Верховний Суд поставив остаточну крапку в судовій тяганині про розробку родовища піску на території заказника біля Старої Вижівки. Вона почалася ще на початку 2024-го через те, що Державна служба геології та надр України продала дозвіл на видобування піску. Тоді з’ясувалося, що мова про незвичайне родовище, оскільки воно розташоване на території загальнозоологічного заказника місцевого значення на землях держлісфонду.
Про долю волинського родовища йдеться в ухвалі Касаційного господарського суду Верховного Суду від 17 вересня 2025 року, а також у повідомленні Волинської обласної прокуратури.
Ділянка площею майже 160 гектарів знаходиться на відстані 1,5 кілометра від селища Стара Вижівка у Ковельському районі. Родовище розташоване в межах лісового фонду. Це Дубечненське лісництво філії «Ковельське лісове господарство» ДП «Ліси України». А ще це загальнозоологічний заказник місцевого значення «Смолярівський». Окрім того, родовище розташоване на території пам’ятки археології «Галина Воля-1», стоянці доби мезоліту в урочищі «Семенова Гора», яка внесена до Переліку нововиявлених об’єктів археологічної спадщини Волинської області і взята під охорону держави.
Суди про те, чи мають право там розробляти пісок, почалися у травні 2024 року. Причиною стало те, що на початку року Державна служба геології та надр України на торгах продала спеціальний дозвіл на видобуток піску зі Старо-Вижівського родовища строком на 20 років товариству з обмеженою відповідальністю «Сандекс». На початку 2025 року за позовом Ковельської окружної прокуратури Господарський суд міста Києва визнав незаконним і скасував рішення Держгеонадр щодо волинського родовища в заказнику, а також результати аукціону, договір купівлі-продажу дозволу на користування надрами та сам дозвіл.
На противагу цьому Державна служба геології та надр України заявила, що не мала причин відмовитися від торгів, і разом зі львівською приватною фірмою «Сандекс» подала апеляційні скарги. Північний апеляційний господарський суд залишив їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Нині ж Верховний Суд поставив крапку в цій історії.
«Заказник «Смолярівський» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання (пункт 1.2 Положення). Пунктом 3.1. Положення передбачено, що відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території заказника обмежується або забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим цим Положенням, у тому числі проведення рубок головного користування, суцільних, прохідних, лісовідновних, поступових рубок та видалення захаращеності; нищення та пошкодження підліску, чагарників та трав`яного покрову; будь-яке засмічення, забруднення території заказника; геолого-розвідувальні, підривні роботи, розробка родовищ корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву, за винятком заходів по обмеженню розповсюдження пожеж; інші види господарської діяльності, що можуть призвести до порушення екологічної рівноваги заказника та втрати наукової, естетичної, санітарно-гігієнічної цінності природного комплексу, що охороняється», – йдеться в ухвалі суду.
ТОВ «Сандекс» зареєстроване наприкінці 2023 році у Львові з основним видом діяльності «добування піску, гравію, глин і каоліну». Власником і директором є львів’янин Ігор Яриш. За даними аналітичної системи YouControl, фірма не має у власності ні нерухомості, ні автотранспорту. Торік вона офіційно задекларувала 100 гривень доходу.
Раніше «Сила правди» писала, що фірма, яка звела оборонні споруди у прикордонні Волині, сплатить пів мільйона через недобросовісність.
