Понад п’ять років не давало нормально жити мешканцям містечка Рожище на Волині підприємство «Вудленд Україна». На місці колишньої швейної фабрики воно організувало обробку деревини ще до того, як офіційно завершило реконструкцію. Люди скаржилися, що виробництво надто шумне, засипає навколишні обійстя тирсою і сажею. А ще викиди з димаря шкодять людям з алергією. Усі роки керівництво підприємства годувало потерпілих обіцянками, що все виправить.
Чому виникла така ситуація навколо компанії і що не так з реконструкцією з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сили правди».
Чому скаржаться люди
До 2012 року у Рожищі на вулиці Промисловій, 15 діяла швейна фабрика «Динамо». Вона працювала безшумно і без шкідливих викидів. Проте все змінилося в 2017, коли на цій території запрацювало деревообробне підприємство «Вудленд Україна».
«У нас виник конфлікт, бо це все працює не по плану, з порушенням закону. Оця кран-балка вона не повинна тут стояти. Тут літом навіть страшно ходити. Дітям, нам. Воно може обірватися, впасти, ще когось забити. Оця пилюка, оця котельня парова, вона не повинна тут стояти. Вона повинна стояти як мінімум 50 метрів від хати. А хіба тут є 50 метрів? А якщо вона зірветься?
Пилюка – це страшне. От в мене внуки виїхали в село, бо вони не можуть тут жити, вони постійно хворіють на алергію. Маленькі внуки: 4 роки і 5 місяців. Сажа і пилюка летить постійно. Все псується. Підвіконня в мене вже зіпсовані. Неможливо жити в такій ситуації. Я – алергік, постійний кашель. Дихання перебивається. Куди то таке? Я розумію, що їм треба робочі місця, але мені треба здоров’я», – розповідає найближча до виробництва сусідка Віра Сегеда.
Ще одна сусідка виробництва – Наталія живе метрів сто від підприємства «Вудленд».
«В першу чергу обіцяли фільтри поставити, такі як на «Цунамі» (ще одне деревообробне підприємство в Рожищі, – авт.), наприклад. Там я не чую ні шуму, ні забруднення такого як тут. Ми збирали підписи, подавали також до суду. Наша городина вся в тирсі і сажі. І ще під час війни, коли тривога, коли ніяке підприємство не працювало, вони працювали і в нічний час. З труби іскри летять, то це видно», – бідкається Наталія Давидюк.
«Тут стільки тирси налітає, що весною їхні робочі беруть лопати, віники, на тачку і вивозять. Я торік посадила картоплю, то в оцьому куточку вона навіть не зійшла. Тому що це не та тирса, яку можна в город давати. Це – пропарена тирса. Вона не перегниває. Я не можу тут нічого посадити, ні помідора, ні капусти. Капуста, то взагалі вся в тирсі. Її не можна їсти. Я не знаю як далі жити», – каже Віра Сегеда.
«Уночі то там просто смолоскип палає з труби. І зразу попіл осідає. Чорно. Машина зразу сіра. Якщо відкрити двері в хаті, то штори і тюлі зразу будуть сірі, як дим», – додає ще один сусід Микола Ковтунюк.
Скаржилися мешканці й на те, що «Вудленд» не зробив захисної смуги від будівель. Виробничі приміщення мають бути на відстані не менше 50 метрів, або відділені високим парканом. Жодного з цього до березня 2023 року не було.
Хто власник «нашумілої» компанії
Товариство «Вудленд Україна» офіційно заснували ще в 2009. Тоді серед власників були відомий волинський бізнесмен, народний депутат двох скликань, співвласник агропромислової групи «Пан Курчак» Сергій Мартиняк, його бізнес-партнер білорус Сергій Горлач та екскерівник волинських лісівників Богдан Колісник. Згодом Колісник вийшов із засновників фірми. У жовтні 2022-го підприємство офіційно переписали на рідну племінницю Сергія Мартиняка Богдану Кварцяну, вивівши із складу бенефіціарів компанії громадянина Білорусі Сергія Горлача, аби уникнути можливих негативних наслідків.
«Ми скаржимося постійно. Тут директори так міняються часто, що я вже не знаю з ким говорити. А самого головного Мартиняка чи того білоруса їх ніколи і не бачила. А ці директори, що тут є, то що з ними говорити. Один може послати, другий промовчить. А своє роблять», – каже Віра Сегеда.
«Нам легше сказати, куди ми не зверталися: і в екологічну службу, в прокуратуру неодноразово. І в Київ я писала. Кругом приходять відписки. А поліцію ми викликаємо. Буває, що по два рази на день. Оце поліція найбільше штрафи виписувала», – розповідає Наталія Давидюк.
Мешканці підтверджують, що контрольні органи постійно приходять заміряти рівень шуму. Але значних порушень не виявляють.
«Я їх останній раз навіть не впустила. Кому той цирк потрібний? Або ви працюєте і нормально знімаєте, або оцього всього мені не треба. І я зробила зауваження. Я останній раз помітила, коли знімала лабораторія, я помітила останні цифри, бо ж зараз все електронно визначається. Що там зовсім не ті цифри, що були в паперах. Коли я запитала, вона сказала: «Ви може щось не додивились». Воно мене дуже образило. Оті цирки», – зневірилася Віра Сегеда.
Підприємство «Вудленд Україна» неодноразово перевіряла Держпродспоживслужба. Виносила приписи на усунення порушень. На підприємстві в ході перевірок зафіксували перевищення допустимого рівня шуму в середньому на 10 децибел понад допустимі норми.
Приписів було аж чотири. Після третього, 26 травня 2021 року, на «Вудленді» вирішили зробити реконструкцію. І 1-го червня того ж року почали розробку відповідної документації. Усе доробили лише в березні 2023 року.
Головне управління Держпродспоживслужби на Волині після невиконаних приписів подало позов до суду на ТОВ «Вудленд Україна». Зокрема, просили частково зупинити виробництво.
У суді справа розлетілася, бо, на думку судді Наталії Плахтій, Держпродспоживслужба не належним чином оформила документи.
«Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, які безпосередньо агрегати, задіяні ТОВ «ВУДЛЕНД УКРАЇНА», є джерелами шуму, оскільки жоден протокол проведених вимірювань шуму такої інформації не містить», – йдеться у рішенні Волинського окружного адміністративного суду.
Не допомогла і апеляція.
Чи законно працював «Вудленд»
Щодо законності діяльності «Вудленд Україна», то її можна назвати сумнівною. Згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковою для підприємств текстильної, шкіряної, деревообробної та паперової промисловості, що випускають понад 1 тонну продукції на добу.
Ця процедура, зокрема передбачає громадські слухання. Повідомлення про їх організацію були опубліковані в місцевих ЗМІ.
Проте у відповіді на запити і в управлінні екології та природних ресурсів Волинської ОДА і в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України запевняють, що підприємство «Вудленд Україна» оцінку впливу на довкілля не здійснювало.
За коментарем, як до інстанції, що може вплинути на ситуацію, «Сила правди» звернулася до Рожищенського міського голови В’ячеслава Поліщука.
«Я знаю про цю проблему. І в цій ситуації я, звичайно, на стороні людей. Ці проблеми підприємство частково вирішує. Раніше й огорожі не було. Вони потрохи йдуть до того, щоб задовольнити запити людей. Хоча, дуже повільно. І проблематика те, що тирса залітає і ті всі шуми, всі інші речі… просилося, говорилося. Частково реагують, але до кінця виконати всі заходи, то ще не виконали. Я зараз не скажу, чи ми погоджували детальний план чи інші речі, але що громадські обговорення, то були. І там проблеми люди вже піднімали. Але це було роки три-чотири тому», – коментує Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук.
На те, що «Вудленд» працює без висновку з оцінки впливу на довкілля, міський голова Рожища відреагував так:
«Висновки екологічні? І санітарні вимоги… були зроблені вже, певно, після реконструкції. Але чи робили, то питання – до підприємства. Екологія і Держпродспоживслужба отримували і від нас звернення. І люди дублювали, просили розібратися. Але в більшості випадків отримували відписки, мовляв, «в період карантину, воєнних дій можливості проводити там перевірку не було. Тому я не готовий сказати результати. Єдине, що знаю, що люди зустрічалися з керівництвом і отримували обіцянки, що ці проблеми будуть вирішені і в подальшому вони не будуть виникати. Але, як бачите, виникають.
Людям буду пропонувати, щоб вони ще раз звернулися до відповідних органів, які мають встановити відповідні порушення. І дати людям підстави захищати себе. Ми зустрічалися з керівництвом, то хай не ображаються, якщо ми надалі допомагатимемо людям захищати їхні права», – каже Вячеслав Поліщук.
Директор «Вудленд Україна» Євген Бондаренко запевняє, що проблеми із шумом та тирсою вони вже вирішили.
«Котел вже стоїть новий. Тому в питанні з тирсою вже не може бути проблем. А ще я вам скажу, що ми цій сусідці (Віра Сегеда, – авт.) по нормальному казали: «давайте ми вам кращі умови запропонуємо, купимо будинок». Вона відповіла, що сама собі купить, дайте мені 80 тисяч доларів. Як тут по-людськи може бути?», – розповів Євген Бондаренко. Щоправда, далі розмовляти не захотів.
Віра Сегеда не приховує, що представники підприємства пропонували їй відселення і навіть залякували.
«Чого я маю кудись переселятися. Я завжди тут жила, а їх тут не було. Вони мені казали: вами СБУ займеться. А я не боюсь, чого мені боятися?», – каже жінка.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» діє з 2017 року. До цього часу за екологію відповідав лише один розділ у висновку держархбудекспертизи. Він прирівнюється до ОВД, якщо на підприємстві не змінювали технологій.
Висновок держархбудекспертизи підприємства «Вудленд-Україна» виготовлений ще у 2012 році. Тобто, коли ще існувала швейна фабрика. І розділ, за який відповідали екологи, так само можна назвати застарілим. Того ж року виготовили і перший проєкт реконструкції. На той момент ще не набув чинності Закон «Про оцінку впливу на довкілля» і достатньо було лише проєктів, де був би розділ про вплив на навколишнє середовище.
Місцеві ж мешканці Рожища стверджують, що «щось пиляти» почали лише в 2017-му. У тому ж 2017-му фірма виготовила другий проєкт реконструкції, який, до речі, декілька разів переробляли. Та, незважаючи на це, обійшла процедуру з оцінки впливу на довкілля. А завершили усі роботи лише в 2023-му.
«Зміни в Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрали чинності 10 червня 2017. Ця фірма тричі намагалася зареєструвати декларацію по ІІІ категорії складності і останню відмову отримали за день до набрання чинності змінами. Явно дуже поспішали проскочити по старому законодавству, але їй не вдалося. Дозвіл вони вже отримували коли діяли класи відповідальності і категорія складності ІІІ вже була класом відповідальності СС2. Тобто, в ДІАМ має бути повний проєкт із експертизою», – пояснює експерт із містобудування Георгій Могильний.
Державна інспекція архітектури та містобудування України видала «Вудленду» сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів лише в березні 2023 року. І це означає, що реконструкція офіційно завершилася.
«Треба дивитися первинний проєкт, бо є лазівки для власника виробництва, але загалом вони займалися незаконним використанням об’єкту незавершеного виробництва і до 27 березня 2023 року. Взагалі просто порушували законодавство, використовуючи не введений в експлуатацію об’єкт, що прямо заборонено і при класі відповідальності СС2 там їм могли на мільйони штрафів виписати ДАБІ, а потім ДІАМ, якби вони нормально виконували свої повноваження. Штраф – 370 прожиткових мінімумів (у 2023 році – майже 958 тис. грн, – авт), повторний – у подвійному розмірі. Повторний мали право накладати з інтервалом у кілька місяців, поки не введуть в експлуатацію.
Що саме вони побудували в реальності і наскільки це відповідало отриманому у 2017 році дозволу – під великим питанням. У 2021 році вони зробили повністю новий проєкт і в серпні 2022 внесли зміни в старий дозвіл 2017 року, фактично легалізувавши вже побудоване підпільно», – каже Могильний.
Коли «Вудленд-Україна» усуне усі порушення у власників компанії нам з’ясувати не вдалося. Офіційний ексвласник Сергій Мартиняк навідріз відмовився, що він власник. Його племінниця 26-річна Богдана Кварцяна взагалі не в курсі проблем на підприємстві.
«Я не знаю я з’ясую, вам передзвоню», – сказала пані Богдана. Проте не передзвонила.
Наприкінці квітня Товариство з обмеженою відповідальністю «Вудленд-Україна» почало зводити паркан, яким має відділити підприємство від людських обійсть. Чи вирішить це проблему із шумом та тирсою – покаже час.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала як і на кого на Волині перереєстровують російський і білоруський бізнес.