Перейти до основного вмісту

Операція «Оптимізація»: як волинські громади вчаться заощаджувати в освіті

Джерело:
Сила правди

Вже понад два роки на Волині триває оптимізація закладів середньої освіти в рамках всеукраїнської освітньої реформи. Тим не менш, чи не кожне пониження ступеня чи закриття школи викликає супротив батьків та вчителів, які вважають школу запорукою розвитку села, не хочуть втрачати робочі місця та створювати дискомфорт для своїх дітей.

Оскільки відповідальність лежить на місцевих радах, а депутатам важко «дивитися в очі» батькам, які проти оптимізації, Тому у частині волинських громад школи не оптимізували досі. Проте держава карає такі громади гривнею, тобто розміром освітньої субвенції. 

Раціональність чи економія на освіті?

Нині на Волині — 607 закладів загальної середньої освіти (шкіл, ліцеїв, гімназій тощо). Причому більше 80% із них в селах. 

«Кожного року близько 20-25 закладів у нас із карти зникають, але це не означає, що ми їх закриваємо. Частині ми понижуємо ступінь, а частина перестає бути юридичними особами і стає філіями. В нас сьогодні є 31 опорний заклад, які у своєму складі мають 75 філій», — розповідає начальниця управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА Людмила Плахотна.

школа

Опорною раніше могла бути школа, в якій разом із філіями є 150 учнів. У 2019-му році цю планку підняли до 200 учнів у центральній школі без врахування філій. Тим не менш, закривати вже створені опорні школи не планують. 

«В нас сьогодні із 31 закладу є 5, в яких немає філій. Сьогодні вони вже не відповідають новим положенням. В усіх наших опорних школах більше 200 учнів, тому ми їх не будемо закривати. Ми шукаємо можливості доєднати менші школи-філії», — переконує вона.

При цьому в разі пониження ступеня школи до першого (1-4 класи) чи другого (5-9) старші класи потрібно возити у опорний заклад або просто в іншу школу шкільними автобусами. Якщо ж автобуса та нормальної дороги немає, це серйозний аргумент для батьків та місцевих депутатів замислитись про доцільність оптимізації.

Так, наприклад, у 2018-му році було у селі Соснина Іваничівського району. 

«Минулого року, коли починалася мова щодо оптимізації, в нас була проблема з автобусом. Був дуже старий автобус, який довозив з п’яти сіл у нашу школу та в Мишівську. Проблема була вирішена, бо нам зробили дорогу Іваничі-Володимир-Волинський і дали нового шкільного автобуса. І можливість довезення була однією із умов, щоб проводити реорганізацію школи», — розповів директор сільської школи Олександр Козюк.

Оскільки транспортну проблему вже вирішили, він визнає, що в майбутньому можна говорити про оптимізацію. Наразі у Соснинській школі навчається 81 дитина. Суттєвого зростання не очікують.

«В нас є один клас, де навчається чотири учні. В решті класів - по п’ять учнів і більше», — каже директор. 

За словами Козюка, відповідно до державної політики школи з третім рівнем навчання, тобто 10-12 класи, мають бути профільними. А щоб забезпечити якісне профільне навчання, потрібна достатньо велика школа.

Але довезення на навчання у сусідні села створює незручності для школярів, проте це вимушений крок, який не тільки дозволяє заощадити, а і підвищити якість освіти, вважає Людмила Плахотна.

«Немає якогось чіткого ліміту, наскільки далеко можна підвозити дітей. Зрозуміло, що чим ближче, тим краще. Санітарні норми передбачають, що коли є 3 кілометри від населеного пункту проживання до населеного пункту, де школа, треба забезпечити підвезення. Зараз наш народний депутат В'ячеслав Рубльов підняв питання, щоб зменшити цю відстань до 2 кілометрів. Якщо говорити про максимальну відстань, на яку в нас підвозять дітей, на Волині ніде немає 10 кілометрів. Деякі автобуси роблять по 3 рейси. Звичайно, перший рейс: дітям трохи зарано їхати, а третій привозить дітей «під дзвінок», — пояснила начальниця управління освіти Волинської ОДА.

Але справа не тільки в автобусах. За оцінкою управління, нині на Волині близько 2000 дітей без особливих потреб навчаються на індивідуальній формі попри те, що є можливість їх довезення. А все тому, що батьки та депутати відмовилися від цього. 

«Є можливість довезення для них, але батьки і громада вирішують, що діти в школу не будуть їздити. І є школа, де є другий та четвертий клас, але немає третього класу. Діти зі старших класів їздять в  сусідню школу, яка за 3-5 кілометрів. Вони навчаються вдома, а це ні якості знань не дає, ні прийнятної вартості такого навчання», — вважає Плахотна. 

Проте в батьків інші аргументи. Яскравий приклад: школа у селі Заставне Литовезької ОТГ. У 2018 році тут, за даними Міністерства фінансів, на навчання одного учня витратили 165 тисяч гривень, тобто у 8 разів більше, ніж середня вартість навчання одного учня в області. Це був найвищий показник на Волині на той час.

Про те не завжди показники Міністерства є точними, стверджує директор Грядівського ліцею Іваничівської районної ради Володимир Томчук. За його словами, станом на серпень 2019 року у ліцеї 183 учні, а середні видатки на одного учня 12,3 тисячі гривень. «Ми ще будемо розбиратися, хто подав Міністерству такі дані щодо школи», — заявляє Томчук.

видатки

Чимало мешканців села виступили проти закриття школи чи переведення старших класів у іншу, адже вважають, що навчання дітей — це не та галузь, де гроші на першому місці. 

«Торік у школі було 36 учнів, а цього року буде вже 37, і ми сподіваємося, що тенденція з покращення демографічної ситуації буде тривати. Наша школа має сучасну утеплену будівлю з усіма зручностями і ми переконанані, що вона має служити за призначенням майбутнім поколінням учнів села неодмінно в попередньому статусі, а не стояти пам'ятником розвинутому соціалізмові», — йдеться у їх листі до голови Іваничівської райради, якого опублікував «Район.Іваничі». 

У підсумку ступінь школи таки понизили.

«Вони вирішили лишити в одному крилі школу, а в іншому зробити садок. Зрозуміло, що є незгодні. Це зачіпає інтереси вчителів, батьки не хочуть, щоб діти їздили, переживають через адаптацію дітей в новій школі. В дітей також були переживання, що їх в новій школі не будуть сприймати. Хоча у випадку цієї школи діти прекрасно вписалися в новий колектив», — розповів радник з місцевих фінансів регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Анатолій Матвіюк, який відвідував Заставне та спілкувався із противниками оптимізації.

Йдеться передусім про Рожищенський, Горохівський, Локачинський та Луцький райони, де часто «немає кого навчати». Однак, діти з Луцького району досить часто віддають перевагу міським школам. Тому, в обласному центрі заклади середньої освіти часто переповненні.  

Попри економію коштів, системна оптимізація шкіл — це дуже непопулярне рішення, на яке наважилися не всі волинські громади, каже начальниця управління освіти Волинської ОДА Людмила Плахотна. Фото ІА «Конкурент»
Попри економію коштів, системна оптимізація шкіл — це дуже непопулярне рішення, на яке наважилися не всі волинські громади, каже начальниця управління освіти Волинської ОДА Людмила Плахотна. Фото ІА «Конкурент»

Чому почали економити лише зараз?

Хоча ніхто не заважав волинським громадам оптимізовувати мережу і раніше, активно процес розпочали ще в 2016 році і закріпили у 2017-му в законі «Про освіту». Потужним важелем для цього стала освітня субвенція на виплату зарплат педагогічним працівникам — кошти, які виділяє держава. Все інше громади фінансують із власних бюджетів, проте саме зарплати вчителів, як правило найбільша графа видатків, тому будь-яка недостача цієї субвенції суттєво б'є по бюджетам громад. 

Розмір субвенції розраховують за досить складною формулою, яка включає багато факторів, зокрема разрахункову наповнюваність класів. Йдеться про норматив, скільки в середньому повинно бути дітей у класі, щоб громада отримала освітню субвенцію у повному обсязі. Цю РНК визначають на основі густоти проживання учнів в громаді та частки сільського населення.

Оцінка розрахункової наповнюваності класів. Схема Анни Мовяк за даними Міносвіти
Оцінка розрахункової наповнюваності класів. Схема Анни Мовяк за даними Міносвіти 

«В Ківерцівській громаді 20% це сільське населення, а 80% — міське населення. Згідно із формулою освітньої субвенції враховується розрахункова наповнюваність класів. Для різних категорій населених пунктів вона різна. Для міст обласного значення 27 учнів, для Ківерець це 20,5 учня. І така кількість сільського населення не впливає на цей показник. В той час як слабше наповнені сільські школи значно понижують цей показник. Тому в них виникає дефіцит освітньої субвенції. Щоб вирішити проблему вони додавали свої кошти, частково вирішували за рахунок зменшення виплат за престижність праці. Це одна із вимог держави: якщо ви хочете допомогу, ви повинні показати свої заходи», — пояснює радник з місцевих фінансів регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Анатолій Матвіюк

У результаті Ківерцівська громада недоотримала близько 8 мільйонів гривень. Лише наприкінці 2019 року уряд додав їй 600 тисяч гривень на часткову компенсацію. Також суттєво не вистачило власних коштів Рожищенському району, Павлівській, Іваничівській, Турійській, Привітненській, та Старовижівській громадам, тому і їм допомогли. 

Щоправда ці кошти насправді забрали із бюджетів Луцького (1,5 мільйона), Камінь-Каширського (2,4 мільйона), Маневицького (2,4 мільйона) та Ратнівського районів (1,5 мільйона).

«Цим громадам додали гроші, забравши у тих територій, де відбулася оптимізація, де немає малокомплектних шкіл, хороша народжуваність, тобто Камінь-Каширський, Любешівський, Маневицький. І я розумію голів, які висловлюють незадоволення тим, що вони оптимізували заклади і розраховували на ці зекономлені гроші», — пояснила Людмила Плахотна. 

Проте у вже згаданій Ківерцівській ОТГ вже готуються заощаджувати, щоб у наступному році втрачати менше. 

«Час, коли гроші на освіту були «віртуальними», пройшов. Громада має чітку суму освітньої субвенції на основі чітких підрахунків. Але люди не хочуть цього чути. В нас є школа в громаді, де 18 вчителів та 41 дитина. А відповідно до того, що нам держава дає, в 9-річній школі в класі має бути 21 дитина і відповідно в такій школі має бути більше 180 дітей на тих 18 вчителів. Однозначно, що має бути і спортзал, і їдальня. Також потрібно не забувати про соціалізацію дітей. Якщо в класі 2-3 дитини, про яку соціалізацію ми говоримо», — визнає голова громади Володимир Жгутов.

Голова Ківерцівської ОТГ Володимир Жгутов. Фото ІА «Четверта влада»
Голова Ківерцівської ОТГ Володимир Жгутов. Фото ІА «Четверта влада»

Тому вже у грудні він планує організовувати громадські слухання, щоб понизити ступінь двох шкіл у громаді. Ще один метод — збільшення наповнюваності класів:

«По формульному підходу Кабінету Міністрів  у нас має бути дуже висока наповнюваність у класах. Тобто в класі не менше 21 дитини, бо в нас міська об'єднана громада. Тому ми будемо прагнути вкластися в цей показник, особливо по міських школах». 

Також планують заощадити за рахунок уникнення сумісництва, тобто ситуації, коли вчителі працюють на 0,5 чи 0,75 ставки.

«Це потрібно подолати, бо із фонду заробітної плати вимивається єдиний соціальний внесок і ті люди, які мають більше 20 годин викладання, мають клас і відповідно повинні отримати 20% надбавки за престижність, не отримують її, бо ми не можемо це собі дозволити», — пояснив посадовець.

Також ідеться про «роботу із пенсіонерами»:

«Якщо  умовно в школі є 6 вчителів української мови, а більша частина пенсіонери і немає повної ставки, ми можемо ті ж години забезпечити з 3 повноцінними вчителями, давши їм нормальну оплату».

Щоправда, не всюди на Волині така ж ситуація, адже подекуди вчителів для шкіл не вистачає.

«В нас 20% педагогічних працівників пенсійного віку. Вони самі не хочуть працювати уже. В цьому році ми мабуть вперше відчуваємо потребу в педагогічних кадрах. Раніше стояла черга незадоволених випускників, які хотіли працювати. Сьогодні, на жаль, в нас такої черги немає, в нас є потреба в педагогах, тому ми змушені просити пенсіонерів ще попрацювати», — розповідає Людмила Плахотна. 

Тим не менш, і формула, за якою нараховують субвенцію для громад, також недосконала.

«На щастя, у нас щороку на 4-4,5 тисячі учнів більше, ніж в попередньому. Але у формулі розрахунку субвенції на 2020 рік беруть статистичні дані щодо учнів на 1 вересня 2018 року. Тому частково сувенції не вистачає там, де збільшується кількість учнів та класів. Уряд задекларував, що вони врахують цю кількість учнів, але важко зібрати статистику на 1 вересня 2019 року в бюджет 2020-го, який починають розробляти також у вересні. Тому нам пообіцяли з 1 лютого додати освітню субвенцію», – пояснила Плахотна.

Закривають не всюди

Оскільки на Волині учнів загалом стає більше, школи доводиться оптимізувати далеко не всюди, адже навіть у сільській місцевості є район, де школи переповнені, а діти навчаються у пристосованих для цього приміщеннях, а не в спеціально побудованій школі.

«Щороку ми здаємо 1-2 школи. До Нового року здадуть дві школи: у Любохинах Старовижівського району та в Осівцях Камінь-Каширського району. Є потреба будівництва школи в Камінь-Каширському районі в Стобихівці. Також є потреба будівництва шкіл в Ківерцівському районі, в Піщі Шацького району. Дуже гостро стоїть проблема будівництва школи у Головно Любомльського району. Це ті райони, де багато дітей, є кого навчати, але використовуються пристосовані приміщення», — пояснює Людмила Плахотна.

Також добре наповнені та навіть подекуди переповнені школи у Луцьку. Так, відповідно до нормативів у кожному класі може бути не більше 30 учнів. Тим не менш станом на кінець 2018 року на Волині було 6 шкіл, де класи в середньому нараховували більше учнів.

наповненість шкіл

Будувати школи: досить дороге «задоволення» для місцевих бюджетів, тому тут передусім розраховують на підтримку Державного фонду регіонального розвитку або субвенції соцеконому, якими розпоряджалися волинські нардепи-мажоритарники. Наприклад, за роки незалежності у Луцьку відкрили лише 2 школи: 26-у у 1992 році та 27-у в 2018 році. На часі також добудова міської школи №13.

«Є складні умови з переходом у їдальню взимку. Перший корпус був закритий у 2018 році рішенням суду. Приміщення не відповідало пожежним вимогам. Коли корпус функціонував, то школа працювала нормально, але зараз немає спортзалу. Коли на вулиці хороша погода, то питань проведення занять не виникає, адже в школі все є. Наразі діти займаються фізкультурою в підвальному приміщенні висотою 2,5 метри, відповідно баскетбол та волейбол там не пограєш. Мали проблеми з підтопленням, але завдяки міській раді зробили відмостку та замінили усі вікна. Ми дуже просимо міськраду посприяти у вирішенні питання добудови школи», — розповів директор 13-ої школи Роман Ващук

«Ця школа колись задумувалася як велика школа на зразок 27-ої, але тоді гроші на великий проект не виділили. Там навчаються не тільки міські діти. Там велика частина дітей із Княгининівської об'єднаної громади. Тому її і утримувати, і будувати треба в складчину, аби залучати ДФРР. Щоправда, у них не поновлена проектно-кошторисна документація. Там загальна вартість близько 70 мільйонів, але це станом на 2017 рік», — каже Людмила Плахотна.

Щоб втілити цей проект, потрібно залучити кошти із держбюджету, адже більше 70 мільйонів гривень — це сума, «непідйомна» для міського бюджету. За словами Плахотної, школу включили у перелік об'єктів для амбітного проекту Кабміну: «Плюс 100 шкіл, 100 садочків та 100 стадіонів вже в наступному році». 


Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy