Двоє представниць Волині – Ірина Токарська та Яна Кінах – вилетіли після другого етапу конкурсу до Вищого антикорупційного суду. Комісія вважає, що вони не відповідають критеріям доброчесності. На спеціальних засіданнях, які провели впродовж лютого-березня 2026 року, статки і досвід роботи учасників другого етапу конкурсу розглядали майже «під мікроскопом». У тому числі за присутності міжнародних експертів.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував, які невідповідності і суперечності виявили у деклараціях кандидаток з Волині.
Конкурс на зайняття 23 посад суддів Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати оголосили 3 червня 2025 року.
За результатами складання іспиту до другого етапу конкурсу допустили 73 кандидатів.
За ініціативою Громадської ради міжнародних експертів всіх цих кандидатів перевірили на відповідність критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності).
Спеціальні спільні засідання, на яких відбувалися співбесіди з кандидатами, тривали з 16 лютого до 17 березня 2026 року та транслювалися в режимі реального часу. Участь у цих засіданнях взяли 69 кандидатів, інші припинили участь у конкурсі за власним бажанням.
Рішення щодо відповідності кандидата цим критеріям ухвалювала більшість від спільного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів.
За результатами спільного голосування участь у конкурсі продовжили 22 кандидати на посаду судді, які підтвердили відповідність визначеним законом критеріям.
З них – жодного з Волині. Хоча за посаду судді у Вищому антикорупційному суді боролася суддя Маневицького районного суду Ірина Токарська, а також адвокатка Яна Кінах.
Суддя Ірина Токарська
Ірина Токарська за результатами складання кваліфікаційного іспиту набрала 324,58 бала з 400 максимально можливих. 13 березня з нею провели співбесіду.
У 2002 році Ірина Токарська закінчила Волинський державний університет імені Лесі Українки і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
З 26 листопада 2002 року по 14 вересня 2005 року працювала секретарем судового засідання в Апеляційному суді Волинської області, а потім, до 1 вересня 2008 року, – помічником судді в цьому ж суді.
Президент України своїм указом від 25 липня 2008 року призначив її на посаду судді Маневицького районного суду строком на п’ять років, а 6 червня 2013 року Верховна Рада призначила Токарську безстроково.
Оренда на «усній домовленості», дешевша квартира і порожня графа декларації про вартість автомобілів
Основну частину співбесіди з суддею Маневицького районного суду провів суддя у відставці зі Сполучених Штатів Джон О’Салліван.
Спочатку він звернув увагу, що в деклараціях за 2013-2015 роки Ірина Токарська не зазначила інформацію про нерухомість. Вона це підтвердила і пояснила, що проживала у квартирі, яку орендували, але «на усній домовленості». За словами Ірини Токарської, окрім оплати комунальних послуг їхня сім’я в рахунок оренди здійснювала поточні ремонти в помешканні.
Експерт Джон О’Салліван звернув увагу і на те, що суддя не вказала в деклараціях вартість трьох автівок.
Автівку Ford Escort 1995 року випуску подарував батько в рік призначення її суддею – у грудні 2008 року. Письмового договору дарування не було.
«Цей автомобіль не був коштовним. І єдине, що я можу зазначити, я дійсно не знаю вартість самого авта, але точно я знаю, що це була дуже невдала покупка», – повідомила Ірина Токарська.
Вона визнала, що була зобов’язана зазначити вартість машини у декларації, але при цьому пояснила, що «не було роз’яснень», які б допомогли декларантам надати повну інформацію. Суддя Маневицького районного суду наголосила, що її дії жодним чином не спрямовані на приховування вартості.
Потім експерт згадав про другу автівку, що з’явилася в рік безстрокового призначення Токарської на посаду судді Маневицького районного суду. Її вартість представниця Феміди також не зазначила.
Йдеться про автівку Honda Jazz 2006 року випуску, яку купили зі спільних заощаджень сім’ї.
– Я запитувала у чоловіка про вартість автомобіля, але він мені сказав, що вартість автомобіля відповідає нашим заощадженням, – повідомила Токарська.
– Все-таки не відповідь. Декларації подають для того, щоби держслужбовці могли відобразити скільки вони витрачають, є такий обов’язок. І вас призначили суддею на п’ять років. Ви не оцінили важливість зазначення коректної інформації в декларації, – відреагував Джон О’Салліван.
Ще одне питання від експерта з США – про автівку BMW X5, право на користування якою чоловік судді отримав у 2017 році. Автівка 2002 року випуску була зареєстрована на литовську фірму.
Токарська повідомила, що не знала про вартість цього автомобіля і їй був незрозумілий механізм його придбання.
«Це мене дуже не влаштовувало. І я наполягала – це було підставою неодноразових непорозумінь в сім’ї – на тому, щоб нарешті чоловік якось визначився все-таки із правовим статусом цього рухомого майна», – пояснила Токарська.
Чоловік судді Андрій Толстокоров загинув у 2022 році захищаючи Україну.
Експерт нагадав судді, що інформацію про механізм придбання автомобіля важливо зазначати в деклараціях в тому числі і для розуміння громадськості.
У 2024 році донька Ірини Токарської стала власницею квартири у Луцьку за 1,69 мільйона гривень. Хоча цю нерухомість, згідно з оголошенням, продавали за дорожчою на понад 200 тисяч гривень ціною – 1,92 мільйона гривень.
«І ви також надавали оголошення, яке показує, що цей об’єкт продавався за 1,92 мільйона гривень або орієнтовно за 48 000 доларів США», – згадав експерт із США Джон О’Салліван.
Суддя Маневицького районного суду пояснила, що квартиру вона купила без врахування послуг рієлтора.
«У тому будинку проживають мої колеги. Попросила колег, які дали мені можливість сконтактувати із безпосередніми власниками того житла через ОСББ. При зустрічі з власниками цього житла ми з ними обговорили відповідно необхідність кількості вкладення грошей також у ремонт квартири», – зазначила суддя Маневицького районного суду.
Вона також пояснила, що квартиру для доньки купила за гроші з виплат, які отримали у зв’язку з загибеллю чоловіка.
Суддівська практика
Не оминули експерти й питання суддівської практики Ірини Токарської.
Джон О’Салліван згадав про співбесіду, яка відбулася 25 жовтня 2019 року. За її результатами Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала Ірину Токарську такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. І одна з підстав – практика розгляду правопорушень за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння).
«На другій позиції після Нововолинського за кількістю «скислих» справ – Маневицький районний суд. Тут через строки закрили 31 справу. Цікаво, що у більшості випадків матеріали надходили до суду вчасно, а їх розгляд чомусь проводився аж через три місяці авторозподілу», – писав Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Зазначалося, що у Маневицькому районному суді статистику закриття справ за статтею 130 через строки зробила суддя Ірина Токарська: з 31-ї справи, де збігли строки притягнення порушника до відповідальності, – 22 постанови з її підписом.
У відповідь на публікацію «Сили правди» Маневицький районний суд на офіційному сайті оприлюднив спростування.
На співбесіді 13 березня 2026 року Токарська повідомила, що з 2020 року вона закрила у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності менш як 8% від загальної кількості розглянутих нею справ.
Також експерт звернув увагу на орієнтовно 90 справ, в яких суддя накладала штраф за водіння в стані алкогольного сп’яніння, але без позбавлення права на керування.
Токарська зауважила, що осіб, які взагалі не мали права керування, неможливо покарати його позбавленням.
Вона також зазначила, що змінила свою практику з березня 2025 року і тепер вважає правильним превентивно позбавляти права керування і навіть тих осіб, які не мають права керування.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Чумак звернув увагу також на одну зі справ, в якій до особи, яка неодноразово керувала мопедом у стані алкогольного сп’яніння, не застосували безоплатне вилучення.
Токарська сказала, що вже не пам’ятає деталі справи.
«Питання, чи дійсно належить йому той мопед, на якому його зупинили? Це перше питання. Друге питання, в нас така категорія громадян переважно по 130-х справах, які збирають все життя на той мопед. Розумієте? І краще позбавити права керування, але в людини не позбавити те право власності», – відреагувала суддя Маневицького районного суду.
Адвокатка Яна Кінах
Керуюча партнерка адвокатського об’єднання «Дженерал лігал груп» Яна Кінах за результатами складання кваліфікаційного іспиту набрала 315,66 бала. З нею також провели співбесіду з дослідження її досьє 13 березня.
Членкиня Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Галина Шевчук оголосила, що кандидатка у 2012 році отримала вищу юридичну освіту в Національному університеті юридична академія України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація «юрист».
У 2011 році завершила навчання в Київському національному університеті культури і мистецтв, ступінь освіти «магістр», спеціальність «Правознавство» кваліфікація «магістр права».
Професійну діяльність розпочала у 2011 році, до 2015 року працювала в адвокатському об’єднанні «Столичний адвокат» помічницею юриста та юристконсульткою. У 2013-2015 роках була юрисконсульткою в Житомирській філії концерну радіомовлення, радіозв’язку, телебачення за сумісництвом.
З липня по жовтень 2015 року – начальниця відділу роботи з клієнтами Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області.
У 2016 році отримала адвокатське посвідчення. З січня по серпень 2016 року – директорка юридичного департаменту ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «Челіза». З липня 2016 року по січень 2021 року – адвокатка, самозайнята особа.
«З січня 2022 року керуючий партнер в адвокатському об’єднанні. Має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді більше семи років», – зачитала Галина Шевчук.
Яна Кінах є також керівницею громадської організації «Є жінка», головою правління громадської організації «Любарт Супровід», головою громадської організації Незалежний осередок самоврядування.
Перевищення швидкості
Основну частину співбесіди провела прокурорка зі Сполучених Штатів Америки Mepi К. Батлер.
Експертка звернула увагу, що кандидатка вчинила 18 порушень дорожнього руху протягом 2024-2025 років.
За словами Яни Кінах, орієнтовно половина з них дійсно відноситься до неї, але інші – до чоловіка, який також користувався автівками.
«Останні роки ми стикались часто з повітряними тривогами, із моментами, коли я, можливо, десь надмірно або поспішала, або не до кінця була уважною. І такі перевищення швидкості, які були зафіксовані в автоматичному режимі, дійсно мали місце. Водночас хочу повідомити, що такі порушення відбувалися поза межами населеного пункту і я буквально незначно перевищувала допустиме», – повідомила адвокатка.
Членкиня Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Галина Шевчук звернула увагу, що згідно тих відомостей, які є наявні в комісії, автівка кандидатки через населений пункт їхала зі швидкістю 103 км/год.
«Я визнаю абсолютно наявність таких правопорушень. Водночас я не можу стверджувати, що саме я в той момент керувала транспортним засобом», – відповіла адвокатка.
Тоді Шевчук запитала, чи відомий Кінах «механізм оскарження даних протоколів, якщо ви не вчиняли це адмінпорушення?»
«Звісно, мені відомий механізм. Оскільки тоді в мене не стояло гостро питання публічного висвітлення своїх етичних стандартів, мною було прийнято рішення не навантажувати судову систему, не оспорювати ці штрафи», – зазначила кандидатка.
«Тобто, чи правильно комісія вас зрозуміла, якщо це буде висвітлено для громадськості, то тоді ви будете дотримуватися правил дорожнього руху і відповідати тим високим принципам, які ставляться до кандидата на посаду судді. Однак, якщо ви адвокат і це не буде публічно, то в принципі можна порушувати 17 разів на рік, 11 разів на рік… », – відреагувала Галина Шевчук.
Помилково не зазначила автомобіль
Американська експертка Mepi К. Батлер також звернула увагу, що частина порушень скоєні на авто Audi Q5, яку Яна Кінах продала ще восени 2023 року. Адвокатка визнала, що два штрафи їй надішли вже після продажу автомобіля.
Автівку, за словами кандидатки на посаду судді ВАКС, перереєстрували на ім’я покупця, але «не в момент продажу».
«Єдине, там було дійсно доручення на перереєстрацію. Це не було одномоментно під час продажу. І ще якийсь час, здається, півтора місяця, нова власниця користувалася транспортним засобом на підставі доручення», – відповіла адвокатка.
Вона заявила, що розуміє, що власність зобов’язує і що саме на ній була така відповідальність, тому беззастережно сплатила штрафи.
Яна Кінах також пояснила, що помилково не зазначила у своїй декларації автомобіль Audi Q5. Вважала, що його не треба зазначати через те, що продала його на момент подачі документу.
Гроші на автівку, за словами кандидатки, вона накопичила від здійснення адвокатської та медіаторської діяльності, допомоги батьків. Адвокатка додала, що вони замовили пошкоджене Audi Q5 зі США. Власницею автівки Яна Кінах стала у 2021 році.
Також Mepi К. Батлер запитала в кандидатки, чому вона нічого не зазначила в декларації про право користування нерухомістю за адресою адвокатського об’єднання «Дженерал лігал груп». Кінах відповіла, що вона є керівницею об’єднання, але не здійснювала адвокатської діяльності за цією адресою як самозайнята особа.
15 тисяч гривень адвокатської зарплати і готівка в доларах від батьків
У деклараціях Яна Кінах зазначила, що станом на кінець 2023 року в неї було 40 тисяч доларів США заощаджень готівкою, а вже наступного року ця сума зросла ще на 20 тисяч доларів США.
«Тобто Ваші заощадження зросли на 20 тисяч доларів США протягом року. Водночас у 2024 році ваш офіційний дохід становив 8639 доларів США відповідно до задекларованих відомостей. Можете нам пояснити, яке було джерело накопичення цих готівкових заощаджень?» – запитала Mepi К. Батлер.
Яна Кінах повідомила, що частково це було накопичення її власних офіційних доходів, а частково – заощадження її батьків.
Адвокатка повідомила, що отримує в адвокатському об’єднанні зарплатню в розмірі приблизно 15 тисяч гривень на місяць – «це без дивідендів».
За даними з Єдиного держреєстру декларацій, за 2025 рік вона отримала в адвокатському об’єднанні 185,3 тисячі гривень зарплатні – в середньому по 15 тисяч гривень на місяць, а також 95 тисяч гривень дивідендів (має частку 95% у статному капіталі адвокатського об’єднання «Дженерал лігал груп»).
Також кандидатка додала, що отримує доходи від грантової та медіаторської діяльності. Вона зареєстрована фізособою-підприємцем, основний вид діяльності якої «Інша професійна, наукова та технічна діяльність». За минулий рік, згідно з її декларацією, вона також отримала майже 330 тисяч гривень доходу від зайняття підприємницькою діяльністю. Це ще в середньому понад 27 тисяч гривень на місяць. Оформилася підприємицею восени 2024 року.
А щодо частини спадщини у вигляді готівкових коштів адвокатка пояснила, що отримала її після смерті батька (він помер восени 2024 року) – пенсіонера органів внутрішніх справ. Крім того, за словами Яни Кінах, передані батьками готівкові кошти не були нотаріально оформлені як спадщина, тому просто додала їх до своїх грошових активів у декларацію за 2024 рік.
Галина Шевчук згодом поставила питання, скільки саме коштів перейшло їй у спадок після смерті батька.
«Близько 20 тисяч доларів», – відповіла кандидатка.
Членкиня Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Надія Кобецька звернула увагу, що батьки є членами сім’ї Яни Кінах в розумінні антикорупційного законодавства, але кандидатка в декларації за 2023 рік не показала жодних грошових заощаджень батьків, хоча й зазначила їхні доходи.
«Він був доволі, ну, специфічною людиною в плані фінансів. І ми направду з матір’ю не знали про ті заощадження», – пояснила адвокатка.
Відповідаючи на питання члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Руслана Мельника, Яна Кінах повідомила, що усвідомлює свою помилку і пообіцяла її виправити.
Чоловік і контрабанда
Одне з питань стосувалося чоловіка Яни Кінах. За словами кандидатки, вона одружилася з Ігорем Кінахом у березні 2019 року та офіційно була з ним у шлюбі до 2025 року, але насправді відносини припинилися раніше.
Mepi К. Батлер уточнила, чи дійсно чоловік адвокатки, з яким вона на той момент вже перебувала у шлюбі, під час розгляду однієї з судових справ визнав, що був долучений до контрабанди цигарок і тютюнових виробів до Європи. У справі про вимагання він проходив як потерпілий.
«Мені про це нічого невідомо було ні на момент розгляду справи, ні станом на сьогодні», – відповіла кандидатка.
Далі Яна Кінах попросила перейти в закритий режим співбесіди, пославшись на ризик розголошення медичної таємниці. Експерти задовольнили це прохання.
Слід зауважити, що у березні 2019 року у Луцьку на вулиці Мазепи спалили автомобілі молодого подружжя – адвокатки Яни Чуріної та громадського діяча Ігоря Кінаха. А наступного місяця Ігоря Кінаха побили. Він отримав інвалідність.
Вже після закритої частини співбесіди американська експертка поставила адвокатці питання про те, чи не отримувала вона доходів з сумнівного бізнесу?
«Я ніколи не отримувала такий дохід від будь-якої його протиправної діяльності, якщо така дійсно мала місце. Водночас хочу повідомити, що станом на сьогодні цю інформацію неможливо перевірити, оскільки вірність, скажімо так, його тверджень, ну, просто немає механізмів, яким способом це можна перевірити», – зазначила Яна Кінах.
Справа щодо землі
Американська експертка також підняла тему залученості Яни Кінах як адвокатки у справах, пов’язаних із землею.
Mepi К. Батлер згадала про справу, згідно з якою ГУ Держгеокадастру у Волинській області наказом від 31 грудня 2020 року передало у комунальну власність Берестечківської територіальної громади земельні ділянки загальною площею 646,8 га.
Тоді адвокатка подала позов, долучивши до нього заяви близько 200 осіб, про визнання протиправним та скасування наказу про передачу землі Берестечківській громаді.
«Прокуратура відкрила кримінальну справу щодо підробки документів, де приблизно 200 заяв від мешканців було подано. І ті мешканці заявляли, що не брали участь у тому процесі… Тобто люди казали, що ви не були їхнім адвокатом, але ви стверджуєте, що ви їх представляли. Можете пояснити?», – поставила питання американська експертка.
За словами Яни Кінах, було 172 позовні заяви, які частково об’єднали в одне провадження.
Вона підтвердила, що було два випадки, в яких «нібито особи сказали, що я їх не представляю». В одному випадку, як каже адвокатка, особа-заявник померла, а її спадкоємці висловлювали припущення, що адвокатка не представляє інтереси померлої, і пізніше така інформація була спростована.
«А інший випадок, це засоби масової інформації приїхали до моїх клієнтів, ну і наскільки мені відомо, некоректно поставили запитання, про що в подальшому самі ж особи спростували і було подано відносно мене скарги до кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури… була відмова в відкритті дисциплінарного провадження, оскільки на стадії з’ясування цих обставин такі обставини абсолютно не знайшли свого підтвердження», – зазначила Яна Кінах.
Членкиня Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Галина Шевчук також поцікавилася, чи планує Яна Кінах проживати в Україні, бо в неї відкрита віза в Канаду з правом працевлаштування (чинна до 2029 року).
Кандидатка відповіла, що не має намірів виїжджати жити до іншої країни.
Отже, і Ірина Токарська і Яна Кінах не пройшли відбір до Вищого антикорупційного суду України.
24 квітня 2026 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала проведення співбесід та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидатів у межах конкурсу на зайняття посад суддів Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати. Того дня участь у засіданні взяли п’ятеро кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді. Йдеться про Миколу Піку, Тетяну Троян, Ольгу Певну, Лесю Скреклю, Олега Хамходера.
Нагадаємо, у грудні 2025 року Центр журналістських розслідувань «Сила правди» повідомляв про те, що Вищий антикорупційний суд призначив депутату Волинської облради Вітіву запобіжний захід у вигляді 10 мільйонів застави.
Цей матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту «Посилення громадського контролю в Україні», що реалізується Інститутом висвітлення війти та миру (IWPR) за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва (Norad). Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Центру журналістських розслідувань «Сила правди» i не відображає погляди Норвезького агентства з розвитку та співробітництва чи Інституту висвітлення війти та миру.
