Нещодавно у Луцьку відкрили новий бізнес-простір. Для цього реконструювали приміщення старого кінотеатру «Батьківщина», що на П’ятницькій гірці, 2, яке вже довгий час пустувало. Витратили понад 68 мільйонів гривень грантових та бюджетних коштів. Планували, що співфінансування з бюджету становитиме 17 мільйонів гривень, а на кінець реставрації ця сума зросла удвічі. Попри таке здорожчання після завершення реставрації виявилось, що на об’єкті порушені вимоги щодо доступу та безбар’єрності.
Як реконструювали бізнес-центр і що з цим не так – досліджував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Редакція Центру журналістських розслідувань «Сила правди» збирає кошти на інверторний генератор для Сил спеціальних операцій, в яких служать волиняни, в тому числі і наші колеги по професії.
Як з кінотеатру зробили бізнес-простір
Ідею реконструкції колишнього кінотеатру «Батьківщина» Луцька міська рада оприлюднила навесні 2024 року. Проєкт реалізували в рамках програми «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів», який фінансується урядом Німеччини та ПРООН в Україні.
Згідно з даними Департаменту економічної політики Луцької міської ради, реставрація зазначеного об’єкта передбачала:
- реставрацію фасаду зі збереженням автентичних елементів;
- облаштування холу, багатофункціональної конференц-зали, кафе, кабінетів та санвузлів на першому поверсі;
- малої конференц-зали, кабінетів, санвузлів – на 2-му поверсі;
- підсобних, складських, технічних приміщень – на 3-му поверсі;
- наповнення простору необхідним обладнанням, меблями, офісною технікою та облаштування прилеглої території.
Для реконструкції приміщення провели тендер, у якому змагалися два відомі луцькі забудовники: «Луцьксантехмонтаж №536» та «Житлобуд-2». Конкуренти не торгувались в аукціоні, а оскільки пропозиція «Житлобуду» виявилась нижчою, то він отримав перемогу. З ним уклали договір на 46,1 мільйона гривень: у 2024 передбачили профінансувати 40,3 мільйона гривень, у 2025 – 5,8 мільйона. З них грантові кошти від ПРООН становили 33,4 мільйона, співфінансування з міського бюджету – 17,8 мільйона.
Втім, згодом вартість реставрації суттєво подорожчала. У жовтні 2024-го уклали угоду на додаткові роботи і додали ще сім мільйонів гривень. За ці кошти передбачили оновлення ґанку з гранітним оздобленням, влаштування сцени, повну заміну конструкції покрівлі, додаткові роботи з утеплення стін, заміну вікон.
У 2025-му – двома траншами докинули ще 15 мільйонів гривень: 11 мільйонів на будматеріали, обладнання, меблі та інвентар і ще чотири мільйони – на будівельні роботи та устаткування. Загалом вартість реставрації сягнула 68,5 мільйона гривень.
Тож якщо спочатку співфінансування з бюджету становило 17,8 мільйона гривень, то з додатковими угодами ця сума зросла вдвічі – на це витратили 34 мільйони гривень.
Реставрувати будівлю обіцяли з урахуванням потреб маломобільних груп населення. Тобто мали бути пандуси, відповідні кольорові і тактильні позначення, електричний підйомник.
Бар’єри та невідповідності нормам – стверджують активісти
Відповідно до Постанови Кабміну «Про затвердження Порядку проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю» громадська організація «Зруш скелю» провела моніторинг доступності відреставрованої будівлі. Ця постанова уповноважує громадські організації людей з інвалідністю обстежувати доступність будівель і проводити громадські моніторинги безбар’єрності.
«Громадські організації мають право проводити громадські аудити на безбар’єрність, – пояснює Євген Сивопляс. – Ми є представниками людей з інвалідністю і маємо право проводити такі аудити. Ми залучаємо відповідних людей, які можуть надати точні рекомендації і зауваження, коли щось не відповідає. Відповідно до цього ми і діємо».
При обстеженні керувалися державними будівельними нормами щодо інклюзивності будівель і споруд, де детально вказано вимоги щодо доступності маломобільних груп людей до громадських будівель. Залучили до справи представників інших громадських організацій, медіа, керівника управління капітального будівництва, яке, власне, і займалося реконструкцією цього приміщення.
«На прилеглій території пониження тротуару зроблено з завищеними кутами нахилу, – розповідає про виявлені недоліки Євген Сивопляс. – На ганку край сходинки виступає і можна перечепитися. Сходи не промарковані контрастним кольором для людей з порушенням зору. Поручні, які є на пандусі, – слизькі, а мають бути матові. Двері в будівлю і колір фасаду в одному тоні – зеленому. А за кольором двері мають відрізнятися і мають бути промарковані. Має бути зовнішня інформаційна табличка, яка розповідає про цей заклад, адреса, назва закладу, години роботи, контактний телефон. Ця інформація має бути продубльована шрифтом Брайля. Ця табличка має бути розміщена, а вона відсутня. Намагаємось потрапити в будівлю – є поріг, а мав би бути відсутній».
За словами Євгена Сивопляса низку невідповідностей і незручностей для людей з інвалідністю виявили і всередині приміщення.
«Заходимо в середину – немає стійки рецепції в другому рівні, – показує співрозмовник. – Другий рівень – це 84 сантиметри спеціально для обслуговування людей, які користуються кріслами колісними. І для них в цій стійці має бути ніша глибиною 48 сантиметрів для того, щоб, під’їхавши на кріслі, не впиратися ногами в стійку».
За словами Євгена, у туалеті відсутній простір для того, щоб людина в кріслі колісному могла стати паралельно до унітазу і, відповідно, пересісти. Той простір заблокований умивальником. У залі, де відбуваються заходи, вхід на сцену містить ненормативні поручні, на шляху до сцени є перешкоди для людей з протезами. В інших приміщеннях активісти виявили поручні на ненормативній висоті, виступи сходинок та порогів, сходові марші без поручнів.
Відтак активісти заявили, що це приміщення не можна назвати доступним.
«Все, що я проговорив, це все вимоги державних будівельних норм, – підсумовує ветеран. – І ось, умовно, замовник, проектувальник, дизайнер, управління капітального будівництва, які здійснювали нагляд, – вони мали цього дотриматися. Ми спільно моніторили – і проектувальник, і дизайнерка, і підрядник. От ми все спільно обговорювали, вони фіксували».
Замовник: «Виправляємо і вдосконалюємося»
Як так сталося, що після завершення реставрації виявили чимало невідповідностей державним будівельним нормам щодо інклюзивності – Центр журналістських розслідувань «Сила правди» запитав у замовника проєкту – управління капітального будівництва Луцької міської ради.
Там відповіли, що вже виправляють порушення.
– Ми з Євгеном Сивоплясом насправді знайшли спільну мову, – розповідає начальник управління капітального будівництва Луцької міської ради Василь Ліщук. – Ми багато чого зараз змінюємо, але це не тому, що, ніби, говорять норми ДБНу, а тому, що ми хочемо створити максимально зручності для людей.
– Але вони наводять конкретний приклад, що є санвузли для маломобільних осіб на кріслі колісному, але умивальник закриває під’їзд до унітазу.
– На сьогоднішній день той умивальник перенесений і змінений. Тобто, там питання давно не в умивальнику.
– В технічному завданні дуже мало написано щодо вимог для людей з інвалідністю. Там не вказано конкретних робіт.
– Не вказано, ні. Ми і старались, навпаки, щоб було написано два слова образно, а робили набагато більше. Ну, але, звичайно, на жаль, ми не зробили ще от того всього максимуму, де нам сьогодні Євген просто допомагає і ми дійсно вдосконалюємося.
– Виникає дивна ситуація – департамент економічної політики наголосив на тому, що приміщення буде відреставровано за вимогами доступності та безбар’єрності для маломобільних груп. Але виявилося зовсім протилежне – маса порушень, які ви потім усуваєте.
– Дивіться, ми не усуваємо, ми додатково створюємо.
У підрядній організації «Житлобуд-2» кажуть, що все зробили відповідно до проєкту.
– Ми зробили по проєкту, от як проєкт є, ми так і зробили і здали цей будинок офіційно, – пояснює директор ТОВ «Житлобуд-2» Леонід Стефанович.
– Після проведеного моніторингу виявили порушення і вказали на невідповідності.
– Там були неточності. Ми їх виправили, але вони були несуттєві – якась там плитка, бажання поручень чуть підварити. Ми переварили все, ми їх усунули.
«Багато не було враховано» – технічний нагляд
Технічний нагляд на об’єкті проводив працівник управління капітального будівництва, яке і було замовником реставрації. Це Андрій Корчук, який очолює інженерно-технічний відділ. Він каже, що у проєкті не було враховано чимало норм.
– В моніторингу щодо безбар’єрності було вказано на певні невідповідності нормам ДБН: наприклад, щодо під’їзду до унітазу крісла колісного, до стійки рецепції, також не виділення кольором, ненормативна висота поручнів.
– Цього не було у нас в проєкті передбачено, але ж проект так само ж пройшов експертизу. Якщо там були зауваження, експертиза повинна була в певний момент також це побачити.
– Ваше управління кілька разів замовляло коригування документації, але виходить так, що не було враховано норм щодо безбар’єрності і доступності?
– На початку не було багато чого враховано, потім частково дораховано.
«Виправляємо зауваження» – автор проєкту
А що про таку ситуацію кажуть розробники проєкту та авторський нагляд?
Розробником проєктної документації на замовлення управління капітального будівництва було підприємство «Геовей». Його керівник Юрій Юзвяк також вів авторський нагляд за процесом реставрації. Він зізнається, що наразі виправляють виявлені порушення.
– Виправляємо згідно чинних норм, – пояснює керівник підприємства «Геовей» Юрій Юзвяк. – Скажемо так, були помилки не так сильно в проєкті, як у виконанні самого підрядника. Деякі по дизайну були зауваження, дизайнер хотів, щоб воно виглядало гарно, естетично. Ну, виправляємо це діло.
– Підкажіть, будь ласка, як відбувається зараз це виправлення? Ви контролюєте його? Що саме там усувають?
– Так. Ми разом з підрядником і замовником співпрацюємо і все виправляємо. Ну, там на сходинках були виступи, що заважали підніматися людям з протезами…
– Якщо ви контролювали цей процес від початку, то як так трапилось, що стільки недоліків на кінцевому етапі?
– Складний об’єкт, великі об’єми робіт були.
Експертизу проєкту реставрації кінотеатру проводило державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи». У відповідь на запит там повідомили, що у проєкті були передбачені заходи щодо доступності осіб з інвалідністю та маломобільних груп.
«Принагідно інформуємо, що експертиза є завершальним етапом розроблення проєктів будівництва, а отже питання щодо відповідності чи невідповідності закінченого об’єкта проєктній документації, у тому числі щодо доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, не належить до сфери відповідальності експертної організації», – йдеться у відповіді.
Державна інспекція архітектури та містобудування: «Замовник несе відповідальність за подані дані»
Новий відреставрований бізнес-простір офіційно відкрили ще наприкінці серпня 2025-го. Відтоді там проводять різні публічні заходи. Також новий об’єкт вже отримав сертифікат готовності від Державної інспекції архітектури та містобудування.
За словами Євгена Сивопляса, відповідність реставрованого кінотеатру будівельним нормам інспектував головний інспектор будівельного нагляду управління ДІАМ у Волинській області Дмитро Чіпак. До слова, він раніше працював у департаменті муніципальної варти Луцької міської ради. Втім, говорити про перевірений об’єкт Дмитро Чіпак відмовився і порадив надсилати запит до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Києві.
Там повідомили, що «…в акті готовності об’єкта до експлуатації від 11 серпня 2025 зазначено, що на об’єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, передбачені проектною документацією, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення».
Водночас наголосили, що «замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об’єкта до експлуатації».
Отож, за інформацією з системи «Prozorro» за розроблення проєктної документації та авторський нагляд управління капітального будівництва заплатило ТОВ «Геовей» 1,5 мільйона гривень. Ще майже 200 тисяч заплатили за експертизу проєкту.
Загалом, на реставрацію приміщення витратили 68,5 мільйона гривень. Проєкт подорожчав від заявленої початкової вартості на понад 22 мільйони, та ще й не обійшовся без порушень, які доводиться виправляти.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала, хто насправді заробляє на парковках навколо Центрального ринку Луцька.
