Освітня реформа, яка стартувала кілька років тому, передбачає оптимізацію закладів середньої освіти. До 1 вересня на Волині мають сформувати мережу ліцеїв, оскільки Волинь увійшла до пілотного проєкту з моделювання мережі старшої профільної школи. Крім того, законодавчі зміни, які Кабмін провів навесні, спонукають громади швидше скорочувати і малокомплектні школи.
Тож як на Волині формують нову освітню мережу – дізнавався Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
До 1 вересня волинські громади повинні затвердити мережу ліцеїв
У 2023-2024 навчальному році на Волині функціонувало 533 заклади загальної середньої освіти (початкові школи, гімназії, ліцеї). З них – 51 опорний заклад, який мав 82 філії (опорний заклад освіти – це заклад, що має у своєму складі філії та/або здійснює підвезення здобувачів освіти, педагогічних працівників до цього закладу; філії – це територіально відокремлені структурні підрозділи закладу, які не мають статусу юридичної особи – авт.). Загалом у школах навчалася понад 141 тисяча учнів.
Згідно з концепцією освітньої реформи ліцеї матимуть два спрямування – академічне та профільне. Академічні ліцеї формуватимуться на базі закладів середньої освіти, а профільні – на базі закладів професійно-технічної освіти.
Головною вимогою до формування ліцею є кількість учнів. Тобто ліцеєм може стати той заклад, який зможе набрати у старші класи не менше 50 учнів. Решта шкіл, які у 10-ті класи набирають менше 50 дітей, стануть гімназіями. Перетворення школи у гімназію відбувається шляхом пониження освітнього рівня.
Заклади середньої освіти мають три ступені:
I ступінь – початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту;
II ступінь – основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту;
III ступінь – старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту.
Тож ліцей, який стане гімназією, матиме ІІ ступінь освітнього рівня, який забезпечуватиме базову середню освіту.
Як на практиці відбувається переформатування освітніх закладів – розглянемо на прикладі Луцької громади.
Тут вже визначились із новою освітньою мережею: вісім шкіл понизили у ступені, а решта залишились ліцеями. Загалом, на базі 28 загальноосвітніх луцьких закладів працюватиме 19 академічних ліцеїв та вісім гімназій (навчально-реабілітаційний центр як спеціалізована школа не підпадає під дію цієї реформи).
«У нас в межах міста вісім закладів понижені в ступені. Це заклади освіти, які не виконували і не виконують норму щодо кількості дітей: коли набирають у 10-ий клас два повноцінні класи при кількості не менше 50 дітей. Вони формуються як гімназії, – розповідає директор департаменту освіти Луцької міської ради Віталій Бондар. – А все решта лишається в компетенції ліцеїв академічного спрямування. Норма чинного законодавства чітко каже про те, що ліцеї можуть бути двох напрямків: чи професійного, чи академічного. То в межах нашої громади сформуються і професійні ліцеї на основі професійно-технічних закладів освіти».
У приєднаних до Луцька громадах ситуація трішки гірша: з 10 загальноосвітніх шкіл лише дві стануть ліцеями.
«У нас є 10 закладів освіти за межами міста Луцька. З 10 закладів освіти лише два ліцеї – це 32-ий і 34-ий, бо вони виконують норму щодо кількості дітей. Всі решта знижуються у ступені, – продовжує очільник департаменту. – Це ми говоримо про заклади загальної середньої освіти в селах: Одеради, Шепель, Кульчин, Клепачів, Жидичин. Тобто, ці заклади освіти, наприклад, Шепель і Клепачів, це були гімназії і вони лишаються в статусі гімназій. Є одна початкова школа, це Кульчинська, вона і лишається. Але є інші заклади освіти, ті ж самі Одеради, Рокині, Жидичин, яким знижується ступінь, тому що не витримують цієї норми у два повноцінних класи на паралелі».
Втім, з цим не все так гладко, як здається. Адже вже цьогоріч школи, які переведені у гімназії, не прийматимуть старшокласників. І якщо для міських учнів перехід до іншої школи не є великою проблемою, то для сільських учнів – навпаки. До прикладу, скорочення старшої школи у Жидичинському ліцеї навіть викликало «протести» батьків.
Вони стурбовані тим, що дітям доведеться доїжджати до луцьких шкіл громадським транспортом, якого і так не вистачає. Батьки неодноразово зверталися до керівництва школи та писали звернення до влади. Та, кажуть, це не допомагає.
«Нам дали вибір, що є школи, куди діти можуть піти. Це, нібито, на сороковому кварталі школа, – ділиться мама дев’ятикласника Жидичинського ліцею Лілія Перчук. – Інші школи, я так зрозуміла, що не дуже і приймають тих дітей.
Друга в нас проблема була – доїзд. Ми казали:«Ви випустили 60 дітей з сільської школи, а як 60 дітей вранці мають добратися до Луцька, коли в нас немає абсолютно транспорту?» То спочатку говорилося, що, можливо, буде рішення, що шкільний автобус, який возив дітей, буде робити рейс зранку і буде довозити дітей до Променя. Але воно вже так все зам’ялося, що вже і доїзду немає. Тобто, думай сам, як ці діти будуть добиратися до того Луцька»
Очільник департаменту освіти каже, що скорочення старших класів у школах, які не мають потрібної кількості учнів, неминуче. І обійти цю законодавчу вимогу неможливо. А щодо довезення школярів, то це питання, мовляв, на розгляді у посадовців.
«Ми громадські обговорення пройшли, ми поспілкувалися, обурень дуже багато було. Ми пояснили, що норми треба виконувати і, таким чином, ми забезпечуємо довіз дітей, – провадить далі освітянин. – Хоча в Законі України «Про повну загальну середню освіту» ні слова не зазначено, що ми маємо забезпечувати довіз дітей старшої школи. Ми це робимо. Якщо у нас при ліцеї 32 чи 34, наприклад, є транспортний засіб, а у нас він є, вони забирають дітей звідти, звідки, вони доїжджають додому. Якщо одну дитину везти – ви розумієте. А як в межах міста Луцька? Хтось навчався в 14-ій гімназії, але хоче мистецького спрямування, яке є у нас, наприклад, у 12-ій школі. Вони їдуть маршруткою і там навчаються».
Тож якщо у Луцькій громаді батьки та учні можуть розраховувати на громадський транспорт, то в багатьох сільських громадах такого варіанту, фактично, немає.
Втім, у громад залишилось небагато часу, щоб остаточно затвердити мережу ліцеїв. Адже цьогоріч Волинь увійшла до пілотного проєкту з формування оптимальної мережі ліцеїв.
«До 1 вересня цього року мають затвердити, погодити плани з оптимальних ефективних мереж закладу, – розповідає заступниця начальника управління освіти та науки Волинської ОДА Наталія Даньків. – Зокрема, законом передбачено, що місцеві органи влади та засновники шкіл повинні до 1 вересня 2024 року прийняти рішення про перетворення деяких закладів загальної середньої освіти у ліцеї за різними профілями».
За словами освітянки, це рішення громади мають прийняти самостійно, враховуючи і демографічну ситуацію, і наявність транспорту та інші чинники. Прийняті рішення громади мають подати до управління освіти, а вони – до міністерства.
Під загрозою закриття близько 60 малокомплектних волинських шкіл
До малокомплектних відносять навчальні заклади, де в початковій школі навчається від 5 до 48 учнів, а у гімназії – від 40 до 108 учнів. У березні цього року Кабмін прийняв постанову, яка обмежує фінансування малокомплектних шкіл. Зокрема, вона передбачає, що з 1 вересня 2025 року не отримуватимуть державної субвенції школи, у яких менше 45 учнів. Ще через рік – школи, у яких менше 60 осіб.
Зауважимо, що з державної субвенції фінансується саме заробітна плата педагогів. Тож, якщо громада втратить субвенцію і не оптимізує навчальний заклад, то змушена буде шукати фінансування на це у власному бюджеті, а не державному.
Тож про скорочення малокомплектних шкіл заговорили у Волинській облраді і підготували звернення до Кабінету Міністрів. Зокрема, у зверненні Волинської обласної ради йдеться про те, аби не допустити закриття таких шкіл. Мовляв, це знищить соціальну інфраструктуру сіл. Відтак, депутати просять не вдаватися до реорганізації закладів освіти до завершення воєнного стану.
«Я переглядав освітянські звіти і нарахував, що під загрозою опиниться до 60 навчальних закладів. Зрозуміло, що там можуть бути приблизні дані, – каже ініціатор звернення, заступник голови облради Юрій Поліщук. – До чого це може призвести? Наша центральна влада в галузі освіти декларувала такий підхід, що гроші мають ходити за дитиною. Тобто, в яку школу дитина йде, ті кошти фактично йдуть за нею. Тому таке рішення Кабінету Міністрів є абсолютно неправильним і воно, фактично, ділить дітей.
Інший момент – сьогодні триває війна. Я розумію, що треба економити кошти, але економити на одних… це неправильно. Але є і такі школи, які можна закривати, якщо там рівень низький і, наприклад, поблизу є школа, якщо є всі умови, є нормальне довезення, нормальна дорога. А якщо немає?»
На думку посадовця таке рішення матиме чимало нюансів: адже педагоги з таких шкіл навряд чи зможуть працевлаштуватися, а довезення дітей стане ще більшою проблемою.
«Транспорту і так недостатньо, бо значна частина пішла в Збройні сили України, – провадить далі депутат. – Шкільні автобуси забирали і вони не всі відновлювалися. І плюс, той автопарк ще за президентства Порошенка, то вже ті автобуси свій ресурс вичерпують, вони потребують заміни. Я переконаний, що є величезна кількість шкіл, які віддалені від великої школи, де надзвичайно погана дорога, де немає шкільного автобуса. Закрити легше, а що потім робити?»
В управлінні освіти Волинської облдержадміністрації кажуть, що цьогоріч на Волині функціонувало понад 200 загальноосвітніх закладів, серед яких малочисельні та малокомплектні школи, та школи з невеликою кількістю учнів.
Малочисельні школи це ті, в яких клас утворюється при кількості 5 і більше учнів. Як правило, малочисельні школи мають кожен клас на паралелі. А малокомплектні можуть не мати класу на якійсь паралелі. Тут можуть утворюватися класи-комплекти, в яких об’єднують різні класи, наприклад 5 і 6 клас.
Втім, які саме заклади будуть скорочувати, освітяни наразі достеменно не знають.
«Мережу освітніх закладів на наступні роки формуватимуть громади з врахуванням демографічної ситуації», – йдеться у відповіді на запит Центру журналістських розслідувань «Сила правди»
До речі, під час розгляду «шкільного» питання на постійній комісії облради депутати звинуватили обласне управління освіти у бездіяльності через те, що вони не відстоюють існування шкіл перед вищим керівництвом держави. Натомість, Наталія Даньків зазначала, що сільські школи неконкурентноспроможні, а утримання їхніх приміщень – це нераціональна витрата коштів. А щодо працевлаштування педагогів, то, мовляв, управління запропонує їм робочі місця.
Як бачимо, втілення реформи на практиці оголило перед громадами низку проблем. Це скорочення шкіл, в результаті якого треба шукати варіанти довезення дітей та працевлаштування педагогів. Також справжнім викликом стане і формування профільної освіти – якщо академічні ліцеї залишаться на базі шкіл, то профільні ліцеї повинні формуватися на базі закладів професійно-технічної освіти. Створити такі ліцеї легко у міських громадах, де вже є відповідні заклади. Натомість організувати професійно-технічну освіту у менших громадах буде складно.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала як громади вчаться заощаджувати в освіті та що на Волині через війну дистанційно працюють 33 школи.
