З 24 лютого до 4-го травня у Рівненській області розселили 52 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Більшість з них – в приватних оселях. Переселенці по області розподілилися більш пропорційно, аніж на Волині. У південних громадах регіону кількість ВПО сягнула 11% усього населення, тоді як на межі з Білоруссю люди селилися рідко.
Дані про розселення внутрішньо переміщених осіб надали «Силі правди» у Рівненській обласній військовій адміністрації.
Станом на 4-те травня область розселила загалом 52 тисячі осіб. 88% (46 104 особи) оселилися у приватних закладах, ще 5,5% (2891) – у комунальних закладах, 3,8% (2021) – у державних закладах, решта – в закладах інших суб’єктів господарювання. В абсолютних числах найбільше людей, звісно, прийняв обласний центр та сусідні громади. У Рівненському районі розселилося загалом 29,9 тисяч осіб.
Другий за кількістю прийнятих ВПО – Дубенський район – понад 11 тисяч осіб. Загалом на Рівненський та Дубенський район припало 78% розселених в області внутрішньо переміщених осіб.
Значно рідше люди їхали в північні райони, які межують з Білоруссю. У Сарненському районі розселили 7157 осіб, а у Вараському – майже 4 тисячі.
Район | Загалом розселених ВПО (осіб) | Кількість поселених в приватних закладах (осіб) | Кількість поселених в комунальних закладах (осіб) | Кількість поселених в закладах інших суб’єктів господарювання (осіб) | Кількість поселених в державних закладах (осіб) |
Рівненський район | 29 891 | 26 143 | 1 772 | 330 | 1 646 |
Дубенський район | 11 046 | 9 847 | 769 | 367 | 175 |
Сарненський район | 7 157 | 6 453 | 300 | 204 | 200 |
Вараський район | 3 911 | 3 861 | 50 | 0 | 0 |
Всього: | 52 005 | 46 304 | 2 891 | 901 | 2 021 |
В абсолютних числах найбільше людей прийняла Рівненська міська громада (понад 10,25 тисяч), а це приблизно стільки ж як 4% постійного населення. Острозька міська громада розселила 2803 особи, Сарненська – 2775, Дубенська – 2502, Березнівська – 2436, Костопільська – 2154, а Здолбунівська – 1902. Найменше ВПО розселила Ярославицька сільська громада на Дубенщині (47 осіб), а також сусідня з Білоруссю Старосільська громада (52 особи).
Один переселенець на 9 людей постійного населення
Якщо співставити кількість прийнятих переселенців та загальне населення громад, то можна зробити висновок, що основний потік переселенців на Рівненщині спостерігався в південних громадах регіону, тоді як під білоруський кордон їхали значно рідше. Козинська сільська громада, що знаходиться понад трасою державного значення Київ-Чоп, за 2,5 місяці війни розселила 809 осіб. Фактично, це один переселенець на 9-х постійних мешканців.
Схожа ситуація і у сусідніх Крупецькій та Радивилівській громадах. Вони розселили таку кількістю людей, як 8,5% тамтешнього постійного населення, тобто один переселенець на 12 мешканців.
Приблизно удвічі менше навантаження з розселенням ВПО лягло на північні громади. Приблизно один переселенець на 133 постійних мешканців припадає у Старосільській громаді Сарненського району. В решті громад співвідношення ВПО до постійного населення коливається від 1-го на 50 осіб до 1-го на 20 осіб.
До слова, Волинська область за майже той самий період розселила на 30% більше людей. На Волині найбільше довелося постаратися західним громадам під польським кордоном. Прикордонні Поромівська та Нововолинська громади розселили таку кількість внутрішньо переміщених осіб, яка дорівнює 14% їх довоєнного населення. Тобто на 7 людей постійного населення припадає один переселенець. Водночас на Волині звітують, що у державних закладах розселили 94% усіх прибулих – понад 64 тисячі. Тоді як на Рівненщині таких, включно з комунальними закладами, лише 9,3% (4,9 тисячі осіб).