Понад один мільярд гривень доходу отримали луцькі міські комунальні підприємства у 2020 році. «В плюс» спрацювали 13 із 20 підприємств. Їхній сукупний прибуток становив 12,7 мільйонів гривень. Та позитивні результати більшості абсолютно перекреслює збитковість меншості. Сім комунальних підприємств із так званою соціальною функцією завершили минулий рік із 80 мільйонами гривень збитків. Пандемія і тимчасовий локдаун 2020-го відчутно позначилися на фінансових результатах більшості луцьких КП.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» зібрав і проаналізував фінансову звітність комунальних підприємств Луцької міської ради за карантинний 2020 рік і порівняв їх з показниками попередніх двох років.
Кілька років тому законодавчі зміни зобов’язали державні та комунальні підприємства оприлюднювати фінансову звітність.
У Луцьку – 20 міських комунальних підприємств, які працюють у різних сферах: від надання житлово-комунальних послуг, послуг із харчування чи озеленення до соціальних функцій із розвитку туризму чи відлову бездомних тварин.
Більшість комунальних підприємств Луцька стабільно оприлюднює звітність на офіційному сайті міської ради, деякі розмістили документи на власних веб-сторінках, але були й такі, в яких цю інформацію довелося буквально випрошувати. Втім, попри всі труднощі дані вдалося зібрати. Ми проаналізували фінансові звіти 20 підприємств за двома основними показниками – чистим доходом (загальна сума усіх надходжень отриманих за кожен рік) та чистий прибуток/збиток (підсумковий показник прибутку чи збитку, який залишається після вирахування всіх витрат).
Також у Луцьку є кілька комунальних підприємств медичної галузі. Це лікарня та колишні поліклініки, але в цьому дослідженні їх не враховували. Це тема для окремої розповіді.
«Важка» комуналка: найбільші доходи і найбільші збитки
Отож, найбільші доходи серед луцьких комунальних підприємств отримує ДКП «Луцьктепло», КП «Луцькводоканал» та КП «Луцьке підприємство електротранспорту». Обороти лідера становили від 559 мільйонів гривень у 2018 році до 479 мільйонів гривень у карантинному 2020-му. У «Луцькводоканалу» натомість обороти зросли із 118 мільйонів у 2018 до 196 мільйонів у 2020-му. У тролейбусного депо справи склалися ще інакше: у 2019 році обороти зросли на 27 мільйонів гривень у порівнянні з 2018-м – до 97,5 мільйонів. А от в рік жорсткого карантину дохід впав нижче рівня 2018-го – до 67,2 мільйонів гривень, Водночас, великі обороти не гарантували підприємствам роботу принаймні на рівні самоокупності. Два з трьох завершили «трирічку» з чималими збитками.
Перша трійка компаній здебільшого виконує соціальну функцію із забезпечення потреб громадян, а тому є дуже важливою для міста. Втім, у міській раді вважають, що саме така соціальна роль і не дає їм працювати прибутково.
– Якщо проаналізувати ситуацію в цілому, то можна зробити висновки, що три комунальні підприємства – «Луцьктепло», «Луцьке підприємство електротранспорту» та «Луцькводоканал» – завжди були найбільшим фінансовим тягарем для бюджету, – пояснює голова постійної комісії Луцької міської ради з питань комунального майна та приватизації Михайло Щур. – Ми повинні розуміти, що є підприємства, які виконують певну соціальну функцію, функцію надавача послуг місту. Звісно, вони називаються «підприємства», вони сплачують податки, але, фактично, це є працівники і люди, які роблять це місто красивим, надають послуги містянам і в цьому плані говорити щоб вони ще й паралельно приносили доходи в міський бюджет – досить складно.
Деякі зі згаданих підприємств не вилазять зі збитків довгий час, а деяким вдалося їх позбутися. Найбільш збитковим залишається «Луцьктепло», збитки якого торік сягнули понад 70 мільйонів гривень. На підприємстві кажуть, що в боргову яму їх заганяє державна тарифна політика.
– Причиною збитків є різниця у тарифах НАК «Нафтогаз України», – пояснює Іван Скорупський, директор ДКП Луцьктепло. – Підприємство мало контракти з НАК «Нафтогаз України». Згідно із договорами була вимога виконання зобов’язань на 100 відсотків. Тобто 100 відсотків оплатити за газ, який підприємство споживало. Однак, в силу певних обставин, зокрема, Національна комісія що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг свого часу регулювала тарифи підприємства. Також є і постанова Кабміну, яка передбачає що всі кошти акумулювались на розподільчих рахунках Нафтогазу, що унеможливлювало нормальну господарську діяльність підприємства. Відповідно, що зараз відбувається – Нафтогаз за всіма договорами, по яких є заборгованість, подає в суди, нараховує санкції, збитки, пені і це лягає на збитки підприємства. За рішеннями останніх судів підприємство має сплатити 55 мільйонів гривень НАК «Нафтогаз України» за невиконання попередніх контрактів. Додам ще – із лютого цього року тарифи залишаються на рівні тарифів минулих періодів, а держава в свою чергу має згодом відшкодувати різницю у тарифах. І знову ж таки – за газ необхідно платити, а немає чим. Тому що споживачу тримали тарифи без коригування газової складової, а за газ треба оплатити 100 відсотків. Відповідно, коштів немає, а закінчується контракт і юристи Нафтогазу відразу подають судові позови.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» аналізувала ситуацію на ДКП «Луцьктепло» та розповідала з чого складаються їхні тарифи.
Вийти в плюс вдалося «Луцькводоканалу» – за останні два роки підприємство не має збитків, а у минулому році навіть вийшло на прибуток. Політики кажуть, що цього досягли завдяки змінам у напрямках роботи підприємства.
– Справа в тому, що з приходом нинішнього керівника було здійснено цілий ряд нововведень, – розповідає голова депутатської комісії. – Вони розширили спектр своїх послуг і вдосконалили саму систему роботи із клієнтами. За рахунок цих двох напрямків підприємство вийшло на кращий рівень. Це підприємство перестало бути дуже великим тягарем для міського бюджету і все рідше звучить як таке, що потребує капіталовкладень.
Водночас, раніше «Сила правди» писала, як «Луцькводоканал» замовляє засоби для очищення води у компаній із негативною репутацією, а до повірки лічильників води стали залучати компанії, що пов’язані з політиками.
«Луцьке підприємство електротранспорту» здавалося б почало виходити із довготривалих збиткових періодів у 2019 році, коли навіть задекларувало 4,7 мільйона гривень прибутку, що стало їхнім рекордом за останні понад 10 років, проте у 2020-му все повернулося на свої місця – мінус 7,5 мільйона гривень. Це пов’язують із пільговими перевезеннями та пандемією.
– Збитки у 2018 швидше за все пов’язані з недоотриманням коштів за пільгові перевезення, – пригадує директор підприємства Володимир Пуц. – А у 2020 році була пандемія – ми у березні як зупинились, то у червні виїхали. Ну і зараз і досі діє постанова Кабміну про обмеження роботи підприємства, ми працюємо в системі обмеженого входу в салон. Зараз кількість перевезених пасажирів зменшилась до 30 відсотків.
Напередодні «Сила правди» писала, що директора ЛПЕ уже втретє судили за затримку заробітних плат. «Сила правди» і сама свого часу судилася із підприємством, бо те приховувало інформацію про доходи від реклами.
Тарифна політика стала причиною збитковості іще одного комунального підприємства, яке надає послуги із вивезення сміття. «Луцькспецкомунтранс» впродовж трьох років працює у збиток.
– Кожного року у нас збитки від одного мільйона до 1,2 мільйона, – ділиться заступник директора КП «Луцькспецкомунтранс» Сергій Дмитрук. – Вони пов’язані із тим що тариф з 2018 року не переглядався і він є збитковим. Сьогодні він становить 16 гривень 43 копійки з людини для багатоквартирних будинків і 18 гривень 51 копійку для одноосібних будинків. Зараз ми на стадії затвердження нового тарифу – він перебуває на розгляді в Антимонопольному комітеті. Але яким він буде поки що сказати не можу.
Відносно стабільно: харчування, «жеки» та реклама
Відносну фінансову стабільність демонструють комунальні підприємства, які надають послуги харчування, освітлення, житлово-комунальні послуги та займаються адмініструванням реклами. Це «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування», «Луцьксвітло», «Луцькреклама», «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» та чотири житлово-комунальні підприємства. Ці підприємства, на відміну від згаданих вище, впродовж трьох років мають відносно стабільні доходи та прибутки.
До прикладу, «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» впродовж 2018-2020 років працює без збитків, хоча його прибутки є порівняно невеликими – від 150 до 600 тисяч гривень на рік. Комбінат працює у сфері надання послуг харчування для навчальних закладів вже більше 15 років. Із 2017 року виконавчий комітет міської ради передав в оренду комбінату приміщення харчоблоків у школах, відтоді комбінат став безальтернативним постачальником харчування у всіх навчальних закладах міста.
Крім цього, комбінат також надає послуги із харчування у деяких медичних установах.
Втім, у депутатів міської ради минулого скликання виникали питання до вартості харчування школярів, яке надає комбінат. За словами депутатки Анни Мовяк вартість харчування у луцьких школах була надто високою, націнка складала 87%, а ціни на деяку продукцію навіть вищими, ніж в іншого комунального підприємства «Їдальня №26».
Комунальне підприємство «Луцькреклама» теж не пасло задніх. Впродовж 2018-2020 років його обороти сягали від 12,5 до 14,3 мільйонів гривень на рік, але прибутки падають – із 693 тисяч гривень у 2018-му до 12 тисяч у 2020-му. На підприємстві кажуть, що причиною цього стали карантинні обмеження, через які не отримали 2,9 мільйона гривень. Водночас у депутатській комісії кажуть, що це підприємство є чи не одним із найбільш прибуткових за певними показниками.
– Що стосується «Луцькреклами», то це підприємство, фактично, зайняло ринок адміністрування рекламних послуг і довший час було чи не найбільш прибутковим із розрахунку на одного працюючого, – провадить Михайло Щур. – «Луцькреклама» функціонувала у сприятливому кліматі, у них більше була функція адміністрування, а не надання рекламних послуг і, до певної міри, це себе виправдало. Така практика була не лише в Луцьку, а й в інших містах.
Відносно стабільно працювали і чотири міські «жеки» – їхні чисті доходи коливаються від 10 до 23 мільйонів гривень, а чистий прибуток – від 10 тисяч до понад 2 мільйонів гривень на рік. Найуспішнішим ще з часу попереднього дослідження «Сили правди» про реформу сфери житлово-комунального господарства залишається ЖКП №3.
Варто зазначити, що сьогодні луцькі «жеки» працюють в умовах конкуренції із приватними надавачами послуг і судячи з фінансової звітності їм це вдається.
– Наше ЖКП обслуговує 70 будинків, – ділиться директор ЖКП №7 Микола Гарбарчук. – Я стараюся із міського бюджету грошей не брати, а викручуватися у межах тих коштів, які ми отримуємо від населення. Тут виходить так: ви маєте певну суму грошей і в межах тієї суми повинні «крутитися». По-перше, заплатити податки, бо несплата податків – кримінал, несплата зарплати – кримінал, несплата енергоносіїв – теж має наслідки. Стараємося щось зекономити, масово почали займатися енергозбереженням, щоб мати економію електроенергії. Також я вже цього року чоловік 8 скоротив, щоб втриматися на плаву. Знаєте, сьогодні найбільш болюче місце у комунальних підприємств – це нерівні умови з ОСББ. Наприклад, у податковому законодавстві ОСББ мають преференції, умовно кажучи, вони можуть дозволити собі такі речі, які ми не можемо, тому що працюємо офіційно і сплачуємо всі податки. Але нам вдається якось викручуватись. З 2017 року ми входимо в десятку кращих підприємств житлово-комунальної сфери України.
Втім, втриматися на плаву вдалося не всім «жекам». Минулого року із мапи міста зникло ЖКП №11. На його місце прийшла приватна компанія «Місто для людей», а саме підприємство готують до ліквідації.
На межі рентабельності: озеленення, поховання і їдальня
Невеликі обороти, мізерні прибутки, а подекуди і збитки демонструвала низка інших луцьких підприємств: «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування», «Парки та сквери м. Луцька», «Луцький зоопарк», «Їдальня №26», «Луцькі ринки», «Ласка», «Автопарксервіс», «Центр туристичної інформації та послуг».
До прикладу, чистий дохід комбінату комунально-побутового обслуговування, який надає послуги із поховання, доглядає кладовища, виготовляє вінки та труни, у 2020 році зріс у два рази у порівнянні з оборотами 2018-2019 років – до 13,7 мільйонів гривень. Водночас, і так мізерні прибутки підприємства впродовж трьох років падають: із 16 тисяч у 2018 до 1,6 тисяч гривень торік.
Схожа ситуація у КП «Парки та сквери міста Луцька», яке надає місту послуги з догляду за зеленими зонами. При зростанні оборотів за три роки із 4,7 до 8,2 мільйонів гривень, чистий прибуток залишається на рівні умовного – від 11 до 19 тисяч гривень на рік. У депутатській комісії вважають, що це підприємство забезпечує соціальну функцію і очікувати великих доходів від нього не варто.
– «Парки та сквери», фактично, перебрало ряд виробничих потужностей колишнього «Зеленого господарства», – пояснює голова депутатської комісії Михайло Щур. – Окрім того, що воно частково зайняло ту нішу, яку мало займати «Зелене господарство», воно ще і виконує функції догляду за парками і скверами міста. Знову ж таки та складова, де розраховувати на якісь надзвичайні доходи чи прибутки не доводиться. Коли ми говоримо про такі підприємства як «Парки та сквери», чи «Ласка», то повинні розуміти основне їхнє призначення. Тобто це функції догляду, тому говорити про те, що вони будуть прибутковими, це складно. Хоча звісно, якщо ми завтра підвищимо вартість і з міського бюджету будемо виділяти більше коштів на кожен квадратний метр газону чи парку, то зрозуміло, що і конкуренція буде. Але станом на сьогодні ми шукаємо баланс розумного і корисного для міста, лучан і міського бюджету.
До речі, нещодавно директора цього підприємства Богдана Федончука звільнили з посади через фінансові махінації.
Прибуток на рівні умовного впродовж років декларує і їдальня в приміщенні Луцької міської ради.
Її доходи за 2018-2019 роки сягали 2,2-2,5 мільйонів гривень, а чистий прибуток – на рівні 34 тисяч гривень на рік. У карантинний 2020-й обороти їдальні впали ледь не удвічі – до 1,4 мільйона гривень. Відповідно і прибутку вона отримала лише 6,5 тисячі гривень.
Цікавими із погляду ефективності роботи є підприємства «Луцькі ринки» та «Автопарксервіс». Навколо цих підприємств зламали чимало списів ще під час створення – адже планували, що вони, перш за все, вирішать проблеми у відповідних сферах та й приноситимуть прибутки.
Втім, так не сталося, «Автопарксервіс» довгий час не може налагодити роботу із паркуванням у місті.
Обороти підприємства у 2018-2020 роках становили від 750 до 996 тисяч гривень на рік. Чи не найрезультативнішим видався 2019-й, коли підприємство отримало 127 тисяч гривень прибутку. А минулого року – лише 23,5 тисячі. На «Автопарксервісі» такий стан справ пояснюють пандемією.
Трохи інша ситуація з підприємством «Луцькі ринки» – прибутковим видався лише 2019 рік (плюс 457 тисяч гривень), а 2018-й і 2020-й – збитковими (мінус 74 і 187 тисяч гривень). Втім, вже в цьому році тут планують вийти на прибуток.
– У 2018 році ми лише зароджувались, було багато витрат, тому і збитки, – пояснює директор КП «Луцькі ринки» Ігор Корольчук. – У 2020-му збиток за рахунок того, що у нас ввели карантин. У зв’язку з цим люди не мали як торгувати і ми ініціювали перед міською радою, щоб люди були звільнені від сплат. У цьому році ми вже йдемо на прибуток.
І «Луцькі ринки», і «Автопарксервіс», на думку профільної комісії, мають перспективи для розвитку, проте нинішній рівень їхньої роботи не викликає захоплення.
– Що стосується «Луцьких ринків», то ще при попердньому складі ради ставилися дуже великі надії і сподівання, – розповідає голова комісії Михайло Щур. – Коли ми говоримо про ринки як явище, то ми тут мали монополіста – облспоживспілку. Безконкурентність у цій сфері призвела до того що з’явилося таке підприємство. І основна мета функціонування КП «Луцькі ринки» – щоб малому бізнесу в Луцьку жилося краще. Саме зниження вартості послуг для малого бізнесу і покращення ринкової інфраструктури. Хоча в моєму розумінні, станом на сьогодні, підприємство не дотягує до повноцінного конкурента для монополіста. І «Луцькі ринки» і «Автопарксервіс» – це підприємства, які працюють із міською землею, міською власністю. Досвід організації і діяльності аналогічних підприємств показує, що такі підприємства досить перспективні. Тому ніхто ніколи не піднімає питання, щоби таке підприємство як «Автопарксервіс» закрити. Всі бачать у ньому перспективу, якщо не всі, то більшість. З іншого боку, зрозуміло, що якщо ми маємо приклад невдалого менеджменту, то потрібно піднімати питання до зміни.
Бюджет в поміч
Через фінансові складнощі міська рада зазвичай допомагає деяким комунальним підприємствам. За словами голови депутатської комісії, спеціальної програми для підтримки комунальних підприємств у міськраді немає, але існує система адресної допомоги. Це коли допомагають певному підприємству певними кроками, наприклад, купівля спеціалізованої техніки чи щось інше.
Крім адресної допомоги, деякі комунальні підприємства отримують із міського бюджету і пряму фінансову підтримку. У 2018 році комунальні підприємства отримали понад 56 мільйонів гривень фінансової підтримки, у 2019 – понад 93 мільйони, у 2020 році – майже 127 мільйонів гривень.
У департаменті фінансів кажуть, що практично щороку перелік підприємств для фінансової підтримки включає як стратегічно важливі підприємства, так і соціально важливі такі як «Луцький зоопарк» та «Центр туристичної інформації та послуг». Адже такі підприємства не можуть самостійно заробляти, але є важливими для міста.
Ось перелік підприємств, які отримали фінансову допомогу із бюджету у 2018-2020 роках:
Чи є такі підприємства обтяжливими для бюджету? І чи планує міська рада зміни у їх роботі? Адже такі можливості надає закон «Про приватизацію державного та комунального майна», що був прийнятий кілька років тому. Він спрямований на зменшення частки державної та комунальної власності у структурі економіки, залучення інвестицій та пошуку ефективного управління цим майном.
Втім, у депутатській комісії кажуть, що питання приватизації щодо комунальних підприємств не розглядались. Адже ці підприємства є як стратегічно, так і соціально важливими для міста.
– Протягом менше ніж року діяльності питання щодо продажу наших комунальних підприємств не стояло, – ділиться голова депутатської комісії Михайло Щур. – Мало того, коли на першопочатках стояло списання майна ряду підприємств, то наша комісія організовувала виїзні засідання і ми не погодили списання частини рухомого майна. В чому логіка? Ми не стояли на позиції знищення. Ми розуміли, що якщо завтра прийде керівник, який захоче працювати і розвивати це підприємство, то ці матеріальні цінності йому допоможуть. Зрозуміло, що знищити це простіше простого. Станом на сьогодні, я не знаю які підприємства, крім ДКП «Луцьктепло» і ЛПЕ, були б тягарем для бюджету. Тому навіть якщо ми говоримо що з якогось ринку послуг приберемо комунальне підприємство, то чи там завтра будуть низькі ціни – важко говорити.
Нагадаємо, напередодні «Сила правди» проаналізувала фінансові звіти волинських державних лісогосподарських підприємств та уклала рейтинг найприбутковіших, а також досліджувала на чому їздять волинські чиновники і скільки це коштує бюджету.
