В гуртожитках Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проживають майже дві тисячі людей. Серед них студенти, а також студентські і викладацькі сім’ї. Однак, умови проживання в деяких гуртожитках нагадують фільми жахів: ґрати, таргани, пліснява і холод.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, скільки і за які умови в гуртожитках найбільшого вишу Волині платять студенти та викладачі і що не так з цим бюджетним житлом.
Ціна за проживання в гуртожитках коливається від 495 до 565 гривень на місяць в залежності від самих гуртожитків, яких в університету п’ять. У цю вартість входить оплата опалення, водопостачання, електроенергії, послуг студентського містечка (університетського структурного підрозділу, який опікується гуртожитками і їхніми мешканцями) та господарське обслуговування приміщень.
Остання послуга включає в себе вивезення сміття, обслуговування ліфтів, дезінфекцію, а також закупівлі різноманітних засобів для утримання приміщень та поточних ремонтів.
Частину комунальних витрат покривають за рахунок спеціального фонду університету, завдяки чому вартість проживання і є невисокою. За капітальні ремонти, меблі та умови загалом, як нам розповіли у студмістечку, відповідає держава, тож все залежить від бюджетного фінансування і старань самих мешканців. Наші журналісти побували в гуртожитках і поспілкувались зі студентами, які там живуть, про те, в якому стані сьогодні знаходяться гуртожитки СНУ.
Імена всіх студентів змінені з міркувань їхньої безпеки.
Гуртожиток №2: фейсконтроль і дисципліна
Адреса: вул. Винниченка, 22
Місячна вартість проживання: 495 грн
Гуртожиток №2 розташований неподалік від одразу чотирьох навчальних корпусів університету. Він функціонує вже 55 років і сьогодні слугує помешканням для більш ніж 200 осіб. Саме тут мешканців контролюють найбільше і це стає зрозуміло ще на вході, де встановлені ґрати, які відкриває вахтер тільки після пред’явлення перепустки. Якщо ж вахтер залишає свій пост, ні потрапити в гуртожиток, ні вийти з нього не можна.
Гості тут, як і у решті гуртожитків, можуть перебувати до 22:00, залишивши на вахті паспорт або студентський квиток. Перед тим, як відведений час вичерпується, вахтер робить обхід і контролює, щоб всі сторонні особи залишили будівлю. В цей час біля закритого виходу збираються люди і чекають, коли їх випустять.
В кімнатах проживають по троє і четверо осіб. На кожному поверсі є по одній кухні з двома плитами, раковиною і столом. Холодильники у всіх п’ятьох гуртожитках мешканці орендують самостійно, переважно один на кімнату.
На поверхах також є туалети, але деякі з них періодично зачиняють через несправну сантехніку. А от душ спільний на весь гуртожиток, знаходиться на першому поверсі і відкривають його за графіком. Мешканці скаржаться, що не всі душові закриті фіранками, тож водні процедури доводиться проводити фактично на очах у сусідів.
В більшості приміщень відходить штукатурка, а розетки і труби своїм станом підкреслюють, що другий гуртожиток є найстарішим серед всіх. До слова, тільки тут досі використовують газову систему опалення.
«Яка ціна, такі й умови. Хоча, безумовно, дуже шкода, що вітчизняні університети забезпечують студентів саме такими гуртожитками. Я особисто не скаржусь. Так, хотілось би більше свободи і комфорту, але раз живеш в гуртожитку, мусиш бути реалістом», – каже студент-географ Павло.
Гуртожиток №3: в душ через підвал і темряву
Адреса: вул. Ярощука, 30
Місячна вартість проживання: 515 грн
Третій гуртожиток відомий серед студентів СНУ найгіршими умовами проживання. Його здали в експлуатацію в 1975 році і, судячи зі стану коридорів та приміщень спільного користування, капітальний ремонт відтоді не робили. Зараз там живе понад 300 осіб.
В коридорах переважно темно, тож між кімнатами доводиться рухатись майже наосліп. На цілий поверх одна кухня лише з однією плитою, столом та раковинами. Тут же ненадійну сантехніку видає стійкий неприємний запах.
«До запаху доводиться звикати. Ми його вже майже не помічаємо. Сантехнік є і приходить одразу, коли просимо, але тут все старе і мабуть потрібно все заміняти», – коментує одна з мешканок Тетяна.
Детальніше про систему викликів техпрацівників розповіла директорка студмістечка Зоряна Мацюк.
«Для скарг в нас є зошити на вахтах гуртожитків. Є для електрика, сантехніка, столяра і якщо є якісь ремонтні роботи, які необхідно робити з наших сил, мешканці повинні записати це, тому що поскаржитись мало. Якщо вони записують, там відповідно є дата, підпис, є пункт, чи відреагував на це столяр, сантехнік чи інший робітник. Написано – відреаговано», – каже Зоряна Мацюк.
Окрім цього, пані Зоряна додає, що за умови в кімнатах студенти відповідають самостійно і ремонти насамперед роблять для себе, хоча СНУ, за її словами, залишається одним з небагатьох університетів, де це не є обов’язковою умовою для поселення.
Вікна і двері старі, щоб відчиняти їх, не провокуючи додаткових поломок, потрібно бути вкрай обережним. У кімнатах умови дійсно дещо ліпші завдяки зусиллям студентів.
На момент наших відвідин третього гуртожитку душ не працював вже другий день. На запитання про те, де приводять себе до ладу, студенти відповідають, що кожен «викручується як може», але переважно ходять до друзів чи родичів. На жаль, нам вдалось побачити лише вхід до душової кімнати, розташована вона в підвальному приміщенні.
Гуртожитки №4, 4А: таргани і добровільні внески
Адреса: проспект Соборності, 7
Місячна вартість проживання: 540 грн
Четвертий гуртожиток обслуговує студентів СНУ з 1982 року. У 1992 його розділили на дві частини – гуртожиток №4 та №4а, проте у звітній документації вони об’єднані. Число мешканців перевищує 600.
Коли запитуємо у мешканців-студентів, які основні проблеми є з гуртожитком, трохи подумавши, Віталій, який живе тут останній четвертий рік, відповідає:
«Плити. Якби їх підлатали трошки, було б норм. А так дуже довго розігріваються, плюс багато людей і тому процес готування дуже затягується. Я часом не витримую і йду до своєї дівчини, вона живе на квартирі з подругами. То готую у неї, потім приношу запас їжі сюди, в гуртожиток. Доводиться знаходити якісь рішення, бо іноді тут реально терпіння не вистачає щось варити чи смажити», – розповідає хлопець.
Також мешканці згадують про тарганів на кухнях, яких ніяк не можуть вивести. Загалом умови відрізняються між поверхами. Чим вище – тим старіший ремонт.
Четвертий гуртожиток єдиний, в якому мешканці не тільки платять за проживання, а ще й роблять благодійні внески.
«Здаємо десь по 200 гривень, по-моєму. Відмовитись і не платити можна, але краще не треба, бо можуть почати придиратись до чергування і взагалі посилити контроль над тобою. На що йдуть гроші, особливо не звітують. Кажуть, що на ремонт, але він не дуже активно робиться», – розповідає четвертокурсник Олег.
В університеті стверджують, що в бухгалтерії зберігають всі звіти про благодійні внески, включно з тим, на що їх було витрачено. Тим не менш, «Силі правди» відмовили в наданні інформації про те, які кошти гуртожитки отримали безпосередньо від студентських добровільних внесків.
Гуртожиток №6: холодні зими і дощі зі стелі
Адреса: вул. Кравчука, 36
Місячна вартість проживання: 565 грн
Шостий гуртожиток помітно відрізняється від інших. Його збудували у 1989 році. Зараз тут мешкає трохи менше 800 осіб, з яких тільки близько 300 є студентами, решта – так звані «сімейники» (студентські і викладацькі сім’ї, – авт.). Тут блочна система: на кожні чотири кімнати припадає одна кухня, на кожні дві – по одній вбиральні, умивальнику та душовій. В одному такому блоці 14 ліжкомісць.
На кожній кухні в розпорядженні мешканців окрім традиційних плит, столу та раковин є ще шафки і тумбочки.
Лише у цьому гуртожитку над умивальниками висять дзеркала, а в коридорах деяких півблоків є шафи для верхнього одягу.
Серед спільних з іншими гуртожитками проблем — пліснява, з якою студенти борються власними силами і, як зізнаються, не дуже успішно. Також масштабного ремонту потребує сантехніка – труби регулярно забиваються, бувають перебої з водою.
За словами мешканців студентської частини гуртожитку, взимку виникають додаткові труднощі. Будівлю опалюють погано, тому коли настає холодна пора, зігрітись у кімнатах практично неможливо, гарячої води теж часто немає. Користуватись обігрівачами в гуртожитку суворо заборонено, тож комендант забирає їх у студентів, мовляв електромережі не витримають такого навантаження.
«Зимою дійсно дуже холодно, ще й вода може бути ледь теплою. Через це постійно хтось з сусідів хворіє. Спати доводиться під кількома ковдрами, а в кухні стає тепло тільки тоді, коли там довго увімкнені плити. Але і до цього ми вже звикли», – розповідає Юлія
Директорка студмістечка слова дівчини заперечила.
«Вперше чую про те, що студенти скаржились на опалення. Я живу в шостому гуртожитку і ви помиляєтесь. Я не скажу, що там було холодно. Це залежить від теплоносія, який обслуговує місто. Якщо вони зменшують температуру, то відповідно весь будинок це відчуває. У будь-якому випадку не від нас це залежить», – каже Зоряна Мацюк.
Також мешканці скаржаться, що на останньому дев’ятому поверсі під час сильних снігопадів і злив протікає дах. На горищі в такі періоди студенти ставлять відра, проте допомагає це мало, тож в деяких кімнатах після таких потопів доводиться робити косметичні ремонти. Звичайно ж за кошти тих, хто там живе.
Сердито, бо дешево: як утримують гуртожитки
Місця в гуртожитках, крім студентів і викладацьких сімей, розраховані й на тих, хто відвідує навчальний заклад в рамках відряджень та для абітурієнтів на час вступної кампанії.
За кожним гуртожитком закріплені конкретні факультети, але за умови так званого рівноцінного обміну мешканцями можна обрати той гуртожиток, який сподобається більше. Утримують гуртожитки переважно за кошти від оплати проживання в них.
Зоряна Мацюк розповідає, що за кошти університету проводять ремонтні роботи у випадку аварійних і наближених до таких ситуацій. Щоб поліпшувати умови, потрібно дочекатись якихось рішень від держави. Також очільниця студмістечка поділилась, що певної грошової допомоги університет все ж дочекався, тому у наступному навчальному році розпочнеться заміна покрівель у шостому та четвертому гуртожитках.
У четвертому також готують довгоочікувані місця для іноземних студентів, які всі ці роки жили дещо окремо, а саме в профілакторії, що знаходиться в одній будівлі з третім гуртожитком і особливо не відрізняється від нього в плані комфорту. Перші заселення проводитимуть вже з першого вересня.
Попри деякі позитивні зміни зрозуміло, що умови проживання в гуртожитках найближчим часом кардинально не зміняться. Підвищення цін в середньому на 100 гривень за ліжкомісце, яке можна спостерігати останні кілька років, так само пов’язане з економічною ситуацією в країні і аж ніяк не свідчить про наміри витрачати більше коштів на приведення будівель до ладу.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
