Народний депутат Валерій Стернійчук — єдиний не мажоритарник у нашому циклі. У Верховну Раду 9-го скликання він пройшов за партійним списком «Слуги народу». Тим не менше, він родом із Луцька, офіційно тут проживає та часто з’являється на заходах на Волині, зокрема тих, які організовує обласна влада. Він отримав високі бали за дисципліну роботи в Раді, а також за подані законопроєкти і зустрічі з виборцями.
Натомість Стернійчук взагалі не виступав на пленарних засіданнях, мало писав запити та подав відносно мало поправок до законопроєктів.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» продовжує цикл матеріалів про ефективність нардепів з Волині за майже два роки роботи. Ми розробили власну методологію оцінки та систему балів, щоб визначити, наскільки ефективно працював кожен із представників Волині у Верховній Раді, а також порівняти їх результати між собою.
Оцінюємо роботу шести нардепів: мажоритарників Ігоря Гузя (виборчий округ №19), Степана Івахіва (виборчий округ №21), Ірини Констанкевич (виборчий округ №23), Ігоря Палиці (виборчий округ №22), Вячеслава Рубльова (виборчий округ №20) та представника «Слуги народу» Валерія Стернійчука.
Період аналізу — з 29 серпня 2019 року (початок нового скликання) до 27 липня 2021 року, коли ми зібрали дані для аналізу.
Раніше ми вже проаналізували роботу нардепів-мажоритарників із Волині: Ігоря Гузя, Степана Івахіва, Ірини Констанкевич, Ігоря Палиці та Вячеслава Рубльова.
Останній матеріал із цього циклу — про лучанина Валерія Стернійчука, який пройшов у Верховну Раду за списком партії «Слуга народу».
Валерій Стернійчук: хороша дисципліна і публічність, проте мало запитів і немає виступів – 6,9 балів
Відвідування пленарних засідань — 10/10
Валерій Стернійчук пропустив лише 21 засідання із 210 за час нашого дослідження, тобто 10%. Ми допускаємо пропуск 10% засідань нардепами через відрядження, накладання графіків, хворобу тощо. Тому за цим критерієм він отримує максимальну кількість балів.
Участь у голосуваннях — 8,9/10
Натомість щодо участі у голосуваннях в Стернійчука дещо гірша ситуація. Він пропустив 1754 із 8554 голосувань у цьому скликанні, тобто майже 21%. Ми допускаємо пропуск 10% голосувань нардепами через відрядження, накладання графіків, хворобу тощо. Тому за цим критерієм він втрачає 1,1 бала.
Відвідування засідань комітетів — 9,2/10
За час нашого дослідження було 88 засідань комітету ВРУ з питань антикорупційної політики. З них Валерій Стернійчук прийшов на 76, а ще три пропустив через хворобу. Загалом за це він отримує 9,2 бала.
Кількість зареєстрованих проєктів законів та постанов — 10/10
У цьому скликанні Валерій Стернійчук став співавтором 70 проєктів законів та постанов, що значно більше за наш «ідеальний» показник у 44 проєкти. Тому він отримує максимальну кількість балів.
Дев’ять із цих проєктів вже були підтримані та набули чинності. Проте цей показник ми не враховуємо в оцінці, адже різні нардепи мають не однакові шанси на те, що їх ініціативи будуть прийняті більшістю у ВРУ.
Також читачам варто розуміти, що не кожен співавтор проєкту закону чи постанови реально доклався до їх написання. Співавторство швидше показує підтримку проєкту за замовчуванням. Тим не менш, всі співавтори формально рівні, а активність нардепів щодо виступів для просування законопроєктів ми врахували в наступному критерії.
До ТОП-5 тем проєктів співавторства Стернійчука увійшли: бізнес і податки — 19, право і регламент — 19, місцеве самоврядування — 5, містобудування — 4, кадрові рішення — 4, міжнародні відносини — 4.
Подання поправок до законопроєктів — 5/10
Натомість щодо подання поправок до законопроєктів напрацювання Валерія Стернійчука були скромніші. Він подав лише 64 поправки до 9 законопроєктів, що доволі мало на фоні інших нардепів.
Найбільше його поправок до законопроєктів, що стосуються антикорупційної тематики: до законопроєкту №1010 щодо викривачів корупції — 19, 12 поправок до проєкту Держбюджету на 2021 рік і 11 — до законопроєктів «Про Бюро фінансових розслідувань» і законопроєкту про внесення змін у ЗУ «Про Вищий антикорупційний суд».
Кількість виступів на засіданнях — 0/10
За даними на сайті ВРУ, Валерій Стернійчук жодного разу за майже два роки не виступав на пленарних засіданнях ВРУ. Така «скромність» приносить йому 0 балів.
Кількість депутатських запитів — 2,3/10
За цей час Валерій Стернійчук подав лише 10 депутатських запитів. Загалом це досить мало, порівняно із роботою інших нардепів і у порівнянні із нашим «ідеальним» критерієм, тому він отримує лише 2,3 бала.
Глобальність тематики запитів — 4/10
Тематика п’яти із десяти запитів Валерія Стернійчука також дуже локальна. Хоча він і не нардеп-мажоритарник, Стернійчук використовував запити як інструмент вирішення проблем, якими мали б опікуватися інші органи. Це, наприклад, неналежна робота поліції щодо інциденту в Запорізькій області, збереження медзакладу в Києві чи інституту в Одеській області. Також, попри те, що Стернійчук офіційно мешкає у Луцьку, більшість його запитів жодним чином не стосуються міста чи Волинської області.
Ми допускаємо, що іноді вирішити проблеми на місцях справді не можна без нардепа, проте таких тем у депутатських запитах має бути не більше 10%. Натомість у Стернійчука таких 50%, тому він втрачає 4 бали.
Контакт із виборцями — 10/10
Хоча Валерій Стернійчук не є нардепом-мажоритарником він разом із помічниками досить часто зустрічався із виборцями у різних форматах, як на Волині, так і поза її межами. За два роки кількість публічно висвітлених зустрічей за участі Стернійчука значно перевищила наш ідеальний критерій у 44 зустрічі, тому він отримує максимальну кількість балів.
Рівень популізму — 8/10
Валерій Стернійчук став найменш популістичним нардепом із тих, чию роботу ми досліджували у цьому циклі. Він втратив бали лише через один вид популізму — піар на бюджетних коштах, до яких Стернійчук не має прямого стосунку. Простіше кажучи — «перерізання стрічок», яке часто влаштовують депутати та посадовці різних рівнів.
Як нардеп від пропрезидентської партії «Слуга народу» Стернійчук активно піарився на темах «Великого будівництва» та інших заходах, які в тому числі організовувала Волинська обласна державна адміністрація (вертикаль Офісу президента).
Тим не менш, він активно не втручався у місцеві вибори 2020 року як нардепи-«волиняни» із групи «За Майбутнє» та практично не використовував благодійність для здобуття політичних дивідендів. Не виключено, що це можна пояснити значно меншими фінансовими можливостями цього нардепа, порівняно із Ігорем Палицею чи Степаном Івахівим. Проте такі речі не стосуються депутатської роботи, тому Валерій Стернійчук отримує 8 балів за цим критерієм.
Як ми рахували та виставляли бали
Такі критерії для оцінки роботи нардепів ми обрали на основі наявної у публічному доступі інформації, а також обов’язків і повноважень народних депутатів, визначених законом. При цьому ми відкинули такі маніпулятивні критерії, як «кількість заведених грошей в округ», кількість прийнятих законопроєктів, кількість згадок у медіа чи ефірів на телебаченні. Тут результат може залежати не стільки від самого нардепа, як він фінансових можливостей його тіньових спонсорів, статків політика, неформальних зв’язків чи партійної приналежності. Тому в цьому народні депутати з Волині можуть бути не в рівних умовах.
Детальніше про критерії:
Відвідування пленарних засідань ВРУ та участь у голосуваннях
Один із перших критеріїв — те, як народні депутати «ходять на роботу». Вони отримують зарплату за кошти платників податків, а їх робота чітко регламентована законом. Одна із форм роботи народних депутатів — пленарні засідання, на яких ефективний народний депутат повинен бути присутній.
У цьому аналізі ми врахували не тільки дані електронної реєстрації нардепів, адже цей показник можна обійти. Щоб це зробити, окремі нардепи могли реєструватися зранку на засідання, а потім «іти по справам», або навіть віддавати свою картку колегам. Тому ми оцінювали також відсоток усіх голосувань, у яких брали участь нардепи. Суттєва різниця між цими показниками якраз показує «хитрунів», які реєструються на засіданнях, проте насправді не працюють ефективно.
Ідеальний результат: електронна реєстрація на 90% засідань і участь у 90% голосувань у цьому скликанні. Ми допускаємо 10% пропусків через хворобу, неузгодженість графіків, технічні проблеми тощо.
Відвідування засідань свого комітету
Ще одна форма роботи нардепів — у профільному комітеті. Тут розглядають, обговорюють та доопрацьовують законопроєкти. Також це майданчик для більш глибоких і тематичних дискусій, ніж на пленарних засіданнях ВРУ.
Ідеальний результат: відвідування 100% засідань, крім зафіксованих пропусків через відрядження або хворобу.
Кількість підготовлених проєктів законів та постанов
Народні депутати — передусім законотворці, адже вони формують Верховну Раду — головний законодавчий орган країни. Тому ефективні народні депутати повинні активно користуватися правом законодавчої ініціативи.
Ідеальний результат: 22 проєкти законів та постанов (з розрахунку один проєкт на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Кількість поправок та законопроєктів, до яких подані поправки
Окрім подання законопроєктів, народні депутати можуть подавати поправки до тих, які знаходяться на розгляді. Це також значна частина роботи народного депутата і за допомогою правок можна докорінно змінити зміст законопроєкту. Ефективний народний депутат повинен користуватися цим інструментом.
Тут варто враховувати і кількість законопроєктів, до яких депутати подали правки, і кількість самих правок. Це важливо, адже були випадки, коли нардепи з Волині подавали до одного законопроєкту від однієї до 111 поправок.
Ідеальний результат: подані поправки до 22 законопроєктів (з розрахунку один доопрацьований законопроєкт на місяць) та подано 110 поправок загалом (по п’ять на місяць). В результаті середнє арифметичне цих двох показників.
Кількість виступів народного депутата на пленарних засіданнях
Проєкти законів та постанов, а також інші проблеми варто обговорювати, в тому числі на пленарних засіданнях Верховної Ради, адже вона є одним із головних дискусійних майданчиків країни. Ефективний народний депутат повинен мати власну позицію із певних питань та висловлювати її.
Ідеальний результат: 44 виступи з місця або з трибуни (з розрахунку два виступи на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Кількість депутатських запитів
Ще один інструмент впливу народних депутатів — депутатські запити. Вони можуть допомогти зібрати інформацію, вплинути на певні органи влади, вирішити певну проблему.
Ідеальний результат: 44 запити (з розрахунку два запити на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Відповідність тем запитів глобальним проблемам
Ми вважаємо, що народні депутати повинні займатися вирішенням проблем, які стосуються значної частки «народу». Натомість для вирішення проблем окремих громад, окремих людей чи підприємств є інші інституції, зокрема органи місцевого самоврядування та місцеві депутати, які також мають відповідні повноваження. Тому надмірне зосередження депутатських запитів на локальних проблемах призводить до марнування часу народного депутата та його команди. Якщо ж без нардепа локальні проблеми не вирішуються, це теж системна проблема, яку треба усувати.
Ідеальний результат: 90% запитів прямо стосуються більше, ніж однієї громади, однієї людини чи одного підприємства. Ми допускаємо 10% запитів на локальні теми, у тих випадках, коли відповідальні органи на місцях не справляються і гостро потрібна підтримка народного депутата.
Контакт із виборцями
Народні депутати, незалежно, «списочники» чи «мажоритарники», повинні «чути людей» і для цього зустрічатися із виборцями публічно. Для цього аналізу ми не обмежувалися прийомами виборців, бо традиційні засідання у кабінетах можуть не відповідати іміджу частини політиків. Для нас важливий будь-який контакт із виборцями: онлайн чи офлайн, на вулиці чи на формалізованому засіданні.
Найкращий спосіб відслідкувати такі заходи — через публікації у ЗМІ та соціальних мережах, що ми і зробили. Ми можемо не знати про зустрічі, які ніхто не висвітлив, проте нардепи повинні бути зацікавлені у публічності.
Ідеальний результат: участь у 44 публічних заходах нардепа чи його помічників та «простих» виборців (крім чиновників та політиків), які висвітлили у ЗМІ або на сторінках нардепів у соціальних мережах (два заходи на місяць з вересня 2019 року).
Популізм
Одна із хвороб дуже публічних народних депутатів — популізм, який може мати різні прояви. Один із найпоширеніших на Волині — присвоєння народними депутатами собі заслуг у виділенні для громад округу субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Ще одна — вигадування чи перекручування фактів під час виступів або ефірів на телебаченні. Ці та інші випадки ми узагальнюємо критерієм «рівень популізму».
Ідеальний результат: відсутність випадків показового перерізання стрічок на бюджетних об’єктах, піару на субвенції «соцеконому», державних програмах чи коштах благодійних фондів, відсутність зловживання статусом народного депутата для політичних маніпуляцій, відсутність зафіксованих маніпуляцій інформацією у публічних виступах. За кожен тип використання популізму — мінус два бали.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту підтриманого National Endowment for Democracy