Львівський апеляційний суд переглядає кримінальну справу про ймовірне присвоєння бюджетних коштів на ремонті дороги, у якій фігурує фірма депутата Волинської облради Романа Микитюка «АМіЛа». Капремонт автошляху в Турійському районі вона провела 2018-го, а через рік з’ясувалося, що там немає дорожніх знаків та огородження, за яке сплатили з бюджету понад 300 тисяч гривень.
Двох посадовців замовника робіт, Волинської обладміністрації, судили за пособництво та визнали невинними. Справа пройшла низку апеляцій, двічі побувала у Верховному Суді, і зараз – на новому колі.
Про перегляд «дорожньої» справи відомо з ухвали Львівського апеляційного суду від 4 травня 2026 року.
27 вересня 2018 року Департамент інфраструктури та туризму Волинської обласної державної адміністрації та товариство з обмеженою відповідальністю «АМіЛа» уклали договір про закупівлю робіт з капітального ремонту автодороги місцевого значення у Турійському районі «Задиби-Клюськ» (окремими ділянками). Вартість робіт – 14 млн грн. Директором «АМіЛи» є депутат Волинської облради чотирьох скликань Роман Микитюк.
До кінця року сторони підписали акти виконаних робіт і провели оплату. А восени 2019-го правоохоронці відкрили кримінальне провадження. За оцінкою слідчих, в актах були дані про встановлення дорожніх знаків та бар’єрного огородження (відбійників) на суму понад 319 тис грн, а на дорозі не було ані знаків, ані огородження.
Кримінальну справу розслідували щодо двох посадовців ОДА, провідного інженера та провідного інспектора відділу технагляду Назара Гаця та Віктора Кордонця, які підписали акти виконаних робіт. Слідчі вважали, що вони стали пособниками службових осіб фірми у заволодінні бюджетними коштами у великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України) та вчинили службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України). Що ж до підрядника, то представники фірми, директор Роман Микитюк та працівники, у справі фігурували як свідки.
Під час суду представники компанії стверджували, що знаки і відбійники поставили, але потім мусили демонтувати – і не раз.
«Зауважив, що причиною таких дій були недоліки розробленого проекту капітального ремонту дороги», – цитують в документах суду Микитюка.
Мовляв, дорожнє покриття почало нищитися через проїзд вантажівок, а огородження через це опинилося в ямі. У зв’язку з цим знаки і відбійники начебто знімали та зміцнювали узбіччя й покриття. Через це, за твердженням підрядника, знаки й огородження знімали двічі, а встановлювали тричі.
Обвинувачення доводило, що роботи з демонтажу були фіктивні – начебто їх виконали під час досудового розслідування, щоб створити видимість виконання договору та уникнути покарання.
Суддя Ярослав Артиш відзначив, що прокурор не надав суду доказів, які підтверджували факт будь-яких збитків державному бюджету та заволодіння майном підрядником:
«Оскільки будь-кому із посадових осіб підрядника навіть не пред’явлено підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, за даним фактом», – занотовано в документах Феміди.
Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не надала достатніх доказів наявності корисливого умислу чи факту завдання збитків бюджету. У 2022 році Луцький міськрайонний суд виніс виправдувальний вирок. Представників ОДА визнали невинуватими за обома статтями у зв’язку з недоведеністю вчинення ними правопорушень.
Прокуратура намагалась оскаржити вирок в апеляції: мовляв, суд не надав належної оцінки усім доказам сторони обвинувачення, а взяв до уваги тільки покази обвинувачених та свідків.
Волинський апеляційний суд у лютому 2023 році залишив виправдувальний вирок без змін. У вересні того ж року Верховний Суд скасував його і призначив новий розгляд, вказавши на неповноту дослідження доказів (зокрема протоколів негласних слідчих розшукових дій та висновків експертиз).
Рівненський апеляційний суд (туди передали справу) у травні 2025 року залишив вирок волинських колег без змін. Майже через рік, у 2026-му, Верховний Суд скасував і цю ухвалу.
«Апеляційний суд проігнорував вказівки Верховного Суду, який у постанові від 5 вересня 2023 року чітко акцентував увагу на доказах, яким суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки […], хоча вони мають вагоме значення для встановлення дійсних обставин кримінального провадження, а саме – матеріалам проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколам про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з додатками, протоколу огляду місця події, а саме ділянки автомобільної дороги […], висновку семантико-лінгвістичної експертизи за результатами дослідження змісту розмов між обвинуваченим та директором ТОВ «АМіЛа», висновку судової будівельно-технічної та судової економічної експертиз, якими доводився факт спричинення збитків Департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації на суму 319 223,75 грн», – йдеться в постанові Верховного Суду.
Нині справа – у Львівському апеляційному суді.
ТОВ «АМіЛа» зареєстроване у 1997 році в Турійську з основним видом діяльності «лісопильне і стругальне виробництво». Також вона займається будівництвом доріг.
Наприкінці 2024 року фірма потрапила в чорний список антимонопольників через те, що її та Ковельське ШБУ №63 викрили у змові на 16 закупівлях щодо будівництва, ремонту й утримання шляхів.
Раніше «Сила правди» писала, як пов’язані з депутатом Волиньради компанії розіграли на аукціонах майже 200 гектарів землі.
