Цьогоріч бюджет Луцька становитиме майже 2,5 мільярда гривень. Із приєднанням навколишніх громад він зріс орієнтовно на 100 мільйонів гривень.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував бюджет Луцької територіальної громади на 2021 рік. Тож які доходи прийдуть у казну та хто і скільки отримає коштів – у матеріалі.
Відповідно до оприлюднених документів доходи бюджету у цьому році сягнуть понад два мільярди – 2 458 397 424 гривні. А от сума видатків буде трохи більшою – 2 593 840 424 гривні. Різниця між видатками і доходами становить понад 135 мільйонів гривень. За словами керівниці департаменту фінансів Луцькради Лілії Єлової, такий бюджет є збалансованим, оскільки різницю між доходами і видатками становлять отримані і повернуті позики.
– Бюджет наш не дефіцитний і не профіцитний, він у нас збалансований – доходи з видатками, – пояснює головна фінансистка. – Якщо в цілому все збити, виходить по нулях. Для того, щоб зрозуміти чи бюджет дефіцитний, чи профіцитний, треба скласти докупи всі документи: доходи, фінансування, видатки і кредитування. Ну якщо брати чисто доходи і чисто видатки, то це дефіцит за рахунок отриманих і погашених позик. В нас передбачені позики: по програмі НЕФКО, яку ми вже в цьому році завершуємо, на тепломодернізацію закладів бюджетної сфери. Далі планується брати позику для водоканалу – в цьому році починається новий проєкт. І ще в нас третій проєкт є (у минулому році почали брати позику) – щодо придбання нових тролейбусів. Тобто, ця різниця між доходами і видатками – це сума позик, які ми маємо і паралельно їх гасимо.
Ще одна особливість цьогорічного бюджету у тому, що він включає тепер і приєднані ОТГ. Втім, за словами пані Єлової, особливих змін у цьому не відбулося. Із приєднанням громад бюджет збільшився орієнтовно на 100 мільйонів і це не особливо помітно на фоні мільярдних доходів міста.
Доходи: найбільше від податків, найменше – від майна
Левову частку доходів міського бюджету становлять податкові надходження – 1,818 мільярда гривень або 73,9%. Із них найбільшу частку складає податок на доходи фізичних осіб – 1,262 мільярда, який сплачують і промислові підприємства, і бюджетна сфера, і бізнес. Решту складових цього виду надходжень складає податок на прибуток підприємств, рентна плата за користування природними ресурсами, акцизний податок, та інші місцеві податки.
На другому місці у структурі доходів цьогорічного бюджету – офіційні трансферти, які в даному випадку становить освітня субвенція у сумі 529,2 мільйона гривень – 21,5%. Із державного бюджету – 523,09 мільйона, а із місцевого – 6,12 мільйона.
Неподаткові надходження до казни складуть 99,15 мільйона – 4,03%. Найбільшою складовою тут є власні надходження бюджетних установ (від господарської діяльності, надання послуг, оренди та реалізації майна) – понад 49 мільйонів гривень. Решту розділили між собою адміністративні збори та платежі – 11,5 млн., орендна плата за користування майном – 5 млн., інші неподаткові надходження – 21 млн. (від оплати за користування ділянками під малими архітектурними спорудами, від оренди білбордів та доходи від заходів у сфері благоустрою).
І останньою, четвертою, складовою у структурі доходів є доходи від операцій з капіталом у сумі 11,58 мільйона гривень – 0,47%. Ця сума розділена на два види доходів – від продажу землі та відчуження майна, що перебуває у комунальній власності. Отож, цьогоріч від продажу землі планують залучити до бюджету 8,58 мільйона гривень, а від відчуження майна – 3 мільйони гривень.
Найбільші «споживачі» бюджетних коштів: школи, дороги, тролейбуси
На потреби різних сфер міста цьогоріч розподілили 2,593 мільярда гривень. Їх отримали 14 міських департаментів та управлінь. У п’ятірці найбільших отримувачів бюджетних грошей – освіта, ЖКГ, виконком, департаменти фінансів та культури.
Управління освіти отримає більше половини усього бюджетного кошика – 1,347 мільярда гривень або 51,97%. У цю суму увійшла і півмільйонна освітня субвенція, тож без неї місто виділило на освітню сферу понад 800 мільйонів гривень – і це найбільша стаття у структурі видатків. За словами керівниці фінансового департаменту видатки на освіту і в попередні роки були немалими, тож цьогоріч вони практично не відрізняються.
Із виділених коштів безпосередньо на освіту різних рівнів спрямували 1,325 мільярда. Із них найбільше піде на середні загальноосвітні заклади – понад 700 мільйонів.
Із затверджених документів також стало відомо які роботи планують провести у освітніх закладах вже цьогоріч. Так, 5,5 мільйона спрямують на ремонти тепло–, водопостачання та каналізації у 10 міських школах, ремонт Княгининівського НВК, влаштування пандусу у Палаці учнівської молоді. Ще 1,6 мільйона спрямують на відновлення пожежних сигналізацій у чотирьох міських школах.
Друге місце за видатками займає департамент житлово–комунального господарства – понад 400 мільйонів гривень або 15,52%. Із них значна частина – 262 584 947 – спрямована на економічну діяльність, куди увійшло утримання доріг (184 млн. грн.), будівництво об’єктів ЖКГ (22,5 млн.) – реконструкція і будівництво мереж зовнішнього освітлення, реконструкція скверів та полігону у Брище, а також будівництво туалету у Центральному парку.
Більше 49 мільйонів становлять внески до статутного капіталу комунальних підприємств:
– для КП «Луцькводоканал» – фінансування нового проєкту «Підвищення енергоефективності та надійності системи водопостачання та водовідведення м. Луцьк,
– КП «Луцький спецкомбінат» – придбання земельної ділянки для розширення кладовища у с. Гаразджа,
– КП «Парки та сквери» – придбання техніки.
Іншу частину видатків становить безпосередньо житлово–комунальне господарство – понад 125 мільйонів гривень. Сюди увійшли: благоустрій населених пунктів – 86 мільйонів гривень, експлуатація та технічне обслуговування житлового фонду – більше 5 мільйонів гривень, експлуатація ліфтів – 2 мільйони, ремонти прибудинкових територій – понад 31 мільйон гривень.
І третє місце у структурі видатків займає виконавчий комітет – на його діяльність витратять понад 262 мільйони гривень – 10,13%. За словами Лілії Єлової, комітет є розпорядником коштів багатьох міських програм, тому виділені кошти стосуються як організаційної діяльності апарату, так і реалізації цих програм. Зокрема, на організаційну діяльність апарату виконавчого комітету спрямовано 100 мільйонів гривень. Із документів відомо також, що для виконавчого комітету заплановане придбання автівки вартістю 650 тисяч гривень, а також придбання кондиціонерів та оргтехніки.
Найбільшу суму виконком спрямує на електротранспорт: придбання тролейбусів – 87 341 615 гривень і 52 мільйони – компенсація за перевезення пільговиків.
Порівняно незначні суми спрямовані на: розроблення містобудівної та кадастрової документації приєднаних громад – 4,4 млн., охорону пам’яток архітектури (археологічні та реставраційні роботи у підвалах монастиря єзуїтів) – 1 мільйон, заходи із землеустрою – 1,5 млн., заходи у сфері культури і мистецтва – 1,8 мільйона, у сфері туризму – 2,7 мільйона та інші.
Ще по 1,3 мільйона виконком виділить на природоохоронні заходи та фінансову підтримку ЗМІ. А 1,2 мільйона передбачили на обслуговування місцевого боргу. Решту коштів розділять на різні заходи у сфері соціального захисту, запобігання надзвичайним ситуаціям, громадської безпеки та інші.
Департамент фінансів зайняв четверту позицію серед отримувачів бюджетних коштів – 138,7 мільйона гривень – 5,35 %. Департамент є головним розпорядником коштів у деяких програмах і проектах, тож ці надходження пов’язані в першу чергу із цими програмами. Це, до прикладу, обслуговування боргу за позиками – 11,6 мільйона гривень, 12,2 – кошти резервного фонду, 107 мільйонів – реверсна дотація (кошти, які передаються із місцевого бюджету до державного. Інструмент вирівнювання застосовується у залежності від розміру зібраного ПДФО в порівнянні з середніми показниками по Україні), 813 тисяч – субвенції для приєднаних ОТГ та інші.
Департамент культури отримає понад 122 мільйони гривень – 4,73 % від усієї суми видатків і займає останню позицію у п’ятірці найбільших отримувачів коштів. Найдорожче у цій сфері коштуватиме освіта у мистецьких школах – понад 67 мільйонів. Ще 51 мільйон розподілили безпосередньо на культуру та мистецтво: 15,9 млн – діяльність бібліотек, 20,8 млн. – діяльність будинків культури, клубів та центрів дозвілля, 10,6 – діяльність інших закладів у галузі культури, 3,9 – адміністративні витрати.
Видатки на решту міських служб порівняно невеликі і сягають від 0,1 до 3,5 % від загальної суми. У деяких із них видатки спрямовані тільки на покриття адміністративних витрат як, до прикладу, у відділі управління майном міської комунальної власності. На ці потреби тут виділили 2,4 мільйона. А от Центр надання адміністративних послуг на організаційно–адміністративні витрати отримав аж 24 мільйони. На цьому фоні дивує мізерна сума, 100 000 гривень, передбачена на сприяння розвитку малого та середнього підприємництва. Здавалося б, якщо надходження від податків є основою у структурі доходів, то розвиток підприємництва мав би бути у пріоритеті.
У міській раді тим часом сподіваються на перевиконання бюджету і кажуть, що зараз саме детально вивчають потреби нової громади.
– Бюджет поки що досить скептичний, він зроблений на базі минулорічного з урахуванням громад, – каже голова бюджетної комісії Андрій Разумовський. – Оцінили поки що витрати – там добавилась освіта, адміністративні витрати. В громадах є об’єкти, які будуються, тому зараз збирають інформацію – які дороги потрібно робити, освітлення, ремонти. Ми розраховуємо, що бюджет, швидше за все, буде перевиконуватись і вже з перевиконання будемо розподіляти кошти на додаткові роботи. І ще, ми чекали, це було дуже важливо, Державного фонду регіонального розвитку – у нас була в проєкті школа № 27(спортивний зал), садочок на Дубнівській, школа №13 і Заборольська школа, тобто було багато проєктів. Проте у цьому році ДФРР сильно зменшився і туди потрапили інші проєкти. Але робота іде по всіх напрямках, я особисто був у громадах і школах, ми збираємо проблематику і намагатимемось її вирішити.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
