Меморіальний комплекс Косачів у Колодяжному стоїть у воді. Чиновники кивають на стихію, а відповідальний інженер пішов у відпустку. Та найцікавіше те, що об’єкт нещодавно відреставрували в рамках державної програми «Велике будівництво».
Скільки грошей пішло під воду і хто за це відповідатиме, – з’ясовував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
25 лютого, у День народження Лесі Українки, у мережі Facebook з’явилися жахливі кадри підтоплення одного з будинків Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. Їх опублікувала директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко. Зі світлин видно, що приміщення щонайменше на 20 сантиметрів залило водою.
Так званий Білий будиночок в обійсті Косачів побудували більше 120 років тому. Він довгий час не бачив ремонту і останнім часом взагалі був в аварійному стані. Довгий час не вистачало ресурсів на реставрацію пам’ятки національного значення. І ось два роки тому все змінилося. Об’єкт потрапив в державну програму «Велике будівництво». До 150-річчя з дня народження поетеси гроші в казні таки знайшлися.
У квітні 2021-го Департамент інфраструктури Волинської облдержадміністрації оголосив тендер на реставраційно-ремонтні роботи пам’яток культурної спадщини Білого та Сірого будинків Косачів в селі Колодяжне Ковельського району. На порятунок музейного комплексу планували витратити 10,6 мільйона гривень.
Свої пропозиції на торги подало п’ять учасників: ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536», ПП «Спецавтогідробуд», ПП «Нова аркада», ТОВ «Будінжиніринг груп» і ТОВ «Житлобуд-2». В результаті торгів підприємства суттєво знизили свої ціни, а перемогу здобув учасник із найнижчою пропозицією – ТОВ «Житлобуд-2». Ці роботи підприємство зобов’язалось виконати до кінця 2021 року майже за 6 мільйонів 450 тисяч гривень.
Але сталося не так як гадалося. Наприкінці 2021 року Департамент інфраструктури згідно з актами виконаних робіт повністю розрахувався з підрядником. Більше того, 17 грудня замовник уклав з ТОВ «Житлобуд-2» нову угоду на реставрацію тих же Білого і Сірого будиночків Косачів в Колодяжному на суму 2 193 936 гривень. Тендеру не було, сторони провели переговорну процедуру, яку офіційно обгрунтували так:
«У ході виконання робіт виникла потреба у закупівлі додаткових будівельних робіт, не передбачених проектом, які збільшують обсяг та вартість робіт по даному об’єкту… Залучення до виконання підрядника, який вже виконував роботи з будівництва вказаного об’єкту надасть можливість забезпечити сумісність нових робіт з тими, що виконувалися цим підрядником, а при закінченні робіт забезпечить належним чином усі випробувальні роботи та передачу об’єкта в експлуатацію в цілому»
Вже за кілька днів ці «додаткові» роботи були оплачені департаментом. Таким чином ціна робіт ТОВ «Житлобуд-2» в сумі за двома договорами сягнула майже 8 мільйонів 514 тисяч гривень. Тобто майже наздогнала найдорожчу на тендері пропозицію.
Впродовж грудня 2021-го Департамент інфраструктури уклав з підрядником ще п’ять додаткових угод, якими скоригував ціну першого договору з реставрації (вона зменшилась на 224 тисячі гривень, – авт.), терміни фінансування і врешті пролонгував його ще на рік, до грудня 2022-го.
За словами директорки Волинського краєзнавчого музею Оксани Важатко, станом на початок 2022-го року ситуація на об’єкті виглядала наступним чином:
«Приїхали ми по святах (у січні 2022-го, – авт.) в Колодяжне. Оку зупинитися не було де. По вікнах текла вода, фурнітура була іржава, вікна і двері пофарбовані неякісно, деревину почало викручувати, підлога вся в сучках, стіни потріскані ззовні і зсередини, двері в підвал не відкривалися взагалі, бо вони набрякли і їх не можна було відкрити, а перед підвалом стояла вода. Ми це зафіксували нашим внутрішнім актом від 10 лютого 2022 року. Вони роботу зробили, цього я не буду заперечувати, але питання в якості. Як можна було зробити в грудні ремонт так, щоб на початок лютого все воно вже було в такому стані?»
До речі, згідно з договором, «Житлобуд-2» дав 10-річну гарантію на свої роботи. Тож, отримавши претензії, взявся ремонтувати відремонтоване. І це довелося робити кілька разів. Тільки будівельники покидали об’єкт, як там знову щось відпадало чи тріскалось.
Тоді майстриня будівельної дільниці ТОВ «Житлобуд-2» Галина Капризова в коментарі «12 каналу» так пояснювала руйнування:
«Роботи проводилися в дуже стислі терміни і в зимовий період. А всі роботи були мокрого процесу: штукатурні роботи, малярні роботи. Є певний технологічний процес. Штукатурка перед малярними роботами повинна висохнути. А в нас не було часу, тому що договір закінчувався у грудні»
Влітку 2022-го, за повідомленнями в ЗМІ, ситуацією зацікавились правоохоронці. Вони нібито відкрили провадження за статтею 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».
«На початку, щоб провести закупівлю на ці роботи, ми передавали цей музей на баланс Департаменту інфраструктури. А потім повинні були назад прийняти його на баланс краєзнавчого музею. Бачачи це все, я наскільки могла відтягувала цю процедуру, бо постійно були якісь проблеми, які підрядник виправляв. Але коли вони отримали всі сертифікати і там вже було написано, що вони все виконали, я мусила прийняти його на баланс. І шостого грудня ми прийняли. Станом на грудень вода там не стояла», – каже Оксана Важатко.
Шостого грудня 2022 року відреставровані Білий та Сірий будинки Косачів були передані балансоутримувачу, а саме Волинському краєзнавчому музею. Проте, згідно з інформацією Департаменту інфраструктури, прийняли об’єкт з дефектами.
«Під час передачі, керівництвом краєзнавчого музею були озвученні деякі зауваження щодо якості виконаних робіт…в Акті візуального огляду від 6 грудня 2022 року про підтоплення підвалу Білого будиночку не йшлося. Були зазначені зауваження щодо утворення конденсату на стінах підвалу, на відкосах від вікон», – йдеться у дописі на офіційній сторінці Волинської ОДА у Facebook.
Оскільки взимку виконувати такі роботи негоже, то підряднику дали час до квітня 2023-го. Але вже в січні, за словами Оксани Важатко, в підвалі Білого будиночка почала набиратися вода і керівники музею скерували лист-претензію до «Житлобуд-2» з вимогою виправити недопрацювання.
«Я думаю, що вони поруйнували дренажну систему, яка там була. Допоки вони не влізли, дренажна система, яка була зроблена років 10 тому, працювала. Там було волого, але вода не стояла. Оце головне питання, на яке вони мають дати відповідь», – каже очільниця Волинського краєзнавчого музею.
До річниці з дня народження Лесі Українки підрядник не ліквідував підтоплення і не виправив огріхів. Тож Оксана Важатко почала бити на сполох.
«Мені ця ситуація абсолютно не приємна, але я не бачу іншого шляху досягнути якогось результату, ніж розголосом. Я не можу одне зрозуміти. Вартість робіт за проектно-кошторисною документацією – 10,8 мільйона. На тендері виграли вони з сумою 6,5. Скажіть, будь ласка, на чому ви знизили так ціну? Адже проектно-кошторисна документація – на пам’ятку національного значення класу СС3, де є наукові вишукування, де є спеціальні державні будівельні норми… Там закладаються ціни на якісь дорожчі матеріали, бо це реставрація, на роботи, бо це реставрація. Це проходить експертизу, погодження в Міністерстві культури. На сьогодні я не можу зрозуміти, на чому можна на 4 мільйони зрізати ціну. Бо те, що вони там потім додали – це вже роботи, які не передбачені проектно-кошторисною документацією», – каже пані Оксана.
Після опублікованих керівницею музею в соцмережі Facebook фото і відео «зашкварчало» і в замовника, і в підрядника. 27 лютого у Колодяжне навідались голови обласної ради та адміністрації Григорій Недопад і Юрій Погуляйко.
Висновки в голів – різні. В обласній військовій адміністрації кажуть, що винна стихія. Перед тим як щось робити, потрібно провести нараду.
«Днями за моїм дорученням відбудеться нарада за участі проєктантів, замовників робіт та безпосередніх виконавців. Основне завдання – вирішити як усунути проблему. Причини наразі важко встановити. Очевидно, це пов’язано із підтопленнями, яких наразі зазнає весь Ковельський район. Та підрядник вчора зазначив, що готовий до вивчення питання та виправлення недоліків, якщо вони були допущені», – написав на своїй сторінці у Facebook голова Волинської військової адміністрації Юрій Погуляйко.
Натомість голова Волинської обласної ради Григорій Недопад вважає, що крім природи історичній пам’ятці національного значення нашкодила і людська недбалість.
«До об’єктивних причин можна віднести природне підняття ґрунтових вод, надходження державних асигнувань на реставрацію за два місяці до завершення бюджетного року, відтак проведення робіт в осінньо-зимовий період без сумніву негативно позначилося на технологічних процесах, ймовірно мали місце і прорахунки при складанні проєктно-кошторисної документації, виготовленої 7 років тому.
Найочевидніші серед суб’єктивних факторів – використання виконавцем неналежних, або неякісних матеріалів, наприклад, погано просушеної деревини для столярних виробів чи не термостійкої фуги для заробляння швів кахельної груби. Є питання і до здійснення контролю замовником – департаментом інфраструктури облдержадміністрації за ходом виконання робіт», – цитата очільника на сторінці облради у Facebook.
До речі, директором і власником фірми-підрядника є колишній депутат Волинської обласної ради Леонід Стефанович. Він поспішив всіх запевнити, що не займатиметься пошуком винних, а виправить всі огріхи реставрації.
«Якщо вода пішла по стінах, то це наша вина, – ми виправимо стовідсотково. Якщо вона йде із землі – будемо шукати причину. Візьмемо проєктанта, замовників, поїдемо туди і вирішимо питання. Ясно, що так воно не повинно бути. Якщо є підвал, то він має бути сухим.
Зрозуміло: сьогодні це не виправиться, потрібно декілька днів, а, можливо, місяць, щоб все підсохло. Проте сьогодні-завтра туди поїду і на місці подивлюся, у чому причина. Будемо з’ясовувати», – сказав у коментарі виданню VSN директор і власник ТОВ «Житлобуд-2» Леонід Стефанович.
У цій гарячці чомусь каміння летить, здебільшого, у виконавця робіт, але майже ніхто не ставить питань замовнику. Об’єкт приймали в експлуатацію, підписували акти виконаних робіт, розраховувались коштами з державної казни відповідальні люди. Замовником робіт був Департамент інфраструктури облдержадміністрації. «Сила правди» з’ясувала, що нагляд на об’єкті здійснював сертифікований інженер технічного нагляду, співробітник Департаменту інфраструктури Волинської ОДА Юрій Грицюк. Щонайменше він повинен був візувати акти виконаних робіт і приймати об’єкт в експлуатацію, що він, судячи з усього, успішно зробив. Проте поспілкуватися з головним наглядачем проекту не вдалося.
«Він зараз знаходиться у відпустці без збереження зарплати», – повідомив телефоном заступник директора департаменту Сергій Мишленик.
– Він отримав якусь догану? – цікавимося.
– Ні. Це наше внутрішнє, – каже чиновник. – Роботи виконувалися згідно проектно-кошторисної документації. Інженер технічного нагляду виїжджав, повністю дивився, як роботи виконуються. Одне, що мене… знаючи, що підрядник з хорошим іменем, і розуміючи, що погодні умови різні… Тим більше ви знаєте, що у нас поліський регіон як ніколи підтоплений цього року. Будемо оглядати.
Схоже, Юрію Грицюку не до Колодяжного. Нині він – на лаві підсудних, куди потрапив також через свою професійну діяльність. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем під час реалізації проєкту з будівництва школи у селі Башлики Луцького району. Там ситуація схожа. Одразу після відкриття в підвалі навчального закладу почала набиратися вода. Нині справу розглядає Луцький міськрайонний суд. Грицюку загрожує позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади протягом трьох років та з конфіскацією майна.
Залишається сподіватися, що стратегія Оксани Важатко спрацює і розголос ситуації посприяє якнайшвидшому порятунку Колодяжненського літературно-меморіального музею імені Лесі Українки. А підтоплення, залатування дірок і безкінечні суди над дрібними чиновниками не стануть перманентними.
Нагадаємо, напередодні «Сила правди» розповідала як фірма з орбіти місцевих олігархів освоює бюджетні мільйони на експлуатаційному утриманні волинських доріг.
