Неточні дані чи неперевірена інформація легко можуть стати причиною появи фейків у медіа. Упродовж 5-9 липня фактчекери проекту INFOCRIME виявили три фейки та 69 матеріалів з маніпуляціями.
За цей період фактчекери INFOCRIME Lutsk проаналізували 1854 матеріали на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та стрічку 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.
Сайт Район.in.ua уже вкотре показав, що дотримується професійних стандартів. На цьому сайті не було фейків, джинси та маніпуляцій.
Такі дані отримали в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору командою проєкту Infocrime Lutsk за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
Неправдива інформація від політика та у медіа
Застаріла інформація може стати причиною поширення неправдивої інформації.
На сторінці у Facebook політика Ігоря Палиці з’явилося неправдиве твердження: «Для порівняння: у сусідній Польщі, попри жорсткіший карантин, рівень безробіття сьогодні складає лише 3%!». Насправді, за офіційними даними управління статистики Польщі, на сьогодні за найновішими даними (станом на травень 2021 року, – авт.) рівень безробіття у Польщі становить 6,1%.
Посилання в новині на анонімний телеграм-канал – це ненадійне джерело інформації. Завжди інформацію треба ретельно перевіряти. Варто записувати додаткові коментарі, щоб запобігти виникненню фейків у медіапросторі.
Наприклад, на сайті «ВолиньUA» написали новину «Погрожував пістолетом: у місті на Волині чоловік спробував пограбувати ювелірний магазин», посилаючись на один з телеграм-каналів. Проте ця інформація виявилась фейковою. Офіційних коментарів медиків і поліції ніхто не брав, щоб дізнатися про цю ситуацію детальніше.
Журналісти видання «Буг» з’ясували, чому до ювелірного магазину приїжджала швидка та поліція. Як виявилось, охоронцю магазину стало погано та почався напад епілепсії.
Про умовно безпечну і «небезпечну» ковбаcу з’явилась інформація на сайті «ВолиньUA» зі згадкою про те, які ковбаси лікарі не радять вживати. Однак у новині лікарів не згадали. На сайті «ВолиньUA» одразу привернув увагу заголовок «Лікарі назвали види ковбас, які необхідно вилучити з раціону». У матеріалі є неактивні посилання. Якщо ж погуглити, то першоджерелом є особистий блог автора Артура Федорова на «Медикфорумі». Цікаво, що у опублікованому тексті взагалі немає посилань на конкретний висновок, який зробила група медиків в рамках якогось дослідження.
Маніпулятивні заголовки
У заголовку «Українцям, які повернулися з-за кордону знову треба встановлювати додаток «Вдома.Подробиці» є маніпулятивне узагальнення. Насправді, йде мова не про всіх громадян, які були за кордоном. На сайті ІА «Волинські новини» далі в тексті пояснюють, що після повернення з Росії, Індії, Португалії та Великої Британії треба встановлювати застосунок «Вдома». Однак прочитавши лише заголовок, можна подумати, що це стосується всіх.
На сайті «Під прицілом» є новина із мовою ворожнечі та з маніпулятивним узагальненням. У назві «Гори розкиданого сміття та шум: жителі міста на Волині скаржилися на хасидів» є перебільшення, щоб викликати певні емоції у читачів. У новині писали про приїзд хасидів до Володимира-Волинського, куди вони приїздили помолитися. Текст новини не супроводжується фото, де було б видно «гори» сміття, про які йшлося у заголовку. На сайті є лише головне фото, де видно пакети зі зібраним сміттям. Однак автор цього фото не вказаний.
Міський голова Володимира-Волинського Ігор Пальонка у цій новині пояснив, що приїжджі лишили після себе сміття, оскільки договір оренди передбачав, що прибрати територію після святкування зобов’язаний орендодавець. Прибрали ж сміття комунальники.
Цю новину можна було написати по-іншому. Наприклад, розібратися в чому причина, що сміття вчасно не вивезли? Чи вистачає смітників у місті? Чи немає у місті проблем із вивезенням сміття з міста?
Джинса у медіа
У період моніторингу було аж 33 матеріали із ознаками замовності. Переважно це була політична реклама, але жодним чином не позначена.
В українському законодавстві немає такого поняття, як джинса. Однак у частині 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу» зазначено, що у рекламних текстах має бути позначка «реклама» чи «на правах реклами». Тобто якщо хтось оплатив матеріал, то читач має бачити позначку.
Неналежно маркованих текстів було всього 27. Неналежним маркуванням зловживали у текстах про будівельні компанії, нові житлові будинки, про агрофірми, певні платні послуги.
У сюжеті «12 каналу» за 8 липня про експрезидента Петра Порошенка є ознаки замовності. У сюжеті йдеться про те, що він передав українським військовим на Донбасі певне обладнання, а також говорив із бійцями. Писав також і сайт «Конкурент» про передачу обладнання для військових від Петра Порошенка.
На ТРК «Аверс» можна побачити сюжет з ознаками замовності про виступ голови Волинської обласної ради Григорія Недопада на сесії Полтавської обласної ради. Політик запросив полтавчан «на синьооку Волинь» та розповів про підприємство «Волиньприродресурс», що видобуває бурштин.
На сайті ІА «Волинські новини» є публікація про те, що в Луцьку презентували краудфандингову програму «Зерна правди». На заході була не лише народна депутатка Ірина Констанкевич, а й письменниця Оксана Забужко. Однак на сайті навіть нічого не написали у новині, що письменниця сказала на заході. Але в тексті є слова політикині з посиланням на її сторінку в Facebook.
На сайті «Волинь24» є новина з ознаками замовності про те, що депутати Громадянського Руху «СВІДОМІ» зустрілися із директором КП «Луцькспецкомунтранс», щоб обговорити плани щодо встановлення підземних смітників. Текст можна було написати по-іншому, зокрема, не акцентувати на діяльності політиків та тому, що ще не відбулося.
Висновок: При першому ж сумніві щодо достовірності інформації журналістам варто перевіряти факти. Не можна без перевірки копіювати інформацію з соціальних мереж. Читачі мають отримати вже опрацьований матеріал, а не «сирі» дані, мовляв, «самі розберетесь». Перевірка фактів допоможе уникати оприлюднення неточних даних. Варто обов’язково аналізувати інформацію навіть тоді, якщо це новини.
Читач має право знати, якщо хтось оплатив рекламу. Тому аби не було джинси, варто рекламу маркувати правильно.
Мая Голуб, Антон Бугайчук проєкт INFOCRIME Луцьк
До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Під прицілом, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 5 -9 липня 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
