Чергові вибори до місцевих рад відбудуться вже 25 жовтня 2020-го року. На українців чекає нова виборча система — відкриті списки, гендерні квоти та ряд оновлених правил. Незмінними ж лишаються обов’язки та повноваження місцевих чиновників.
«Сила правди» пояснює, що повинні робити майбутні представники обласних, міських, селищних та сільських рад, частково спираючись на приклади з Луцької міської ради.
Хто формує місцеву владу?
Перш за все, місцева влада — це багатофункціональна система. Вона забезпечує ініціювання, розгляд, прийняття та виконання рішень й відповідно складається з різних одиниць. Серед них:
- міський голова та його патронатна служба (помічники та радники);
- відділи, департаменти та управління (виконавчі органи);
- комунальні установи, до яких належать лікарні, садочки школи і так далі;
- комунальні підприємства, що обслуговують основні потреби міста;
- виконавчий комітет;
- депутатська рада та утворені нею комісії.
Та все ж основним джерелом будь-якої влади є народ. Він складає основу місцевого самоврядування і на місцевих виборах голосує за майбутніх представників своїх інтересів — депутатів та голів громад. І зрештою формує тригілкову систему влади, що складається з місцевої ради, мера та виконавчого комітету, які контролюють одне одного. І про це не треба забувати в міжвиборчий період, адже працівники місцевої влади є по суті менеджерами, яких обирає громада для виконання певних повноважень.
Хто такий голова місцевої ради?
Це ключова посадова особа міської, селищної або сільської ради. Саме голова стає таким собі прем’єр-міністром на місцевому рівні. Йому належить «щоденна» влада, адже він контролює всі етапи підготовки, ухвалення та реалізації рішень.
Він може звільняти та призначати на посади керівників відділів, управлінь, департаментів та ряду установ, які входять до складу комунальної власності. Також він висуває кандидатури, до складу виконавчого комітету, але депутати можуть їх як підтримати, так і відхилити.
Голова громади не може бути підприємцем чи мати додаткову оплачувану роботу, якщо це не наукова, творча, викладацька або медична діяльність чи судова практика зі спорту.
Після того, як у 2017-му помер мер Луцька Микола Романюк, міська рада так і не отримала нового очільника. Виконувачем обов’язків та секретарем Луцькради спершу став Ігор Поліщук. Та згодом ситуацію переграли і він став радником міського голови, а новим секретар та виконуючим обов’язків призначили Григорія Пустовіта. За свою роботу він, згідно з декларацією за 2019-ий рік, щомісячно отримує близько 55 тисяч гривень, має право користуватись службовими автівками та власний патронат — радників і заступників.
Хто такі депутати?
Місцеві депутати, на відміну від місцевих голів та депутатів Верховної Ради, не отримують гроші за свою роботу у раді, тож мають право паралельно обіймати будь-які посади. Їхня роль полягає у внесенні на розгляд тих чи тих питань, голосуванні за них та ініціюванні перевірок роботи структур місцевої влади. Саме депутати можуть порушити питання про недовіру міському голові та достроково позбавити його владних повноважень.
Також кожен депутат включений до однієї з обов’язкових комісій, утворених радою. Ці комісії розглядають земельні питання, охорони здоров’я, комунального майна тощо. Існує практика, коли перед сесіями депутати поглиблено вивчають питання й проблеми, які входять в профіль їхніх комісій, а в решті випадків покладаються на рекомендації депутатів-колег з інших профільних комісій.
Дуже часто депутатами стають представники бізнесу. І не всім з них вдається поєднувати свої обов’язки чесно та без спекуляцій. «Сила правди» неодноразово розповідала, як вони заради своїх бізнесових інтересів обходять депутатські обов’язки. Наприклад, фірми їхніх дітей виграють тендери від місцевих рад, а вони самі обходять процедури отримання різноманітних дозволів.
Хто і навіщо створює виконавчий комітет?
Виконком створює місцева рада. До його складу обов’язково входять секретар ради та староста, а очільником стає голова ради. Кандидатури до входження у виконавчий комітет подає голова, але остаточне рішення приймається депутатським голосуванням. Членами виконкому можуть бути заступники та помічники голови ради, але важливо щоб виконком не перетворювався на другий патронат його очільника. Через це краще, аби у виконкомі було якомога менше службовців ради.
Виконавчий комітет Луцької міської ради складається з 13 осіб. Серед працівників міськради, крім виконувача обов’язків мера, там ще троє заступників міського голови та один заступник голови Волинської обласної ради. Решта представників комітету не є працівниками ради і у виконкомі працюють на громадських засадах.
Хто і як розпоряджається міським бюджетом?
Розпорядником міського бюджету є голова ради та її виконавчі органи. Проте його розробкою займається виконавчий комітет спільно з профільною бюджетною депутатською комісією. Саме він погоджує проєкт майбутніх витрат міста перед тим, як його розглянуть депутати. У разі успішного голосування відповідальність за те, аби кошти розподілялися погодженим радою шляхом, переходить до міського голови та того ж виконкому.
Бюджет громади повинен знаходитися на сайті відповідної ради. Оскільки до нього періодично вносять правки, важливо, щоб завжди розміщувалась актуальна редакція.
Бюджетні кошти завжди підзвітні. Через зарплатню, отриману з коштів платників податків, а також високий ризик корупційних дій, держслужбовці знаходяться під увагою громадськості і щорічно подають декларації, де вказують зароблене і придбане. І стосується це не лише представників рад, а й керівництва комунальних підприємств.
Хто вирішує, які питання розглядає рада?
Порядок денний кожної депутатської сесії визначає голова. Проте мешканці міста можуть і мають звертатися до депутатів із місцевими проблемами. Робота зі зверненнями виборців входить до їхніх прямих обов’язків. І базуючись на цих зверненнях, депутати порушують розгляд різних питань на рівні комісій ради та виконкому, а також за потреби дають поштовхи перевіркам комунальних структур, що підпорядковуються раді. Все це і впливає на порядок денний, який формує голова.
Хто звітує про роботу міської влади?
І голова ради, і депутати, згідно з законом, зобов’язані звітувати про свою діяльність щонайменше раз на рік. Спершу звітування відбувається на відкритій зустрічі з виборцями, а згодом звіт потрапляє в раду. Якщо виборці після цього роблять висновок, що депутат або голова погано виконує свої обов’язки, вони можуть відкликати його. Та саме звітування є доволі болісним питанням в українських реаліях.
Описуючи свою роботу у раді, посадовці переважно розповідають, що вони чомусь «посприяли», щось «взяли під контроль», а чогось «домоглися», але не описують як саме вони це робили. Коли депутати приписують до власних заслуг відремонтовані за кошти з міського бюджету дороги, це звичайний популізм, проте вони все одно це роблять.
Більше того, звітують навіть не всі депутати. Якщо вони ігнорують цю вимогу, то в теорії, можуть втратити депутатський мандат. Але на практиці в Україні цього майже не трапляється.
