Майже два мільярди гривень доходу щороку отримували луцькі міські комунальні підприємства у 2022-2023 роках. Більшість з них у 2023-му році офіційно спрацювали «в плюс» і отримали майже 50 мільйонів гривень прибутку, ще п’ять – накопичили 14 мільйонів гривень збитку. У перший рік повномасштабного вторгнення Росії «в мінус» спрацювали чотири підприємства, отримавши 12 мільйонів гривень збитку. Прибутки решти сягнули майже 190 мільйонів.
Саме такі показники містяться у фінансових звітах комунальних підприємств Луцька за 2022-2023 роки, поглянувши на які може скластися враження, що економіка в обласному центрі піднялася до рівня, наприклад, Сінгапуру.
Втім, реальність суттєво відрізняється від документів. Адже у 2022 році з бюджету міста для комунальних підприємств виділили майже 170 мільйонів гривень, а у 2023-му – більше 488 мільйонів безповоротної фінансової допомоги. Без неї і окремі «прибуткові» підприємства не вижили б.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив, як працювали луцькі комунальні підприємства впродовж двох років повномасштабної війни.
Збиткові через тарифи і соціальну функцію
Навколо ефективності роботи луцьких комунальних підприємств поламали чимало списів: проводили наради, виїзні депутатські засідання, обговорювали та запевняли, що комунальні підприємства не створені для отримання прибутків, а для обслуговування та надання послуг. Втім, так чи інакше, але вони надають платні послуги місту і його мешканцям. Відтак доходи і прибутки, отримані від основної діяльності, є одним з ключових індикаторів ефективності підприємств.
Загалом у 2022 році комунальні підприємства Луцька отримали 1,87 мільярда гривень доходу, роком пізніше – 1,92 мільярда. Найбільші доходи, як і раніше, отримувало державно-комунальне підприємство «Луцьктепло», а також «Луцькводоканал» та «Луцькспецкомунтранс». Обороти лідера становили 1,01-1,02 мільярда гривень на рік. У «Луцькводоканалу» обороти зросли із 288 мільйонів у 2022 до 351 мільйона у 2023-му. У підприємства, яке опікується сміттєзвалищем та вивезенням побутових відходів, доходи зросли зі 142 мільйонів гривень у 2022-му до 178 мільйонів торік.
Натомість у Луцького підприємства електротранспорту, яке замикає четвірку найбільших комунальних підприємств Луцька, торік доходи суттєво впали: із 218 мільйонів у перший рік повномасштабного вторгнення до 120 мільйонів у 2023-му.
За офіційними фінансовими звітами із 19 комунальних підприємств міста 2023-ій рік закінчили зі збитками п’ять. У 2022-ому таких було чотири.
Стабільно збитковими впродовж двох років війни залишалися три підприємства: «Луцькводоканал», «Ласка», «Парки та сквери м. Луцька». Ще три мали збитки лише в один з років. Це «Луцьке підприємство електротранспорту», «Луцький зоопарк», «Їдальня №26».
Найбільші збитки отримав «Луцькводоканал»: у 2023 – 9,6 мільйона, а у 2022-му – 12,4 мільйона гривень. До вторгнення Росії це підприємство показувало кращі результати і, навіть, прибутки.
На підприємстві кажуть, що причиною збитковості є невідповідність тарифів.
«На жаль, востаннє тариф на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення комунальному підприємству «Луцькводоканал» був встановлений Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2867 і з тих пір не переглядався.
Відповідно, непідняття тарифів призводить до значного недоотримання підприємством грошових коштів (за послуги з централізованого водопостачання – на 67,25%, за послуги з централізованого водовідведення – на 50,85%), що вкрай негативно позначається на його фінансовому становищі. Це і є причиною виникнення збитків у діяльності КП «Луцькводоканал» за період 2022-2023 років», – йдеться у відповіді підприємства.
До слова, раніше «Сила правди» розповідала, чим завершився для «Луцькводоканалу» та його підрядника ремонт головного фонтану Луцька, а також як колишня фірма заступника директора отримувала підряди на підприємстві.
Два роки поспіль не виходить зі збитків і підприємство «Парки та сквери м. Луцька», яке доглядає за зеленими зонами. Якщо у 2022 році воно спрацювало в мінус 182 тисячі гривень, то у 2023 році збитки зросли втричі – до 677 тисяч.
На підприємстві кажуть, що така ситуація пов’язана з витратами на ремонт техніки та недофінансуванням з бюджету громади.
«У нас йшли витрати, на ремонт техніки багато йде, бо у нас стара техніка, – пояснює збитковість свого підприємства директор Олександр Михалусь. – Ми, переважно, обслуговуюче комунальне підприємство, обслуговуємо парки Луцька за бюджетні кошти. У нас є програма і нас фінансують по цій програмі, але нас на 100 відсотків ніколи не фінансували. Все решта – ми заробляємо послугами видалення зелених насаджень, дробінням – це наші поточні заробітки».
До слова, у 2018-2020 роках це підприємство мало невеликі, та все ж прибутки. Його діяльність розглядали на депутатській комісії і навіть говорили про ліквідацію, але все ж таки вирішили залишити: мовляв, підприємство надає послуги місту, має соціальну функцію тож вимагати від нього прибутковості не варто.
Збитковим є і підприємство «Ласка», яке здебільшого опікується безпритульними тваринами. У 2022 році воно отримало понад 50 тисяч гривень збитків, а у 2023 ця сума скоротилась до 7,8 тисячі.
«Наше підприємство не може бути прибутковим, це підприємство соціального спектру, – пояснює директорка Оксана Богданюк. – Це дуже залежить від зовнішніх факторів, від того, що з нами укладають договори інші ОТГ. Якщо є попит на наші послуги, то ми заробляємо трішки грошей, якщо немає, то, відповідно, не заробляємо».
Раніше «Сила правди» досліджувала діяльність комунального підприємства, зокрема скільки коштів воно отримувало з бюджету і чому потрапило під кримінал.
Спрацювали зі збитками у 2023 році «Луцьке підприємство електротранспорту», «Луцький зоопарк» та «Їдальня №26».
Підприємство електротранспорту минулоріч отримало 3,5 мільйона гривень збитку, зате у 2022-му – 10,7 мільйона гривень прибутку. У минулі роки воно теж працювало в мінус через пільгові перевезення та невідповідні тарифи.
Директор підприємства Анатолій Миронюк каже, що минулого року підприємство мало незначні збитки. Однак про 2022 рік не може нічого сказати, оскільки призначений на цю посаду лише у 2023 році.
У депутатській комісії, яка розглядала господарську діяльність підприємства, кажуть, що його стан значно покращився у порівнянні з минулими роками.
«Що стосується підприємства електротранспорту, то вони свій економічний стан трохи покращували, – розповідає голова постійної комісії Луцької міської ради з питань комунального майна та приватизації Михайло Щур. – Єдине, що їм заважає в частині розвитку і покращення – було би дуже добре накрити центральну частину міста додатковими маршрутами, які би проходили через вулицю Винниченка, але тут дуже велика проблема з системою електропостачання для тролейбусів і наявні мережі їхні не витягують. Це так, як ми заслуховували на комісії доповідь директора. Але, в цілому, в них ситуація покращилася і у них високі зарплати. Так, підприємство збиткове, але воно не є критичним, так як колись було, коли там їздили діряві іржаві тролейбуси».
Зоопарк минулоріч отримав 150,5 тисяч гривень збитку, хоча у 2022-му мав понад два мільйони прибутку.
«У 2022 році, завдяки підтримці Європейської асоціації зоопарків та акваріумів, було залучено 4,058 мільйона гривень благодійних коштів на утримання колекції тварин. З цієї суми залишилось 2 мільйони гривень, які не були витрачені, та залишились у графі чистого прибутку зоопарку, – пояснює директорка зоопарку Людмила Денисенко. – У 2023 році сума допомоги значно знизилась та становила 1,41 мільйона гривень, натомість витрати на утримання зросли. Тому порівнявши доходи та витрати за 2023 рік, витрати вийшли більші за доходи на 150 тисяч. Тому різниця між фінансовими результатами 2022-2023 років напряму залежала від благодійних коштів (їх зменшення) від Європейської асоціації зоопарків».
Комунальна їдальня, яка працює у приміщенні Луцької міської ради, у 2022-му році отримала 26 тисяч гривень збитку. Роком пізніше ситуація трохи покращилась – підприємство отримало 18,4 тисячі гривень прибутку. До речі, і до повномасштабної війни це підприємство показувало подібний результат.
У профільній депутатській комісії Луцької міської ради кажуть, що щорічно заслуховують звіти комунальних підприємств про фінансовий та господарський стан і знають ситуацію з перших вуст.
«З приводу збиткових підприємств, про які йде мова, я приємно здивований, що в цьому переліку немає «Луцьктепла». Такі підприємства як «Луцьктепло», «Луцькводоканал» і «Луцьке підприємство електротранспорту», вони були багато років збиткові і, на диво, в останні роки їм вдавалося покращувати своє економічне становище допоки не відбулося повномасштабне вторгнення, – продовжує Михайло Щур. – Щодо підприємства «Луцькводоканал», його дочірнє підприємство «Евода», по суті, стало банкрутом і нанесло збитки».
«Парки та сквери м. Луцька», «Луцький зоопарк», «Ласка» – це ті підприємства, які, в моєму розумінні, десь мали б виконувати певну соціальну функцію, пов’язану з доглядом міста, – провадить далі депутат. – Їх важко назвати підприємствами, які мають заробляти гроші.
Якщо, скажімо, «Парки і сквери» колись мали зелене господарство, яке мало досить непогані виробничі потужності щодо вирощування квітів, саджанців, вони мали магазини і могли заробляти кошти. То станом на сьогодні це є підприємства, які, в основному, сидять на фінансуванні за рахунок міського бюджету. І якщо ще в зоопарку десь залишається дохідна частина від екскурсій, то інші фактично бюджетні».
Звідки у «Луцьктепла» багатомільйонні «прибутки»
На диво, судячи із фінансових звітів комунальних підприємства Луцька за 2022-2023 роки найбільш прибутковим є «Луцьктепло» та «Луцькспецкомунтранс». Прибутки першого за документами у 2022-му році сягнули 156,8 мільйона гривень. А минулого року теплопостачальне підприємство отримало 25,7 мільйона гривень прибутку.
У 2018-2020 роках за тими ж фінансовими звітами це підприємство було найбільш збитковим. Тож «Сила правди» запитала у директора компанії, що ж сталося, що під час війни у «Луцьктепла» задекларовано такі результати.
– З початку війни ми не можемо підвищувати тарифи, а вони сьогодні в нас далекі від окупності, – розповідає про ситуацію на підприємстві директор Іван Скорупський. – Рівень покриття тарифу – в межах 68%. А 32 відсотки держава взяла на себе зобов’язання відшкодовувати різницю в тарифах, яку поквартально нараховують і затверджують. Сьогодні майже 180 мільйонів гривень є невідшкодованої різниці в тарифах, яка нарахована, яка узгоджена територіальними комісіями, але не відшкодована державою.
– Тобто, ця різниця враховується у прибутку, але вона ще не відшкодована?
– Так, вона ще не відшкодована державою.
– У підприємства велика різниця у фінансових результатах: у 2022 було 156 мільйонів прибутку, а у 2023-му – 25 мільйонів. В чому причина?
– Це реструктуризація боргів перед «Нафтогазом України» в сумі 238 мільйонів гривень. У 2022-му році був укладений договір реструктуризації. Це кошти, які стосуються реструктуризації боргів перед Нафтогазом.
Позитивні фінансові результати впродовж двох минулих років показувало і КП «Луцькспецкомунтранс»: 20,7 мільйона гривень прибутку у 2023-му та 18,6 мільйона – у 2022-му. За таких умов підприємство дозволяє собі купувати пікап для директора та сміттєвози у сумнівних постачальників.
Зросли задекларовані прибутки і підприємства «Автопарксервіс». Якщо в попередні роки воно заробляло на рівні 20 тисяч гривень на рік, то у 2022 році – 68,3 тисячі гривень, а у 2023-му – понад один мільйон гривень прибутку.
«Сила правди» неодноразово писала про роботу «Автопарксервісу». Зокрема, це стосувалося господарювання підприємства на Луцькому авторинку. З’ясувалося, що замість комунального підприємства там заробляють підрядники. Після опублікованого розслідування депутати викликали директора підприємства Олега Бахтая на комісію для звітування.
Зростання прибутків показало і підприємство «Центр розвитку туризму»: із 15 тисяч у 2022-му до 582,5 тисячі гривень у 2023-му.
«Я з квітня 2023 року тільки приступив до роботи директором комунального підприємства, тому можу відповідати лише за 2023 рік, – пояснює директор центру Дмитро Зінько. – У 2023-му році якраз і організовували більше культурно-масових заходів, оновили сувенірну крамницю, тобто центр туристичної інформації, урізноманітнювали діяльність, туристичні маршрути. Ця робота, можливо, і привела до збільшення прибутку. З 2023-го року ми відкрили музейний простір «Окольний замок», який я приєднав до комунального підприємства «Центр розвитку туризму» і відбулась така реорганізація. Оці всі дії, співпраця з Луцькою міською радою, з головою міста, дали реалізацію успішних проєктів і, звичайно, збільшення коштів».
На одному рівні трималися прибутки КП «Луцькреклама»: 335-363 тисячі гривень на рік. Аналогічно і з підприємством «Луцьксвітло» – від 103 до 223 тисяч гривень на рік.
Серед трьох міських житлово-комунальних підприємств найкращі фінансові результати показав другий: 329 тисяч гривень прибутку. ЖКП №7 отримало 257 тисяч. Гіршим фінансовий результат був у ЖКП №3 – у 2023-му воно отримало 96 тисяч гривень прибутку.
Втім, за словами голови профільної комісії, реальна ситуація набагато гірша.
«Про жеки ми на одній з комісій розглядали вже в цьому році, в них ситуація критична, – каже Михайло Щур. – Мінімальні зарплати ростуть, тарифи на все ростуть, а їм заборонено піднімати тарифи. Мало того, в договорах з виконавчим комітетом міської ради наразі є закладені не просто сталі тарифи, а умови, які не дозволяють проводити коригування тарифів відповідно до індексу інфляції. Якби це було дозволено, хай би тариф залишався, умовно кажучи, п’яти- чи восьмирічної давнини, але є певний індекс інфляції, є певне зростання зарплат, вартості пального і тоді, відповідно, піднімався би той тариф на обслуговування житлових будинків, прилеглих територій.
Так от, в них зараз ситуація така, що вони фактично загнані в кут, – продовжує очільник комісії. – Те, що вони проходять без збитків, не означає, що вони ефективно працюють. Їм витягувати господарські питання зараз дуже-дуже складно. Тому що можна гроші з тарифу проїдати на зарплати і менше витрачати на матеріали. Тобто в структурі тарифу жеку не мала би домінувати зарплата, а мав би бути цілісний комплекс послуг. А тут якраз таке своєрідне зміщення в самій структурі, коли заробітна плата займає левову частку цього тарифу».
Решта комунальних підприємств Луцька задекларували за 2023 рік рівень прибутку, що не перевищував 100 тисяч гривень. Це «Луцькі ринки» (73,9 тис. грн), «Луцький спецкомбінат комунально-побутового обслуговування» (74 тис. грн), «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» (33,7 тис. грн) та «Стадіон Авангард» (13,7 тис. грн). Прибуток стадіону порівняно з іншими виявився мізерним, хоча при прийомі об’єкту назад у комунальну власність у 2022 році міська влада пророкувала йому чималі прибутки.
Багатомільйонна підтримка коштом платників податків
Проте, як зазначалося вище, реальність суттєво відрізняється від фінансових звітів комунальних підприємств. Річ у безповоротній фінансовій допомозі із бюджету Луцької територіальної громади, яку щорічно отримує 12-13 підприємств із 19-ти.
У 2022 році їм перерахували 170 мільйонів гривень фінансової підтримки, у 2023 – більше 488 мільйонів. І це суттєво вплинуло на їхні показники у звітах.
Практично щороку перелік підприємств для фінансової підтримки включає як стратегічно важливі підприємства, так і соціально важливі: «Луцький зоопарк» та «Центр туристичної інформації та послуг». Але найбільші суми йдуть «Луцьктеплу», «Луцькводоканалу» та «Луцькспецкомунтрансу».
«Підприємства звертаються до нас. Листи, запити в нас є – вони вказують для чого потрібні ці кошти. Відповідно до них приймають рішення про внесення змін до бюджету чи про формування бюджету і тоді виділяють кошти, – пояснює механізм підтримки комунальних підприємств директорка департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради Лілія Єлова. – Це безповоротна допомога. Ми фінансуємо головних розпорядників коштів. Головні розпорядники – це наші виконавчі органи, які мають статус юридичної особи. Якщо це наші комунальні підприємства, то переважна більшість фінансується через департамент ЖКГ. Ми даємо кошти департаменту житлово-комунального господарства, далі він ці кошти перераховує комунальних підприємствам».
Враховуючи розміри виділеної допомоги, то насправді в обласному центрі у 2023 році «у плюс» спрацювали не 13-14 комунальних підприємств, а заледве 7. Та й серед тих – три жеки, ситуація в яких далека від ідеальної. І згенерували вони не десятки мільйонів гривень прибутку, а близько двох.
Більшість комунальних підприємств міста насправді є збитковими, попри «плюси» у звітності. Це підтверджує і керівник «Луцьктепла». Каже, що без бюджетної допомоги підприємство взагалі не працювало б.
«Кошти, які надає міська рада, мають спрямування як на підтримку, так і на забезпечення діяльності, – пояснює Іван Скорупський. – Є в нас, скажімо, кредитні договори з міжнародними фінансовими партнерами. Суми по договорах відшкодовує з бюджету Луцька міська рада. Це договір з Європейським банком реконструкції та розвитку. Крім того, є договори реструктуризації з Нафтогазом України, де також в рік близько 30 мільйонів ми зобов’язані відшкодовувати боргів минулих періодів.
Крім того, від серпня-вересня минулого року підприємства виробників теплової енергії перевели на, так званий, розподіл коштів 35 на 65: всі кошти, сплачені нашими споживачами, йдуть через казначейські рахунки і розподіляються – 65% спрямовується на газ, а 35% – на господарську діяльність підприємства. Так ось, на сьогодні цих 35% вкрай недостатньо, це аби лише виплатити зарплату і податки. А на іншу діяльність, зокрема на закупівлю енергоресурсів, на придбання тих чи інших товарно-матеріальних цінностей, які необхідні для підготовки до зими, коштів не вистачає вкрай. Тому підприємство вимушене звертатися до засновника з приводу фінансової підтримки… Якби не підтримка міської ради, підприємство вже не працювало б».
До слова, нещодавно «Сила правди» писала скільки у 2023 році заробили керівники луцьких комунальних підприємств. Найвища зарплата торік була у керівників «Луцькводоканалу», «Луцьктепла» та «Луцького комбінату шкільного і студентського харчування». Найнижчі зарплати отримували керівники «Їдальні №26», «Центру розвитку туризму» та КП «Стадіон «Авангард».
Нагадаємо, «Сила правди» досліджувала стан луцьких комунальних підприємств у 2018-2020 роках у матеріалі «Хто «в плюсі», а хто – тягар бюджету: рейтинг комунальних підприємств Луцька».
