З 54 волинських громад лише 13 мають високий рівень фінансової спроможності, себто можуть забезпечити усі важливі потреби громади, а сім – критичний рівень, тобто забезпечення таких потреб під питанням. Решта опинились посередині – мають оптимальний, задовільний та низький рівні фінансової спроможності.
Які ж громади фінансово спроможні, а які опинилися у складних умовах після реформи адміністративно-територіального устрою і початку повномасштабного вторгнення Росії, – вивчав Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Що таке та «спроможність» і які показники волинських громад
Влітку 2020 року Кабінет Міністрів України остаточно затвердив утворення нового районного поділу та межі територіальних громад. Замість 490 в Україні з’явилося 136 нових районів, а замість кількох тисяч сільських, селищних, міських громад – 1469 територіальних громад. Восени 2020-го у більшості з них відбулися перші вибори.
На перші роки життя в умовах нового адміністративно-територіального поділу припало чимало викликів: спочатку пандемія коронавірусу, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії. Аби оцінити результати реформи після цих викликів, у рамках робочої групи експерти Центру політико-правових реформ за підтримки Програми «ULEAD з Європою» провели аналітичне дослідження спроможності територіальних громад.
Автори дослідження: експертка з питань публічних фінансів та місцевого самоврядування Яніна Казюк, директор департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації Віктор Венцель та експерт SALAR International (асоціації шведських муніципалітетів та регіонів – авт.) Ігор Герасимчук. Для оцінки використали 11 показників фінансової звітності за 2023 рік. Це, зокрема, доходи та видатки загального фонду з розрахунку на одного мешканця; видатки на утримання апарату управління; рівень дотаційності бюджетів; співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами громади; видатки на культуру, фізичну культуру і спорт та інші.
Підсумувавши вказані показники за визначеною методологією, фахівці виділили п’ять рівнів спроможності територіальних громад: високий, оптимальний, задовільний, низький, критичний.
Значна частина громад з високим рівнем фінспроможності – це громади, утворені навколо міст або розташовані поблизу них. Зазвичай такі громади завдяки підприємствам та бізнесам, мають значно вищі показники, ніж сільські. Саме цей фактор значною мірою і впливає на фінансову стабільність.
Високий рівень фінансової спроможності за результатами дослідження і показниками 2023 року мають 13 волинських громад: Володимирська, Ківерцівська, Луцька, Ковельська, Боратинська, Луківська, Вишнівська, Підгайцівська, Нововолинська, Ратнівська, Рівненська, Литовезька, Шацька.
Оптимальний рівень фінансової спроможності мають десять громад: Дубівська, Зимнівська, Любомльська, Маневицька, Торчинська, Колодяжненська, Прилісненська, Устилузька, Локачинська, Оваднівська.
Ще 11 громад мають задовільний рівень спроможності: Городищенська, Поромівська, Берестечківська, Горохівська, Іваничівська, Рожищенська, Смідинська, Турійська, Люблинецька, Павлівська, Самарівська.
Низький рівень у 13 громадах: Велимченська, Затурцівська, Камінь -Каширська, Поворська, Головненська, Олицька, Старовижівська, Копачівська, Любешівська, Сошичненська, Голобська, Заболоттівська, Сереховичівська.
Критичного рівня сягнула фінансова спроможність у семи громадах: Дубечненській, Забродівській, Колківській, Мар’янівській, Цуманській, Велицькій та Доросинівській.
Експертка з публічних фінансів Яніна Казюк, яка працювала над вказаним дослідженням, каже, що оцінка фінансової спроможності територіальних громад Волинської області свідчить про позитивну динаміку, а також дає можливість оцінити фінансовий стан громади.
«Оцінка фінансової спроможності територіальних громад – це частина комплексного оцінювання потенціалу територіальних громад, – пояснює експертка з публічних фінансів та місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ Яніна Казюк. – Вона має враховувати оцінювання показників, що характеризують основні демографічні, фінансово-економічні та інфраструктурні параметри, які визначають функціонування та розвиток відповідної територіальної громади. Для керівництва громади, фінансових працівників вони відображають стан громади за відповідний звітний період. Вони можуть зробити висновки та побачити свої сильні та слабкі сторони, на які необхідно звернути увагу та докласти зусиль для покращення ситуації».
Якщо порівняти рівні спроможності за певними показниками, то бачимо велику різницю між громадами. Наприклад, видатки загального фонду на одного мешканця у громадах з критичним рівнем становлять від 6 до 9 тисяч гривень на рік; у громадах з низьким рівнем – від 7 до 10,5 тисячі гривень; із задовільним рівнем – від 8,5 до 10,9 тисячі гривень; з оптимальним рівнем – від 9,8 до 14,8 тисячі гривень; а в громадах з високим рівнем – від 8,3 до 19,7 тисячі гривень.
Якщо ж порівняти доходи та видатки загального фонду на одного мешканця, то практично у всіх громадах видатки перевищують доходи. Лише у Володимирській та Боратинській громаді показники доходів вищі.
З чим пов’язана така ситуація і що це означає для громад – запитали у експертки.
«В індикаторах оцінки бралися показники доходів загального фонду (без трансфертів), які отримують територіальні громади у вигляді надходжень від відповідних податків і зборів, що збираються на їх території та зараховуються до місцевих бюджетів, – пояснює Яніна Казюк. – Цей показник відображає можливості й потенціал громади забезпечувати виконання своїх функцій та повноважень, використовуючи фінансові ресурси, які акумулюються на її території. Крім доходів у вигляді податків і зборів, місцеві бюджети громад отримують трансферти з державного бюджету у вигляді дотації та субвенцій, які відображаються у показниках видатків. Тобто, можна сказати, що показники по видатках загального фонду включають всі види доходів. Також, протягом року, на виконання видатків можуть спрямовуватися вільні залишки коштів місцевого бюджету, які склалися на початок року».
Заважає політика і реформи, або які висновки зробили очільники громад
Як оцінюють фінансову спроможність в самих громадах і чи докладають зусиль для покращення ситуації – про це «Сила правди» запитала у їхніх очільників.
Мар’янівська громада має критичний рівень спроможності. До прикладу, тут капітальні видатки на одного мешканця становлять лише 4,9 гривні на рік, тоді як в інших громадах цього рівня – 300-400 гривень. Голова громади Олег Басалик каже, що причина – у політиці.
«Я б не сказав, що вона критична, фінансова спроможність. Я розумію, що деякі громади набагато краще формують бюджет і виконують, але в нас бюджет прийнятий реальний, ми його виконуємо, – ділиться Олег Басалик. – Чи можна збільшити? Так, можна збільшити дохідну частину. Але на даний час війна і тут така ситуація, що не дуже.
Я вам поясню чому така ситуація вийшла за 2023 рік. На даний час 2024 рік, а у нас остання сесія селищної ради відбулася 17 травня 2023 року. Я навіть пленарне засідання не закрив. Вона в нас залишилася ще відкритою. І після 17 травня ми нічого не могли робити, тому що я не є одноосібним розпорядником коштів, я виконую рішення сесії. Сесія не відбувається. У нас 22 депутати: 10 депутатів приходять на сесію, решта – ні. Щоб я міг розпочати сесію треба 12 депутатів».
«Я виношу питання фінансового характеру для вирішення в сесійну залу, – продовжує Олег Басалик. – Депутати не приходять, немає кворуму. Я не можу провести пленарне засідання. Тому в нас і такі показники, хоча ми бюджет виконуємо. У нас на даний час приблизно 15-17 мільйонів вільних коштів є, які ми, як селищна рада, не можемо використати. Тобто, в нас немає проблеми з дохідною частиною. У нас є проблема в самій процедурі фінансування. Ну, скажімо так, частина депутатів мають своє бачення. Це політика».
У Цуманській громаді, яка теж має критичний рівень фінансової спроможності, кажуть, що проблема у скороченні бюджетоутворюючих підприємств.
«Відносно рівня доходів у нас йде зменшення. Скажу вам чому, – пояснює селищний голова Цуманської громади Анатолій Дорошук. – У нас свого часу було чотири основних джерела надходжень. У 2020 році скоротили одну установу – там було 200 працівників з нормальною зарплатою. На той час вона (виправна колонія – авт.) платила нам десь до чотирьох мільйонів гривень різних платежів. Ну, от вона скоротилася. Далі через рік, у 2021 році, почали реформу лісової галузі і скоротили наш знаменитий Цуманський лісгосп. І маючи меншу територію, маючи цих платників, ми мали і відносно більший дохід.
Зараз, додавши територію, додавши населення, додавши комунальних бюджетних установ, ми втратили цих два бюджетоутворюючих підприємства. Це була втрата доволі серйозна. Додалися школи, дороги та інше, а платників податків зменшилося. Але намагаємося зараз це все трохи доганяти».
Щоб збільшити доходи, у громаді працюють над залученням бізнесу. За словами голови, наразі є підприємці, які планують будувати автозаправну станцію, відкривати підприємства з виробництва та переробки м’ясної та овочевої продукції.
А от у Доросинівській громаді не вважають свою фінансову спроможність критичною. Кажуть, що мають власні доходи і мають можливість робити дороги та інші корисні речі для громади.
«За 2023 рік ми виконали бюджет на 102%, все нормально, – пояснює голова громади Микола Касянчук. – Дороги ремонтуємо, все робимо, то я критичного рівня ніякого не бачу. У 2023-му у нас було 12 мільйонів гривень своїх доходів, а зараз 17 мільйонів заплановано. Треба було б більше, але виживаємо з того, що є».
Камінь-Каширська громада, яка за чисельністю населення не поступається деяким великим міським громадам, за висновками експертів має низький рівень фінансової спроможності. Втім, керівник громади так не вважає. Каже, що громада має потенціал для розвитку.
«Не можу сказати, що в нас низький рівень фінансової спроможності, – каже голова громади Віктор Пась. – Бюджет виконуємо, перевиконуємо, хоч у нас нема військового ПДФО, Збройним силам допомагаємо. Я не знаю які там експерти оцінювали, то їм судити про те, але я бачу цю громаду абсолютно розвинутою і бачу, що в ній буде розвиток в подальшому.
У нас є той капітал, який необхідний, – це люди. Хай він сьогодні не затребуваний, в нас сьогодні немає стільки робочих місць. Але закінчиться війна нашою перемогою, людський капітал стане основним ресурсом, побачите, як він буде цінитися. Ситуація, я думаю, суттєво зміниться в тих громадах, які мають велику кількість населення, тому що виробництво буде тоді базуватися на людях».
Нагадаємо, раніше «Сила правди» порахувала зарплати голів громад на Волині і кошти, які громади спрямували на допомогу ЗСУ.
