Вибори ректора у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки виграв його проректор Анатолій Цьось.
27 листопада відбувся другий тур виборів ректора вишу. У голосуванні взяли участь 1037 виборців (на 69 менше, ніж у першому – ред.). Кандидат був один, варіантів для волевиявлення – два (підтримувати або ні), скандалів навколо – безліч.
833 (тобто понад 85%) голоси на користь Цьося, 131 – проти, ще 23 бюлетені визнали недійсними. «Сила правди» проаналізувала, як проходив другий тур виборів ректора і поговорила про них з переможцем.
Для перемоги на виборах необхідно було набрати більше 50% голосів. У першому турі це не вдалось зробити жодному з семи кандидатів на ректорське крісло. Нагадаємо, що від початку на посаду претендували Анатолій Цьось, Ігор Коцан, Анатолій Шваб, Наталія Коцан, Тереза Левчук, Олександр Колб та Віктор Шостак.
Найбільшу підтримку здобули Анатолій Цьось, який був його заступником ректора з 2007-го року та попередній очільник університету, який керував ним попередні 14 років, Ігор Коцан. Вони здобули 318 та 523 голоси відповідно. До другого туру пройшли обидва, проте менш ніж за добу колишній ректор вирішив зняти свою кандидатуру.
Мінус один в бюлетені
Ввечері 25-го листопада Ігор Коцан на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що не братиме участі у ректорських виборах. Колишній керманич навчального закладу заявив, що переконаний у наявності зовнішнього впливу та маніпуляцій, тож він та його однодумці не бачать сенсу у змаганні.
«На жаль, на моє переконання, вибір, який буде здійснено в другому турі, навряд чи відповідатиме тим стандартам і вимогам, які пред’являються до закладів вищої освіти у зв’язку з реформуванням освітньої галузі», — пише ексректор.
Без додаткових проблем не обійшлось і тут. Про свої наміри Коцан мав би оголосити не пізніше, ніж за добу голосування, проте офіційну заяву організаційний комітет отримав лише близько 12 години в день напередодні виборів. Тим не менш комісія все ж розглянула і задовольнила прохання Коцана.
«Я не можу коментувати чиїсь дії. Це має коментувати Ігор Ярославович. Я можу лише сказати, що це його право і він ним скористався. Які у нього були мотиви, я не знаю. Я з ним на цю тему не говорив і з ним не зустрічався», — коментує ситуацію майбутній ректор СНУ.
У бюлетенях було лише одне ім’я — Анатолій Цьось. Навпроти нього — колонки «підтримую» та «не підтримую». Якби кандидат отримав менше 50% голосів «за», вибори вважались би такими, що не відбулись. Як прописано у положенні про порядок проведення виборів, у такому разі Міністерство освіти та науки мало б знову оголошувати конкурс на посаду ректора університету.
Чорний піар чи невдалі погрози?
«Сила правди» вже писала про те, як тривала передвиборча кампанія перед першим туром виборів. Напередодні другого етапу кандидати на місце ректора вже так активно не роздавали інтерв’ю про свої здобутки та плани і не влаштовували зустрічей з виборцями.
Натомість, Ігор Коцан не втомлювався наголошувати, що голосування не було прозорим. Колишній ректор навіть офіційно повідомив про недовіру голові та секретареві виборчої комісії.
Впродовж тижня волинські ЗМІ регулярно згадували Коцана у своїх матеріалах. Причиною частково став допис рівненського активіста Правого сектору, соратника Сашка Білого Віталія Вотави, який написав, що з групою з 40 бійців приїде в Луцьк на другий тур виборів ректора СНУ, щоб запобігти тим фальсифікаціям і порушенням, які буцімто мали місце під час першого етапу голосування.
Згодом, коли Коцан зняв свою кандидатуру, Вотава опублікував ще один допис про те, що більше не планує їхати до Луцька, проте обурений ситуацією з виборами очільника ВНЗ.
Писали також про те, що Ігор Ярославович намагається тиснути на викладачів та залякує їх. Зокрема, на сайті «Під прицілом» писали, що «Ігор Коцан тероризує викладачів СНУ та готує провокації». А ще одна кандидатка на крісло ректора Наталія Коцан розповіла ІА «Волинські новини», що у день тиші на юридичному факультеті продовжували агітувати за Ігоря Коцана. Також професорка припустила, що ексректор вирішив зняти свою кандидатуру, щоб заплутати виборців і зробити так, аби вибори визнали такими, що не відбулись.
Коли запитуємо у переможця ректорських виборів, чи не вважає він це чорним піаром проти свого конкурента, він все заперечує та говорить, що така поведінка суперечила б його принципам.
«Я не можу сказати, кому такий піар може бути вигідний чи невигідний. Він точно мені невигідний, тому що я в першому турі переміг з доволі великим відривом і говорити, що якісь були фальсифікації і так далі і залучати до теперішньої комісії незрозуміло яких людей абсолютно мені невигідно. Тому я цього не робив і не буду робити», — коментує Анатолій Цьось.
Сам новообраний ректор між першим та другим туром агітаційної кампанії не проводив.
В очікуванні тітушок
У день виборів з самого ранку в головному корпусі СНУ, де облаштували виборчу дільницю, чергували поліціянти. Біля входу в університет стояли автівки з силовиками. Правоохоронці були в холі та біля актової зали, в якій відбувалось голосування.
Інформація про те, що цього разу заходи безпеки будуть посиленими, з’явилась за кілька днів до виборів. Представники виборчої комісії звернулись до очільника поліції Волині Петра Шпиги з проханням запобігти ймовірним зовнішнім втручанням.
«Справа в тому, що в засобах масової інформації і в Фейсбуці дуже сильно нагніталася ситуація, що буде багато зовнішніх впливів, що хтось навіть має з Рівного приїхати і так далі. Тому дільнична комісія звернулася із проханням забезпечити нормальну роботу і нормальний вибір працівників університету до певних силових структур. Можливо їх і забагато, але це дуже добре, тому що ми переконані, що ніхто не ризикне вносити якийсь безлад у роботу комісії», — говорить Анатолій Цьось.
Майбутній ректор про плани: «Почнемо з видання зібрання творів Лесі Українки»
Ми запитали у нового ректора і про те, що на попередній посаді заважало йому робити ті кроки, які він прописав у своїй передвиборчій програмі. Зокрема, Анатолій Васильович пообіцяв працювати над впровадженням електронного документообігу, інклюзією, оновленням наглядової ради, а також відкриттям медичного факультету та військової кафедри.
«В першу чергу, кожен проректор працює в межах своїх повноважень. Я займався адмініструванням, питаннями в університеті і виконував ті обов’язки, які мені делегував ректор, коли він був відсутній. Але моїх обов’язків не було достатньо, щоб розвивати нормальну міжнародну співпрацю, щоб системно займатися якістю освіти, щоб впливати на ремонт гуртожитків, на якість роботи тієї самої бази «Гарт», щоб почати видавати повноцінно твори Лесі Українки… Для того, щоб робити такі серйозні кроки, більш широкі, потрібні повноваження ректора університету», — пояснює Цьось.
Також Цьось, згідно з його програмою, хоче створити університетське видавництво, проте у 2015-му році одне таке вже закрили. Тоді проректор обгрунтовував це необхідністю економити гроші зі спеціального фонду СНУ.
Серед головних досягнень за роки на посаді проректора освітянин називає реалізацію програми «Подвійний диплом», розвиток та виведення на міжнародний рівень фахових університетських видань, що, за його словами, дало змогу вийти на міжнародну освітню арену та проєкт, поданий на підтримку до Міжнародного Вишеградського фонду.
Про менш вдалі аспекти своєї діяльності колишній проректор говорив не так охоче. Сказав, що радо дасть можливість поговорити про це своїм опонентам, які «завжди будуть висвітлювати негатив і все знати».
Поділився Анатолій Цьось і тим, які перші кроки зробить в ролі очільника вишу.
«Перше — одразу почнемо працювати над підготовкою першого тому повного зібрання творів Лесі Українки. Повноцінного. Друге — це створення лабораторій під акредитацію спеціальностей. В першу чергу, це фармація, далі лабораторія кібербезпеки. Третє — це лабораторія анатомії і фізіології людини, тому що нам треба починати набір на факультет медицини, а без створення лабораторії це неможливо. Четвертий крок — це ремонт двох аудиторій на рік на кожному факультеті. Тобто це ремонт і обладнання мультимедійним проектором, щоб це була звичайна європейська аудиторія»
Окрім цього, за словами новообраного ректора, він планує зайнятись переоснащенням принаймні одного з гуртожитків СНУ — другого, що на Винниченка, 22, або третього, що на Ярощука, 30. Нагадаємо, що «Сила правди» вже розповідала, в якому катастрофічному стані перебувають гуртожитки найбільшого вишу Волині та за які кошти їх утримують.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
