У 2017 році волинські ягідники і садівники отримали 8 мільйонів 300 тисяч гривень дотацій. А цього року між українськими виробниками розподілять 300 мільйонів гривень. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» спробував розібратися, хто з аграріїв отримує таку підтримку, а також як потрапити до числа «щасливчиків».
Вирішив закладати сад, малинник, виноградник, або горіхові плантації – можеш розраховувати на підтримку держави. Для цього створена бюджетна програма «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». Щоправда протягом 2015-2016 років обіцяні кошти за нею не виділялись. Що, до слова, стало приводом до низки судових позовів. У 2017-ому 11 волинських виробників отримали дотації за згаданою програмою. Дев’ять з них дочекались повернення державою боргів за попередні роки, загальна сума яких сягнула 6 293 000 гривень. Ще два мільйони дотацій, власне за 2017-й, розподілили між фермерським господарством «Сад» з Іваничівського району та ТОВ «Дари Волині» Луцького району.
ХТО ОТРИМАВ НАЙБІЛЬШЕ
Найбільші суми дотацій за попередні роки пощастило отримати ТОВ «Спектрум Агро» (Горохівський р-н.) – понад 2 мільйони 373 тисячі гривень та ТОВ «Україна-Голд Сад» (Любомльський р-н.) – майже 1 мільйон 285 тисяч. Обидва підприємства займаються вирощуванням смородини. ТОВ «Спектрум Агро» на понад 200 гектарах, а ТОВ «Україна-Голд Сад» – на 120-ти.
Аби дізнатися, як працює механізм державної підтримки, телефонуємо до тих, хто має досвід їх залучення. Проте виробники не дуже охочі до розмови. На підприємстві «Спектрум Агро» відмовляються коментувати ситуацію. Кажуть лишень, що дотування відбувається не так як потрібно, адже останній транш дотації, яку обіцяли ще до 2015 року, отримали у 2018-ому, а з того часу курс валюти змінився не на користь товаровиробників.
А ось бухгалтер ТОВ «Україна-Голд Сад» Ольга Кравчук каже, що дотації – це потужна підтримка ягідників. Щоправда, зауважує, заважає бюрократія. Їхньому підприємству компенсували усі витрати на підготовку грунту, закупівлю саджанців, посадку та догляд до того часу, поки смородина почне плодоносити. От тільки за заявкою 2012-го року повернули аж у 2017-ому.
Цікаво, що «вершки» господарювання виробників-лідерів з дотування в Україні знімають іноземці. Ягоди, здебільшого, експортують.
Окрім того, згідно даних аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціаром діяльності підприємства «Спектрум Агро» є мешканець сусідньої Республіки Польща Василь Владика.
Другий у рейтингу отримувачів дотацій – «Україна-Голд Сад». Підприємство засноване фірмами, зареєстрованими в офшорних зонах, де кінцевими бенефіціарами є підприємства Кіпру та Греції.
До слова, ті ж МІТТЕЛМЕЕР СЕКРЕТАРІС ЛІМІТЕД з Кіпру та КІЛОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД з Греції є засновниками іншого підприємства, що займається вирощуванням ягід на Волині – ТОВ «Чорниця Волині». Обидва підприємства «Україна-Голд Сад» та «Чоринця Волині» також мають одного на двох керівника Юрія Малежика.
Ще один отримувач дотацій – ТОВ «УПБ Сад» має серед засновників сусідів-поляків і білорусів.
Чи мають право отримувати допомогу з держбюджету виробники, де кінцевими бенефіціарами є іноземці? Відповідь на це та інші питання шукаємо в Департаменті агропромислового розвитку Волинської ОДА
«Закон не забороняє цього. Головне, щоб виробник був зареєстрований і мав посадкові площі на території Волині», – каже багаторічний начальник профільного управління Юрій Горбенко.
«Рішення про надання дотацій приймає комісія у Києві. Сільгоспвиробникам потрібно лише зібрати відповідні документи і подати їх в департамент», – розповідає Юрій Горбенко.
«Ми розробили покрокову інструкцію, – додає чиновник. – Спочатку треба оформити документи на право власності або користування земельною ділянкою, де буде сад. У разі закладання саду на землях, які не облікуються як багаторічні насадження, необхідно зробити заміну складу сільськогосподарських угідь розробивши відповідний проект землеустрою. Потім – провести агрохімобстеження грунту. Щоб не було так, що посадив сад, дотації отримав, а нічого не вродило»
Закладання багаторічних насаджень проводиться після складання проектно-кошторисної документації по закладанню цих насаджень, яку виготовляють суб’єкти господарювання, що мають на те ліцензію. Далі – закупівля посадкового матеріалу.
«Не важливо, чи у нас купують саджанці, чи за кордоном, на те повинні бути певні офіційні документи. А вже після того, як заклали плантацію чи сад, оформляється відповідний акт. На Волині сертифікованими виробниками посадкового матеріалу є ТОВ «Володимирські сади» (с.Микитичі) та ТОВ «Кліома Сервіс» (с.Борохів). На цей рік держава передбачила 300 мільйонів гривень на дотації садівникам і ягідникам. 80% від цієї суми буде спрямовано на компенсацію вартості саджанців», – додає Горбенко.
Проте, каже головний аграрій Волині, тепер на таку підтримку можуть розраховувати лише юридичні особи. Для одноосібників і дрібних фермерів – «заохочення» з обласного і районного бюджетів. Минулоріч дотаціями з місцевих бюджетів на Волині скористались лише садівники і ягідники Горохівського району на загальну суму 75 тисяч гривень і одне особисте селянське господарство з Ківерцівського – 48 020 грн. Адже, для того, щоб з обласної казни дали копійку, потрібно, щоб район погодився додати стільки ж.
Варто зауважити, що 90% ягід в Україні виробляється дрібними фермерськими господарствами. Однак, щоб вигідно збути продукцію, виробникам потрібно гуртуватись – організовувати кооперативи та асоціації.
«У рамках програми «Польща-Білорусь-Україна» передбачена підтримка у створені кооперативів», – додає Юрій Горбенко. – Вже зараз на Волині створюють горіховий кооператив, а також активно працює ГО «Асоціація Горохів Сад».
«За рік-два в області з’явилося понад десяток нових підприємств, що орієнтуються на вирощування ягід, горіхів, закладання садів, – каже начальник Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА – За напрямками досі лідирує виробництво малини, далі йдуть смородина, лохина, четверта позиція – у горіхів (фундук і грецький), п’ята – у яблук»
Варто зауважити, що волинські виробники ягід, фруктів, горіхів частіше користуються підтримкою держави, ніж, скажімо, їхні колеги-аграрії з сусідньої Рівненщини. Сума отриманих у 2017 році дотацій на Волині більша, аж у 14 разів.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
