З початком повномасштабного вторгнення росіян на українську землю дедалі більше людей почали замислюватися над тим, аби легально придбати собі зброю. Утім процедура отримання дозволу на володіння вогнепальною зброєю в Україні непроста. Тож «Сила правди» вирішила пройти увесь шлях від медичної комісії до отримання дозволу на купівлю зброї, аби зрозуміти скільки часу та грошей на це піде.
У цьому експерименті кореспондент Вадим Ремісько від першої особи розповідає як і що потрібно для придбання зброї, скільки це коштує і скільки часу потребує. Нижче – відео- та друкована версія матеріалу.
Для того, аби вашу заявку щодо отримання дозволу на зброю розглянули, обов’язково потрібно мати певний перелік документів:
- медична довідка форми 127,
- витяг про відсутність судимості,
- документ, що засвідчує завершення курсів з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею,
- купити та встановити сейф, отримати рапорт дільничного поліцейського,
- мати договір страхування.
Коли є на руках усі перераховані документи, тоді можна йти в дозвільну службу. Зважаючи, що в Україні зараз діє воєнний стан, процедура дещо спрощена і це економить час і гроші. Починаємо наш шлях з медогляду.
Оскільки я прописаний в місті Ківерці, і тут ходжу до сімейного лікаря, то відповідно пішов за місцем проживання. Мене направили в кабінет, де проходять ці медогляди. І зараз побачимо скільки часу і скільки мені буде коштувати, аби отримати медичну довідку за формою 127, яка необхідна при отриманні дозволу на зброю.
У кабінеті для медоглядів мені дали список, де вказані лікарі і процедури, які мені треба пройти. Також завели окрему медичну картку. У переліку – 6 фахівців: хірург, невропатолог, окуліст, лор, нарколог, психіатр. Також обов’язково треба здати загальний аналіз крові, на цукор, кров на печінкову пробу, загальний аналіз сечі, кардіограму і флюорографію.
Яким чином результат флюорографії впливає на володіння зброєю я так і не зрозумів. На медогляд у мене пішло три дні.
Найбільша затримка серед лікарів виявилася за наркологом, який у Ківерцівській лікарні працює через день. Відповідно, коли були готові результати аналізів, то не було спеціаліста. Тож довелося йти наступного дня. Медична довідка форми 127 мені обійшлася безплатно.
На всі аналізи і діагностику, я не витратив жодної копійки. Єдине, що довелося робити копії сертифікатів нарколога і психіатра. За ксерокс я заплатив 2 гривні.
Наступний крок – це отримання довідки про відсутність судимості. До війни такий документ давали в Сервісному центрі МВС. Утім зараз цей витяг ви можете отримати онлайн в особистому кабінеті на сайті МВС. Тиснемо кнопку «отримати витяг» і заповнюємо форму для електронного запиту. Фактично, це підтвердження місця реєстрації, а також ваших контактів.
Заповнивши усі необхідні поля, надсилаєте запит і за секунду отримуєте готовий витяг в електронному варіанті. Все дуже просто, не треба нікуди йти, потрібен лише інтернет.
Тепер обов’язково треба пройти курси щодо вивчення матеріальної частини зброї та правил поводження з нею. З цим на Волині складно, адже жоден тир немає відповідної ліцензії. За словами голови громадської організації «Спілка власників зброї Волині» Ігоря Алєксєєва – це доволі велика проблема:
«Ви не знайдете в місті, я не кажу про Луцьк і про Волинь, а в дуже багатьох містах України, не знайдете сертифікованих центрів, де вас навчать, покажуть, розкажуть, дадуть елементарні навики бою, самооборони і так далі», – каже Ігор Алєксєєв.
«У Волинській області даний пункт навчання відсутній. Проходять курси або в Рівненській області, або у Львові, або у Тернопільській області», – каже начальник сектору контролю за обігом зброї ГУ Нацполіції у Волинській області Олег Печінка.
Отже, щоб пройти курси з вивчення матеріальної частини зброї та правил поводження нею, мені довелося їхати в Рівне, адже в Луцьку і на території всієї області таких курсів, на жаль, немає.
У мисливському салоні в Рівному мені не дозволили знімати процес на відео. Курс з вивчення матеріальної частини зброї та правил поводження з нею вдалося пройти всього за декілька хвилин – навіть не розібравши автомат, не здійснивши жодного пострілу. В салоні пояснили: потрібно чекати кілька тижнів поки набереться група з Луцька для навчання, або ж запропонували самостійно вивчити посібник та отримати довідку тут і вже. Я погодився на другий варіант. Вивчив посібник, але жодних практичних навичок не отримав.
В мирних умовах цей курс з повноцінною лекцією у складі групи і стрільбищами міг розтягнутися на два дні. Довідка про проходження курсів з печаткою від магазину мені обійшлася у 200 гривень.
Жодного екзамена у дозвільній службі Рівного я не здавав. Печатку працівники поставили усього за декілька хвилин і 200 гривень.
Підсумовуючи поїздку до Рівного, можу сказати, що в мирний час вона б розтягнулася на два дні. В умовах війни за 400 гривень я отримав довідку про проходження курсів щодо поводження зі зброєю та складання іспиту. Ще 70 гривень пішло на дорогу до Рівного. Тепер мені потрібен сейф та рапорт дільничного, що в мене є належне місце для зберігання зброї.
Повернувшись до Луцька я вирушив на пошуки сейфу. В обласному центрі є принаймні чотири магазини зброї. Ціни на сейфи у магазинах стартують від трьох тисяч гривень. Я вирішив спробувати дешевший варіант і придбати сейф ручної роботи на OLX.
Підходящий знайшли у селі Милуші, поблизу Луцька. Пів години і я став власником сейфу для зброї. Він мені обійшовся у 1100 гривень, це значно дешевше, ніж в магазині.
Перед вибором сейфу необхідно конкретно знати, яку саме зброю ви хочете купувати. Адже для кожного з доступних видів – гладкоствольна, нарізна, травматична – є свої нюанси. По-перше, для різної зброї – різний розмір, а отже і ціна сейфу. По-друге, для отримання дозволу на кожен з цих видів є різні вікові вимоги: для гладкоствольної треба досягнення 21-річного віку, для нарізної – 25 років. Я збираюся придбати гладкоствольну рушницю «переломку». До речі, варто пам’ятати, після отримання дозволу і придбання зброї перевірити чи правильно ви її зберігаєте можуть в будь-який момент.
«Перевіркою займаємося не тільки ми. Займаються офіцери поліції, поліцейські офіцери громади і сектору реагування патрульної поліції. Громадянин зобов’язаний надати дозвіл, громадянин має показати зброю і умови зберігання зброї. Без попередження», – зазначив начальник сектору контролю за обігом зброї ГУ Нацполіції у Волинській області Олег Печінка.
Від виду зброї також залежить і в який відділ дозвільної служби потрібно звертатися. Якщо ви хочете купувати гладкоствольну зброю, так як я, то вам необхідно йти у районний відділ сектору контролю за обігом зброї. Якщо ж плануєте купувати нарізну або травматичну, то вам – у дозвільну службу Головного управління Нацполіції області. Загалом з початку повномасштабного вторгнення дозвільна система на Волині видала понад 3,3 тисячі дозволів.
«Фактично це втричі більше, ніж в попередні періоди. Це здебільшого на нарізну зброю. Вона найбільше затребувана нашими громадянами», – зазначив начальник сектору контролю за обігом зброї ГУ Нацполіції у Волинській області Олег Печінка.
«Дуже сильно взбодриться ситуація. Пласт людей, які хотіли б володіти зброєю, очевидно, виріс в рази», – наголошує голова ГО «Спілка власників зброї Волині» Ігор Алєксєєв.
Отож до медичної довідки, витягу про несудимість, довідки про закінчення курсів, додаємо ще рапорт дільничного, що в мене вдома встановлений металевий сейф для зброї. Також я уклав договір страхування і заплатив за реєстрацію зброї і видачу дозволу. Весь пакет документів разом із сейфом у мене є. Тож я пішов писати заяву на отримання дозволу на зброю.
Процес здачі усіх паперів забирає не багато часу, але треба врахувати, що прийомних дні всього три в тиждень: вівторок, четвер, субота.
Після здачі документів залишається чекати, коли видадуть дозвіл. За законом це може зайняти до місяця, у дозвільній службі кажуть, що розглянуть заяву швидше.
«Зараз стараємося протягом тижня видати дозвіл на придбання зброї», – запевняє Олег Печінка.
А поки чекав на відповідь, розпитав фахівців, наскільки важко отримати дозвіл на володіння зброєю.
«Менше як я говорю, щоб було тієї бюрократії. Бігати з тими бумажками. Щоб було централізовано база якась. Якась база є, внесли його дані, опрацювало, показує зелене світло, пройшов купив, я вніс до компьютера, зареєстрував на нього. А нашо бігати по колу 15 інстанцій?», – зауважує директор магазину зброї Олександр.
«Вам все рівно треба витратити від трьох днів до двох тижнів, ходіння по всім цим коридорам. Яку ще треба війну, щоб чиновники зрозуміли, що людина, яка прийшла і каже:«Я куплю за власні кошти зброю» – то така людина має бути в абсолютному пріоритеті», – переконаний Ігор Алєксєєв.
Нині на території Волинської області зареєстровано на руках близько 34 тисяч одиниць зброї, яка є легальною, володіє нею понад 29 тисяч людей. Для населення області в мільйон мешканців, це немаленький показник.
Хоча і досі трапляються випадки вилучення нелегальної зброї. Зокрема, зі слів керівництва карного розшуку, з початку року на Волині задокументовано та вилучено з незаконного обігу зброї та вибухівки та внесено до ЄРДР 60 кримінальних правопорушень.
«Цього року було вилучено більше 2 тисяч набоїв, 16 гранат, 12 перероблених пістолетів. 4 факти вилучення автоматичної зброї», – розповідає заступник начальника управління карного розшуку ГУ Нацполіції у Волинській області Володимир Піддубний.
Голова ГО «Спілка власників зброї Волині» Ігор Алєксєєв каже, що хоча й не знає чи можна вільно купити незареєстровану зброю, але нелегальної зброї в Україні вдосталь.
«Ринок нелегальної зброї є. За оцінкою різних міжнародних організацій він чи не найбільший серед європейських країн і природно, тому що ми воюємо».
Бажаючих постріляти і стати на захист батьківщини з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну суттєво збільшилося. Тож ті, хто має дозволи на зброю можуть вступати у добровольчі формування. Так зробив, долучившись до батальйону «Гайдамаки», і волинянин Антон. Хоча за професією він – хірург-стоматолог. Чоловік вважає, що після подій 2013-2014 років українцям треба було масово озброюватися.
«Якби в людей було більше зброї на руках у певні моменти, в певні наступи на регіони, то кожен загиблий чоловік забрав би одного чи двох орків», – каже власник зброї, доброволець Антон.
За його словами, вміння користуватися вогнепальною зброєю допомагає йому сьогодні не стояти осторонь, коли є реальна загроза територіальній цілісності України. Каже, має декілька одиниць зброї, в тому числі й нарізну. Але рекомендує початківцям починати з гладкостволів.
«За всі часи незалежності, зараз найпростіше отримати гладкоствольну зброю. І це вже перший крок до самооборони і до набуття навиків для практичної стрільби», – вважає Антон.
На закиди деяких людей, мовляв: «якщо роздати українцям зброю, то вони перестріляють одне одного», власники зброї іронічно посміхаються.
«Держава ж контролює, кому дають дозвіл. Наркоманам не дають, психічно хворим не дають, якщо ти був судимий тобі теж не дадуть зброю», – зауважує пан Антон.
На думку голови ГО «Спілка власників зброї Волині» Ігоря Алєксєєва, треба дати можливість володіти зброєю усім бажаючим:
«Таким чином держава визнає рівність свого громадянина як партнера, в нас з вами стають рівні стосунки з державою. Вона вас не боїться і ви не боїтеся власну державу. Бо на сьогодні держава заявляє, що на сьогодні вам не можна давати пістолети, бо ви одне одного перестріляєте. Як на мене це завуальована неповага до своїх громадян і страх перед своїми громадянами».
Тим часом мені нарешті видали дозвіл на придбання зброї. Довгоочікуваний папірець я отримав через півтора тижні, після здачі усіх необхідних документів. Процедура трішки затягнулася, бо у дозвільній службі забракло бланків, тож довелося чекати.
Тепер вирушаю до магазину зброї. Оскільки в мене дозвіл на гладкоствольну зброю, то я буду вибирати рушницю. Мені радять гладкоствольну рушницю за ціною від 9 тисяч гривень.
Директор мисливського салону пан Олександр пояснює, чому радить для початківців саме гладкоствольну зброю.
«Простота в обслуговуванні, патрон 12 калібру, багато дробинок. Це не один патрон. Достатньо випустити для самооборони, щоб когось чи щось зупинити і через що це його перевага».
Водночас зараз є великий попит на нарізну зброю, адже чимало українців вирішили придбати собі карабіни саме для захисту держави. З ними сміливо можна йти в добровольчі формування.
«На орків так, підходять напівавтоматичні карабіни. Такі карабіни популярні, АК популярні. Цінова політика від 1700 доларів до 2 тисяч доларів», – розповідає директор магазину зброї.
Директор магазину пан Олександр підтверджує, що через величезний попит на зброю, зараз великий дефіцит на набої та деякі види рушниць і карабінів:
«Пік був місяць до війни і три тижні після. Пік впав. Люди зараз ходять цікавляться, але вибору немає. Не встигаємо замовити. Кидаю заявку, а через 2 години дзвонять – ви вже не встигли. В мене було раніше дві-три вітрини нарізних патронів, то зараз в мене все вміщується на одній вітрині».
Я поки не вирішив, яку саме рушницю буду купувати, тож трохи почекаю, можливо асортимент зросте. В запасі в мене є три місяці, саме за цей час я повинен придбати зброю, інакше дозвіл на її купівлю анулюють і мені доведеться знову писати заяву і очікувати на бланк.
Потрібно розуміти, що спочатку дозвільна служба видає дозвіл на придбання зброї, а лише після її купівлі і реєстрації ви отримуєте дозвіл на носіння і володіння зброєю. До речі, це посвідчення теж має термін дії.
«Видається на три роки. Після закінчення терміну за місяць до того громадянин повинен звернутися в дозвільну систему, якщо це нарізна чи травматична – дозвільну систему ГУ Нацполіції, якщо гладкоствольна, то за місцем реєстрації в районне управління …Луцьк, Ковель, Камінь-Каширський, Володимир-Волинський», – наголошує начальник сектору контролю за обігом зброї ГУ Нацполіції у Волинській області Олег Печінка.
Також варто пам’ятати, що після придбання зброї в магазині чи з рук, вам у 10-денний термін необхідно з’явитися з рушницею у дозвільну службу для її реєстрації. Після цього, протягом 10 днів ви отримаєте посвідчення з написом «Дозвіл на зброю».
Отже, підведемо підсумки експерименту. На те, щоб отримати дозвіл на придбання зброї, я витратив:
- медична довідка – три дні, безкоштовно, але дві гривні на ксерокс;
- витяг про відсутність судимості – 5 хвилин, безкоштовно;
- курси та іспит з вивчення матеріальної частини зброї – один день і 400 гривень;
- сейф – година і 1100 гривень;
- рапорт дільничного – пів дня, безкоштовно;
- страховка – одна година і 51 гривня;
- реєстрація і дозвіл – година в черзі у банку, майже 106 гривень та 50 гривень комісії;
- 6 фотокарток розміром 3*4, з яких дві залишилося в дозвільній службі – 70 гривень.
В результаті я витратив 1777 гривень та майже тиждень на підготовку всіх паперів і ще додатково півтора тижня на отримання безпосередньо самого дозволу на купівлю зброї.
Тобто загалом весь процес зайняв майже два з половиною тижні. Що ж до фінансових витрат, то разом із сейфом я витратив майже 1 800 гривень плюс транспортні витрати.
Під час воєнного стану процедура отримання дозволу на зброю значно спрощена і стала більш формальною, ніж практичною. Найбільше, що мене вразило, це те, що я пройшов курси з вивчення зброї, навіть не потримавши її в руках та не пострілявши з неї. А дільничні інспектори не так прискіпливо ставляться до питання наявності та встановлення сейфів. Тож, якщо ви давно мрієте стати власником рушниці чи карабіна, зараз найкращий час це зробити.
Автор цього матеріалу є учасником програми Interlink Academy Fellowship, що фінансується урядом Німеччини.
