«Сіра» схема від муніципалів. Що не так із реалізацією «Безпечного міста» у Луцьку

На відеоспостереження у Луцьку в рамках програми «Безпечне місто» уже витратили більше 10 мільйонів гривень. Департамент муніципальної варти, який реалізує цю програму, розділяє тендерні і проектні роботи на окремі об’єкти і замовляє їх в однієї фірми. А бюджетні мільйони на цих роботах освоює столична фірма колишнього контррозвідника та чиновника Київської міської адміністрації. 

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив, що не так в історії встановлення відеоспостереження у Луцьку.  

Наприкінці минулого року департамент муніципальної варти Луцької міської ради уклав кілька угод на встановлення камер у різних районах Луцька. Зокрема, в один день, 18 грудня, оголосили дві допорогові закупівлі робіт із встановлення камер відеоспостереження. Перша закупівля вартістю майже 1,5 мільйона, передбачає встановлення відеокамер на вулицях Винниченка, Словацького та частині проспекту Волі. Друга закупівля, вартістю майже 800 тисяч гривень, передбачає встановлення камер на Т–подібних перехрестях міста. 

Закупівлі провели за спрощеною процедурою, а на конкурс прийшов лише один учасник – київська фірма «Інженіринг-аналітика». З нею і уклали договори на понад 2,2 мільйона гривень. Відповідно до договорів, впродовж січня цього року підрядник мав встановити камери спостереження на вулицях Винниченка, Словацького та частині проспекту Волі. А до 8 лютого обладнати камерами Т–подібні перехрестя. 

Втім, дивним виглядає той момент, що обидві вказані закупівлі мають чимало спільного: закуповуються такі ж самі роботи з однаковими кодами класифікації. Тож, вочевидь, їх можна було об’єднати в одну і провести відкритий конкурс на пошук підрядника. Однак, департамент замість цього розділяє закупівлі на окремі об’єкти і проводить по одній допороговій закупівлі на кожен об’єкт. 

Ще один момент – проєкти на роботи замовляють у тієї ж фірми–підрядника, яка і виграє конкурси.

Не дивно, що ця ж фірма потім стає переможцем у цих конкурсах – адже передбачені у проєкті вимоги до робіт та обладнання цілком можуть відповідати тим, які має чи планує фірма-підрядник. Та ця схема не нова, бо із цією компанією муніципали укладають угоди ще із 2019 року. За цей період підписали десяток угод на встановлення обладнання на суму понад 10 мільйонів гривень. 

Перший конкурс із будівництва оптично-волоконних мереж для 55-го мікрорайону оголосили наприкінці 2019 за спрощеною процедурою. У конкурсі змагались два учасники із дуже близькими цінами: «Інженіринг-аналітика» (1 151 535 гривень) та «Основи безпеки» (1 148 500 гривень). 

Але завдяки тому, що фірма «Основи безпеки» в аукціоні не знижувала ціни, «Інженіринг-аналітика» перемогла із пропозицією 1 140 000 гривень. Після цього на допорогові конкурси із встановлення відеообладнання на окремих об’єктах приходила лише фірма-переможець, тож із нею й укладали договори.

Розіграні тендери як запорука безпечних міст

Встановлення відеообладнання у місті відбувається у рамках програми «Безпечне місто», яка була прийнята Луцькою міською радою у 2019 році. На її реалізацію передбачили 50 мільйонів гривень – 30 із бюджету міста і 20 – з державного.

Водночас про таку програму йдеться і на сайті фірми-переможця «Інженіринг-аналітика». Компанія позиціонує себе фахівцем із реалізації муніципальних програм «Безпечне місто» та «Безпечні дороги» і стверджує, що всі зусилля спрямовані на побудову комплексної системи безпеки держави. У своєму доробку товариство презентує такі ж реалізовані програми у Дніпрі, Одесі, Львові. У різних містах ця програма включала різні роботи: від встановлення відеообладнання аж до встановлення огорож та нанесення розмітки.

Втім такий широкий спектр діяльності і вихід на реалізацію муніципальних програм безпеки у різних містах викликає цікавість. Фірма зареєстрована у 2017 році, а вже із 2018 року активно почала вигравати тендери. За цей час уклала понад 200 договорів на суму понад 250 мільйонів гривень. 

Проте, у деяких випадках фірма не мала необхідного досвіду на проведення робіт. Зокрема, на тендер щодо встановлення системи контролю у Львові фірма не надала потрібних документів, але її обрали переможцем. Центр громадського моніторингу та досліджень оскаржував такий вибір до аудиторської служби. Цікавим є і той момент, що учасники цього тендеру теж подали близькі ціни і не торгувались в аукціоні. 

А от іще один тендер на модернізацію системи відеоспостереження у Львові фірма розіграла із тим самим конкурентом, що і в Луцьку – ТОВ «Основи безпеки». Тут їхні ціни теж мали невелику різницю, а в аукціоні, традиційно, не торгувались. 

За схожим сценарієм відбувся тендер і в Одесі: ціни фірм-конкурентів відрізнялись лише на вісім тисяч гривень, а в аукціоні теж не торгувались. 

Так само розіграли тендер на 15 мільйонів у Закарпатті: ціни тих самих учасників мали невелику різницю, під час аукціону знизились несуттєво і перемогла знову «Інженіринг-аналітика». 

Загалом, за даними ресурсу Clarity project, фірма «Основи безпеки» стала головним конкурентом ТОВ «Інженіринг–аналітика» і впродовж двох останніх років вони разом взяли участь у 27 конкурсах.

За інформацією видання «Наші гроші» фірма «Основи безпеки» у 2017 році встановлювала систему відеоспотереження на замовлення Київської ОДА. Згодом правоохоронці з’ясували, що цю фірму обрали переможцем тендеру незаконно, а встановлене нею обладнання не працює. Керівник ТОВ «Основи безпеки» Андрій Сапсай у 2012 році був довіреною особою кандидатки у нардепи від «Батьківщини» Уляни Мостіпан.  

За інформацією аналітичної системи YouControl, фірма-переможець «Інженіринг-аналітика» має чотирьох засновників: Юрчевський Євген Ігорович, Кравченко Валентина Василівна, Сохан Олег Євгенович та Клебан Валерій Анатолійович.

Із початку створення компанії її засновниками були Валентина Кравченко та Євген Юрчевський, який водночас був і керівником компанії. У 2010 році його обрали депутатом Києво-Святошинської районної ради від партії «Батьківщина». 

Валерій Клебан серед засновників цієї фірми з 2019 року. «Силі правди» він розповів, що працював контррозвідником у Службі безпеки України, згодом очолював управління у головному науково-технічному управлінні СБУ, був очільником науково-дослідного інституту технологій кібербезпеки та захисту інформації. Його дружина Людмила Клебан досі працює в адміністрації Держспецзв’язку.

Певний період Валерій Клебан також працював у Київській міській державній адміністрації у департаменті інформаційно-комунікаційних технологій. Саме в цей період у столиці теж запроваджували систему відеонагляду «Безпечне місто» у рамках прийнятої концепції «Kyiv Smart City 2020». Координаторами цієї системи виступили Ярослава Бойко, донька нардепа від ОПЗЖ Юрія Бойка, та керівник департаменту, у якому працював Валерій Клебан, Юрій Назаров.

Запровадження цієї системи у Києві звелося до монопольного права кількох компаній, які вигравали тендери і ставили обладнання, постачальниками якого є самі. У цих тендерах брали участь багато компаній із подібними назвами, спільними засновниками та бенефіціарами. В одній із таких компаній певний час був керівником і Олег Сохан, який нині є керівником у ТОВ «Інженіринг–аналітика». А Валерій Клебан став науковим консультантом проєктів «Безпечне місто».

Також, за інформацією ЗМІ, ще одна засновниця «Інженіринг-аналітики» Валентина Кравченко була в числі засновників фірми «Бест віжин», куди згодом увійшов цілий рід споріднених фірм, пов’язаних зі сферою відеообладнання та спостереження. Наприклад: «Відеоперспектива», «Відеогрупа», «Відеомережа», «Надійні системи», «Світ камер» та інші.  

Прикметним є і той факт, що «Інженіринг-аналітика» є авторизованим представником компанії «Hikvision», тож і в Луцьку, і в Києві  встановили обладнання саме цієї фірми. І як зазначають ЗМІ, у Києві під цього виробника спеціально «заточували» тендерну документацію. Втім, тут поставили під сумнів впровадження системи «Безпечне місто». Зокрема, фахівці висловили зауваження до системи і заявили, що така система не є аналітичним інструментом, а просто реалізує функцію спостереження у реальному часі. 

Найдешевше, поетапно і з «сірою» схемою

Чому ж у Луцьку проєкти на роботи та й самі роботи замовляють в однієї фірми, а закупівлі проводять на окремі об’єкти, а не в цілому? 

У департаменті муніципальної варти все пояснили дешевшою ціною та поетапністю: «… обрали для розробки проектно-кошторисної документації ТОВ «Інженіринг-аналітика», оскільки вартість робіт у цієї компанії була найнижчою, а терміни виконання – найкоротшими. А враховуючи, що проєкти з будівництва комплексних систем відеоспостереження дороговартісні і потребують значного часу для їх реалізації, було прийняте рішення будувати міську систему «Безпечне місто» поетапно, окремими комплексами».

Та юристи в такій поетапності вбачають «сіру» схему, з допомогою якої уникають відкритих торгів. 

– Згідно інформації, розміщеної в системі Prozorro, замовник (департамент муніципальної варти), закуповуючи роботи щодо встановлення відеокамер по місту, провів 8 спрощених закупівель. Для цих робіт було виготовлено 3 різні проєкти по 49 тисяч гривень кожен, – роз’яснює юристка громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак. – Логічно, що роботи слід було виносити на тендер хоча б в межах відповідного проєкту (хоча інші міста замовляли один проект і для цього проводили одну закупівлю у межах єдиного кошторису). Однак замовник пішов шляхом поділу робіт за окремими вулицями, навіть виділивши окремі роботи з одного проєкту.

Вказана поведінка замовника схожа на «сіру схему» поділу предмету закупівлі таким чином, щоб не проводити відкриті торги. Однак встановити, чи є тут порушення, за яке передбачено відповідальність ст. 164–14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зможуть аудитори Державної аудиторської служби України.

І проєкти, і роботи замовлялися у одного виконавця. При чому, замовлення проєкту на одне місто зробили 3-ма частинами по 49 тисяч кожна, і проектанта було обрано без конкурсу (якби замовлення полягало в одному єдиному проєкті, то слід було б проводити конкурс через спрощену закупівлю в системі Прозорро).Саме тому не випадковою видається і участь у закупівлі в ролі виконавця проєктанта таких робіт. Участь у закупівлі робіт проєктанта цих робіт не є порушенням, але цьому сприяли дії замовника щодо поділу предмету закупівлі на виготовлення проекту, а потім і самих робіт. Вказане теж може бути предметом перевірки аудиторів, а якщо припустити й наявність корупційних ризиків, то і правоохоронних органів.

 «Ознаки домовленостей будуть завжди», – підрядник

Науковий консультант програми «Безпечне місто» і засновник ТОВ «Інженіринг-аналітика» Валерій Клебан спільну участь у багатьох торгах із однією фірмою пояснює вузьким переліком учасників цього ринку. Мовляв, коло учасників цього ринку дуже вузьке, тому і доводиться конкурувати з тими самими.

– Часто ваше підприємство бере участь у закупівлях разом із ТОВ «Основи безпеки», – журналіст.

– Так, у 22 закупівлях, – Валерій Клебан. 

– У цих закупівлях ціни учасників дуже близькі, вони не торгуються – це схоже на домовленості. 

– Ціни у нас у всіх тендерах по всій Україні абсолютно однакові. Не може Львів купити дорожче, ніж купив Дніпро, Дніпро не може купити дорожче, ніж Одеса. Встановлена чітка ціна.

– А щодо ТОВ «Основи безпеки» і вашого підприємства?

– Компанії, які працюють на ринку безпечних міст, аж три на всю Україну. Насправді є дрібні компанії, які виконують в тому числі і наші замовлення. З якими ми десь конкуруємо… 

– Але якщо два учасники разом приходять на торги, не знижують цін, то це ознаки домовленостей?

– Ви знаєте, ознаки домовленостей на такому вузькому ринку будуть завжди, тому що перелік компаній, які приймають участьу цих тендерах, невеликий. Відкрийте клеріті (сервіс Сlarity-project) і подивіться перелік компаній з якими «Інженіринг-аналітика» заходила на торги. Там 20 компаній, а «Основи безпеки» – перша.

Підрядник також розповів, що в системі «Безпечне місто» використовують хмарні технології, які дозволяють користуватися відеозаписами не лише департаменту муніципальної варти, а й поліції. 

– Поліція має доступ майже до всіх встановлених камер, їх у Луцьку більше трьохсот, 80 із них розпізнають номерні знаки, – пояснює речниця Управління Національної поліції у Волинській області Ольга Бузулук. – Це відбувається і онлайн, і за заявами, і поліцейські заїжджають у Центр безпеки міста Луцька особисто та переглядають чи беруть необхідне відео. Ця робота триває і вдосконалюється. Але вже є чимало злочинів і правопорушень, розкритих завдяки такій співпраці. Потрібне додаткове обладнання і програмне забезпечення, щоб покращити цю роботу ще більше, і ця робота також ведеться. Міськрада має придбати необхідну аналітичну платформу, тоді буде повноцінний, належний доступ та робота відеоаналітики.

Карта розміщення відеокамер в рамках проєкту «Безпечне місто Луцьк». Карта створена на основі аналізу робочих проєктів. Точні локації і номери обладнання можуть відрізнятися від вказаних.

За час реалізації цього проєкту у Луцьку побудували 48 кілометрів волоконно-оптичних ліній зв’язку та встановили понад 300 відеокамер у різних районах міста. Та сірі схеми на цьому не закінчились. У березні ТОВ «Інженіринг-аналітика» знову виграло мільйонний тендер у департаменту. Його ціна відрізнялась від конкурента всього на тисячу гривень.

Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy

Валентина Куць

Журналістка Центру журналістських розслідувань "Сила правди", з жовтня 2017-го до березня 2020-го – директор Центру