Перед новим навчальним роком місцеві громади Волині мають прийняти рішення, чи зможуть самостійно оплачувати роботу вчителів у школах, де навчається менше 45 дітей. Таких навчальних закладів, що називаються малокомплектними, в області діє 25. Загроза закриття над ними нависла, бо з вересня почне діяти ще один пункт постанови уряду, що змінила підхід до фінансування освіти. З коментарів представників громад, до яких зверталася «Сила правди», зрозуміло, що сільські чи міські ради розглядають кілька варіантів дій.
Інформацію про те, що на Волині станом на 2025 рік налічується 25 шкіл, у яких навчається менше 45 учнів, Центр журналістських розслідувань «Сила правди» отримав у відповідь на запит від управління освіти й науки Волинської обласної державної адміністрації.
«На сьогодні в області функціонує 25 закладів загальної середньої освіти, які є малокомплектними (відсутні окремі паралелі класів)», – йдеться в повідомленні.
Найбільше таких навчальних закладів у Локачинській територіальній громаді – три, а також по два у Ковельській, Доросинівській, Мар’янівській та Шацькій громадах. Ще 14-ть ТГ мають по одній малокоплектній школі: Вишнівська, Колківська, Маневицька, Берестечківська, Любешівська, Устилузька, Любомльська, Дубечненська, Павлівська, Сереховичівська, Старовижівська, Голобська, Смідинська, Горохівська.
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову, відповідно до якої з 1-го вересня 2025 року держава не виділятиме кошти на оплату праці педагогів у закладах загальної середньої освіти, де менше 45 учнів. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать фінансувати незалежно від кількості дітей. Причини такого рішення Кабміну – це про раціональні витрати і якість освіти. Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник – понад 51 тисячу гривень. На фоні цього МОН оцінює і статистику національного мультипредметного тесту: він свідчить, що результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів. Тож до 1-го вересня у громадах мають прийняти рішення, чи готові вони виділяти гроші на оплату вчителів у малокомплектних школах.
«Сила правди» звернулася із питанням про плани щодо таких шкіл до представників 3-х громад Волині: Локачинської, Доросинівської та Ковельської. З відповідей посадовців зрозуміло, що багатші громади готові брати на себе фінансування, але поки лише на рік; бідніші – або закриватимуть навчальний заклад, або понижуватимуть його рівень до філії опорної школи або ж початкової ланки, які держава фінансує. Крім того, представники влади зауважили, що деякі сільські школи на порозі закриття незалежно від обмежень, які запроваджує держава, – через регулярне стрімке зменшення кількості учнів.
Про це, зокрема, говорив і голова Доросинівської громади Микола Касянчук.
На запитання «Сили правди» про майбутнє двох місцевих малокомплектних шкіл, він пояснив, що вони діють у селах Тристень та Немирів:
«Громада сама не потягне утримувати школи, бо сама ледь-ледь дихає. Одну закриваємо повністю, а інша стане початковою».
Микола Касянчук розповів, що про долю Тристенської гімназії, де вчиться 40 учнів, «усе зрозуміло було ще рік тому». Адже у класах навчалося по одній дитині. Частина дітей цього села уже ходить до більшої школи у сусідньому Ворончині, що за 5 кілометрів від Тристеня. Крім того, директорка цієї школи торік не змогла знайти кухаря і це вплинуло на рішення частини батьків дітей 1–4 класів, яким держава оплачує харчування в шкільних їдальнях.
«Є у нас єдина другокласниця, то вона наступного року піде у Ворончин. Там добротна школа, понад сотня дітей. У ту школу ходить інша її ровесниця з Тристеня, бо так батьки дівчинки вирішили ще 2 роки тому. Ніяк не зрівняєш школу, в якій 40 учнів і 100–120. Тож ми купимо цього року автобус і будемо підвозити», – деталізував Микола Касянчук.
Іншу ж школу – у Немирові, де вчиться нині 44 учні, – планують понизити до рівня початкової, у якій залишиться 16 учнів. Такі навчальні заклади держава фінансує і далі, незалежно від того, що дітей різних класів практикують об’єднувати в один. До прикладу, за словами голови Доросинівської сільради, перший із третім класом або другий з четвертим.
Ще інакший досвід у відносно багатшій Ковельській громаді. Начальник управління освіти Ковельської міськради Віктор Бичковський повідомив «Силі правди», що дві малокомплектні гімназії – Доротищенську (38 учнів) та Гішинську (45 учнів) міськрада має намір фінансувати найближчий навчальний рік із «власного» бюджету. Готують проєкт. Однак у громаді збираються закрити цього року початкову школу в селі Городилець неподалік Ковеля, у якій навчальний процес призупинили 2 роки тому через зменшення кількості дітей.
«Ще раніше я звертався там до батьків: «Шановні батьки, дайте дітей, щоб не доводилося закривати школи! Адже закриття дуже складне питання. Я прихильник того, що такі шкілки у селах мають бути: є школа – є село. Тому стараємося все робити, щоб не закривати, а хоча би понижувати її рівень, до початкової. Але і в початкових дітей меншає», – прокоментував Віктор Бичковський.
Тим часом у Локачинській громаді поки не готові відповісти, що робитимуть із трьома малокоплектними навчальними закладами. Заступник селищного голови Тарас Хом’як повідомив «Силі правді», що поки готуються до обговорення цього «непростого питання» з депутатами та з батьками учнів.
Отож, станом на кінець травня, як і в Локачинській, так і в інших волинських громадах на питання, які ж школи закриють і скільки, остаточної відповіді ще немає: поки що триває стадія обговорень і планування.
У разі, якщо школу місцева влада вирішує закривати, вона повинна організувати підвезення дітей до опорної. Для цього держава другий рік поспіль виділяє субвенцію на закупівлю автобусів по мільярду гривень, однак громада мусить співфінансувати цю покупку.
Між тим, нинішній виклик щодо малокоплектних шкіл у громадах не останній. Згідно з вищезгаданою постановою уряду, з 1-го вересня 2026 року буде нова планка: освітню субвенцію більше не отримуватимуть і заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів. У тій же Доросинівській громаді таких дві: у селах Щурин і Береськ, де станом на цей рік 60 та 55 учнів.
Загалом, за дослідженням освітнього порталу Education.ua, в Україні цього року під загрозою закриття 403 малокомплектні школи. Найбільше – у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Що ж до кількості усіх шкіл в Україні, то вона невпинно зменшується щороку. Якщо у 2020–2021 навчальному році працювало 14 тисяч 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 тисяч 268.
Нагадаємо, у 2024-му «Сила правди» досліджувала тему оптимізації мережі навчальних закладів в матеріалі «Скоротити не можна залишити», або як на Волині формують нову мережу навчальних закладів».
