Луцький міськрайонний суд закрив адміністративну справу щодо дружини екс-прокурора Волині Андрія Гіля Тетяни Гіль, яка вчасно не повідомила Нацагентство з питань запобігання корупції про придбання і продаж дорогих позашляховиків.
Таке рішення Луцький міськрайонний суд прийняв 29 березня.
Нагадаємо, Центр журналістських розслідувань «Сила правди» писав, що дружина колишнього прокурора Волині, ветерана прокуратури Андрія Гіля Тетяна Гіль не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про продаж свого автомобіля «Lexus» 2010 року випуску та придбання автомобіля «Toyota Land Cruiser 200» 2014 року випуску за 620 тисяч гривень.
З 2012 року жінка працює в управлінні Державної міграційної служби у Волинській області, тож протягом десяти днів з моменту купівлі або продажу майна мала б подати на сайт НАЗК форму змін у майновому стані, але не зробила цього. За півтора року ніхто з правоохоронців і колишніх колег Андрія Гіля цього «не побачив», аж поки про це не написав Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Після публікації юристи проекту «Тисни!» громадської організації «Том 14» звернулися до НАЗК та поліції. Волинська поліція навіть склала проект протоколу про адміністративне правопорушення, однак в прокуратурі області таку ініціативу не підтримали. Прокурори не побачили «прямого умислу» у вчиненні порушення.
Натомість, НАЗК в лютому склала на Тетяну Гіль два протоколи – за відсутність повідомлення про продаж старого авто і купівлю нового. І направила на розгляд до Луцького міськрайонного суду.
До слова, саме в цьому суді три роки тому помічником одного з суддів працювала дочка Андрія та Тетяни Гілів, дружина заступника начальника Волинської митниці Юрія Терещука Галина Терещук.
У суді Тетяна Гіль не визнала своєї вини. Разом із адвокатом наголошувала на процесуальних помилках, які допустили співробітники НАЗК. Як от, неналежний виклик до Нацагентства на пояснення, ненадання копій складених протоколів, нероз’яснення її прав.
Також захист попросив суд витребувати копії договорів купівлі-продажу автомобілів Тетяни Гіль. Виявилось, що оригінальні договори, які надав сервісний центр МВС, відрізняються від договорів, які містяться в матеріалах справи і за якими склало протоколи НАЗК. Щоб з’ясувати, чому склалася така ситуація, до суду двічі викликали представника Нацагентства, який складав протоколи. Однак, на розгляд справи він так і не приїхав.
Захисник співробітниці міграційної служби наголосив також на тому, що придбання нового авто Тетяна Гіль відобразила в своїй щорічній декларації за 2017 рік. Мовляв, після перевірки правоохоронцями цієї декларації нібито ніяких порушень виявлено не було, а лише тепер. На його думку, справа підлягає закриттю, бо терміни виявлення правопорушення минули, тож НАЗК пізно схаменулось.
Суд підтвердив, що Тетяна Гіль дійсно не подала повідомлення до НАЗК після продажу і придбання автомобілів. Однак, суд не побачив у таких діях адміністративного правопорушення.
Основна причина – протоколи, які склало НАЗК, не можуть бути допустимими доказами.
Суд, посилаючись на Закон України «Про запобігання корупції» та порядок перевірки подання е-декларацій, зазначив, що повноваження щодо перевірки подання чи неподання декларацій держслужбовцями покладені на відповідні антикорупційні підрозділи в органах влади. І така перевірка мусить проходити протягом 10 днів з останнього дня подачі.
В управлінні міграційної служби Волині за це відповідає головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції. Однак у вказані терміни антикорупційний спеціаліст порушень термінів подання декларацій з боку Тетяни Гіль не виявив.
Також суд вирішив, що тримісячний термін притягнення до адмінвідповідальності потрібно рахувати з квітня 2018-го року, а не з лютого 2019-го, коли НАЗК склало протоколи. З огляду на це та інші вказані недоліки в матеріалах справи, голова Луцького міськрайонного суду Анатолій Пахолюк постановив закрити провадження у справі за відсутністю складу адмінправопорушень.
Юристи проекту «Тисни!» громадської організації «Том 14» (Bihus.info), які і зверталися в НАЗК із заявою про порушення з боку Тетяни Гіль, здивовані таким рішенням.
У постанові суд посилається на Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій. Суд стверджує, що відповідно до цього Порядку, межею строку виявлення невчасного подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є десятий робочий день з останнього дня подання декларацій (01 квітня), тобто у випадку Тетяни Гіль – 14 квітня 2018 року. Але, вказаний Порядок регламентує такі строки саме для декларацій (щорічних, після звільнення, перед звільненням та ін.), а не для повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, тож аргументація суду в даному випадку не зовсім зрозуміла, – зазначає юрист проекту «Тисни!» Ліза Середіна.
Юристка припускає, що суд неправильно витлумачив порядок перевірки декларацій.
Є три місяці з дня виявлення та два роки з дня вчинення виявлення – це коли хтось помітив і написав заяву, а саме невчасне подання повідомлення – це вчинення. Тут, наскільки я зрозуміла, суд рахує ці три місяці з дати вчинення, точніше через 10 днів з дати невчасного подання повідомлення, бо ніби керівник мав за ці 10 днів помітити це порушення. Тобто те, що вони неправильно рахують строки певно пов’язано з тим, що вони неправильно витлумачили отой «Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій», – вважає юристка.
На таке рішення Луцького міськрайонного суду прокурор Надія Артиш подала апеляційну скаргу, однак Волинський апеляційний суд в особі судді Віталія Денісова повернув її, бо, мовляв, прокурор в цій ситуації не могла подавати апеляцію. Тому постанова, винесена Анатолієм Пахолюком, набула чинності.
Така гуманність суду не проявляється стосовно тих, у кого немає серед родичів колишніх прокурорів.
Якби суд таки визнав винною Тетяну Гіль, їй би загрожувало звільнення з роботи. Як це, наприклад, було у випадку зі співробітницею управління соцзахисту населення Ківерцівської райдержадміністрації Галиною Лущинською. Жінка продала квартиру, бо треба були гроші на лікування внука, а повідомлення про це на сайт НАЗК не подала. Через півтора року після цього поліцейські склали на жінку протокол, а невдовзі Ківерцівський райсуд визнав її винною і призначив штраф. Лише в апеляції її справу переглянули і обмежились усним зауваженням.
Суворою Феміда виявилася і до державного кадастрового реєстратора відділу у Маневицькому районі Головного управління Держгеокадастру в області Павла Козліка. Чоловік подав повідомлення до НАЗК про придбання старенької іномарки на 17 день, що виявилося запізно. За два місяці – протокол від поліцейських, вже невдовзі – штраф від Маневицького райсуду. Павлу Козліку пощастило менше – апеляція залишила незмінним рішення в його справі, тож чоловік в результаті втратив роботу.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
