«З барського плеча», – саме під таким соусом луцький стадіон «Авангард» повертається у комунальну власність міста. Його передав вже «дотліваючий», а раніше один із найкрутіших клубів України – ФК «Волинь», який пов’язують із нардепом Ігорем Палицею.
Що цьому передувало і чому арена навряд чи приноситиме в бюджет громади те, що обіцяють, – у матеріалі Центру журналістських розслідувань «Сила правди».
Про минуле
Стадіон «Авангард» один із найстаріших в Україні. Його звели ще поляки у 1933 році. Тоді арена носила назву імені Пілсудського. Після війни стадіон відновили. «Авангардом» назвали у 1960. Першим приватним власником на початку 2000-х став луцький підприємець Василь Столяр. У 2011 році в нього почалися фінансові проблеми, яким сприяв Ігор Палиця. Згодом Столяр вимушений був продати клуб. Серед засновників з’явилася кіпрська компанія Mantimus Commercial LTD, а серед керівництва – родичі народного депутата. Тоді статутний фонд клубу становив понад 120 мільйонів гривень. Напередодні «Сила правди» розповідала, як розбудовувався бізнес Ігоря Палиці.
Проте, як кажуть фанати клубу «Волинь», які дотичні до кулуарів, Палиці клуб був потрібен лише, аби довести свою зверхність над Столяром. А сам Ігор Петрович абсолютно не зацікавлений у розвитку місцевого футболу. А відтак, клуб поступово втрачав фінансування. Були роки, коли «Волинь» вважали «технічною» командою ФК «Дніпро», власником якого був «шеф» Палиці Ігор Коломойський.
«Саме тоді лучани вряди годи «зливали» ігри на користь «дніпрян». Поступово «Волинь» скотилася із УПЛ до Першої ліги», – коментує вболівальник, журналіст, колишній прессекретар «Волині» Юрій Конкевич.
У 2015 році стадіон переобладнали під легкоатлетичний із заявою: «От тепер заживемо: будуть змагання всеукраїнського і міжнародного рівнів». У порівняно мирний 2021-й рік їх відбулось лише 9.
«Якщо йдеться про легку атлетику, тобто про акредитацію для ЧУ і певної категорії міжнародних змагань, то вона є. При цьому кілька років тому було оновлено напил на доріжках.
Щодо легкої атлетики і фінансів… За великим рахунком – стадіон підтримувався саме коштами від оренди легкоатлетичних змагань, які заходили на фірму Палиці. Від продажу квитків на матчі, на жаль, був мізер – ми ж бачили зменшення катастрофічне відвідуваності, а наприклад, у 2016-2018 роках у Луцьку були і дорослий, і юніорський, і юнацький чемпіонати України. Бо в нас реально до 2021-22 років був найкращий стадіон. Коли у Кропивницькому порвалася доріжка, ми взагалі були монополістами, бо лідерам збірної України було приємніше до нас їхати – тут і готелів багато, і погодують, і Польща близько – звідси вони відразу могли на міжнародні змагання їхати», – коментує Юрій Конкевич.
Сьогодення
І ось тепер, у вересні 2022 року, власник широким жестом повертає стадіон «Авангард», яким опікувалося відразу дві структури: і ФК «Волинь», і спеціально створена фірма ТОВ «Грін ріелті», знову Луцькій громаді.
З першого погляду – щедрість, за яку дякувати, не надякуватися. Але, якщо розібратися в фінансах, то стадіон – черговий тягар для міста, як колись котельня на Карбишева.
Обслуговування «Авангарду» обійдеться луцькому бюджету в три мільйони гривень на рік. Цю цифру озвучили під час чергової сесії Луцькради, коли передавали стадіон в комунальну власність.
Проте депутатів запевнили, що він має бути прибутковим, бо «планують після перемоги нове життя стадіону: змагання, концерти, інші заходи».
«Проведення одного чемпіонату з легкої атлетики приноситиме полю 150 тисяч гривень», – запевнив депутатів ради Луцький міський голова Ігор Поліщук.
Та доповнював: «Ми знайдемо ефективного менеджера, який зробить «Авангард» прибутковим».
На запитання: «Хто може зробити стадіон прибутковим, якщо це не зміг зробити Палиця?» Поліщук відповів: «А хто вам сказав, що він був неприбутковим»?
Футбольний клуб «Волинь» останніх 10 років – офіційно стабільно збитковий. Судячи з фінансових звітів за 2012-2020 роки – 566,5 мільйона гривень збитків загалом. Щорічні збитки коливалися від 7 до більш як 100 мільйонів на рік. Не набагато краща ситуація і з ТОВ «Грін ріелті» – фірмою, яка управляла майном клубу і стадіону. До речі, саме через цю фірму проходив трудовий шлях нинішнього голови Волинської обласної ради Григорія Недопада у 2015-му – перед тим як отримати першу політичну посаду.
Дохід «Грін ріелті» впродовж 2014-2020 років, судячи з фінансових звітів, коливався від 1,2 мільйона гривень до майже 10 мільйонів на рік. А от витрати були більшими. Мінімально прибутковими офіційно були лише 2018-й та 2019-й роки. Решту – у збиток. До того ж, у коронавірусному 2020-му – понад 2,3 мільйона гривень збитку.
Для обслуговування та менеджменту прийнятого стадіону в Луцькій міській раді вирішили створити окреме комунальне підприємство – КП «Стадіон «Авангард». Якийсь День бабака, не інакше. Адже лише в 2011 році Луцька міська рада ліквідувала комунальне підприємство «Луцький стадіон «Авангард», яке опікувалося ареною до передачі її в приватну власність.
Крім споруд «Грін ріелті» також має укладений договір про оренду землі під стадіоном «Авангард» та під спортивним комплексом на вулиці Мамсурова у Луцьку. А ще володіє тренувальною базою клубу у селі Дачне. Чи повертатимуть і орендовану землю Луцькій громаді, на сесії – мовчали.
Повернемось до заробітків «Авангарду». У системі «Prozorro» ми відшукали кілька договорів Федерації легкої атлетики України та інших спортивних організацій із ТОВ «Грін ріелті» щодо оренди арени. «Обіцяні владою» 150 тисяч гривень компанія отримала від федерації за останні роки лише раз. Аж за 15 днів користування.
Щоправда, за Чемпіонат міжнародного рівня, який відбувся у 2019 році, ФЛАУ єдиний раз заплатила три мільйони гривень. До речі, саме у цей рік «Грін ріелті» показала більш-менш пристойний прибуток.
А от решта проплат, які доступні в Prozorro, – мізерні. 10-20 тисяч гривень за кілька днів змагань. Навіть, якщо припустити, що всі українські чемпіонати, а їх десь – до чотирьох десятків на рік, перенесуть до Луцька, стадіон просто не встигатимуть обслуговувати. А ще анонсували, що на ньому мають тренуватися місцеві бігуни та відбуватися інші – не спортивні заходи.
За 9 місяців 2022 року, за даними Prozorro, «Грін ріелті» від державних спортивних установ отримала менше 100 тисяч гривень.
А що ж футбольний клуб «Волинь»? Клуб й досі лишається у власності пов’язаних із олігархом Ігорем Палицею фірм. І, коли футболісти на ньому гратимуть, клуб, певно, буде платити найменшу ореду, бо ж – «рідний».
Та й, якщо помріяти, що ФК «Волинь» продадуть справжнім фанатам футболу і він знову гратиме на повну силу, то стадіон не підходить для міжнародних футбольних змагань, бо він – легкоатлетичний. А для можливості використовувати його під час єврокубків необхідні інвестиції у реконструкцію.
«Щоб мати акредитацію від УАФ, треба певний набір опцій на стадіоні: від роздягалок, до кімнати для перевірки на допінг з відповідним устаткуванням, туалети, аеропорт поруч тощо», – каже Юрій Конкевич.
В результаті – тепер усі недостачі для обслуговування спортивної арени дофінансовуватимуть з міського бюджету, а значить – з податків лучан. У Луцькій міській раді вирішили, що комунальний власник буде кращим, ніж приватний. Хоча, судячи із рейтингу, який «Сила правди» укладала торік, хоча б в мінімальний плюс у Луцьку працює лише 13 із 20 комунальних підприємств. І це було ще до великої війни.
А може ця вся гра – просто на важкий період, зараз хай збитковий стадіон лучани податками фінансують, а після перемоги – знову по колу? В сенсі – приватизація, ліквідація комунального підприємства…
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала, який бізнес та майно міг би задекларувати Ігор Палиця, якби виконав свою обіцянку.
