт «Воєнна шпальта». Ми моніторитимемо пресу Польщі та Білорусі, і будемо розказувати вам найцікавіше, що стосується України загалом і війни зокрема.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну до Польщі прибуло понад 2,6 мільйона біженців. 90% з них – жінки та діти. Це дані станом на 10 квітня від прикордонної служби.
Люблінський воєвода Лех Справка виданню «Kurier Lubelski» розповів, що впродовж минулого тижня до Польщі через кордон у Люблінське воєводство прибували близько 4-5 тисяч біженців з України на добу. Водночас, він каже що зараз збільшився рух на кордоні, адже деякі українці приїжджають, щоб закупити продукти і в той же день повертаються назад.
Воєвода також зазначив, що частина людей, які виїхали з Києва через війну, вирішили повернутися назад у столицю.
«Наразі це не дуже велика шкала, але виникають такі ситуації, коли жінки з дітьми шукають зворотній транспорт. Київ не дуже знищений. Тому якщо стабілізація у цьому місті збережеться, то варто розраховувати на такі випадки у більших масштабах», – зазначив Лех Справка.
У Люблінському воєводстві до Управління соціального страхування надійшло понад 9 тисяч заявок на допомогу для дітей з України. В рамках програми «500+» біженці з України можуть отримувати по 500 злотих щомісяця на дитину до 18 років. Подати заявку на цю програму можна після отримання ідентифікаційного коду (PESEL). Допомогу виплатять лише тим, хто залишається на території Польщі.
Крім того, біженці можуть розраховувати на одноразову допомогу у розмірі 300 злотих після отримання ідентифікаційного коду. Це передбачено спецзаконом, що вже набрав чинності.
Як пише «Gazeta Wyborcza», у місті Щецині кількість учнів з України постійно росте. Щодня до шкіл Щецина записується в середньому 60 біженців з України.
Біженці з України у Любліні вирішили висловити вдячність полякам в оригінальний спосіб. Вони прибрали один з парків, пише «Dziennik Wschodni». Українки кажуть, що це перша, але не остання подібна акція.
Польська влада планує виділяти кошти наінформаційні пункти для українців. 7,2 млн злотих до 24 квітня витратять у Люблінському воєводстві на організації, що допомагають біженцям.
Також поляки відправляють гуманітарні вантажі в сусідню державу. Так, на Волинь 7 квітня прибула гуманітарна допомога від влади Замостя та представників місцевого самоврядування Люблінського воєводства. Про це пише сайт газети «Kurier Lubelski». На Волинь приїхало 5 великих бусів з гуманітарною допомогою. Це медичні засоби, продукти та подарунки, які зібрали у Замості. Луцький міський голова Ігор Поліщук розповів, що тут є чимало переселенців з Луганської та Донецької областей і ця допомога їм потрібна. Однак найбільша її частина потрапить відразу до Києва та Чернігова.
Також 7 квітня карету швидкої допомоги відправили з польського міста Красник для українських медиків.
У польському місті Бидгощ працює магазин, де валютою для українців є слово «dziękuję» (дякую). Посмішка відвідувачів теж вітається. Це спеціальний магазин для людей, які втекли від війни. Магазин відкрився 2 квітня, знайти можна на вулиці Pod Blankami, 59. Про це написала «Gazeta Wyborcza».
Крім того, поляки турбуються про психологічний стан біженців. У Польщі не всі міста увімкнули тривожні сирени у день пам’яті про Смоленську катастрофу. Зокрема, 10 квітня влада Ольштина відмовилася вмикати сирени тривоги на роковини Смоленської катастрофи, щоб не поглибити травми біженців з України. Також сирен не було у Чехостові.
Депутати повітової ради Влодавського повіту закликають керівництво місцевого магістрату усунути з центральної частини міста пам’ятник «боїв і мучеництва військ польських і радянських». Зважаючи на напад росії на Україну це викликає погані асоціації, зокрема, навіть «прославлення російського імперіалізму». Про це пише «Kurier Lubelski». Звернення підписали 7 осіб. Також варто нагадати, що до 1989 року такі пам’ятники були пов’язані з пропагандистською діяльністю комуністичної влади.
Як пише «Rzeczpospolita», Литва, яка входить до НАТО, найближчим часом планує організувати на своїй території навчальні курси для українських військових, які допоможуть їм опанувати, як працювати із західною військовою технікою, заявив командувач литовської армії генерал Вальдемарас Рупсис.
Польська прокуратура хоче розслідувати воєнні злочини росіян в Бучі. Зараз збирає свідчення людей, які зараз перебувають в Польщі про те, що там відбувалося.
Польська армія стає сильнішою. «Сильна армія, яка своїм потенціалом відлякає ворога. Це ціль, яку ставить Польща під час модернізації збройних сил», – йдеться в одному з сюжетів каналу TVP.
Також нещодавно Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підписав угоду на закупівлю 250 американських танків «Abrams» для польської армії. Погодження такої угоди відбулося ще до початку війни в Україні.
Латвія 10 квітня показала іншим приклад, як вирішити проблему з «санкційними» вантажівками. Як пише сайт «Na:Temat», до країни не пропустили 152 російські та білоруські фури. Починаючи з 9 квітня російські та білоруські фури не можуть в’їжджати на територію Європейського Союзу. Вантажівки, що не встигли виїхати, ЄС зобов’язав покинути свою територію до 16 квітня.
За інформацією «Rzeczpospolita», 11 квітня літак збройних сил Німеччини (Bundeswehr) евакуював поранених українців з польського міста Жешув. Надалі люди, які лікувались у Польщі, продовжать лікування в Німеччині.
Нагадаємо, Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну вранці 24 лютого. З того часу, за даними Організації Об’єднаних Націй, з України виїхало майже 4,7 мільйона осіб. Найбільше – 2,6 мільйона – виїхали до Польщі. Поляки радо допомагають українцям та організували спеціальні пункти в прикордонних містах. Раніше «Сила правди» побувала в одному з таких у Замості.
