У передмісті Луцька один з найбагатших людей України, нардеп Степан Івахів побудував маєток. За паркан потрапили понад 27 гектарів землі разом з комунальною водоймою. Однак цей матеріал не про розкоші чи відповідність доходів і статків, він – про ставлення законотворця до законів.
Степан Івахів – співвласник фінансово-промислової групи «Континіум», засновник благодійного фонду «Патріоти Волині», один зі ста найбагатших людей України за версією журналу «Forbes», народний депутат VII, VIII та IX скликань Верховної ради України. Нині – перший заступник голови Комітету з питань екополітики. Усі три рази обирався на мажоритарному виборчому окрузі №21 з центром у Ковелі. Але мешкає поблизу Луцька, на території Липинської сільської ради.
Тут, біля заплави річки Сапалаївка, герой нашого матеріалу побудувався на ділянках оформлених на колег, родичів і пов’язані фірми. Посадив справжній парк, обладнав пляж і, врешті, відгородився.
Про паркан Івахіва, який обмежив людям доступ до річки, ЗМІ писали у 2018-ому році. Щоправда, жодної реакції на цю інформацію від влади чи правоохоронців не було. «Сила правди» пішла протоптаною стежиною досліджувати ситуацію.
Сотні метрів паркану оснащеного системою відеоспостереження розділяють нас і водойму. Щоправда, з вулиці видно, що комусь пощастило більше і він, лишивши речі на березі, купається. Поруч чоловік в уніформі стриже траву газонокосаркою. Підходимо ближче до огорожі і питаємо, як можна потрапити всередину. Робітник скеровує до охоронців, каже, вони все пояснять.
— Ви звідки?, – запитує людина в камуфляжі.
— З Луцька, – відповідаємо.
— Вам туди не можна. Сільська рада видає перепустки тільки мешканцям Липинської громади. А ви, якщо хочете, то їдьте далі – там є загальний пляж.
Трошки далі за маєтком депутата й справді є доступ до води. Хоча цих кілька метрів між заростями навряд чи можна вважати пляжем. Проте тут чути дитячий гомін. Запитуємо хлопців звідки вони. Кажуть, місцеві, липинські. А чого ж тут, а не там у загорожі?
— Туди треба пропуск оформляти в сільській раді. Три місяці його роблять. То ми так, — кажуть діти.
Де-юре: водойму орендує фірма депутата
Отже, водойма перейшла у користування Степана Івахіва майже 10 років тому. Спільне українсько-англійське підприємство «Західна нафтова група» уклало договір оренди з Липинською сільською радою в особі чинного й досі голови Богдана Гусака у березні 2010-го.
18,3 гектара землі під водним плесом, гідроспорудою і прибережною смугою оцінили у 157 717 гривень. Договором встановлено, що щомісяця користувач повинен сплачувати до сільського бюджету 760 гривень, а використовувати заплаву для рибогосподарської діяльності і забезпечення відпочинку своїх працівників. Трохи більше, ніж через рік, у жовтні 2011-го, умови дещо відкоригували. Цікаво, що додаткову угоду до згаданого вище договору, яка закріпила ці зміни, підписувала вже не «Західна нафтова група», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лейк ЗНГ», засновником і бенефіціаром якого є Степан Івахів.
У документі прописали збільшення орендної плати на 200 грн., а також можливість жителів села Липини користуватися водоймою.
Чинна на той час редакція Водного кодексу України дозволяла на умовах торгів передавати в оренду замкнені водойми: ставки, озера, водосховища. Окрім того, стаття 47 Закону допускала обмеження загального водокористування, але лише у разі, якщо таке обмеження погоджене з органом, який надав об’єкт в оренду.
«На водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду.
Водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду.
Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень»
У Липинській сільраді відповіли, що жодних обмежень не встановлювали і нікому їх не погоджували.
Відтак громадяни матимуть право на безперешкодний та безоплатний допуск до прибережних смуг. А місцеві ради та виконкоми повинні в трьохмісячний термін від набрання законом чинності подбати про демонтаж огорож навколо водних об’єктів.
Проєкт цього закону був зареєстрований у Верховній Раді ще у 2014-ому році, він пройшов перше читання і його надовго відклали у шухляду. На початку жовтня Комітет з питань екологічної політики і природокористування розглядав його напередодні другого читання. Перший заступник голови комітету Степан Івахів був відсутній на засіданні. У день голосування, він хоч і реєструвався за допомогою електронної системи, проте не голосував за законопроект про вільний доступ до водойм і прибережних смуг. Загалом його підтримало 314 народних обранців.
Липинський сільський голова Богдан Гусак безперервно очолює громаду протягом 25 років. Тоді, у 2010-ому саме він підписував договори оренди з «Західною нафтовою групою», а згодом з ТОВ «Лейк ЗНГ». Спершу на прохання прокоментувати умови пропускного режиму від посадовця почули рішуче «Ні». Однак журналістам «Сили правди» пощастило зустріти Богдана Гусака на зборах голів об’єднаних територіальних громад.
— Хочу розпитати про пропускний режим на водойму.
— Всі жителі Липин мають пропуск і користуються цим ставком.
— Як отримати цей пропуск?
— Всі, хто в Липинах живе, мають.
— А іншим можна?
— Ні.
— Зустріла біля ставка дітей місцевих, то вони казали, що за пропуском потрібно звертатися заздалегідь.
— Ну, так. Звичайно.
— Це якусь картку видають чи як?
— Ми готуємо списки їм, а «Лейк ЗНГ» видає пропуски. Я не бачу там проблеми. Ми маємо шукати якусь подопльоку, де щось не так робиться! Я не бачу, щоб вони там щось не так робили, щоб воно шкодило громаді, щоб воно людям шкодило. Ні у «ВОГ», ні у «Лейк ЗНГ». Якби він поводив себе якось визивающе…
Вони йдуть на контакт. Тоді, коли стояло питання про окультурення того ставка. Там же було болото, там купатися не можна було. Там був метр мулу. Вони його почистили, вони вклали в це кошти, свої особисті кошти, не сільська рада вклала, щоб його окультурити. Борохів приєднався до нас, то ці люди теж тепер можуть там рибалити.
Чиї інтереси як голова маю відстоювати? Я маю відстоювати інтереси громади. Якщо в нашій громаді є якийсь об’єкт і якщо він працює на інтереси громади, для людей, я його буду відстоювати. Липини це є приміське село. Ми хочемо створити собі комфорт. Ми не можемо створювати комфорт Луцьку, обласному центру. Якщо будуть якісь судові позови до них, є суб’єкт господарювання, є позивач, хай собі будуть.
— Чи будете ви виконувати нещодавно прийнятий закон про заборону таких парканів?
— Я вас розумію. Вам хочеться сенсації. У даному випадку є закон, але я рахую, треба підходити окремо до кожного об’єкта. Просто взяти всіх під одну мєтьолку, бо зараз є закон і має бути всьо? Якщо ми говоримо про владу, про порядок, є місцева влада і вона повинна відстоювати інтереси людей. Я сільський голова, я маю відстоювати інтереси своїх людей і я їх відстоюю.
Доступ вільний для всіх, — орендар
Журналісти «Сили правди» два тижні поспіль намагалися зв’язатися з директоркою підприємства-орендаря «Лейк ЗНГ» і одночасно помічницею народного депутата у Верховній раді VIII скликання Людмилою Севрук.
Спершу вона підняла слухавку, але зачувши питання, відповіла, що не може говорити і попросила передзвонити наступного дня. Усі подальші спроби зв’язатися були марними. За місцем реєстрації ТОВ «Лейк ЗНГ», по вулиці Єршова, 2 у Луцьку, фірму ледь згадали. Там зареєстровано близько 4-х десятків підприємств пов’язаних зі Степаном Івахівим. Людмилу Севрук знають, але кажуть, що вона приходить рідко, бо працює тут на півставки.
Згодом нам вдалося сконтактувати з самим нардепом. Степан Івахів відповів на повідомлення у месенджері, передав список питань директору ТОВ «Лейк ЗНГ» і за кілька днів Людмила Серврук теж вийшла на контакт.
– Які правила пропускного режиму на водойму (заплава річки Сапалаївка)? Чула від людей і голови Липинської сільської ради, що ТОВ «Лейк ЗНГ» видає спеціальні перепустки. Як отримати цю перепустку і скільки часу займе процедура? Чи можуть отримувати ці перепустки, наприклад, лучани?
– Відповідно до статті 51 Водного кодексу України орендарі водного об’єкта зобов’язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування.
Орендарем виконано вказану норму Закону та визначено місця для загального водокористування громадянами.
Це облаштований пляж з місцями відпочинку, на якому в купальний сезон облаштована рятувальна служба та працює двоє рятувальників, що чергують та забезпечують порядок поводження громадян на воді. Підприємством проведені роботи по благоустрою місця відпочинку, зокрема, розчищено ділянку землі для пляжу, регулярно скошується трава навколо пляжу, встановлено смітники та здійснюється регулярне прибирання та вивезення сміття, щорічно проводиться перевірка дна для безпечного купання. Щорічно проводиться санітарно-епідеміологічною службою перевірка та аналіз води на предмет безпеки для громадян.
Доступ до місця відпочинку відкритий.
З метою дотримання порядку у місці відпочинку людей на ставку в с.Липини, запроваджено систему проходу у місця відпочинку та рибальства. Дана система не є обмеженням доступу громадян до водойми.
За весь час оренди ставка не було жодного випадку, коли громадянам заборонено відпочивати біля ставка в зв’язку з відсутністю перепусток або належністю до територіальної громади.
Крім того, громадяни мають можливість вільно скористатися іншими місцями відпочинку біля ставка, що не облаштовані пляжем.
– Чому заплаву річки загородили повністю? Чи було юридично встановлено обмеження загального користування водоймою?
– Орендований ставок в с.Липини не огороджувався повністю. З метою дотримання безпеки та охорони санітарного стану ставка, що орендується підприємством, огорожа встановлена лише з боку дороги та від суміжної земельної ділянки, що не належить підприємству. Решта ставка не огороджена, доступ до нього є вільний.
Відповідно до ст. 68 Водного кодексу України на водних об’єктах (їх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства та водного промислу.
У зв’язку із здійсненням рибогосподарської діяльності нашим підприємством Договором оренди водного об’єкта від 01.03.2010 року передбачено, що здійснення загального водокористування громадян обмежується в задоволенні їх потреб в плаванні на човнах, любительського та спортивного рибальства.
– Чи виконаєте підписаний Президентом 20 листопада закон № 0869 щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування? Чи буде демонтовано огорожу?
– Підприємством не обмежено безперешкодний доступ громадян до орендованого ставка.
Згідно із частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування», огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності цим Законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів (крім випадків, встановлених законом), підлягають демонтажу протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Огорожа, встановлена від дороги з метою забезпечення чистоти та безпечності ставка не перешкоджає доступу громадян до берегів водойми, а саме до визначеного Орендарем місця для загального водокористування громадянами.
Хоча слова орендарів повністю заперечують те, що нам підтвердили їхні ж охоронці і Липинський сільський голова Богдан Гусак, вочевидь паркан навколо заплави Сапалаївки ніхто демонтовувати не збирається. Хіба ж розповсюджуються закони України на тих, хто їх приймає? І чи підуть стражі закону проти одного з найбагатших людей в державі?
Паркани – незаконні. Покарання – штраф
Перший заступник начальника Держекоінспекції в області Сергій Шеремета каже, якщо раніше певне обмеження доступу до водойми допускалось за певних обставин, то нинішні зміни до законодавства поставили питання руба.
— Навіть якщо вони встановлюють обмеження, все рівно частинка має бути для загального доступу. Орендарі водного об’єкта зобов’язані передбачити місця для безоплатного доступу громадян на умовах загального водокористування. Купання, плавання, любительське, спортивне рибальство, тощо.
Але це має бути прописано в договорі оренди і водокористувач повинен про це все інформувати місцеве населення. Варто зазначити, що обмеження в основному стосуються санітарного благополуччя.
Новий закон доповнює Водний і Земельний кодекси, а також вносить зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення. Чітко регламентується усунення всіх перешкод. Якщо є огорожі, дано три місяці, а далі до побачення. За новим законом ніяких парканів не дозволено.
Три місяці минає у лютому наступного року. До того часу органи місцевого самоврядування та адміністрації повинні подбати про усунення перешкод загального водокористування. Вони виявляють, вони заставляють примусово, або потім відшкодовують всі збитки.
Є два напрямки: перший – примусове знесення, другий – притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 60 КУПАП. Накладення штрафів за цією статтею це якраз компетенція Державної екологічної інспекції. В рамках наших планових, або ж позапланових перевірок ми маємо право скласти припис і штрафувати порушників, — каже еколог.
До речі, договір оренди між громадою і фірмою нардепа чинний до 24 січня 2027 року.
Матеріал виготовлено в рамках проекту підтриманого Міжнародним фондом «Відродження»
