Комунальне майно – власність територіальної громади, якою вона розпоряджається на свій розсуд. Це лікарні, садочки, школи, будинки культури та багато іншої нерухомості. Деяке майно можна орендувати, деяке виставляють на продаж. З початку процесу приватизації, тобто з 1993 року, в Луцьку продали 800 об’єктів майна громади.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» створив онлайн-ресурс «Комунальна нерухомість», де віднині можна знайти інформацію про всі приватизовані об’єкти з 1993 року. За даними цієї бази ми визначили ТОП-5 покупців комунального майна Луцька, які приватизували найбільше нерухомості громади.
Ресурс «Комунальна нерухомість» базується на даних, які надала Луцька міська рада. Однак, з 1993 року до червня 2000-го установа фіксувала інформацію про приватизацію майна в письмовому вигляді і, на жаль, не фіксувала інформації про вартість продажу та площу майна. Разом з тим з 2000 року понині у Луцьку приватизували близько 85 тисяч квадратних метрів нерухомості на понад 76,2 мільйона гривень.
Перше місце: збанкрутіла хлібна компанія
Найбільше комунального майна у Луцьку приватизувала компанія «Волиньзовнішкомхліб». Це була потужна компанія з виробництва хліба і хлібобулочних виробів, яка належала відомому луцькому бізнесмену В’ячеславу Алфьорову та його партнеру Григорію Свириденку.
У 2000-2001 роках компанія приватизувала п’ять комунальних об’єктів загалом на 5,9 тисяч квадратних метрів:
- нежитлове приміщення на вулиці Рівненській, 89 – 4005 кв. м. за 400 000 гривень (без ПДВ);
- нежитлове приміщення на Градному Узвозі, 2 – 1139 кв. м. за 405 тисяч гривень (без ПДВ)
- нежитлове приміщення на вулиці Рівненській, 109 – 470, 8 кв. м. за 2,12 млн. гривень (без ПДВ)
- нежитлове приміщення на вулиці Червоного Хреста, 16 – 214 кв. м. за 140 тисяч гривень (без ПДВ)
- нежитлове приміщення на вулиці Шопена, 13 – 76 кв. м. за 38 тисяч гривень (без ПДВ).
Однак, у 2007 році підприємство збанкрутувало, залізши в борги на майже 25 мільйонів гривень. На той час це було близько 5 мільйонів доларів. Процедура банкрутства тривала майже три роки. Коли ж провели інвентаризацію, виявилося, що в підприємства з 25 мільйонами гривень боргів лишилося майна на менш як 50 тисяч гривень. Тож вимоги найбільших кредиторів – це понад 7 мільйонів гривень податковій та майже 17 мільйонів двом приватним фірмам – залишилися незадоволеними.
Зараз приватизоване «Волиньзовнішкомхлібом» майно розійшлося по різних руках. Наприклад, торговий центр «Імідж» на Рівненській, 89 наразі ТОВ «Три Л» сім’ї колишнього голови «Укртранснафти» Олександра Лазорка реконструює під готель з торгово-офісним центром.
На вулиці Градний Узвіз, 2 сьогодні працюють кафе та магазини – «Benedict» і «Wine Time».
В житловому будинку на Шопена, 13 тепер магазини і офіси.
Друге місце: «Промінь» і майбутній депутат
Товариство з обмеженою відповідальністю «Розважальний центр «Промінь» приватизувало всього один об’єкт, але займає другу позицію у нашому ТОПі.
У квітні 2012 року новостворена компанія «Розважальний центр «Промінь» приватизувала приміщення однойменного кінотеатру на 3345 кв. м. на проспекті Грушевського, 2 за майже 5,9 мільйона гривень (без ПДВ). Тривалий час це був найдорожчий приватизований об’єкт у Луцьку за багато років. Допоки у 2018 році Луцькрада не продала приміщення книгарні «Планета» в центрі Луцька за 6,4 мільйона гривень (без ПДВ).
На момент приватизації компанія «Розважальний центр «Промінь» належала бізнесмену Андрію Покровському (25%) та лондонській фірмі «Good Team Invest LTD». Засновником лондонської фірми була компанія «Smart Invest Group LTD» із однієї з найзакритіших юрисдикцій світу – Белізу.
Невдовзі після приватизації розпочалася реконструкція кінотеатру. Її завершення кілька разів відтерміновували і зрештою 24 серпня 2017 року розважальний центр урочисто відкрили.
Наразі власниками «Променя» є лише Андрій Покровський, який у 2015 році, поки кінотеатр реконструювали, встиг стати депутатом Луцької міськради, та Іван Клебанський.
Третє місце: медичний коледж за 290 тисяч
У 2002 році одразу два приміщення на вулиці Гордіюк, 6 приватизував Луцький філіал Львівського медичного коледжу «Монада». Він лише у 2000 році з’явився в Луцьку і за два роки встиг викупити за майже 290 тисяч гривень два приміщення на 3430 квадратних метрів.
Площа першого приміщення – 1 680 кв. м. Обійшлось воно «монадівцям» у 281 209 грн. Другим приміщенням став склад площею 1750 кв. м. За кожен його квадратний метр заплатили по 5,38 грн. Загалом – 9423 грн.
Засновник самої «Монади» – Ігор Гайдучок, член політичної партії «Наш край» у Львові і ще один львів’янин Юрій Кулечко. Директор луцького коледжу – Іван Гайдучок. Освітній заклад має ще кілька філій в інших містах України.
Четверте місце: нерухомість в «козирних» місцях
Три приміщення на понад 3,3 тисячі кв. м. протягом 1994-2001 років приватизувало приватне підприємство «Сента». Директором її досі є відома на Волині особа з різноплановим бізнесом Василь Герилів, а засновником – Марія Герилів. Герилівим дісталася нерухомість, як кажуть, в «козирних» місцях.
Це два приміщення на Київському майдані, 7 (площа невідома) та Київському майдані, 11 (2369 кв. м.) – по обидва боки від Волинської обласної ради. Друге обійшлося компанії у 150 тисяч гривень.
Також «Сента» отримала 947 кв. м. на вулиці Глушець, 4 (56,1 тисячі гривень у 2001 році). Крім того, в даних, які надала Луцька міська рада, йдеться, що «Сента» у 1998 році приватизувала пакет акцій «Автотранссервіс». Ні розміру пакета, ні його вартості невідомо.
П’яте місце: 2,5 тисячі квадратних метрів для студентів
Закриває п’ятірку найбільших покупців комунального майна Луцька Луцький біотехнічний інститут, який є одним з філіалів Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая, що знаходиться в Києві.
МНТУ у 2000 році викупив приміщення на 2485 кв. м. за 300,6 тисяч гривень на вулиці Сагайдачного, 6.
Свого часу навколо вишу та його Луцького інституту виник корпоративний конфлікт: в одного із засновників створення Луцького біотехнічного інституту професора Григорія Стеценка відібрали його частку власності спадкоємці іншого співзасновника. Справа довго ходила по судах. Зрештою, в цьому ж приміщенні інститут продовжує функціонувати і нині.
Матеріал підготовлено у рамках проекту «Створення бази приватизованої і орендованої комунальної нерухомості Луцька», підтриманого Міжнародним фондом «Відродження»
