Верховний Суд розгляне справу щодо сплати пайового внеску до бюджету Луцька житлово-будівельним кооперативом «Супернова». Йдеться про 2 мільйони гривень так званого будівельного податку на розвиток інфраструктури громади за частину однойменного житлового комплексу.
Верховний Суд має встановити єдиний підхід до розрахунку пайового внеску замовника будівництва: при визначенні його розміру рахувати вартість будівництва на момент фактичного початку робіт чи на дату введення об’єкта в експлуатацію, а також що саме вважати початком зведення об’єкта: видачу дозволу, чи безпосередній старт будівельних робіт.
Рішення про розгляд справи ухвалив Верховний Суд 24 червня 2026 року.
Луцька окружна прокуратура з осені 2025 року намагається змусити замовника будівництва житлового комплексу «Супернова» – однойменний житлово-будівельний кооператив – сплатити до бюджету міста Луцька два мільйони гривень пайового внеску у зв’язку з будівництвом третьої черги сьомого будинку (секції №5 та №6) комплексу на вулиці Цегельній, 28 у мікрорайоні Львівської обласного центру.
Цей ЖК почали зводити у 2016 році, коли діяла спеціальна норма Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачала участь забудовників у розвитку інфраструктури населених пунктів. Із 2021 року дію цієї норми скасували. Будівництво ж третьої черги (секцій №5 та №6) сьомого будинку комплексу де-факто розпочали в лютому 2021 року й завершили у квітні 2024-го. Тож замовник переконаний, що це будівництво під дію норми уже не потрапило і платити пайовий внесок не потрібно. Натомість прокуратура наполягає, що дозвільні документи на зведення усієї багатоповерхівки видані у липні 2019 року і саме цей період варто рахувати початком будівництва, а отже сплачувати так званий будівельний податок із неї потрібно.
Крім того, у ЖБК «Супернова» не згодні із сумою пайового внеску у 2 млн грн і оскаржують методику розрахунку прокуратури. Мовляв, сума має бути чи не удвічі меншою: з огляду на вартість квадратного метра житла станом на 2019 рік (початок будівництва), а не на 2024-й (рік здачі в експлуатацію).
Судовий розгляд почався після того, як прокуратура надіслала 10 листів Луцькій міській раді про порушення інтересів держави через несплату пайової участі забудовником, а згодом сама звернулася до Феміди.
У листопаді 2025 року Господарський суд Волинської області вирішив стягнути з ОК «ЖБК «Супернова» 2 мільйони гривень, з яких 1,75 мільйона – безпідставно збережені грошові кошти пайової участі у розвитку інфраструктури Луцька, а решта – інфляційні втрати. Кооператив успішно оскаржив рішення в апеляції: у березні 2026 року Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції.
«Будівництво третьої черги підтверджується фотознімками, починаючи з 5 квітня 2021 року, що повністю узгоджується з актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року, складеними з генпідрядником ФОП Разумовським В.В», – йдеться в судових документах.
Прокуратура у квітні 2026 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить залишити в силі рішення першої інстанції.
Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Супернова» й собі у травні 2026 року подав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду: з тим, щоб була сформована єдина правова практика щодо показників опосередкованої вартості спорудження житла для розрахунку розміру пайового внеску.
В обґрунтовування вказаного клопотання ОК «ЖБК «Супернова» вказав на протилежні рішення Феміди з цього питання у типових справах.
«У даній справі наявна виключна правова проблема, оскільки висновки судових колегій Касаційного господарського суду у справах №903/468/24 та №903/601/24 щодо застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент його початку або завершення є прямо протилежними висновкам у справах №903/314/25 та №914/169/25, а висновки у справах № 903/468/24 та № 911/1654/24 щодо визначення моменту початку будівництва від дати отримання дозволу суперечить висновку у справі №915/149/23, який вказує на момент початку зведення об’єкта будівництва», – йдеться в документах Верховного Суду.
У червні цього року Верховний Суд передав справу на розгляд Касаційного господарського суду, оскільки спірне питання «стосується застосування приписів норм права, яке у подібних справах по-різному застосовано Касаційним господарським судом».
Варто зазначити, що кошти пайової участі щодо першої і другої черг будівництва із ОК «ЖБК Супернова» на суму близько 3,7 млн грн також стягнули через суди.
Цей житлово-будівельний кооператив заснували нинішній депутат Луцької міської ради від партії «За майбутнє», власник будівельної компанії «Інвестор» Андрій Разумовський, його бізнес-партнер – власник і директор генпідрядної компанії «Бетон Брук Сервіс» Сергій Стрихарчук, колишній очільник «Луцьктепла» і Волинської облдержадміністрації Олександр Киричук та його дружина Людмила Киричук.
Нагадаємо, аудитори виявили у Луцькраді маніпуляції з житловим фондом на десятки мільйонів гривень.
