Відсутність систем протипожежного захисту, непрацюючі водопроводи та відсутність засобів індивідуального захисту для пацієнтів – такі порушення пожежної безпеки з року в рік фіксують інспектори Державної служби з надзвичайних ситуацій у медичних закладах Волині.
Новини про пожежі у соціальних та медичних закладах періодично сколихуютьмедіапростір. Цього року вже зафіксовані трагічні випадки у Харкові та Запоріжжі: пожежі у будинку для літніх людей та Covid-лікарні, в яких загинуло 19 людей. Та й що далеко ходити – у вересні 2019 року спалахнула масштабна пожежа у Луцькому гарнізонному військовому госпіталі. Тоді, на щастя, обійшлося без жертв, але вогонь завдав збитків майже на три мільйони гривень.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив чи безпечно в найбільших медичних закладах Волині і чи всі вони дотримуються вимог пожежних інспекторів. Висновки невтішні – попри те, що з року в рік виявляють ті самі порушення пожежної та техногенної безпеки – ліквідовувати їх не поспішають.
Інформація про перевірки Управління ДСНС у Волинській області міститься на інспекційному порталі. Для аналізу ми обрали п’ять найбільших обласних лікарень, у яких лікуються жителі цілої області: обласна дитяча та доросла лікарні, інфекційна лікарня, госпіталь ветеранів війни та центр онкології.
У чотирьох із них впродовж 2018-2020 років інспектори виявили від двох до двох десятків порушень, в одному закладі не виявили жодних порушень.
Виявилось, що найчастіше лікарні не мають пожежної сигналізації та протипожежних дверей у електрощитових, мають несправні пожежні кран-комплекти та протипожежні водопроводи. Ось 10 найпоширеніших порушень, які інспектори виявили у чотирьох медичних закладах:
Волинська обласна клінічна лікарня
У Волинській обласній клінічній лікарні перевірка виявила чимало порушень, які тягнуться із року в рік. Впродовж 2018-2019 років у лікарні провели планову і позапланову перевірки і виявили понад десяток порушень, видали приписи, але їх не виконали.
У березні 2020 року лікарню знову перевірили позапланово і знову нарахували 14 порушень. Наприклад, що підвал поліклініки не забезпечений евакуаційним виходом; будівлі не обладнано блискавкозахистом; відсутні засоби індивідуального захисту органів дихання для пацієнтів, які не здатні самовільно пересуватися; споруди не обладнані системами протипожежного захисту, а система внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідає вимогам.
Ліквідувати ці порушення лікарня повинна була до середини 2020 року. Тож у вересні інспектор ДСНС знову навідався із перевіркою і нарахував уже 12 порушень, де, фактично, повторювались порушення попередніх років. Керівнику лікарні дали кілька місяців на ліквідацію порушень – до січня 2021 року.
Втім, і за цей період вирішити проблему не спромоглися. У відповіді на запит «Силі правди» повідомили, що деякі пункти виконали повністю, а деякі частково. До прикладу, повністю виконали вимоги: застрахувати членів пожежної дружини; демонтувати грати у вікнах підвальних приміщень; забезпечити евакуаційним виходом приміщення у підвалі поліклініки; встановити протипожежні двері в електрощитових.
А от обладнання корпусів пожежною сигналізацією, блискавкозахистом та вогнезахистом лише розпочали і підготували для цього проєктну документацію.
– Такі системи сприяють тому, що час виявлення небезпеки на цьому об’єкті скорочується до мінімуму, – пояснює важливість системи пожежної сигналізації речник управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Волинській області Володимир Нестеров. – Якщо такої системи немає, то коли осередок пожежі знаходиться у віддаленому від чергового працівника приміщенні чи об’єкті, а якщо це ще й у нічний час, то реагування на цю подію відбувається набагато довше. Тоді ми розраховуємо лише на людський фактор, тобто чергового, або те, що дим і вогонь помітить хтось інший. В такій ситуації час відраховується не на секунди, а на хвилини, а за такий час пожежа може набрати великої сили і призвести до трагічних наслідків.
Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства
В обласній дитячій лікарні, що реорганізована у Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства, ситуація не краща. Впродовж останніх років там систематично фіксують порушення пожежної та техногенної безпеки.
У лютому минулого року у медичному об’єднанні інспектори виявили 25 порушень техногенної та пожежної безпеки та вручили припис директору.
Серед популярних порушень: несправні пожежні кран-комплекти; необроблені дерев’яні конструкції покрівель; на сходових клітках не встановлені двері з пристроями для самозачинення та ущільнення в притворах; у приміщення електрощитових не встановлено протипожежні двері; усі приміщення не обладнано системами протипожежного захисту.
У приписі інспектор зобов’язав керівника лікарні усунути порушення до 14 травня 2020.
Така ж ситуація із перевіркою цього медзакладу була і у 2019 році – у грудні лікарню перевіряли за дорученням прем’єр-міністра. Тоді виявили, фактично, ті ж самі проблеми. Інформація про попередні перевірки, наведена на порталі, теж свідчить про ті ж самі порушення, на які видавали приписи, але їх не виконували.
Та за вирішення проблеми взялися лише нещодавно. У відповіді на запит керівник закладу Ірина Горавська повідомила, що припис не виконали повністю через брак фінансування і заклад очікує коштів від засновника – обласної ради. Водночас підприємство ще у лютому розпочало закупівлю послуг зі встановлення пожежної сигналізації, а договір уклали лише на початку травня.
Волинський обласний госпіталь ветеранів війни
Госпіталь ветеранів війни перевіряли два роки поспіль і видавали приписи. У 2019 у закладі провели планову перевірку, а у 2018 – позапланову. Після обидвох видали приписи, проте вони не виконані.
А у лютому 2020 перевірка знову виявила понад десяток тих самих порушень. Наприклад, що будівля госпіталю та гаража не обладнана системами пожежної сигналізації; підприємство не забезпечене засобами індивідуального захисту органів дихання; не проведене технічне обслуговування наявних вогнегасників; приміщення підприємства не забезпечено необхідною кількістю вогнегасників; не встановлені протипожежні двері у приміщеннях електрощитових; пожежні кран-комплекти не в повному обсязі укомплектовані пожежними рукавами та інші.
Тож інспектор у приписі зобов’язав усунути порушення до першого липня 2020.
Втім, станом на лютий 2021 року у закладі виконали лише три пункти припису: двері, які відокремлюють коридор від сходової клітки, обладнали пристроєм для самозачинення; провели технічне обслуговування вогнегасників і забезпечили приміщення необхідною кількістю вогнегасників.
У відповіді на запит в госпіталі повідомили, що пожежна безпека тут – у пріоритеті, але на її дотримання не вистачає коштів. Хоча про це вказували у бюджетних запитах до управління охорони здоров’я. А цьогоріч направили ще й лист до обласної ради.
Пожежники наголошують на важливості забезпечення закладів засобами індивідуального захисту.
– Засоби індивідуального захисту покликані забезпечити персонал, адміністрацію об’єкту у захисті органів дихання, зору від дії небезпечних хімічних речовин, які можуть виділятися внаслідок аварії, пожежі. У разі наявності таких засобів і правильного їх використання персонал зможе виконати свої обов’язки щодо евакуації відвідувачів, пацієнтів і вжити заходів для ліквідації пожежі. Якщо таких засобів немає, або вони в неналежному стані, то персонал не зможе цього зробити, – пояснює речник рятувальників Володимир Нестеров.
Волинський обласний центр онкології
Центр онкології теж впродовж двох років, 2019-2020, не виконував приписів інспектора ДСНС. Наступну перевірку провели у жовтні 2020 року і в результаті зобов’язали ліквідувати два порушення – дообладнати всі приміщення системами протипожежного захисту та встановити протипожежні двері в електрощитових.
Керівник центру Юрій Малімон теж каже про брак коштів на ліквідацію вказаних проблем. Мовляв, із цією проблемою зверталися до обласної ради і до управління охорони здоров’я, але результату поки немає. Нині ж обладнання пожежною сигналізацією буде коштувати орієнтовно мільйон гривень, а таких коштів центр не має.
Волинська обласна інфекційна лікарня
У Волинській обласній інфекційній лікарні у жовтні 2020 провели позапланову перевірку і не виявили жодних порушень. У лікарні це пояснюють новим капітальним ремонтом, який провели у всьому приміщенні. Медзакладу вдалося акумулювати для цього близько 55 мільйонів гривень. Левова частина цих коштів прийшла з обласного бюджету та бюджету міста Луцька.
– У нас проведений скрізь ремонт і зроблена нова пожежна сигналізація, – пояснює головна лікарка Галина Морочковська. – Скрізь пороблені нові пожежні шафи, 24, на всіх поверхах, поставлені нові вогнегасники, їх 48 і 48 шлангів, які теж нові. Тому і немає зауважень. Ремонт у нас тривав три роки і під час цього зробили нове оснащення.
Як впливають протипожежні заходи на порятунок в разі надзвичайної ситуації
Всі вимоги до пожежної безпеки дуже важливі, кажуть пожежники. Адже для приміщень, де постійно перебувають люди, однаково важлива як потрібна кількість вогнегасників, так і протипожежні двері чи сигналізація.
– Якщо немає вогнегасників, якщо персонал не навчений, то розвиток пожежі буде значно швидший, – розповідає начальник сектору техногенної безпеки відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Управління ДСНС у Волинській області Олександр Бугайчук. – Але якщо вогнегасник висить і персонал не вміє ним користуватися, то він там і далі буде висіти. Якщо персонал вміє користуватися, то площа і час розповсюдження полум’я значно скорочується. І це залежить від того, яка пожежа, коли її виявили – тут багато складових.
Наприклад, є можливість виникнення надзвичайної події чи пожежі у підсобному приміщенні лікувального закладу, чи хтось курив, чи щось інше трапилося, і якщо там є датчик пожежної сигналізації, то він одразу на пульт сигналізує який саме сповіщувач спрацював. Тобто, сигналізація для того, щоб виявити і повідомити про пожежу. Є такі можливості, що сигнал передають відразу на наш пожежний пульт.
Якщо у побутовому приміщенні немає сигналізації, а звідти почалася пожежа, то, звісно, що вона пошириться швидше і виявляти її можна вже на пізній стадії.
Ще один приклад – протипожежні двері в електрощитових. Якщо, наприклад, виникає замикання у електрощитовій, то для того, щоб полум’я не розповсюдилось далі ставлять протипожежні сертифіковані двері. І якщо цих дверей немає, то вогонь поширюється значно швидше.
Покарали на 102 гривні
Пожежна безпека у волинських лікувальних закладах навіть не завжди в пріоритетах. Із п’яти проаналізованих закладів лише в одному інспектори не виявили порушень. І це завдяки тому, що йому пощастило капітально відремонтувати приміщення за бюджетні кошти. Іншим же так не пощастило і коштів на виконання вимог пожежників не вистачає, а отже потенційно наражаються на небезпеку як працівники закладів, так і їхні пацієнти.
В обласному управлінні Державної служби із надзвичайних ситуацій кажуть, що відповідальність за порушення протипожежної безпеки несуть керівники або ж працівники, яким керівники надали такі повноваження.
– Чинне законодавство у сфері пожежної та техногенної безпеки чітко визначає відповідальних осіб за дотримання цих вимог, – пояснює речник управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Волинській області Володимир Нестеров. – Це керівники закладів а також посадові особи, які визначені відповідними наказами. Відповідальність за порушення пожежної та техногенної безпеки складає сьогодні за різними статтями (це порушення, які виявлені вперше або порушення, які не виконані відповідно до приписів) від 3400 до 6800 гривень. Зараз певні документи ще знаходяться на затвердженні у вищих органах влади.
Ще однією причиною ігнорування вимог приписів, на думку надзвичайників, були і низькі штрафи. Адже сума покарання за ці порушення раніше становила орієнтовно 100 гривень. Тож такі мізерні штрафи не мотивували керівників працювати над пожежною безпекою.
– В переважній більшості об’єкти, підвідомчі Міністерству охорони здоров’я, відносять до високого ступеня ризику і планово перевіряються не частіше одного разу на два роки, – розповідає Олександр Бугайчук. – Щодо обласних лікувальних закладів, то є такі об’єкти, які потребують дуже великих коштів. Всіх керівників цих закладів притягнули до адмінвідповідальності, сума штрафу – 102 гривні. А зараз, із березня, штрафи суттєво піднялися. Раніше максимум було 170 гривень, а зараз мінімальний – 3400 гривень. Тому, думаю, більшість закладів вже будуть виконувати заходи пожежної безпеки.
Персоналу і пацієнтам лікарень залишається сподіватися, що більші штрафи спонукають дотримуватися пожежної безпеки, а органи влади виділять для цього кошти. Тоді медзаклади матимуть більше шансів не «вляпатися» у трагічну статистику.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
