На Волині, поблизу сіл Гаразджа і Лище, понад 32 гектари лісу загородили парканом-сіткою. Кажуть, це вольєр громадської організації «Товариство мисливців і рибалок «Горинь». Натомість «Горинь» офіційно не отримувала таких угідь у користування.
Що сталося насправді і хто «приватизував» державний ліс, – дивіться у черговому розслідуванні програми «Червона лінія»: «Ліс за парканом» на UA:Суспільне.
Президент Володимир Зеленський оголосив про курс на масштабне заліснення. За три найближчі роки треба висадити 1 мільярд дерев, а за десятирічку – збільшити території лісів на 1 мільйон гектарів. Відтак перед лісівниками постало непросте завдання: де взяти землю і саджанці. Направду, створити нові ліси – справа не з легких. Та зберегти існуючі ще важче. Особливо, якщо багато охочих увірвати.
12 кілометрів від Луцька. Невеличкий ліс між селами Гаразджа і Лище. Загалом 35 гектарів. Колись він був колгоспним, а нині, якщо вірити матеріалам лісовпорядкування, – це 14-й квартал Воротнівського лісництва Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». Згідно з Лісовим кодексом України, державні ліси належать всім і кожному, але не цей.
Павло Данильчук з громадської організації «Волинська Фундація» каже, що ліс біля села Лище вперше загородили кілька років тому. Та згодом люди поробили собі ходи через паркан-сітку. Тепер навколо лісу нова огорожа.
«Є питання до всіх державних контролюючих структур і до органів місцевого самоврядування. Яким чином гектари, десятки гектарів лісу під Луцьком опинилися обгородженими, я так розумію, у приватній власності, чи в оренді? Це треба запитувати місцеву сільську раду, колишню сільську раду села Лище, якщо вона видавала якісь земельні договори і рішення. Запитувати в управління лісового господарства, яким чином територія, яка позначена на картах як Воротнівське лісництво, огороджена, згідно якого рішення?» – обурюється Павло Данильчук.
Староста села Лище Олена Голубович не знає чиїх це рук справа.
«До мене з таким люди не зверталися з села. Інформації, хто саме загородив, в мене немає. Тут дуже багато ходить різних чуток. Я не можу коментувати того, що не знаю»
Та у селі це не секрет.
«Перший раз Столяр загородив, до самого Воротніва, – розповідає місцева мешканка. – Потім не знаю, що там зробилося. Металеві тії позрізали палі. А тепер загороджено дерев’яними. А хто? Чи цей вже другий хазяїн, що там є, чи то той самий Столяр…»
Місцевий бізнесмен Василь Столяр – колишній депутат. У 2010-ому був заступником голови постійної комісії Волинської обласної ради з питань екології, а з 2015-го по 2019-й її головою. Влесне в той період в лісі почали з’являтися паркани із сітки. До слова, депутат також мешкає неподалік.
«Раніше називалося це урочище Вапельня і тут місцеві школярі, юнаки, дівчата мали можливість взимку спускатися з тих гірок. Я сюди переїхав у 2013 році і любив тут прогулюватись і час від часу мене охорона зупиняла, коли я хотів якісь кадри зробити. Питали: чого тут ходиш, для чого знімаєш і так далі», – каже місцевий житель Василь Охріменко.
Колишній Лищенський сільський голова Віталій Шкорупський запевняє, що ниточки ведуть до Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства.
«Я знаю, ще при Столярі вони через обласне лісництво робили з тої території лісу вольєр для розведення тварин. Вони щось бралися городити, так до кінця і не загородили. Зараз всім цим відає Кватирко, начальник Волиньлісу. Дивіться він там конюшню зробив. Він в Столяра купив ту територію і робить ту конюшню. Але я документів не бачив», – каже Віталій Шкорупський.
Олександр Кватирко мешкає неподалік. У селі Гаразджа. Вулицю, де знаходиться його будинок на в’їзді і виїзді перегородили шлагбаумами з дистанційним керуванням. Відтак скористатися цією дорогою прості смертні можуть тільки якщо йдуть на своїх двох. У справу вже втручалась поліція. У 2020-му правоохоронці видавали припис посадовим особам сільської ради з вимогою демонтувати шлагбауми. Припис не виконали. Посадовців оштрафували. Цим все і закінчилось. Примусити держчиновника демонтувати незаконні обмежувачі руху не можуть.
Журналісти звернулися до головного лісівника Волині з запитанням чи справді конюшня і загороджений ліс це його рук справа. Однак речниця управління лісового і мисливського господарства Світлана Думська повідомила, що Олександр Кватирко спілкуватися відмовився.
«Багато що кажуть про начальника. Ми не можемо коментувати ці чутки. Це навіть якось недоречно», – телефоном повідомила Думська.
Паркан-сітка веде до розкішної конюшні. З лісу до неї обладнаний в’їзд з воротами.
Відпочинковий комплекс розмістився одразу на кількох земельних ділянках. Зареєстровані вони на дружину місцевого бізнесмена-аграрія, засновника групи компаній «Вілія» Євгена Дудки Ірину Дудку і лучанку Олександру Сандар. На YouTube-каналі Landlord у жовтні 2020-го розмістили промо-фільм про керівницю родинного бізнесу Ірину Дудку. Інтерв’ю з героїнею знімали на території саме цієї конюшні.
– В інтернеті відео, де саме на території тої ферми ви і дружина даєте інтерв’ю.
– Так, але це не наше, – з ходу заперечує свою причетність Євген Дудка.
– Але ви, мабуть, знаєте тоді чиє?
– Ну, не коректно такі речі говорити. Але це ферма не моя.
– Цей ліс, ви, мабуть, бачили, якщо були там, він пригороджений до цієї ферми, так?
– Ну, так. Бачив.
– Не знаєте, хто це зробив?
– Мушу взнати.
У Ківерцівському держлісгоспі, на балансі якого і знаходиться 14-й квартал воротнівського лісу, про огорожу знають. На відміну від пересічних людей, лісівників паркан не хвилює. Кажуть, це вольєр для розведення мисливських тварин.
«Звісно що погодження були, – запевняє директор ДП «Ківерцівське лісове господарство» Анатолій Ярмолюк. – Як ви собі уявляєте, щоб любий зайшов в ліс і загородив скільки собі хотів? Там є майстер, є лісничий, які здійснюють охорону. Я сам неодноразово був там. Є запущені звірі. Звірі розводяться».
Просимо директора показати проект організації і розвитку мисливського господарства, дозвіл на будівництво вольєра.
– Це треба мисливствознавця підготувати. Ми надамо вам, якщо вас це цікавить, – запевняє Анатолій Ярмолюк.
– Ну, хоча б просто побачити, що він є.
– Є-є, не сумнівайтеся.
– А коли ми можемо його побачити?
– Можете завтра приїхати, ми надамо вам.
Однак ні завтра, ні післязавтра так і не настало. Лісгосп відмовився бодай показати проект організації мисливських угідь.
На сітці, якою по периметру загородили ліс, знаходимо інформацію про те, що це вольєр громадської організації «Товариства мисливців і рибалок «Горинь».
Громадська організація «Горинь» у 2017-ому зі скандалом отримала в безоплатне користування майже 5 тисяч гектарів мисливських угідь в цуманських лісах. Частина з яких знаходяться на території заповідних урочищ Національного природного парку «Цуманська пуща». Тоді рішення облради намагались оскаржити у судах, але безрезультатно.
Цього ж лісу в переліку угідь не було. Іншого рішення про надання у користування «Горині» волинських лісів обласна рада також не приймала.
«Тож то колгоспний ліс. Колгосп садив ліс, школа садила, всі. А тепер… Бачили власників? Все. Хазяї є на готове», – обурюються місцеві.
Схоже, 5 тисяч гектарів «Горині» виявилось замало для розведення лосів і кабанів, тож вирішили взяти ще 32 у районної організації Українського товариства мисливців та рибалок.
В управлінні екології кажуть, облаштування вольєру у цьому лісі не погоджували, розведення тварин теж.
– Управління екології, лісове управління Кватирко, чого вони мають погоджувати? Ми договір склали з землевпорядником, Ківерцівський лісгосп і з УТМРом, бо це їхні угіддя. А мені не треба ні екологія, ні лісове господарство, – каже директор ГО «ТМР «Горинь» Юрій Шевчук.
– Ця загорожа йде аж до кінної ферми?
– Чекайте, а де там кінна ферма? Це, дивіться, я вам скажу… Всі говорять, що це кінна ферма. Це… Ми привозимо оленів, ми дуже багато будемо їх везти. Десь якісь прихворіли, якісь притомились, щоб нам їх потім не ловити, а ветлікар… щоб було спорудження, де їх лікувати.
Зв’язок з начальником лісового управління Кватирком директор мисливського товариства Юрій Шевчук заперечує.
Разом з тим у жовтні 2019-го журналісти зафіксували авто Юрія Шевчука під лісовим рестораном «Явір», де того дня святкували день народження екс керівника Держлісагентства України Володимира Бондаря. Серед гостей був і Олександр Кватирко. До речі, Юрій Шевчук тоді також заперечував знайомство з іменинником.
Чоловік, на відміну від чиновників лісової галузі, демонструє проект вольєрного господарства, погоджений Луцькою районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок. У травні 2019-го вони уклали договір про спільну діяльність.
«Ми їм надали дозвіл на будівництво вольєру. А як вони його вже робили це, як то кажуть,питання до контролюючих органів», – каже голова УТМР Луцького району Тарас Макарчук.
Луцька районна організація Українського товариства мисливців та рибалок отримала в безоплатне користування понад 69 тисяч гектарів угідь ще у 90-х роках минулого століття. В основному це були землі колишніх колгоспів. А воротнівський ліс тоді був настільки молодим, що його навіть на карті не відображали.
«Ну, так як на той 14 квартал у нас немає. У нас є загальне. Ось є карта. Весь Луцький район майже. Зараз я вам покажу, де воно знаходиться. От десь між цими лісами десь сюди вбік. Воно ще як в 97 році робилось, то, може, тої посадки на карті ще й нема. Бачили тамневеличкі сосонки такі»
До слова, у 2017-ому Волинське обласне управління лісового і мисливського господарства намагалося відцуратися від лісу біля сіл Гаразджа і Лище. Речниця відомства Світлана Думська у коментарі жірналістам програми «Народний контроль» повідомляла, що ділянка не відноситься до держлісфонду.
Однак це неправда. У 2020-ому у Державну кадастрову карту внесли шар «Ліси». Він дозволяє побачити території Державного лісового фонду. Попри те, що 14-ому кварталу воротнівського лісництва досі не присвоїли кадастровий номер, ділянка однаково є лісом, який досі офіційно ніхто не вилучив, – запевняють у Головному управління Держгеокадастру у Волинській області.
«Те, що в публічній кадастровій карті не відображається кадастровий номер земельної ділянки означає тільки те, що відомості про цю ділянку поки що не внесені до Державного земельного кадастру. Ділянка знаходиться у власності: державній, чи комунальній. Однак вона може мати сертифікат старого зразка червоного кольору. Чому державне підприємство поки що не подало даних для внесення до Державної кадастрової карти. Можливо, в них є певні суб’єктивні обставини», – коментує прес-секретарка відомства.
Загалом Ківерцівський держлісгосп зареєстрував 46 ділянок загальною площею 9 тисяч 156 гектарів проти майже 25 тисяч гектарів належних на праві постійного користування земель. Більшість внесені у кадастр у 2017-2019 роках, ще дві у 2011-ому. З того часу жодній лісовій ділянці кадастрового номера не присвоювали.
Що буде далі з лісом біля села Лище? Швидше за все відчужувати його офіційно ніхто не ризикне. Адже рано чи пізно доведеться звітувати перед президентом про динаміку збільшення площ лісів. Однак фактично цей ліс вже не належить громаді. На жаль, поняття державної власності часто асоціюється з правом можновладців розпоряджатися тим чи іншим благом. І люди до цього вже настільки звикли, що допускають подібні обмеження. Найчастіше незгоду виявляють хіба що пошкодженням парканів і скаргами… до журналістів.
Нагадаємо, у попередніх розслідуваннях проєкту «Червона лінія» йшлося про те, як шпарина в законодавстві створила передумови для незаконних рубок лісу в період тиші, про нелегальне використання води для поливу плантацій лохини на Волині. Також журналісти розслідували як міський парк у Луцьку зменшився вдвічі через роздачу зелених зон під приватну забудову, а в Ківерцях через чиновницьку халатність не здали в експлуатацію сміттєвий полігон.
