Майже 25-тисячна Ківерцівська громада щомісяця вивозить близько 30 тонн сміття на стихійне звалище біля села Заброди. У 2015 році за кошти з державного і місцевого бюджетів там побудували полігон. Об’єкт відкривали перші особи області. Проте відтоді полігон не прийняв жодного сміттєвоза. Чиновники кажуть, Державна архітектурно-будівельна інспекція не дозволила експлуатацію через помилки в проєкті.
Що сталося насправді і хто відповідальний за провал проєкту, – дивіться у черговому розслідуванні програми «Червона лінія»: «Смітник замість полігону» на UA:Суспільне.
Село Заброди хоч і недалеко від колишнього райцентру Ківерці, але не вабить до себе любителів заміського життя. Тут залишилось менше сотні мешканців. За кілометр від села – сміттєзвалище. Міське. Сюди щомісяця вивозять приблизно 30 тонн твердих побутових відходів.
«У нас нема вже в селі людей. Всі повимирали. І колонка не добра, і колодязь недобрий. Все недобре. Воно ж всю гадость сюди іде. Що ви думаєте, Ви подивіться, що там робиться», – бідкаються селяни.
У квітні 2020-го на сміттєзвалищі під Забродами сталася пожежа. Рятувальники понад 3 години не могли приборкати вогонь через сильний вітер і вибухи. Гасили пожежу два екіпажі.
Торік екоінспекція перевірила сміттєзвалище. Нарахували збитки за засмічення, оштрафували ківерцівське управління житлово-комунального господарства і видали припис посадовим особам усунути порушення.
«Старий полігон, який в Забродах діє, на нього документації навіть нема. Він був не побудований як полігон. І все йшло до забруднення підземних водних горизонтів. Нарахували великі суми збитків і зараз сплачують міська рада», – каже перший заступник начальника Держекоінспекції у Волинській області Олександр Ткачук.
«Недавно ми заплатили 101 тисячу гривень штрафу, – розповідає Ківерцівський міський голова Олександр Ковальчук. – І перед тим ми дуже вже багато платили. Тому, що це несанкціоноване сміттєзвалище. Це просто купа сміття. На сьогоднішній день штрафи дуже-дуже немалі. А нам приходиться платити. Це таке замкнене коло, тому що, куди ми дінемось? Куди ми те сміття вивеземо? До міської ради привеземо чи до адміністрації?»
Таке питання ставили собі і попередні керівники міста, району й області. А з 2008-го навіть взялися за діло. Вирішили будувати цивілізований полігон. Теж у Забродах, поруч зі стихійним смітником. У 2015 році з державного фонду регіонального розвитку прийшли кошти на втілення проєкту – один мільйон гривень. Ще 200 тисяч виділили з місцевого бюджету. Викопали котлован, постелили плівку, загородили територію. Того ж року на об’єкті, так би мовити, перерізали стрічку. «Відкривав полігон тодішній голова ОДА Володимир Гунчик.
«В принципі задоволені роботою по першому етапу. Але по завершенні першого кварталу знову вертаємось до цього питання, щоб тут лежали плити, стояв паркан. Моє діло вам допомогти, а ви беріть на себе ініціативу», – резюмував тоді керівник області.
Потужність полігону була розрахована на 5 років. Однак, з дня відкриття і донині він не прийняв жодного сміттєвоза.
На дверях чиновницьких кабінетів змінювалися прізвища, в міських радах – обличчя. Не пощадив час і встелений плівкою котлован на полігоні. Трава – в пояс, навкруги – чагарники.
«Зробили підготовчі роботи і тоді під вибори перерізали стрічку. Він не зданий в експлуатацію. Туди треба все робити по-новому», – каже Ківерцівський міський голова Олександр Ковальчук і наголошує, що йдуть перемовини з потенційними інвесторами про переробку відходів.
«Побудували полігон, а не можна відкрити. І так само продовжують вивозити на старий незаконний полігон. Я думаю, що правоохоронним органам є непочатий край роботи», – вважає перший заступник начальника ДЕІ на Волині Олександр Ткачук.
Замовником будівництва полігону для міста Ківерці на той час було управління капітального будівництва Волинської облдержадміністрації. Там кажуть, що каменем спотикання став невірно вказаний проєктантами чи то клас наслідків, чи категорія складності будівництва.
«Роботи, які, відповідно до проєктно-кошторисної документації, яку розробляло «Луцьккомундорпроект», були виконані в повному обсязі. Підрядником там було таке на той час підприємство «Стирагробуд», – каже нинішній начальник управління капітального будівництва Волинської ОДА Іван Корчук. – І коли подали документи на здачу, на отримання декларації про готовність об’єкта до вводу в експлуатацію, ДАБІ відмовила у видачі, оскільки категорія складності об’єкта, яка була передбачена проєктом, не відповідає тій, яка мала би бути. Це було основною причиною, чого об’єкт не ввели в експлуатацію».
На підприємстві «Луцьккомундорпроект» здивовані таким звинуваченнями. Кажуть, жодних офіційних претензій від замовників не було і досі немає. А проєкт на той час успішно пройшов державну будівельну експертизу.
«Які класи наслідків?! Вони вам мозги пудрять. Це нероби. Закопали більше мільйона грошей і шукають винних проектантів. Ми зробили, віддали документи, помогли пройти експертизу, які були зауваження, ми поправили. До нас питань не було. Були питання між замовником і підрядником», – обурюється директор проєктної організації Олександр Остапук.
Генеральним підрядником будівництва було підприємство «Стирагробуд» з села Боратин під Луцьком. Фірма активно бере участь у тендерах і освоює державні гроші. На підприємстві кажуть, що роботи по сміттєвому полігону виконали, кошти отримали і жодних претензій від замовників не чули. У них – своя версія провалу проєкту.
«З нашої сторони, все що треба було, ми все зробили. Наскільки я пам’ятаю, там питання було в землі. Тобто, полігон – для міста, а земля була районна» – розповів у телефонному коментарі представник ТОВ «Стирагробуд» Олександр Москвич.
Парадокс, але ні Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ні її управління у Волинській області збудований об’єкт не перевіряли. Принаймні, так відомство відповіло на офіційний запит. Документа про відмову у видачі сертифікату про готовність об’єкта до експлуатації теж, кажуть, не надавали. Ніхто з посадовців так і не зміг нам продемонструвати офіційного папірця. Схоже, відмова була, так би мовити, усною… Ці підозри підтвердив інженер з технічного нагляду на об’єкті Валерій Яцюк.
«Ця справа не тільки на рівні мого керівництва вирішувалась. Тоді навіть губернатор Гунчик і той був в курсі цієї справи. Коли готовий об’єкт і якась людина, вже та людина, до речі, не працює там і корупціонером була визначена після того. І от все, одна людина перекреслила все і на тому кінець. Декларацію про готовність готували. Це було. Так, було. Носили. Була відмова. Може, ця відмова була усна якась: телеграма, чи щось таке, прийшло там якесь роз’яснення», – розповів в телефонному коментарі Валерій Яцюк.
«Моя думка, я не знаю, чи ви покажете на телебаченні. На той час, якби було зробити дзвінок керівнику ДАБІ, були б об’єкт прийняли. Значить, ніхто не був зацікавлений його здавати. Напевне, не було політичної волі на той час, щоб прийняти його в експлуатацію», – резюмує нинішній начальник управління капітального будівництва Волинської ОДА Іван Корчук.
У 2016-ому році всю проєктну документацію щодо полігону передали Ківерцівському міському голові Володимиру Жгутову. Земля все ще належала державі, об’єкт знаходився на території району, а сміття збирались возити з міста. Коштів на завершення полігону не виділяли. Проєкт не рухався. У 2019-ому міська влада прийшла до думки, що потрібно нарешті щось вирішувати. Почали з землі. Ділянку передали ківерцівській громаді. Згодом з міського бюджету виділили гроші на нову технічну документацію. Виготовили технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва. Звернулися до тих же проєктантів, приватного підприємства «Луцьккомундорпроект», повідомили ДАБІ про зміну замовника будівництва.
«Було ініційовано виготовлення цієї проектно-кошторисної документації для завершення будівництва саме першої черги, – пригадує колишній перший заступник Ківерцівського міського голови Ігор Мисковець. – Проект був готовий, однак не склалося його оплатити. Відповідно до проекту, по його кошторисній частині, для завершення необхідна була сума десь 650-700 тисяч гривень. Тобто в загальному 1 мільйон гривень для того, щоб запустити першу чергу цього полігону. Я думаю ця сума була посильною для нашої громади».
Добудувати полігон не вийшло і цього разу. Завадила політика.
«Для розуміння це були останні місяці практично до початку виборчої кампанії. Мало хто займався роботою вже такою. Депутати і всі решта. На жаль, складно було говорити про те, що треба далі рухатись в цьому напрямку», – каже Мисковець.
«Депутати ходили перед виборами і всі казали, що будем щось робити. То за мене голосуй, то за того голосуй. Так як було, так і є. Нікому нема діла до людей. Кому ми потрібні? Ви скажіте: кому ви потрібні, кому ми потрібні?», – нарікають мешканці села Заброди, що живуть за кілометр від смітника.
Нині на добудову полігону вкотре шукають гроші. Щоправда суми звучать вже не ті – з шістьма нулями. Однак, очевидно, до кінця 2021-го полігон не запрацює. Ківерцівський міський голова Олександр Ковальчук каже, готуються наступного року подавати проект на фінансування за рахунок Державного фонду регіонального розвитку.
«Ми будемо доробляти той полігон, який в 2002 році почали. На його добудову треба понад 13 мільйонів. В нас на жаль, таких грошей немає. Це документація, яка нам залишилася від старого полігону. Раніше і зараз і все, що ми вже доробили під нуль це вже майже півмільйона. Тільки один том був 280 тисяч гривень. Його робили пів року. Потім були різні зміни. І всерівно ми не можемо нічого дійти тому, що ми зробили, подалися, грошей область не дала і Київ не дав. Зараз пройде рік і знову треба робити корекцію і знову треба давати гроші», – каже міський голова.
Ситуація з Ківерцівським полігоном не виняткова. За інформацією екоінспекції, на Волині майже пів тисячі стихійних смітників, полігонів для захоронення твердих побутових відходів – 11, збудованих згідно з нормами – 3. І, власне, ківерцівський – один з них.
Не змогли здати в експлуатацію і нову чергу полігону для міста Володимира-Волинського. Її завершили у 2020-ому, але ДАБІ відмовила у видачі сертифікату.
А полігон для міста Горохів, на який у 2019-ому виділили гроші з держбюджету, навіть не почали, бо населення сусідньої Мар’янівської громади не допустило будівництва.
Разом з тим на території того ж таки села десятиліттями існує стихійний смітник, на який безперешкодно їздять міські сміттєвози.
«Зараз вже нова така метода, будемо давати подання в суди про невиконання своїх функціональних обов’язків органами влади. І вони нехай приймають рішення. Можливо, по Ківерцях зараз і приймемо таке рішення. Для прикладу для області треба десь прийняти таке рішення, щоб бачили органи місцевого самоврядування, що це не просто ви прийшли головою сільради там ділити землю, а ви прийшли виконувати функціональні обов’язки. В першу чергу, забезпечити безпеку, охорону здоров’я людей, забезпечити якісну воду, забезпечити утилізацію відходів, забезпечити очистку тієї води», – наголошує перший застпник начальника ДЕІ у Волинській області Олександр Ткачук.
Україну чекає сміттєва реформа, – каже правозахисниця і екоактивістка Ольга Мелень-Забрамна. Однак, обіцяні, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, дедлайни імплементації національного законодавства, давно минули. У Верховній раді зареєстрований і чекає другого читання законопроєкт «Про управління відходами». Він, вважає експертка, зрушить з мертвої точки ситуацію з сортуванням, переробкою і захороненням сміття. А також запровадить відповідальність виробника за утилізацію його продукції.
«Також в Україні прийнята вже більше двох років назад Національна стратегія поводження з відходами до 2030 року. Що вона говорить? Вона говорить, що нам треба ці несанкціоновані сміттєзвалища ліквідувати і кожна область мала би мати один-два регіональні полігони. Не полігон для кожного населеного пункту, тому що це смішно. Так, звичайно, буде виникати питання того, що це дуже дорого, великі об’єми, великі кілометражі, паливно-мастильні матеріали і так далі. Для того також є стратегія поводження з відходами. В регіональному плані треба передбачити поділ області на кластери. Кожен кластер буде мати таку перевантажувальну станцію, де буде звозитися сміття і перевантажуватися у великі рефрижератори. Можливо, пресуватися, досортовуватися і тільки те сміття, яке буде залишатися, залишки після пресування, буде їхати на полігони», – розповідає керівниця юридичного відділу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень-Забрамна.
В Україні навіть проблема утилізації сміття – це політика. Ківерцівський полігон, який відкривали під відеокамерами, але так і не запустили – це приклад містечкової. Не прийняті закони і чиновницька безвідповідальність за провалені проєкти – державної. Демократія ж дає інструменти до змін. Те, як ми ними користуємось, визначає хто ми: громадяни, чи просто мешканці.
Нагадаємо, у попередніх розслідуваннях проєкту «Червона лінія» йшлося про те, як шпарина в законодавстві створила передумови для незаконних рубок лісу в період тиші, про нелегальне використання води для поливу плантацій лохини на Волині, а також про те, як міський парк у Луцьку зменшився вдвічі через роздачу зелених зон під приватну забудову.
