Інформаційне «сміття» досі зустрічається у деяких волинських медіа. Маніпуляції в заголовках, дезінформація, матеріали із ознаками замовності — це те, чим окремі з них «грішать» і публікують на сайтах. Читайте у дайджесті INFOCRIME про те, якими були маніпуляції у період з 14 по 18 червня.
На тему місцевої влади було найбільше маніпуляцій у тижневому дайджесті INFOCRIME Lutsk у промоніторених медіа — 26%.
На тему бізнесу — 23%, про державну політику, політичні партії та народних депутатів — по 11%, про поліцію — 6 %, на соціальну тематику — 4%, про коронавірус та кримінал по 3%, про медицину — 2% маніпуляцій.
Моніторинг показав, що на проаналізованих сайтах було 77 маніпуляцій та два фейки.
Такий висновок моніторингу місцевих медіа, який провели експерти в рамках проекту INFOCRIME, що реалізується за підтримки британської фундації Thompson Reuters та в партнерстві з Інститутом масової інформації.*
У період з 14-18 червня фактчекери INFOCRIME проаналізували 1730 матеріалів на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook. Фактчекери досліджували всі публікації, що вийшли у період моніторингу.
Фейків, маніпуляцій та джинси не було на сайті Район.in.ua.
Вигадані ціни і «науковці назвали…»: фейки минулого тижня
Одним із авторів фейку минулого тижня став народний депутат Ігор Палиця. На своїй офіційній сторінці Палиця закликав уряд «взяти під контроль інфляцію», проте в обгрунтуванні такої вимоги взявся приписувати Державній службі статистики вигадані показники. «За даними Держстату, лише за останній рік вартість найпопулярніших продуктів харчування збільшилася на 50–70%», — твердить Палиця.
Проте, насправді Держстат не вимірює вартість «найпопулярніших продуктів харчування», бо вони не оцінюють фактичну популярність певних продуктів на ринку. Якщо ж звернутися до показників, які Держстат вимірював, ідеться зовсім не про 50-70%. Так, за даними Держстату, у травні 2021 року індекс споживчих цін на товари та послуги у 2021 році (до відповідного місяця попереднього року) становив 9,9%. Загалом, у версію Палиці «вписуються» лише ціни на олію та цукор (зростання 75% і 67% відповідно).
Журналістам, які підготували публікації та сюжети на основі посту Ігоря Палиці у Facebook, варто було би перед цим перевірити наведені факти. Окремі політики схильні маніпулювати показниками, вигадувати їх та приписувати «зручні» їм показники офіційним органам для статусності. Все це – щоб підлаштувати їх під політично вигідну картину світу.
Другий фейк, поширений виданням «Волинь UA», стосується тематики здоров’я. «Науковці назвали овоч довголіття», — гучний заголовок цієї публікації. Проте ні в ній, ні в першоджерелі не вказано, які науковці та на підставі якого дослідження встановили корисність тих чи інших овочів. Тим паче, варто бути дуже прискіпливими, коли пишеш про речовину, яка «допомагає уповільнити старіння на клітинному рівні». Це дуже чутлива тема, адже читачі можуть орієнтуватися на такі публікації і навіть сформувати хибні очікування щодо впливу різних продуктів на їх здоров’я і довголіття.
Мова ворожнечі і маніпулятивна подача інформації
Великий простір для здогадок і дезінформації виникає, коли журналісти пишуть про суть злочинів на підставі слів анонімних очевидців. Так трапилося у випадку інциденту в нічному клубі «Денс Хол». На підставі слів неназваних свідків ІА «Волинські новини» повідомило, що «у Луцьку вночі в колишньому клубі «Наталка», який нині має назву «Денс Хол», шестеро осіб побили жінку, а потім вкрали в неї три тисячі злотих». Проте, за даними поліції, є відеозапис, який підтверджує бійку лише двох жінок і прямо не доводить крадіжку.
Ще далі пішло видання «Волинь UA», передрукувавши публікацію із заголовком «У нічному клубі Луцька цигани побили жінку». Це приклад мови ворожнечі проти ромів, адже саме такі узагальнення допомагають формувати небезпечні стереотип щодо всього етносу.
ЗМІ варто уважно перевіряти інформацію, яка стосується можливих злочинів, пам’ятати про презумпцію невинуватості та уникати мови ворожнечі, коли справа стосується конфлікту представників різних національностей.
Упереджений щодо патрульної поліції сюжет опублікував телеканал «Аверс». Він побудований на відео водія, який спілкується із поліцейськими, проте репліки вирізані такими чином, щоб показати виключну правоту водія. Також маніпулятивною є підводка ведучого про те, що водія оштрафували за «надто підвішений язик». При цьому в сюжеті немає коментаря патрульної поліції, щоб оприлюднити їх точку зору, адже із аматорського відео, опублікованого у сюжеті тільки фрагментами, незрозуміло багато обставин справи.
Одразу дев’ять випадків підміни фактів оціночними судженнями вдалося виявити у новинах видання «Волинь UA». Наприклад, публікацію із заголовком «Головний волинський «слуга народу» – проти української мови на телебаченні» можна взагалі класифікувати як «чорний піар» проти народного депутата Валерія Стернійчука. Тут як факт подають судження: «Позиція Стернійчука відображає позицію Зеленського, яка спрямована на зупинення процесу українізації», а бекграунд підібраний таким чином, щоб навести максимально багато негативних фактів та оцінок щодо діяльності цього депутата в одному матеріалі. При цьому коментаря самого Стернійчука в публікації немає.
Маніпулятивні заголовки
Цей моніторинг не став виключенням і щодо маніпуляцій у заголовках.
У назві «Без паперів»: Україна стане електронною державою» на сайті «Волинь24» є маніпуляція, бо редакція сама зробила висновок про майбутнє. Не факт, що всі документи будуть найближчим часом доступні у онлайн режимі, адже у новині йдеться лише про законопроект для втілення такого курсу, а це не прийнятий чи втілений у життя закон. Тому не можна стверджувати точно, що Україна стане державою «без паперів». Невідомо, чи цей закон приймуть чи ні, і наскільки успішно зможуть втілити таку реформу.
Неодноразово можна почути про чималі зарплати народних депутатів України. Однак на сайті «Волинь24» заголовок підштовхує до висновку, нібито їм не вистачає грошей на продукти. Хибно вважати, що політики голодують, як у цьому випадку: «Не мають за що хліб купити»: які доплати отримують народні депутати із наших податків».
На тему коронавірусу також були маніпулятивні заголовки. Наприклад, на сайтах «Під прицілом» та ІА «Волинські новини» є маніпулятивні заголовки про те, що коронавірус вже кудись «пішов». Наприклад: «Він прийде, як тільки ми закриємо вікна. Це буде в жовтні», — Комаровський про нову хвилю коронавірусу». Тим часом інфікованих COVID-19 продовжують виявляти в Україні щодня.
Інший приклад стосується соціальних мереж. Копіювання думок інших з Facebook без додавання нової інформації — погана ідея. Це може стати приводом до нових маніпуляцій. Інформація із соцмереж може стати приводом для журналістів перевірити факти чи написати на певну тему. Проте не кожна дискусія в соцмережах варта того, щоб стати новиною.
В нашому випадку незрозуміло для чого зробили з коментарів у соцмережі новину на сайті «Волинь24» із назвою «$RааааСh. Гуде ФБ»: Сергій Рижков і Ко Vs Наталка Пахайчук». Такий заголовок і сам факт існування новини перебільшує значення приватної дискусії про готування устриць.
Джинса та неналежно маркована реклама
У промоніторених медіа минулого тижня був 31 матеріал із ознаками замовності та 14 прикладів неналежно маркованої реклами.
Прикладом матеріалу із ознаками замовності є новина на сайті 12 каналу про те, що міський голова Ковеля Ігор Чайка відвідав амбулаторію. Також він привітав медиків та подякував їм за роботу та їх щоденну місію.
Зрозуміло, що робота амбулаторії може бути важливою для читачів чи глядачів. Проте якщо політик привітав медиків, або прийшов на відкриття певного закладу, то це саме по собі не є суспільно важливою інформацією.
Приклад неналежного маркування можна побачити на сайті ІА «Волинські новини» про «Волиньгаз збут». Ще один приклад реклами із знаком зірочки про міжкімнатні двері можна побачити на сайті «ВолиньPost».
Важливо пам’ятати, що у Законі України «Про рекламу» є вимога: рекламні тексти мають бути під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами». Крім того, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
Висновок: медіа не мають поширювати маніпуляції від політиків, а також самі повинні перевіряти факти так, щоб поширювати точну і перевірену інформацію для читачів. Також не варто дозволяти політикам впливати на медіапродукт, адже редакції працюють для суспільства, а не для забезпечення інтересів певних політичних сил. Для піару партій є прес- служби, у медіа інша місія — працювати в інтересах читачів.
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
*До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Під прицілом, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 14-18 червня 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
