Народний депутат Ігор Палиця за два роки роботи Верховної Ради 9-го скликання відзначився здебільшого низькими та посередніми показниками роботи. Він чи не найменше спілкувався із виборцями у цій каденції, подавав мало запитів та законопроєктів. Нардеп відносно часто відвідував пленарні засідання ВРУ, проте проігнорував абсолютну більшість голосувань там. Також Палиця часто вдавався до популізму, зокрема на місцевих виборах 2020 року.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» продовжує цикл матеріалів про ефективність нардепів з Волині за майже два роки роботи. Ми розробили власну методологію оцінки та систему балів, щоб визначити, наскільки ефективно працював кожен із представників Волині у Верховній Раді, а також порівняти їх результати між собою.
Оцінюємо роботу шести нардепів: мажоритарників Ігоря Гузя (виборчий округ №19), Степана Івахіва (виборчий округ №21), Ірини Констанкевич (виборчий округ №23), Ігоря Палиці (виборчий округ №22), Вячеслава Рубльова (виборчий округ №20) та представника «Слуги народу» Валерія Стернійчука.
Період аналізу — з 29 серпня 2019 року (початок нового скликання) до 27 липня 2021 року, коли ми зібрали дані для аналізу.
У першій частині циклу проаналізували роботу представника 19-го виборчого округу Ігоря Гузя, у другій – представника 21-го виборчого округу Степана Івахіва, у третій – представниці 23-го округу Ірини Констанкевич. Цього разу аналізуємо напрацювання представника Луцька у парламенті Ігоря Палиці із депутатської групи «За Майбутнє».
Детальніше про методологію, суть критеріїв, виміри та те, які «популярні» показники ми свідомо не оцінювали у роботі народних депутатів, можна прочитати наприкінці матеріалу.
Ігор Палиця: мало голосувань, запитів, виступів, контакту з виборцями і багато популізму – 4 бали
Відвідування пленарних засідань — 7,1/10
Ігор Палиця відвідав 82 із 210 засідань за цей час, тобто 61%. Ми допускаємо пропуск 10% засідань нардепами через відрядження, накладання графіків, хворобу тощо, тому Палиця отримує 7,1 бала.
Участь у голосуваннях — 1,7/10
Хоча Ігор Палиця формально відвідав більшу половину засідань ВРУ (за даними електронної реєстрації), там він був доволі пасивним, коли йшлося про участь у голосуваннях. Так, Ігор Палиця натиснув кнопку лише 635 разів за майже два роки, тобто пропустив майже 93% всіх голосувань. Ми допускаємо пропуск 10% засідань нардепами через відрядження, накладання графіків, хворобу тощо, тому Палиця отримує 1,7 бала.
Відвідування засідань комітетів — 3,5/10
За 22 місяці було 78 засідань комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Ігор Палиця прийшов на 25 із них, а ще два офіційно пропустив через хворобу. За це він отримує 3,5 бала.
Кількість зареєстрованих проєктів законів та постанов — 7,7/10
За майже два роки роботи Ігор Палиця став співавтором 17 проєктів законів та постанов, тобто 77% від нашого «ідеального» показника у 22 проєкти.
Жоден із них не набув чинності, проте цей показник ми не враховуємо у загальній оцінці. Справа у тому, що депутати різних фракцій та груп мають не однакові шанси на прийняття їх проєктів більшістю через свою політичну приналежність. Ігор Палиця є одним із частих критиків уряду, тому ставлення до його проєктів могло бути упередженим.
Також читачам варто розуміти, що не кожен співавтор проєкту закону чи постанови реально доклався до їх написання. Співавторство швидше показує підтримку проєкту за замовчуванням. Тим не менш, всі співавтори формально рівні, а активність нардепів щодо виступів для просування законопроєктів ми врахували в наступному критерії.
Проєкти Палиці найбільше стосуються бізнесу та податків (шість), що доволі логічно для члена профільного комітету. Також є по два проєкти на тему освіти, екології, регламенту і тарифів.
Подання поправок до законопроєктів — 1,6/10
Ігор Палиця за цей час подав 21 поправку до трьох законопроєктів. Це доволі мало порівняно із показниками інших нардепів, зокрема волинських. Відповідно до нашого «ідеального» показника у 110 поправок до 22 проєктів він отримує 1,6 бала.
Кількість виступів на засіданнях — 2,7/10
У цій каденції Ігор Палиця 12 разів виступав із трибуни і жодного — з місця. Це відповідно 27% від нашого показника у 44 виступи, тому нардеп отримує 2,7 бала.
Кількість депутатських запитів — 0,2/10
Ігор Палиця за майже два роки роботи подав лише один депутатський запит до різних органів – щодо медичного забезпечення ветеранів. Це 2% від нашого «ідеального» показника у 44 запити, тому Палиця отримує 0,2 бала.
Глобальність тематики запитів — 10/10
Хоча в Ігоря Палиці лише один депутатський запит, за цим критерієм він отримує максимальний бал, адже тематика медичного забезпечення ветеранів загальноукраїнська і цілком відповідає фокусу роботи народних депутатів.
Контакт із виборцями — 1,1/10
Хоча Ігоря Палицю можна було іноді побачити на трибуні Верховної Ради чи на телеекрані, він не так часто особисто зустрічався із виборцями. Також у медіа не часто висвітлювали зустрічі із виборцями його помічників. Загалом ми нарахували п’ять публічних заходів за два роки, де Палиця чи його помічники прямо спілкувалися із виборцями (крім інших політиків і чиновників). У нашому дослідженні не враховані непублічні зустрічі та зустрічі, які не позиціонували як зустріч нардепа із виборцями, проте ми вважаємо, що це не проблема, адже нардепи повинні прагнути бути публічними і повідомляти про подібні заходи принаймні у соціальних мережах.
Натомість на офіційній сторінці Палиці здебільшого обмежувалися публікаціями позиції нарепа та його партії з різних питань, які супроводжувалися постановочними фото.
Загалом 5 зустрічей — це 11% від нашого «ідеального» показника у 44 зустрічі, тому він отримує 1,1 бала.
Рівень популізму — 4/10
Ігор Палиця за майже два роки вдавався до популізму в трьох аспектах.
По-перше, він активно використовував власні фінансові можливості через фонд «Тільки разом», в тому числі для того, щоб добитися перемоги для своїх соратників на місцевих виборах 2020 року. Для команди Палиці стало типовою практикою використовувати логотип та ім’я фонду, щоб розміщувати їх на білбордах чи іншій рекламній продукції разом із кандидатами. Таким чином Палиця і його соратники отримують політичні дивіденди від нібито благодійної діяльності.
По-друге, Ігор Палиця активно втручався у місцеві вибори 2020 року і як кандидат та впливовий політик, який радить голосувати за інших. Так, наприклад він активно просував Ігоря Поліщука на посаду Луцького міського голови, а також особисто очолив список партії «За Майбутнє» в облраду і потім відмовився від мандата. Таким чином виборці Палиці голосували за того, хто найімовірніше навіть не збирався стати місцевим депутатом.
По-третє, Ігор Палиця неодноразово вдавався до маніпуляцій та навіть вигадування показників, щоб довести свою думку у виступах чи соцмережах. Більше того, його висловлювання активно тиражували пов’язані із Палицею волинські ЗМІ. Наприклад, за останній час у постах на офіційній сторінці Палиці опублікували неправдиві показники щодо рівня безробіття у Польщі (для порівняння із Україною) і щодо офіційного зростання цін в Україні, яке автори поста завищили принаймні у п’ять разів.
За кожен із типів популізму Ігор Палиця втрачає по два бали.
Як ми рахували та виставляли бали
Такі критерії для оцінки роботи нардепів ми обрали на основі наявної у публічному доступі інформації, а також обов’язків і повноважень народних депутатів, визначених законом. При цьому ми відкинули такі маніпулятивні критерії, як «кількість заведених грошей в округ», кількість прийнятих законопроєктів, кількість згадок у медіа чи ефірів на телебаченні. Тут результат може залежати не стільки від самого нардепа, як він фінансових можливостей його тіньових спонсорів, статків політика, неформальних зв’язків чи партійної приналежності. Тому в цьому народні депутати з Волині можуть бути не в рівних умовах.
Детальніше про критерії:
Відвідування пленарних засідань ВРУ та участь у голосуваннях
Один із перших критеріїв — те, як народні депутати «ходять на роботу». Вони отримують зарплату за кошти платників податків, а їх робота чітко регламентована законом. Одна із форм роботи народних депутатів — пленарні засідання, на яких ефективний народний депутат повинен бути присутній.
У цьому аналізі ми врахували не тільки дані електронної реєстрації нардепів, адже цей показник можна обійти. Щоб це зробити, окремі нардепи могли реєструватися зранку на засідання, а потім «іти по справам», або навіть віддавати свою картку колегам. Тому ми оцінювали також відсоток усіх голосувань, у яких брали участь нардепи. Суттєва різниця між цими показниками якраз показує «хитрунів», які реєструються на засіданнях, проте насправді не працюють ефективно.
Ідеальний результат: електронна реєстрація на 90% засідань і участь у 90% голосувань у цьому скликанні. Ми допускаємо 10% пропусків через хворобу, неузгодженість графіків, технічні проблеми тощо.
Відвідування засідань свого комітету
Ще одна форма роботи нардепів — у профільному комітеті. Тут розглядають, обговорюють та доопрацьовують законопроєкти. Також це майданчик для більш глибоких і тематичних дискусій, ніж на пленарних засіданнях ВРУ.
Ідеальний результат: відвідування 100% засідань, крім зафіксованих пропусків через відрядження або хворобу.
Кількість підготовлених проєктів законів та постанов
Народні депутати — передусім законотворці, адже вони формують Верховну Раду — головний законодавчий орган країни. Тому ефективні народні депутати повинні активно користуватися правом законодавчої ініціативи.
Ідеальний результат: 22 проєкти законів та постанов (з розрахунку один проєкт на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Кількість поправок та законопроєктів, до яких подані поправки
Окрім подання законопроєктів, народні депутати можуть подавати поправки до тих, які знаходяться на розгляді. Це також значна частина роботи народного депутата і за допомогою правок можна докорінно змінити зміст законопроєкту. Ефективний народний депутат повинен користуватися цим інструментом.
Тут варто враховувати і кількість законопроєктів, до яких депутати подали правки, і кількість самих правок. Це важливо, адже були випадки, коли нардепи з Волині подавали до одного законопроєкту від однієї до 111 поправок.
Ідеальний результат: подані поправки до 22 законопроєктів (з розрахунку один доопрацьований законопроєкт на місяць) та подано 110 поправок загалом (по п’ять на місяць). В результаті середнє арифметичне цих двох показників.
Кількість виступів народного депутата на пленарних засіданнях
Проєкти законів та постанов, а також інші проблеми варто обговорювати, в тому числі на пленарних засіданнях Верховної Ради, адже вона є одним із головних дискусійних майданчиків країни. Ефективний народний депутат повинен мати власну позицію із певних питань та висловлювати її.
Ідеальний результат: 44 виступи з місця або з трибуни (з розрахунку два виступи на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Кількість депутатських запитів
Ще один інструмент впливу народних депутатів — депутатські запити. Вони можуть допомогти зібрати інформацію, вплинути на певні органи влади, вирішити певну проблему.
Ідеальний результат: 44 запити (з розрахунку два запити на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Відповідність тем запитів глобальним проблемам
Ми вважаємо, що народні депутати повинні займатися вирішенням проблем, які стосуються значної частки «народу». Натомість для вирішення проблем окремих громад, окремих людей чи підприємств є інші інституції, зокрема органи місцевого самоврядування та місцеві депутати, які також мають відповідні повноваження. Тому надмірне зосередження депутатських запитів на локальних проблемах призводить до марнування часу народного депутата та його команди. Якщо ж без нардепа локальні проблеми не вирішуються, це теж системна проблема, яку треба усувати.
Ідеальний результат: 90% запитів прямо стосуються більше, ніж однієї громади, однієї людини чи одного підприємства. Ми допускаємо 10% запитів на локальні теми, у тих випадках, коли відповідальні органи на місцях не справляються і гостро потрібна підтримка народного депутата.
Контакт із виборцями
Народні депутати, незалежно, «списочники» чи «мажоритарники», повинні «чути людей» і для цього зустрічатися із виборцями публічно. Для цього аналізу ми не обмежувалися прийомами виборців, бо традиційні засідання у кабінетах можуть не відповідати іміджу частини політиків. Для нас важливий будь-який контакт із виборцями: онлайн чи офлайн, на вулиці чи на формалізованому засіданні.
Найкращий спосіб відслідкувати такі заходи — через публікації у ЗМІ та соціальних мережах, що ми і зробили. Ми можемо не знати про зустрічі, які ніхто не висвітлив, проте нардепи повинні бути зацікавлені у публічності.
Ідеальний результат: участь у 44 публічних заходах нардепа чи його помічників та «простих» виборців (крім чиновників та політиків), які висвітлили у ЗМІ або на сторінках нардепів у соціальних мережах (два заходи на місяць з вересня 2019 року).
Популізм
Одна із хвороб дуже публічних народних депутатів — популізм, який може мати різні прояви. Один із найпоширеніших на Волині — присвоєння народними депутатами собі заслуг у виділенні для громад округу субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Ще одна — вигадування чи перекручування фактів під час виступів або ефірів на телебаченні. Ці та інші випадки ми узагальнюємо критерієм «рівень популізму».
Ідеальний результат: відсутність випадків показового перерізання стрічок на бюджетних об’єктах, піару на субвенції «соцеконому», державних програмах чи коштах благодійних фондів, відсутність зловживання статусом народного депутата для політичних маніпуляцій, відсутність зафіксованих маніпуляцій інформацією у публічних виступах. За кожен тип використання популізму — мінус два бали.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту підтриманого National Endowment for Democracy
