Суд виправдав луцького нотаріуса Олексія Сушика у справі про підробку договору довічного утримання та довіреності на автомобіль. У слідства не вистачило доказів, щоб довести неправдивість підписів на обох документах. Відтак, нотаріуса визнали невинним.
Такий вирок Луцький міськрайонний суд виніс 10-го червня.
За матеріалами справи, правоохоронці звинуватили нотаріуса Луцького районного нотаріального округу, чоловіка судді Шацького районного суду Наталії Сушик Олексія Сушика у підробці двох документів. Досудове слідство з’ясувало, що він нібито навмисне підробив угоду довічного утримання та довіреність на автомобіль.
Перший випадок трапився ще 17 грудня 2014-го року близько 13 години. За даними слідства, того дня Олексій Сушик підробив договір про довічне утримання, попередньо змовившись з людиною, яку слідство так і не встановило. Згідно з документом, власниця квартири відчужила своє житло на користь іншої жінки, яка взамін мала її довічно утримувати та доглядати.
Однак, за даними слідства, власниця квартири насправді не підписувала документу. При цьому вона навіть не зверталась до нотаріуса. Відтак, Олексій Сушик мав би відмовити у посвідченні та видачі такого договору. Однак, слідство так і не з’ясувало, хто саме підписав документ замість власниці житла. Окрім того, недійсним цей договір 19 травня 2016-го року визнав і Луцький міськрайонний суд.
Під час судового засідання свідчила племінниця власниці квартири. Вона розповіла, що жінка проживала сама. За нею доглядала соціальна служба. Як йдеться у сюжеті ТРК «Аверс», жінкою опікувались саме працівники Територіального центру соціального обслуговування у Луцьку. За життя власниця квартири склала заповіт на житло та мала лишити його племінниці і її матері. Остання відвідувала тітку приблизно три рази на тиждень, вони підтримували родинні відносини.
У грудні 2014-го соціальні служби поклали жінку в хоспіс, оскільки її здоров’я погіршилось. Згодом у лікарні вона померла. На думку племінниці, підозріло швидко соціальні служби хотіли її поховати. Однак, вона, знаючи волю тітки з приводу її поховання, хотіла запросити подруг, родичів, сусідів жінки. Проте не змогла знайти зошит, де були записані їхні контактні дані. Відтак, тітку поховали на наступний день.
При цьому, за словами родички померлої жінки, вона не повідомляла їм про те, що планує переписати на когось квартиру. Про те, що сталось з житлом, вони дізнались коли побачили, що з квартири тітки виносять речі. Тоді ж вперше почули про договір довічного утримання. Однак, за її словами, жінка не могла його підписати. Це також встановила й відповідна експертиза, а суд визнав угоду недійсною.
Натомість, жінка, на яку власниця й переписала квартиру Марія Ковальчук, розповіла, що та сама захотіла укласти з нею договір довічного утримання. Вона зазначила, що родичі не допомагали пенсіонерці, хоч вона і потребувала допомоги. За нею доглядали працівники соціальної служби.
За словами жінки, з власницею квартири її познайомила на той час очільниця управління соціального захисту, з якою вони були раніше знайомі. Вона розповіла їй про пенсіонерку, яка шукає людину для догляду. На що жінка погодилась. Пенсіонерка хотіла, аби жінка просто до неї приходила і спілкувалась, адже як такого догляду не потребувала, бо її доглядали працівники соціальної служби. Вона прийняла таку пропозицію. Також пенсіонерка просила поховати її після смерті.
Так, вона приходила до жінки додому, доглядала за нею, спілкувалась та купувала продукти харчування. Згодом власниця квартири сама попросила її звернутись до нотаріуса, аби оформити договір довічного утримання. Олексія Сушика вона раніше не знала, вперше звернулась до нього з таким проханням. При цьому попросила його відвідати жінку вдома, адже вона не могла ходити.
У домовлений час нотаріус приїхав до пенсіонерки та поспілкувався з нею. Після цього він підготував договір і приїхав для його підписання знову. Обидві жінки прочитали та підписали угоду. При цьому власниця квартири підписувала договір лівою рукою, оскільки права була забинтована.
Також у суді свідчила й колишня начальниця управління соціального захисту. Вона підтвердила, що дійсно, познайомила власницю квартири з жінкою, на яку потім її переписали. Як йдеться у сюжеті ТРК «Аверс», свідком у суді була колишня завідувачка відділення соціальної допомоги вдома Луцького міського територіального центру соціального обслуговування Ольга Байда.
Ще одна працівниця соціальної служби, яка доглядала за жінкою близько 20-ти років, розповіла, що бачилась з пенсіонеркою п’ять разів на тиждень. Вона готувала їй, прала, купувала продукти харчування, купала. За весь цей час жодного разу не бачила удома в жінки родичів. І сама вона говорила, що самотня.
Однак останнім часом, коли приходила до жінки після вихідних, помітила, що у квартирі була приготована їжа. Про те, хто готував, вона не розповідала. У грудні 2014-го року її стан погіршився. Жінка майже не вставала. У неї з’явились пролежні, і тодішня начальниця управління соцзахисту відправила її в лікарню.
Окрім того, правоохоронці заявили й про інший випадок з підробленням документів нотаріусом. Зокрема, йшлось про оформлення довіреності на авто, яке він видав 2 лютого 2017-го року близько 15 години. Слідство також не встановило, з ким саме домовлявся про підробку документів нотаріус.
Тоді він нібито видав довіреність на автомобіль жінки «Renault Scenic» 2007 року випуску для колишнього чоловіка власниці. А вже 4 лютого 2017-го року той продав та перереєстрував право на автомобіль. За даними правоохоронців, цей документ не відповідав дійсності, адже жінка не хотіла давати такої довіреності та підписувати її. Відтак, нотаріус мав би відмовити у посвідченні та видачі документу.
Допитана в судовому засіданні власниця автомобіля розповіла, що чоловік оформив документи без її згоди. Право власності на машину належали їй. Автомобіль вони купували у шлюбі, однак за гроші від продажу її квартири. Разом ним і користувались. Однак наразі вони розлучились та ділять майно. Після розірвання шлюбу колишній чоловік автомобіль забрав собі і не повернув. Жінка також розповіла, що у день, коли оформлювали довіреність, вона була за межами області. Також не губила і не давала нікому свого паспорту, а до нотаріуса не зверталась.
Однак колишній чоловік у суді розповів свою версію подій. За його словам, колишня дружина після розлучення намагалась продати автомобіль, щоб поділити кошти. Після невдалих спроб, вона принесла йому на роботу доручення і сказала, щоб продажем машини займався він. Жінка передала йому лише довіреність, оскільки нібито загубила технічний паспорт. Після цього він перереєстрував автомобіль на свого кума. Половину коштів за машину пропонував повернути дружині. Однак та нібито відмовилась і вимагала повернути автомобіль.
Під час розгляду справи у суді Олексій Сушик не визнав своєї вини по обох випадках. Він розповів, що для оформлення договору довічного утримання до нього звернулась незнайома раніше жінка. А сам документ оформлювали вдома у власниці, бо вона не могла ходити. За його словами, пенсіонерка підписувала угоду лівою рукою, бо права у неї була забинтована. При цьому Олексій Сушик детально описав обстановку в квартирі. Також він розповів, що не мав сумнівів у тому, що власниця сама хотіла оформити такий договір.
Окрім того, Олексій Сушик разом з захисником просили визнати недопустимим доказом почеркознавчу експертизу, яку проводив Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при УМВС України у Волинській області. Вони зазначали, що експерт та слідчий фактично працюють в одній установі – МВС України. І це, на їх думку, ставить під сумнів правдивість та правильність висновку. Також, за їх словами, достовірно невідомо, чи зразки почерку за якими проводилось дослідження, дійсно належать власниці квартири. При цьому експерт не мав зразку почерку жінки лівою рукою. Також слідчий не вилучав оригіналів документів, за якими робили експертизу. Крім того, він не приєднував їх до матеріалів провадження.
Щодо ж оформлення довіреності на автомобіль, то у цій справі сам нотаріус пам’ятав менше деталей. За його словами, з приводу такого питання до нього звертається чимало людей, тому конкретно цього випадку він не пригадує. За його словами, найімовірніше до нього звернулась жінка, яка дала паспорт на прізвище власниці автомобіля та попросила посвідчити довіреність на ім’я її чоловіка.
Він також перевірив чи не вважається паспорт втраченим та зробив копії документів. Оскільки Олексій Сушик побачив необхідні документи і з ними все було гаразд, то він й не сумнівався, що паспорт належить саме цій жінці. При цьому він не виключає, що до нього могла звернутись інша жінка, яка була візуально схожою на фото у паспорті. У змову він ні з ким не вступав та нічого протизаконного не вчиняв. При цьому сам факт того, що підпис на довіреності не належить власниці автомобіля, він не оспорює. Відтак, Олексій Сушик просив суд повністю виправдати його.
За ініціативою суду під час засідання допитали експертку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області, яка підтримала свій висновок. Однак нотаріус та захисник до її слів віднеслись критично, адже, за їх словами, у неї не було зразків почерку жінки лівою рукою.
Суд призначив повторну судово-почеркознавчу експертизу, яку проводив Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз. Однак експерти установи не змогли надати висновок через відсутність достатніх зразків почерку. Суд неодноразово направляв ухвали, щоб зібрати потрібні дані, однак і цього виявилось недостатньо. Таким чином висновок першого експерта визнали недопустимим доказом. А інших доказів, які доводили б вину Олексія Сушика у цій справі не знайшлося.
Така ж ситуація склалась і з підозрою у підробці довіреності на автомобіль. Досудове слідство не знайшло людину, яка підписала документ замість власниці. Окрім того, не знайшлося доказів того, що нотаріус навмисне підробив документ.
Відтак, суддя Ярослав Артиш визнав Олексія Сушика невинним та виправдав його через недоведеність вини у вчиненні порушень. Окрім того, судові витрати за проведення експертиз вирішили залишити на рахунку держави та скасувати запобіжний захід щодо нотаріуса у вигляді особистого зобов’язання.
У матеріалах справи залишили документи, що стосувались оформлення договору довічного утримання та довіреності. Окрім того, суд скасував арешт на автомобіль «Renault Scenic».
Нотаріус Олексій Сушик є чоловіком судді Шацького райсуду Наталії Сушик. Її у 2018-му році правоохоронці затримали під час отримання 10 тис. доларів США. За версією слідства, гроші суддя одержала за посередництва тодішнього заступника міського голови Луцька Олександра Рачкова нібито за прийняття позитивного рішення у справі раніше судимого волинянина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВПЛИВОВІ РОДИЧІ ВОЛИНСЬКИХ СУДДІВ
У лютому 2019-го року цю справу закрили. Тоді адвокат Артур Мартіросян розповідав, що вину Рачкова та Сушик довести у суді не вдалося, оскільки хабар тодішньому заступнику мера нібито пропонував провокатор, «завербований» правоохоронцями. А пресслужба Шацького районного суду назвала відкриття справи проти Наталії Сушик «провокацією» та «фальсифікацією».
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала про сина судді Наталії Сушик Назара Храновського. У лютому цього року він став помічником Луцького міського голови Ігоря Поліщука.
