Новий дайджест Infocrime показав, що минулого тижня поширеним явищем у медіапросторі була мова ворожнечі, перебільшення у заголовках та матеріали з ознаками замовності.
Фактчекери проекту INFOCRIME виявили 61 матеріал з маніпуляціями у період з 4-7 жовтня. Цього моніторингового тижня фейків не було.
За цей період джинси не було на сайті Район.in.ua.
Експерти проаналізували 2192 матеріали на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.
Такі дані отримала команда проєкту Infocrime Lutsk в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
Мова ворожнечі
Цього тижня показовою для волинських медіа та їх готовності дотримуватися стандартів професії, в тому числі щодо використання мови ворожнечі, стала історія про бійку між чоловіками на автобусній зупинці. В першу чергу, джерелом цієї «новини» були публікації із соцмереж, що вже вказує на непрофесійність та неготовність перевіряти інформацію. По-друге, журналісти масово звернули увагу на те, що нападаючою стороною були «п’яні роми», і нападали вони на військового. Подібні матеріали вийшли на телеканалі «Аверс», на сайті «Волинь.UA».
Як зазначається на сайті ІМІ, мова ворожнечі — це будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, що призводить до створення або ж поглиблення вже існуючої ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства.
Тому, коли журналісти, повідомляючи про якийсь конфлікт, вказують на етнічне походження, вони тільки допомогають у створенні і закріпленні негативних стереотипів у суспільстві.
Більш того, медійники зробили винними саме ромів у початку бійки, коли речниця ГУ Національної поліції у Волинській області Ольга Бузулук у коментарі INFOCRIME зазначила, що першим вдарив військовий, який потім просив вибачення за це.
Маніпуляції в заголовках
Не деталізуючи інформацію у заголовку журналісти можуть сприяти тому, що повідомлення буде некоректно сприйняте. Перебільшення у поєднанні з неповнотою інформації у новинах — це маніпуляція.
Приклад цього можна побачити на сайті «Волинь24» у новині «У селах на Волині відключать газ». Насправді не йдеться про те, що у волинських селах відключать газ повністю. У новині йде мова про тимчасове припинення газопостачання у трьох волинських селах через аварійно-ремонтні роботи. Натомість заголовок занадто узагальнюючий. Коли йде мова загалом про села, то читач не отримує конкретики, а маніпуляція, що «відключають газ» — це посилює. У даному випадку є порушення стандарту точності, коли немає конкретизації.
Видання «ВолиньІнфа» використало подібний «прийом» у заголовку новини — «У чотирьох селах на Волині відключать газ». Тут вже є конкретизація про кількість сіл, однак маніпуляція в тому, що буде тимчасово припинене газопостачання.
Також зафіксували маніпуляцію на сайті «Волинь24» у новині про зірку шоу-бізнесу. У заголовку «Відому українську співачку заарештували? ФОТО» читачів ніби питають чи заарештувала поліція співачку Надю Дорофєєву чи ні? Сам текст новини теж не додає ясності, чи дає автограф співачка поліції чи її оштрафували. Більше того, фото у новині не дає підстав говорити про арешт. Тому читач сам має здогадатися, що відбувається. Натомість, журналісти мають подавати у новинах факти, а не здогадки.
Ще один приклад заголовка із маніпулятивним питанням до читачів можна побачити на сайті «Волинь UA». Чомусь редакція пише: «Ковельська РДА примушує вакцинуватися державних працівників?». Натомість, у тексті не пояснюють звідки взяли інформацію про «примусове» вакцинування, а РДА тільки закликає до цього.
Джинса
Також зустрічалися у волинських медіа і матеріали з ознаками замовності (джинса), які не мали жодних позначок. Відповідно до українського законодавства, прихована реклама є забороненою, проте деякі медіа все ж публікують джинсу.
Наприклад, на сайті «Волинь24» розмістили текст із заголовком «Влада має не просто заморозити, а знизити тарифи», – Юлія Тимошенко». Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко у новині розповідає про те, що потрібно зробити, аби знизити ціни на газ. Також текст супроводжують відео з її виступом у Верховній Раді України.
Піар нардепа Ігоря Гузя можна побачити на сайті «Буг». Зокрема, у новині «На облаштування тротуарів по вулиці Зимнівській у Володимирі додатково виділять 7 млн грн». В тексті йдеться про ремонт тротуарів, але акцент роблять саме на діяльності народного депутата..
На сайті ІА «Конкурент» та «ВолиньPost» є два матеріали з ознаками замовності про депутата Луцької міської ради Михайла Находа, який коментує тему щеплень. Зокрема, на сайті «Конкурент» — «Пандемія – своєрідна війна», – луцький депутат про ставлення до вакцинації».
Джинса зустрічалась не тільки про політиків, але й про приватні компанії, зокрема АТ «Волиньгаз». Наприклад, на сайті «Перший» — «Аварійна служба «Волиньгазу» опрацювала понад 13 тисяч викликів за 9 місяців».
Також у медіа поширювалась неналежно маркована реклама. Здебільшого, тексти позначають зірочкою (*) про певні товари чи послуги компаній. Проблема у тому, що такий значок маленький і його можна одразу не помітити, а також не всім ясно, що так на сайтах хочуть позначати рекламу. Натомість, у законодавстві є вимоги, що реклама має бути чітко відокремлена та позначена відповідно словом «Реклама» чи «На правах реклами».
Як показав вересневий моніторинг джинси Інституту масової інформації, на початку осені неналежно маркованої реклами було більше, ніж джинси.
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, ВолиньІнфа, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 4-8 жовтня 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
