Ракетно-дронові удари з Росії по Луцьку: що про це писали онлайн-медіа

Мая Голуб

Журналістка

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінці блогу

У ніч на 6 червня Луцьк зазнав наймасштабнішої ракетно-дронової атаки з Росії за весь час з початку повномасштабного вторгнення. Починаючи з 00:55 ночі до 5:40 ранку лунала повітряна тривога і гучні вибухи. Як висвітлювали цю атаку онлайн-медіа – у цьому матеріалі.

Для аналізу вдалось переглянути публікації за 6 червня на волинських сайтах «Суспільне.Луцьк», «Волинські новини», «ВолиньPost», «Район.in.ua», «Конкурент», «misto.media» «Волинь24», «Volyn Оnline», «Волинська служба новин», «Волинь.UA», а також простежити, як атаку на Луцьк висвітлювали всеукраїнські та польські видання.

За інформацією міського голови Луцька Ігоря Поліщука, під час обстрілу міста російські агресори застосували 15 БПЛА та 6 ракет, які пошкодили понад 400 житлових приміщень. Через атаку під завалами багатоповерхового будинку загинуло двоє людей, ще 30 отримали поранення. За інформацією на фейсбук-сторінці «Меморіал: вбиті росією», загинули Микола та Іванна, які жили у багатоповерхівці, куди влучила ракета. 7 червня у Луцькій територіальній громаді оголосили День жалоби за загиблими.

Луцьк неодноразово потрапляв під ракетні та шахедні удари Росії, у тому числі й з Білорусі. Три роки тому Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України. 

Ключові спікери про обстріли – мер та голова ОВА 

Інформація про обстріли 6 червня Луцьк висвітлювалася й всеукраїнськими медіа. Наприклад, про ракетно-дронову атаку на Луцьк о 6:30 з’явилась новина на сайті «Українська правда». 

Головними спікерами від влади у медіа виступив голова Луцької міськради Ігор Поліщук та голова Волинської ОВА Іван Рудницький. 

Наприклад, Ігор Поліщук оперативно інформував на власній сторінці телеграм-каналу про вибухи в місті, напрямки шахедів та ракет, роботу протиповітряної оборони.

На фейсбук-сторінці і телеграм-каналі міський голова оперативно писав про обстріли та їх наслідки. У новинах медійники посилались на публікації мера. 

У своєму телеграм-каналі, а також на фейсбук-сторінці писав про початок і закінчення повітряної тривоги, а також наслідки прильотів і голова Волинської ОВА Іван Рудницький. Разом з міським головою він побував на місці влучань у Луцьку. 

Аналогічні сповіщення про повітряну тривогу тривалістю у п’ять годин були в телеграм-каналі «Оповіщення Волинь». 

Як комбінований обстріл Луцька висвітлювали регіональні медіа

На сайті Центру журналістських розслідувань «Сила правди» у одному тексті зібрали інформацію про те, як все відбувалось. У публікації є посилання на коментарі представників влади, а також інформація з Державної служби надзвичайних ситуацій. 6 червня біля заголовку було уточнення, що інформація оновлюється. 

«Суспільне Луцьк» посилалось на Держслужбу з надзвичайних ситуацій області, розповідаючи, скільки рятувальників залучили до ліквідації наслідків атаки. Також медійники посилались на повідомлення міського голови Луцька. 

На сайті «Конкурент» головним спікером по темі атаки з Росії також став луцький міський голова. Журналісти оперативно інформували читачів. Наприклад, з посиланням на мера, вони повідомили про перші вибухи о 02:36 в ніч на 6 червня та роботу ППО. Згодом медійники повідомляли ще про кілька вибухів.

За інформацією сайту «Волинські новини», загиблі молоді люди Микола та Іванна планували одружитися. Спочатку знайшли тіло хлопця, а згодом дівчини. Видання посилається на інформацію від сусідів, які про це розповіли кореспондентам «Єдиних новин». 

Сайт «Волинь.UA» з посиланням на мера міста також повідомляв про компенсацію вартості ремонту у пошкоджених будинках, а «misto.media» про те, що у Луцьку після російської атаки 141 квартира — непридатна для проживання.

Керівниця інноваційних проєктів CID Media Group Наталія Пахайчук розповіла у ефірі «Вечірній Район», що після вибухів посипалося скло у вікні її будинку. 

За її словами, перед цим її розбудив російський шахед.

«Цей звук не сплутаєш ні з чим. Навіть, якщо ніколи в житті раніше його не чули, як це було зі мною. Після того, як він пролетів, я почула вибух і сіла працювати. У нашому телеграм-каналі «Безпечний район» вже були попередні повідомлення, які ставила колега, а я вже продовжила зміну з третьої ночі й повідомляла інформацію з моніторинговий каналів, попереджень Повітряних сил, що на Луцьк відбувається масована атака шахедами і ракетами».

Медійниця опублікувала ще два повідомлення, що на Луцьк летить дві ракети, і почула потужний вибух. 

Атака Росії за 90 км від кордону: реакція польських медіа

Волинь – прикордонна з Польщею область, тож, польські медіа також висвітлювали атаку на Луцьк. У Google-пошуку по ключових словах «ostrzał Łucka», «ataka na Łuck», «6 czerwca Łuck» вдалось знайти щонайменше 15 публікацій польських медіа у відкритому доступі. У більшості переглянутих сайтів новини про атаку на Луцьк акцентувались на відстані від Луцька до польського кордону. Також частина новин про атаку розміщувалася у платному доступі, тож, польські медіа активно висвітлювали цю подію. 

Так, на польському сайті «Wiadomosci.wp», згадуючи про обстріл Луцька, уточнюється, що місто територіально знаходиться за 90 км від польського кордону. 

У двомовній українсько-польській газеті «Monitor Wołyński» журналісти посилалась на мера Луцька та голову Волинської ОВА. Наприклад, про те, що з багатоквартирного житлового будинку, що зазнав руйнувань, евакуювали людей, а також про підтвердження смерті двох людей.

Сайт газети «Kurier Galicyjski» з посиланням на слова мера Ігоря Поліщука теж згадав обстріл Луцька у новині про атаку на Захід України. 

На сайті одного з провідних видань «Gazeta Wyborcza» є дайджест новин за 6 червня. Тут також опублікована інформація про вибухи в Луцьку та у Тернополі.

У видання Wprost у новині про атаку на Луцьк в заголовку зазначили, що Росія атакувала біля польського кордону. А на сайті «Оnet Wiadomosci» у новині про атаку Росії розмістили карту із позначкою Луцька, щоб показати розташування міста територіально та уточнили відстань до Польщі. 

Проте на цьому сайті послались не на офіційні джерела інформації, а на телеграм-канал «Труха Луцьк». Також у новині уточнили, що атака почалася в ніч на суботу перед 2 годиною ночі за польським часом. 

У новині «Масована атака Росії та відповідь України. Російський нафтопереробний завод у вогні» на польському сайті «Business Insider» новини стосувалися обстрілів Києва та Луцька. Зокрема, йшлося, що російська атака досягла також і Луцька, який, за їх словами, знаходиться за 80 км від польського кордону. 

У Facebook як наслідки обстрілу Луцька поширювали фото з Харкова

Тим часом у Facebook поширювалися інформацію про наслідки російського обстрілу зі світлинами не з Луцька, а… Харкова. Наприклад, на фейсбук-сторінці «Новини України та світу» опублікували фото з Харкова з підписом «Волинь. Люди спали вдома. Наслідки важко усвідомити… Подробиці». 

Загалом медійники висвітлили інформацію про атаку на Луцьк з Росії оперативно, точно та без маніпуляцій. Журналісти посилались на офіційні джерела інформації і якщо дізнавалися щось нове, одразу ж доповнювали свої матеріали. Медійники серйозно підходили до перевірки інформації у своє професійне свято, коли доводилось писати про кількість постраждалих та загиблих.


Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Схожі Публікації

Церква Козьмодем’янська у селі Вишнів.

Центр культури Вишнівської сільради Ковельського району через суд повернув майже 145 тисяч гривень, які заплатив...

Детальніше
Ігор Волосюк, Сошичненський сільський голова

Голову Сошичненської громади Ігоря Волосюка судитимуть за відмову надати інформацію на запит журналістки «Сили правди»...

Детальніше
Наступна новина
  • Громада на Волині відсудила гроші за браковані документи на храми у фірми, яку рекомендував ексчиновник ОДА